Рішення

від 16.05.2018 по справі 820/2284/18

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 травня 2018 р. № 820/2284/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Заічко О.В.,

при секретареві судового засідання Мараєвій О.В.,

розглянувши у письмовому провадженні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом Комунального підприємства "Нововодолазьке водопровідно-каналізаційне підприємство" до Державної екологічної інспекції у Харківській області про визнання протиправними дій та скасування наказу ,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд: визнати протиправними дії Державної екологічної інспекції у Харківській області щодо призначення та проведення планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами Комунального підприємства "Нововодолазьке водопровідно-каналізаційне підприємство"; скасувати наказ Державної екологічної інспекції у Харківській області від 27 жовтня 2017 року № 629/01-03 про проведення планової перевірки "Нововодолазького водопровідно-каналізаційного підприємства"; визнати незаконними дії посадових осіб Державної екологічної інспекції у Харківській області по складанню акту перевірки №629/01-04/03-09 про перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами, складанню претензії № 231 Державної екологічної інспекції у Харківській області від 14 грудня 2017 року №5191/01-25/03-11 на суму 321902, 36 грн., претензії № 191 на суму 6442,53 гривень, розрахунку збитку, заподіяного державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженого 14 грудня 2017 року, на суму 321902,36 гривень, розрахунку збитку, заподіяного державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів на суму 6442,53 гривень.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на відповідача, як територіального органу виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики щодо здійснення державного нагляду ( контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, розповсюджуються обмеження, встановлені Законом України "Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду ( контролю) у сфері господарської діяльності", яким встановлено до 31.12.2017 року мораторій на проведення планових перевірок.

Від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи у письмовому провадженні.

Від представника відповідача також надійшло клопотання про розгляд справи у письмовому провадженні та відзив на позов, в якому, заперечуючи проти позову, останній просив у його задоволенні відмовити з тих підстав, що у правовідносинах, з приводу яких подано позов, відповідач діяв в межах чинного законодавства, оскільки територіальний орган діє від імені центрального органу та на виконання функцій, покладених Державою, отже, не є самостійним окремим суб'єктом державного управління, а тому, на відповідача не поширюються обмеження, встановлені Законом України "Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності". У свою чергу, оскаржуваний у справі наказ є таким, що вичерпав себе у часі.

Від представника позивача надійшла також відповідь на відзив в контексті помилковості тверджень відповідача.

Суд, на підставі ст. 205 КАС України, вважає можливим розглянути справу у письмовому провадженні.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ч. 4 ст. 229 КАС України.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд встановив наступне.

17 жовтня 2017 року Державною екологічною інспекцією у Харківській області на адресу Нововодолазького водопровідно - каналізаційного підприємства було направлене Повідомлення про проведення планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства.

27 жовтня 2017 року Державною екологічною інспекцією у Харківській області видано Наказ №629/01-04 про здійснення планового заходу (перевірки) Нововодолазького водопровідно-каналізаційного підприємства.

В період з 01 листопада 2017 року по 14 листопада 2017 року відповідно до направлення на перевірку від 27.10.2017 року фахівцями Державної екологічної інспекції у Харківській області проведено перевірку на відповідність дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами.

За наслідками перевірки Державною екологічною інспекцією у Харківській області складено Акт № 629/01-04/03-09, в якому зафіксовано певний перелік порушень.

На підставі висновків акту перевірки Державною екологічною інспекцією у Харківській області затверджені розрахунки збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, на суму 321902,36 гривень та на суму 6442,53 гривень та виставлено претензії № 231 на суму 321902, 36 грн., № 191 на суму 6442,53 гривень.

На погодившись з зазначеним, позивач звернувся до суду за оскарженням відповідних дій та рішень відповідача.

По суті позовних вимог суд зазначає наступне.

Держекоінспекція України відповідно до Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 2017 р. № 275, є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра екології та природних ресурсів і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Пунктом 7 Положення передбачено, що Держекоінспекція України здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Відповідно до статті 21 Закону України Про центральні органи виконавчої влади , пункту 7 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 2017 року № 275, та постанови Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2011 року № 995 Про утворення територіальних органів Державної екологічної інспекції , наказом Міністерства екології та природних ресурсів України 11.08.2017 № 312, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04 вересня 2017 р. за № 1080/30948, затверджено Положення про Державну екологічну інспекцію в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (надалі Положення).

У відповідності до вказаного Положення, Державна екологічна інспекція в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі є територіальним органом Держекоінспекцїї України та їй підпорядковується; основними завданнями Держекоінспекції є реалізація повноважень Держекоінспекції України у межах відповідної території.

Державний нагляд (контроль) за дотриманням вимог природоохоронного законодавства суб'єктами господарювання під час здійснення ними господарської діяльності, Держекоінспекція здійснює на підставі Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (надалі Закон № 877).

За змістом ст.5 Закону № 877, планові заходи здійснюються відповідно до річних планів, що затверджуються органом державного нагляду (контролю) не пізніше 1 грудня року, що передує плановому. Внесення змін до річних планів здійснення заходів державного нагляду (контролю) не допускається, крім випадків зміни найменування суб'єкта господарювання та виправлення технічних помилок. Органи державного нагляду (контролю) здійснюють планові заходи з державного нагляду (контролю) за умови письмового повідомлення суб'єкта господарювання про проведення планового заходу не пізніш як за десять днів до дня здійснення цього заходу. Повідомлення повинно містити: дату початку та дату закінчення здійснення планового заходу; найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; найменування органу державного нагляду (контролю). Повідомлення надсилається рекомендованим листом та/або за допомогою електронного поштового зв'язку або вручається особисто під розписку керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі. Суб'єкт господарювання має право не допускати посадову особу органу державного нагляду (контролю) до здійснення планового заходу в разі неодержання повідомлення про здійснення планового заходу. Строк здійснення планового заходу не може перевищувати десяти робочих днів, а щодо суб'єктів мікро-, малого підприємництва - п'яти робочих днів. Продовження строку здійснення планового заходу не допускається.

Відповідно до ч.5 ст.7 Закону № 877, перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб'єкту господарювання копію посвідчення (направлення).

Згідно ч.6 ст.7 Закону № 877, за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід. Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб'єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства. В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом. Якщо суб'єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями. Зауваження суб'єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід'ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю). У разі відмови суб'єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис. Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).

На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу ( ч.7 ст.7 Закону № 877).

Припис - обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб'єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку ( ч.8 ст.7 Закону № 877).

У свою чергу, статтею 2 ЗУ "Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" ( в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено до 31 грудня 2017 року мораторій на проведення органами державного нагляду (контролю) планових заходів із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Разом з тим, ч.6 зазначеного Закону передбачено, що дія цього Закону не поширюється, зокрема, на відносини, що виникають під час проведення заходів нагляду (контролю) центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики щодо здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів, тобто на Держекоінспекцію України та на її територіальні органи.

На відміну від інших центральних органів виконавчої влади, що мають територіальні органи, та які зазначені у статті 6 Закону України Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , у відношенні центрального органу виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики щодо здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів, у статті 6 згаданого Закону не вказано, що виключення дії Закону поширюється не тільки безпосередньо на центральний орган виконавчої влади, але й на його територіальні органи.

Статтею 16 Закону України Про центральні органи виконавчої влади визначено, що центральні органи виконавчої влади утворюються для виконання окремих функцій з реалізації державної політики як служби, агентства, інспекції.

Згідно з положеннями статті 21 цього ж Закону центральні органи виконавчої влади можуть утворювати територіальні органи як юридичні особи публічного права за поданням міністра, який спрямовує та координує діяльність центрального органу виконавчої влади, Кабінетом Міністрів України, або як структурні підрозділи апарату центрального органу виконавчої влади за погодженням з міністром, який спрямовує та координує діяльність центрального органу виконавчої влади, та Кабінетом Міністрів України.

Територіальні органи центрального органу виконавчої влади створюються у випадках, коли їх створення передбачено положенням про центральний орган виконавчої влади.

Пунктом 3 Типового положення про територіальні органи міністерства та іншого центрального органу виконавчої влади, затвердженого на виконання частини третьої статті 13 та частини третьої статті 21 Закону України Про центральні органи виконавчої влади постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.2011 № 563, визначено, що завданням територіальних органів є реалізація повноважень міністерства та іншого центрального органу виконавчої влади на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці.

Таким чином, юридично територіальний орган центрального органу виконавчої влади не визначається законом як окремий суб'єкт у сфері державного управління, а всі його владні повноваження є похідними від повноважень центрального органу виконавчої влади і обмежені їх рамками.

Отже, територіальний орган центрального органу виконавчої влади співвідноситься з центральним органом виконавчої влади як невід'ємна частина цілого.

Положенням про Державну екологічну інспекцію України, затвердженим Указом Президента України від 13.04.2011 № 454, визначено, що Держекоінспекція України входить до системи органів виконавчої влади та утворюється для забезпечення реалізації державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Пунктом 7 цього ж Положення визначено, що Держекоінспекція України здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, морські екологічні інспекції (Азовська, Азово-Чорноморська, Північно-Західного регіону Чорного моря).

Територіальні органи Держекоінспекції України були утворені як юридичні особи публічного права згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14.09.2011 № 995.

Положенням про Державну екологічну інспекцію в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженим наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 11.08.2017 № 312 (зареєстр. в Міюсті 04 вересня 2017 р. за № 1080/30948), встановлено, що Державна екологічна інспекція в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - Інспекція) є територіальним органом Державної екологічної інспекції України (далі - Держекоінспекція) та їй підпорядковується.

Також, посилаючись на наведені норми, Державною регуляторною службою України було викладено позицію щодо застосування Закону України "Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" Державною екологічною інспекцією України" в тому аспекті, що виключення, встановлені нормами статті 6 Закону України Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , поширюються на Держекоінспекцію України та її територіальні органи.

Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку, що відповідач - територіальний орган, який діє від імені центрального органу та на виконання функцій, покладених Державою, не є самостійним окремим суб'єктом державного управління, а тому, на нього не поширюються обмеження, встановлені Законом України "Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

В ході розгляду справи встановлено, що відповідачем було дотримано приписи ч.5 ст.7 Закону № 877. Крім того, позивачем було допущено уповноважених осіб відповідача до перевірки.

Також, позивач, заперечуючи проти акту перевірки, не надав доказів подання відповідних заперечень.

Посилання позивача на відсутність в акті перевірки дати його складання, суд відхиляє з огляду на положення ч.6 ст.7 Закону № 877, за якими, в останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом. Тобто датою складання акту є дата закінчення перевірки, в даному випадку 14.11.2017 р.

Крім того, судом встановлено, що за наслідками встановлених порушень відносно директора підприємства позивача було складено припис про усунення порушень, котрий, як зазначав позивач, не було отримано підприємством та адресовано неіснуючій юридичній особі.

Разом з тим, суд критично ставиться до вказаних тверджень, оскільки з копії припису від 20.11.2017 року № 71/03-09 вбачається, що такий було отримано директором позивача та, в подальшому, внаслідок його невиконання, відносно директора 28.11.2017 року було складено протокол про адміністративне правопорушення та постанову про накладення штрафу у розмірі 255 грн., який було сплачено. Тобто, особа, яка була притягнута до відповідальності, фактично погодилась з зазначеним.

За вказаних обставин, позов в частині оскарження дій Державної екологічної інспекції у Харківській області щодо призначення та проведення планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами Комунального підприємства "Нововодолазьке водопровідно-каналізаційне підприємство" є таким, що не підлягає задоволенню.

В решті, позов також є таким, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Так, по-перше, вказані вимоги є похідними від вимоги про оскарження дій Державної екологічної інспекції у Харківській області щодо призначення та проведення планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами Комунального підприємства "Нововодолазьке водопровідно-каналізаційне підприємство", у свою чергу, розглядом справи доведено правомірність таких.

По-друге, ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання (РКСУ від 16 квітня 2009 року № 7-рп/2009).

Отже, оскільки оскаржуваний у справі наказ Державної екологічної інспекції у Харківській області від 27 жовтня 2017 року № 629/01-03 про проведення планової перевірки "Нововодолазького водопровідно-каналізаційного підприємства" вичерпав свою дію у часі, останній не може бути скасований.

По-третє, п.3 та п. 6 Положення про Державну екологічну інспекцію в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженим наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 11.08.2017 № 312 (зареєстр. в Міюсті 04 вересня 2017 р. за № 1080/30948), встановлено, що на відповідача покладено повноваження з проведення перевірок із застосуванням інструментально-лабораторного контролю, складення відповідно до законодавства актів за результатами здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства з питань, що належать до його компетенції, надання обов'язкових до виконання приписів щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства та здійснення контроль за їх виконанням, розрахунку розміру шкоди, збитків і втрат, заподіяних внаслідок порушення законодавства з питань, що належать до її компетенції.

Відповідно до п. ґ) ст. 20-2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища (котрий, як вже зазначалось, в силу положень чинного законодавства, здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи) належить: пред'являти претензії про відшкодування збитків і втрат, заподіяних державі в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Отже, дії відповідача зі складання акту перевірки, претензій, розрахунків збитків є правом контролюючого органу та реалізацією покладених Законом функцій, а відповідна діяльність уповноважених перевіряючих відповідача - службовою діяльністю останніх при виконанні своїх посадових обов'язків із збирання доказової інформації щодо дотримання суб'єктом перевірки вимог чинного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

За приписами ч. 1,2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, позаяк відповідачем було доведено, що у правовідносинах, з приводу яких подано позов, останній діяв в на підставі, в межах та у спосіб, визначений законодавством.

Керуючись ст. ст. 2, 6-11, 14, 77, 205, 243-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Комунального підприємства "Нововодолазьке водопровідно-каналізаційне підприємство" ( 63200, Харківська область, смт. Нова Водолага, вул. Донця Григорія,56, код ЄДРПОУ 21252504) до Державної екологічної інспекції у Харківській області (61022, м. Харків, пл. Свободи, 5, Держпром, 1 під., 2 пов. код ЄДРПОУ 37999518) про визнання протиправними дій та скасування наказу - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи, як передбачено п.15 Перехідних положень КАС України; після початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи - безпосередньо до Харківського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 21 травня 2018 року.

Суддя Заічко О.В.