Постанова

від 15.05.2018 по справі 904/9297/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.05.2018 року Справа № 904/9297/17

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: судді Чус О.В. (доповідач)

суддів: Кузнецова В.О., Євстигнеєв О.С.

Секретар судового засідання Пінчук Є.С.

Представники сторін:

від відповідача: ОСОБА_1, наказ №59/1-к від 21.05.2016 р., директор;

від позивача: ОСОБА_2, довіреність №ю/н від 01.11.2017 р., представник;

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма "БІОТОН" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 25.01.2018 (дата підписання рішення 29.01.2018 р., суддя Рудовська І.А.) у справі №904/9297/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІТЕК ІНДАСТРІАЛ", м. Одеса

до Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма "БІОТОН",

м. Дніпро

про стягнення 92 577,68 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІТЕК ІНДАСТРІАЛ" (далі - позивач) звернулося з позовом до Господарського суду Дніпропетровської області до Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма "БІОТОН" (далі - відповідач) про стягнення 79 000,00 грн. - основної заборгованості, 9518,93 грн. - пені, 2923,00 грн. - інфляційних втрати, 1135,75 грн. - 3 % річних та витрат по сплаті судового збору.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов'язань щодо оплати поставленого товару по Договору № 037-15 від 31.03.2015 р.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 25.01.2018 р. (суддя Рудовська І.А.) у даній справі позов задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма "БІОТОН" (490101, м. Дніпро, вул. Войцеховича, 77; код ЄДРПОУ 30189624) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІТЕК ІНДАСТРІАЛ" (65101, м. Одеса, вул. 25- ї Чапаєвської дивізії, буд. 6/1, офіс 134; код ЄДРПОУ 38479121) 79 000,00 грн. (сімдесят дев'ять тисяч грн. 00 коп.) - заборгованості, 9518,93 грн. (дев'ять тисяч п'ятсот вісімнадцять грн. 93 коп.) пені, 2923,00 грн. (дві тисячі дев'ятсот двадцять три грн. 00 коп.) - інфляційних втрат, 1135,75 грн. (одна тисяча сто тридцять п'ять грн. 75 коп.) - 3 % річних, 1600,00 грн. (одна тисяча шістсот грн. 00 коп.) - судового збору.

Рішення мотивоване тим, що матеріалами справи доведено факт невиконання зобов'язання належним чином відповідно до умов договору. Порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій відповідно до вимог закону.

Не погодившись з зазначеним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма "БІОТОН", звернулось до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що позивачем порушено вимоги щодо якості товару, котрі передбачені умовами договору та здійснено поставку товару від 26.04.17 неналежної якості, що підтверджується протоколами досліджень тіоглікольової кислоти, які складені Державним Підприємством Науковий центр превентивної токсикології, харчової та хімічної безпеки імені академіка ОСОБА_3 Міністерства охорони здоров'я України .

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.02.18р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма "БІОТОН", визначено строки для надання відзиву на апеляційну скаргу, надання заяв, клопотань, додаткових доказів та заперечень на них та призначено справу до розгляду.

Позивачем надано відзив на апеляційну скаргу відповідача, в якому зазначено, що протоколи хіміко-аналітичного дослідження тіоглікольової кислоти від 20.12.17 були складені в односторонньому порядку та зі значним пропуском строку, а відтак судом першої інстанції в повному обсязі досліджено матеріали справи, прийнято вірне рішення у відповідності до норм чинного законодавства, доводи скаржника, в свою чергу, які зазначені в апеляційній скарзі є безпідставними та необґрунтованими. Просить залишити оскаржуване рішення - без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Відповідач підтримав апеляційну скаргу в повному обсязі та просив її задовольнити.

05.04.18р. відповідачем заявлено клопотання про призначення судової експертизи поставленої продукції за видатковою накладною №ВН-3213(1) від 26.04.17р. ТОВ ВКФ Біотон від ТОВ Вітек Індастріал , за договором поставки №037-15, укладеного від 31.03.15р. На вирішення експерта просить поставити питання: - чи відповідає товар поставлений за видатковою накладеною №ВН-3213(1) від 26.04.17р. сертифікату аналізу наданого ТОВ Вітек Індастріал ?

Клопотання мотивовано необхідністю встановлення невідповідності якості продукції заявленій якості відповідно до сертифікату відповідності наданому разом з продукцією постачальником.

Клопотання Відповідача про призначення судової експертизи судова колегія не задовольняє, оскільки матеріали справи дозволяють судовій колегії зробити висновки без участі експертів.

У судовому засіданні 15.05.18р. оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Згідно ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів, переглянувши справу за наявними у ній і додатково поданими доказами, що стосуються фактів, викладених в апеляційній скарзі, в межах доводів та вимог апеляційної скарги встановила наступне.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 31.03.2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ВІТЕК ІНДАСТРІАЛ" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма "БІОТОН" (покупець) укладений Договір поставки № 037-15 (далі - Договір) відповідно умов п. 1.2. якого постачальник зобов'язується поставити покупцю товар в асортименті (далі - товар), а покупець зобов'язується прийняти цей товар і вчасно здійснити його оплату відповідно до умов і протягом терміну дії даного Договору.

Згідно п. 1.3. Договору передача покупцю товару здійснюється партіями. Терміни постачання, вартість, асортимент конкретної партії визначаються в Специфікаціях до даного Договору. Специфікації є невід'ємними частинами Договору, повинні бути складені у письмовій формі, підписані уповноваженими представниками і скріплені печатками обох сторін згідно діючому законодавству.

Пунктом 2.6. Договору визначено, що форма оплати - безготівковий розрахунок. Умови оплати визначаються у Специфікаціях до даного Договору. Сторони зобов'язуються при необхідності робити звірку взаєморозрахунків.

Відповідно до п. 2.13. Договору товар вважається прийнятим по кількості - згідно з фактично вибраною кількістю, зазначеною в належним чином оформленій накладній; по якості - відповідно до сертифіката аналізу.

Цей Договір набирає сили з моменту його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2015 р., у будь-якому випадку до повного виконання сторонами всіх зобов'язань за Договором. Якщо за десять днів до закінчення строку дії Договору ні одна із сторін не вимагатиме його припинення, Договір вважається продовженим на тих же умовах на наступний календарний рік (п.п. 6.1., 6.2. Договору).

Відповідно до Специфікації № 4 від 22.02.2017 р. до Договору визначені умови оплати: 50 % передплата, 50 % оплачується протягом 5 днів від дати поставки товару.

Факт виконання позивачем договірних зобов'язань з поставки товару відповідачу та факт отримання останнім товару на загальну суму 159 508,80 грн. підтверджується наявними у матеріалах видатковою накладною № ВН-3213(1) від 26.04.2017 р. та товарно-транспортною накладною № 2017 059 від 26.04.2017 р., копії яких долучено до матеріалів справи (а.с. 17, 18).

Відповідач свої зобов'язання за Договором виконав частково, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість перед позивачем зі сплати товару на суму 79 000,00 грн., що і є причиною виникнення спору.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно п. 1 ст. 202, п. 1ст. 207 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Частиною 1 ст. 181 ГК України встановлено що, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Згідно ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 зазначеного кодексу, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем та відповідачем виникли цивільні права та обов'язки з договору поставки № № 037-15.

На виконання умов Договору позивач поставив товару відповідачу товару на загальну суму 159 508,80 грн., що підтверджується видатковою накладною № ВН-3213(1) від 26.04.2017 р. та товарно-транспортною накладною № 2017 059 від 26.04.2017 р. (а.с. 17, 18).

Відповідно до Специфікації № 4 від 22.02.2017 р. до Договору визначені умови оплати: 50 % передплата, 50 % оплачується протягом 5 днів від дати поставки товару.

Відповідач свої зобов'язання за Договором виконав частково, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість перед позивачем зі сплати товару на суму 79 000,00 грн.

Згідно положень ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи, а згідно з приписами ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Матеріалами справи доведено факт невиконання відповідачем зобов'язання належним чином відповідно до умов договору. Порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій відповідно до вимог закону.

Відповідно до частини першої статті 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Частиною першою статті 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно з ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Під неустойкою (штрафом, пенею), відповідно до статті 549 цього Кодексу, розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пунктом 3.3. Договору встановлено, що у випадку порушення покупцем термінів оплати за поставлений товар він зобов'язаний сплатити постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

На підставі п. 3.3. Договору позивачем нараховано відповідачу до сплати пеню в розмірі 9518,93 грн. (за період з 03.05.2017 р. - по 24.10.2017 р.)

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань по Договору, позивачем відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України нараховано до сплати відповідачу 3 % річних в сумі 1135,75 грн. (за період з 03.05.2017 року - по 24.10.2017 року) та інфляційних втрат в сумі 2923,00 грн. (за період з червня 2017 року - по вересень 2017 року).

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що вимоги позивача до відповідача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у розмірі: 79 000,00 грн. - основної заборгованості, 9518,93 грн. - пені, 2923,00 грн. - інфляційних втрати, 1135,75 грн. - 3 % річних.

Щодо доводів апелянта про неналежну якість товару, судова колегія зазначає наступне. Відповідно до п. 2.14 договору № 037-15 від 31.03.15р. будь-які претензії якості товару повинні бути пред'явленні письмово постачальнику на протязі 20 календарних днів з моменту здійснення поставки товару покупцю та підтверджені відповідними актами та документами. Подальші претензії з якості товару, подані після вказаного строку не являються спроможними та не підлягають розгляду постачальником.

З матеріалів справи вбачається, що з моменту поставки товару - 26.04.17р. до моменту проведення досліджень, оформлених протоколами хіміко-аналітичного дослідження тіоглікольової кислоти від 20.12.17р. №3/8-А-6069-17 та №3-8/А-6113-17 минуло 8 місяців, що значно перевищує строк пред'явлення претензії визначеної договором.

Отже, відповідачем не доведено належними та допустимими доказами, що при прийманні продукції встановив неналежну якість продукції саме в порядку, визначеному п.2.14 договору поставки.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що товар прийнято покупцем, використано на свій розсуд, зауважень щодо його якості у встановленому діючим законодавством та договором поставки порядку продавцю товару не заявлено, тому товар підлягає оплаті.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи встановлені вище обставини справи, зазначені положення законодавства, апеляційний господарський суд відхиляє доводи апелянта, наведені в обґрунтування апеляційної скарги.

Таким чином, апеляційний господарський суд вбачає підстави, передбачені статтею 276 Господарського процесуального кодексу України, для залишення рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційної скарги - без задоволення.

Керуючись статтями 269, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.01.2018р. у справі №904/9297/17 - залишити без змін .

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма "БІОТОН" - залишити без задоволення.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складений 16.05.2018р.

Головуючий суддя О.В. Чус

Суддя О.С. Євстигнеєв

Суддя В.О. Кузнецов