Рішення

від 15.05.2018 по справі 822/1395/18

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 822/1395/18

РІШЕННЯ

іменем України

15 травня 2018 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Салюка П.І.

за участі:секретаря судового засідання Литвинюк К.Б., представника позивача Романенка А.В. розглянувши адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРООПТТОРГ-ПЛЮС" до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправними та скасування приписів та постанови,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "ЄВРООПТТОРГ-ПЛЮС" звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної архітектурно-будівельна інспекція України в якому просить суд:

визнати протиправним та скасувати припис Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Хмельницькій області про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 22 грудня 2017 року, виданий керівнику ТОВ "ЄВРООПТТОРГ-ПЛЮС" ОСОБА_2;

визнати протиправною та скасувати постанову Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Хмельницькій області від 07 березня 2018 року №6/1022-704-18 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності;

визнати протиправним та скасувати припис Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Хмельницькій області про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 23 лютого 2018 року, виданий керівнику ТОВ "ЄВРООПТТОРГ-ПЛЮС" ОСОБА_2

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що Управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції у Хмельницькій області було проведено планову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об'єкті будівництва 10-ти поверхового багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення за адресою: вул. Проскурівського підпілля, 111, м. Хмельницький.

За наслідками проведеної перевірки посадовими особами Управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції у Хмельницькій області складено акт про недопущення посадових осіб органу державного архітектурно - будівельного контролю на об'єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій від 22 грудня 2017 року та протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, а в подальшому і оскаржені позивачем припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 22 грудня 2017, постанову від 07 березня 2018 року №6/1022-704-18 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності та припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 23 лютого 2018 року.

Вказані рішення контролюючого органу, виражені у формі припису Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Хмельницькій області від 22 грудня 2017 року, постанови від 07 березня 2018 року №26/1022-704-18 та припису від 23 лютого 2018 року, позивач вважає такими, що прийняті неправомірно, необґрунтовано та в порушення чинного містобудівного законодавства України, а тому звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, просив задоволити позовні вимоги в повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача про дату час та місце розгляду справи повідомлений належним чином в судове засідання не з'явився, подав до суду відзив на позов в обґрунтування якого зазначає, що інспекцією виконано всі передбачені чинним законодавством обов'язки, щодо проведення державного архітектурно-будівельного контролю та не порушено права суб'єкта містобудування, тому просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 205 КАС України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Частиною 1 ст. 205 КАС України, визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи, що представник відповідача про дату час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, а причини неявки суду не повідомив, суд вважає за можливе провести розгляд справи без участі представника відповідача.

Заслухавши пояснення представника позивача, повно та всебічно дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх взаємному зв'язку та сукупності, суд зазначає наступне.

Суд встановив, що ТОВ "ЄВРООПТТОРГ-ПЛЮС" є генеральним підрядником об'єкта будівництва: "Будівництво 10-ти поверхового багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями по вул. Проскурівського підпілля, 111 у м. Хмельницький".

На підставі наказу Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 26 грудня 2017 року № 1022-13/3723-17 "Про затвердження плану перевірок об'єктів будівництва на 1 квартал 2017 року та на 2017 рік" у період з 11 грудня 2017 року по 22 грудня 2017 року Управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції у Хмельницькій області було проведено планову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об'єкті будівництва 10-ти поверхового багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення за адресою: вул. Проскурівського підпілля, 111, м. Хмельницький.

За наслідком проведення перевірки головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Хмельницькій області складено акт про недопущення посадових осіб органу державного архітектурно - будівельного контролю на об'єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій від 22 грудня 2017 року в якому вказано, що ТОВ "ЄВРООПТТОРГ-ПЛЮС" не допустили посадових осіб органу державного архітектурно - будівельного контролю на будівництво 10-ти поверхового багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями по вул. Проскурівського підпілля, 111, м. Хмельницький та протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 22 грудня 2017 року.

Крім цього, 22 грудня 2017 року вищевказаною посадовою особою відповідача винесено припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 22 грудня 2017 року, виданий керівнику ТОВ "ЄВРООПТТОРГ-ПЛЮС" ОСОБА_2, в якому вимагалося: надати відповідну документацію в повному обсязі та допустити до проведення перевірки посадових осіб Управління до 09 січня 2018 року та письмово проінформувати Управління Державної архітектурно - будівельної інспекції у Хмельницькій області про дату та час проведення перевірки до 09 січня 2018 року.

05 січня 2018 року головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Управління винесено постанову №01/1022-2/48-18 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, якою ТОВ "ЄВРООПТТОРГ-ПЛЮС" визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого п. 2 ч. 6 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" та накладено штраф у розмірі 52 860 грн.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 29 березня 2018 року по справі №822/273/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРООПТТОРГ-ПЛЮС" до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправним та скасування рішення - задоволено. Визнано протиправною та скасовано постанову Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Хмельницькій області від 05 січня 2018 року №01/1022-2/48-18 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

У період з 12 лютого 2018 ркоу по 23 лютого 2018 року Управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції у Хмельницькій області було проведено позапланову перевірку виконання вимог припису Управління від 22 грудня 2017 року, виданого за результатами планової перевірки об'єкта будівництва: "Будівництво 10-ти поверхового багатоквартирного житлового будинку з вбудовано - прибудованими приміщеннями по вул. Проскурівського підпілля, у м. Хмельницький".

За результатами перевірки складено акт №85 від 23 лютого 2018 року, протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 23 лютого 2018 року та припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 23 лютого 2018 року.

07 березня 2018 року головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Управління винесено постанову №6/1022-704-18 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, якою ТОВ "ЄВРООПТТОРГ-ПЛЮС" визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого п. 1 ч. 6 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" та накладено штраф у розмірі 26430 грн.

Постанову від 07 березня 2018 року №6/1022-704-18 отримано ТОВ "ЄВРООПТТОРГ-ПЛЮС" 03 квітня 2018 року, що підтверджується номером рекомендованого поштового відправлення вказаного на конверті.

Позивач не погоджуючись з такими діями відповідача, звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд враховує наступне.

Відповідно до ст. 10 Закону України "Про архітектурну діяльність" від 20 травня 1999 року №687-ХІV, для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності визначає Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17 лютого 2011 року №3038-VI (далі - Закон №3038-VI).

Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 41 Закону №3038-VI, державний архітектурно - будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно - будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно - будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Державний архітектурно - будівельний контроль здійснюється на об'єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 (надалі - Порядок №553).

Відповідно до п. 5 Порядку №553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Згідно п. 9 Порядку №553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.

Відповідно до пп. 1 п. 11 Порядку №553, посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час проведення перевірки мають право зокрема: безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню.

Пунктом 12 цього порядку передбачено, що посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язані: у повному обсязі, об'єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством; дотримуватися ділової етики у взаємовідносинах із суб'єктами господарювання та фізичними особами; ознайомлювати суб'єкта містобудування чи уповноважену ним особу з результатами державного архітектурно-будівельного контролю у строки, передбачені законодавством; за письмовим зверненням суб'єкта містобудування надавати консультативну допомогу у здійсненні державного архітектурно-будівельного контролю; надсилати повідомлення про проведення планової перевірки суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, рекомендованим листом та/або за допомогою електронного поштового зв'язку або вручати особисто під розписку керівнику суб'єкта містобудування чи його уповноваженій особі із зазначенням дати початку та дати закінчення перевірки не пізніше ніж за десять днів до її початку.

При цьому, відповідно до п. 13 Порядку №553, суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право: вимагати від посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю дотримання вимог законодавства; перевіряти наявність у посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю службових посвідчень; бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю; подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки.

Згідно п. 14 Порядку №553, суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов'язаний: допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки за умови дотримання ними порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; одержувати примірник припису органу державного архітектурно-будівельного контролю за результатами здійсненого планового чи позапланового заходу; виконувати вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; надавати документи, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Пунктами 16, 17 Порядку №553 передбачено, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком. У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис).

Відповідно до рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 29 березня 2018 року по справі №822/273/18, яким визнано протиправною та скасовано постанову Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Хмельницькій області від 05 січня 2018 року №01/1022-2/48-18 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, було встановлено, що відповідачем не дотримано положень Порядку №553, а саме належним чином не повідомлено позивача про проведення планової перевірки у відповідний період, чим порушено процедуру проведення перевірки, а саме: п. 12 Порядку №553.

Хмельницький окружний адміністративний суд під час розгляду справи №822/273/18 встановив, що перевірку дотримання позивачем вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил було проведено без присутності особи, яка має повноваження представляти інтереси позивача, що призвело до проведення планової перевірки за відсутності суб'єкта містобудування в порушення п. 9 Порядку № 553.

Суд також зазначив, що постанова Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Хмельницькій області від 05 січня 2018 року №01/1022-2/48-18 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності винесена посадовою особою відповідача за результатами розгляду акта, протоколу та припису, складених за результатами планової перевірки, яка була проведена з порушенням вимог Порядку № 553, визнана судом протиправною та такою, що підлягає скасуванню.

Крім цього, згідно з п. 3 ч. 3 ст. 41 Закону № 3038-VI, посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право: у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов'язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт.

Метою внесення припису є усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт. Ця мета має публічно-правовий характер і спрямована на забезпечення принципу законності у сфері містобудування. Однак, досягатися вона повинна не за рахунок порушення чи створення загрози порушення інших охоронюваних законом інтересів.

Передбачене Законом №3038-VI та Порядком №553 право вимагати документи та видавати суб'єктам містобудування обов'язкові для виконання приписи виникає у посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки, яка розпочинається після пред'явлення ними службового посвідчення і направлення для проведення перевірки, та допуску суб'єктом містобудування до її проведення за умови встановлення під час її проведення порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства. При цьому зазначеними нормативно-правовими актами не передбачене право посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю видавати приписи поза межами перевірок. Обов'язковою умовою складання припису є встановлення під час перевірки факту порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства.

Враховуючи зазначене, суду приходить до висновку, що фактично посадові особи відповідача не розпочинали планову перевірку об'єкта будівництва 10-ти поверхового багатоквартирного житлового будинку з вбудовано - прибудованими приміщеннями по вул. Проскурівського підпілля, 111, м. Хмельницький (про що свідчить акт про недопущення від 22 грудня 2017року), то в останніх були відсутні правові підстави для оформлення оскаржуваного припису від 22 грудня 2017 року, оскільки відповідач не фактично не провівши перевірку не міг встановити порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, технічних умов, інших нормативних документів, встановлення відповідачем зазначених порушень в свою чергу є обов'язковою умовою та підставою для винесення припису.

В ході дослідження оскаржуваного припису від 22 грудня 2017 року, суд встановив, що у ньому вимагається: 1) надати відповідну документацію в повному обсязі та допустити до проведення перевірки посадових осіб Управління до 09 січня 2018 року; 2) письмово проінформувати Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Хмельницькій області про дату та час проведення перевірки до 09 січня 2018 року.

Разом з тим, відповідно до пункту 3 частини 3 статті 41 Закону №3038- VI та підпункту 3 пункту 11 Порядку №553, які містять чіткий та виключний перелік підстав для обов'язкового виконання припису, не передбачено вимоги щодо допуску посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на певний об'єкт чи надання посадовій особі органу державного архітектурно-будівельного контролю будь-якої містобудівної документації. Крім цього, законодавством не передбачено такої вимоги як письмово проінформувати орган державного архітектурно-будівельного контролю про дату та час проведення перевірки (аналогічний висновок викладено в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 26 липня 2017 року по справі К/800/652/17).

Європейський суд з прав людини, рішення якого є джерелом права в Україні, у своїх рішеннях зазначає, що на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість, якість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (рішення у справі "Тошкуце та інші проти Румунії") і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (рішення у справах "Онерїлдіз проти Туреччини", "Беєлер проти Італії"). Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків (рішення "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки", "Ґаші проти Хорватії", "Трґо проти Хорватії"). Йдеться про дотримання принципу "належного урядування", який передбачає, що у разі, коли вирішується питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах "Беєлер проти Італії", "Онерїлдіз проти Туреччини", "Москаль проти Польщі").

Таким чином, беручи до уваги встановлені в ході судового розгляду обставини, суд вважає, що відповідачем було допущено суттєві порушення вимог чинного законодавства, під час проведення планової перевірки об'єкта будівництва 10-ти поверхового багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями по вул. Проскурівського підпілля, 111, м. Хмельницький, що є підставою для визнання протиправними рішень, оформлених за результатами такої перевірки, зокрема, припису Управління від 22 грудня 2017 року.

Крім цього, оскільки метою внесення припису є усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, які не були та не могли бути встановлені посадовими особами контролюючого органу, який фактично не розпочав та не проводив перевірку, а тому в даному випадку контролюючий орган не мав права поза межами проведення перевірки виносити приписи про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що оскаржуваний припис від 22 грудня 2017 року виданий відповідачем з порушенням вимог Закону № 3038-VI та Порядку № 553, у зв'язку з чим є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо правомірності винесення відповідачем оскаржуваних постанови від 07 березня 2018 року №6/1022-704- 18 та припису від 23 лютого 2018 року.

Відповідно до п. 7 Порядку №553 позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Підставою для проведення позапланової перевірки є, зокрема, перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю.

Як встановлено судом, фактичною підставою для проведення позапланової перевірки у період з 12 лютого 2018 року по 23 лютого 2018 року Управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції у Хмельницькій області на об'єкті: "Будівництво 10-ти поверхового багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями по вул. Проскурівського підпілля, 111 ум. Хмельницький" слугувала перевірка виконання ТОВ "ЄВРООПТТОРГ- ПЛЮС" вимог припису Управління від 22 грудня 2017 року.

Враховуючи те, що в ході судового розгляду, суд встановив протиправність припису Управління від 22 грудня 2017 року, то відсутні правові підстави для проведення позапланової перевірки на об'єкті, та оформлення будь-яких документів за наслідками такої перевірки.

Крім цього, процедуру накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, що передбачені Законом України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" визначено Порядком накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06 квітня 1995 року №244 (надалі - Порядок №244), відповідно до п.п. 9, 10 якого про вчинення правопорушення у сфері містобудівної діяльності посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю, які згідно з функціональними обов'язками здійснюють державний архітектурно-будівельний контроль (далі - уповноважена посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю), складають протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Уповноважена посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю складає протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності у двох примірниках, один з яких надається під підпис суб'єкту містобудування, що притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, не пізніше трьох робочих днів з дня складення акта перевірки такого суб'єкта містобудування.

Згідно з п. 12 Порядку №244, у протоколі про правопорушення у сфері містобудівної діяльності зазначаються: дата і місце його складення; посада, прізвище, ім'я, по-батькові особи, яка склала протокол; відомості про суб'єкта містобудування, який притягається до відповідальності; місце вчинення і суть правопорушення; нормативно-правовий акт, нормативний документ (акт), вимоги якого порушено; положення Закону, яке передбачає відповідальність за відповідне правопорушення; прізвища, адреси свідків (у разі наявності); пояснення суб'єкта містобудування, який притягається до відповідальності; інші відомості, що мають значення для вирішення справи.

Відповідно до п. 13 Порядку №244, протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності підписується особою, яка його склала, суб'єктом містобудування, який притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, а також свідками (у разі , наявності).

У разі відмови суб'єкта містобудування, який притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, від підписання протоколу або ознайомлення з ним уповноважена посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, що складає протокол, робить про це відповідну відмітку в ньому.

Суб'єкт містобудування, який притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які є його невід'ємною частиною, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання.

Згідно п. 13 Порядку №244, під час складання протоколу уповноважена посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, що складає протокол, роз'яснює суб'єкту містобудування, який притягається до відповідальності, його права та обов'язки, передбачені Законом та цим Порядком.

Протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та інші матеріали подаються посадовій особі органу державного архітектурно-будівельного контролю, уповноваженій розглядати справу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності з метою і вирішення питання притягнення до відповідальності та накладення штрафу протягом трьох днів після його складення.

Водночас досліджуючи протокол від 23 лютого 2018 року відсутні будь-які відомості про те, що керівник ТОВ "ЄВРООПТТОРГ-ПЛЮС" ознайомлений із вказаним протоколом про виявлені порушення, а також підпис посадової особи підприємства, яка притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності. У вказаному протоколі відсутні додатки, зокрема, пояснення посадових осіб позивача, зауваження щодо змісту протоколу, які є його невід'ємною частиною, які мала право викласти посадова особа стосовно якої складено даний протокол, мотиви, заперечення, обґрунтування, а також мотиви відмови від його підписання.

У вказаному протоколі відсутні докази про те, що головний інспектор, складаючи даний прокол, роз'яснив суб'єкту містобудування - директору ТОВ "ЄВРООПТТОРГ-ПЛЮС", його права та обов'язки, передбачені чинним законодавством, а також відсутні додатки до протоколу такі, як письмові докази, які підтверджують факт вчинення правопорушення у сфері містобудівної діяльності, винність суб'єкта містобудування в його вчиненні.

Згідно з п. 21 Порядку №244 посадова особа органу державного архітектурно- будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ, під час розгляду справи зобов'язана з'ясувати, чи було вчинено правопорушення у сфері містобудівної діяльності, чи винний відповідний суб'єкт містобудування в його вчиненні, чи підлягає він притягненню до відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Водночас Управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції у Хмельницькій області під час розгляду матеріалів про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та винесення постанови від 07 березня 2018 року №6/1022-704-18 не було з'ясовано фактичних обставин справи, не встановлено наявності вини суб'єкта містобудування, а також інших обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Суд не бере до уваги доводи відповідача про те, що позивачем порушено абз. 4 п. 14 Порядку №553 щодо обов'язку виконувати вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, адже така вимога викладена у приписі від 22 грудня 2017 року є протиправною і підлягає скасуванню.

Враховуючи наведене, позивача безпідставно та неправомірно притягнуто до відповідальності за п. 1 ч. 6 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності".

Окрім цього, протиправність оскаржуваного припису від 23 лютого 2018 року обґрунтовується тим, що його було складено поза межами проведення перевірки та без фактичного встановлення порушень суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства. Відповідно до пункту З частини 3 статті 41 Закону №3038-VI та підпункту 3 пункту 11 Порядку №553, які містять чіткий та виключний перелік підстав для обов'язкового виконання припису, не передбачено вимоги щодо допуску посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на певний об'єкт чи надання посадовій особі органу державного архітектурно-будівельного контролю будь-якої містобудівної документації.

Крім цього, законодавством не передбачено такої вимоги як письмово повідомити орган державного архітектурно-будівельного контролю про дату та час проведення перевірки виконання припису.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставах, в межах та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Пунктом41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, передбачено, що обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.ч.1-2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що рішення контролюючого органу, виражені у формі припису Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Хмельницькій області від 22 грудня 2017 року, постанови від 07 березня 2018 року №6/1022-704-18 та припису від 23 лютого 2018 року, прийняті неправомірно, необґрунтовано та в порушення вимог чинного містобудівного законодавства України, а тому адміністративний позов "ЄВРООПТТОРГ-ПЛЮС" слід задоволити.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРООПТТОРГ-ПЛЮС" (проспект Миру, 65, кв. 34, Хмельницький, Хмельницька область, 29001, код 40372118) до Державної архітектурно-будівельної інспекції України (бульвар Л. Українки, 26, Київ 133, 01133, код 37471912) про визнання протиправними та скасування приписів та постанови - задоволити.

Визнати протиправним та скасувати припис Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Хмельницькій області про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 22 грудня 2017 року, виданий керівнику ТОВ "ЄВРООПТТОРГ-ПЛЮС" ОСОБА_2

Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Хмельницькій області від 07 березня 2018 року №6/1022-704-18 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Визнати протиправним та скасувати припис Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Хмельницькій області про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 23 лютого 2018 року, виданий керівнику ТОВ "ЄВРООПТТОРГ-ПЛЮС" ОСОБА_2

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРООПТТОРГ-ПЛЮС" (код 40372118) 5286 (п'ять тисяч двісті вісімдесят шість) грн. судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань Державної архітектурно-будівельної інспекції України (код 37471912).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з його проголошення, а у випадку, якщо в судовому засіданні були проголошені вступна та резолютивна частини рішення суду, - з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 18 травня 2018 року

Головуючий суддя П.І. Салюк