Постанова

від 16.05.2018 по справі 910/32815/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" травня 2018 р. Справа№ 910/32815/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Доманської М.Л.

суддів: Верховця А.А.

Остапенка О.М.

при секретарі судового засідання Чміль Я.Є.

та представників учасників провадження у даній справі у відповідності до протоколу судового засідання від 16.05.2018

розглянувши апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Міський комерційний банк"

на ухвалу господарського суду міста Києва від 19.02.2018

у справі № 910/32815/15 (суддя Чеберяк П.П.)

за заявою Публічного акціонерного товариства "Банк Народний Капітал"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Газресурс-Трейд"

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.02.2018 у справі № 910/32815/15 затверджено звіт ліквідатора; затверджено ліквідаційний баланс банкрута; ліквідовано банкрута - Товариство з обмеженою відповідальністю "Газресурс-Трейд" як юридичну особу в зв'язку з банкрутством; провадження у справі № 910/32815/15 закрито; припинено дію мораторію; вирішено інші процесуальні питання.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду першої інстанції, Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Міський комерційний банк" звернулась до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 19.02.2018 у справі № 910/32815/15, що перешкоджає подальшому провадженню у справі та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В обґрунтування апеляційної скарги ПАТ "Міський комерційний банк" посилається на те, що оскаржувана ухвала прийнята з порушенням норм матеріального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 02.04.2018 у даній справі відкрито провадження за вказаною апеляційною скаргою та розгляд її призначено на 16.05.2018.

25.04.2018 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від ліквідатора надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу першої інстанції - без змін.

Представник апелянта в судовому засіданні апеляційної інстанції 16.05.2018 апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити. Ліквідатор заперечив проти апеляційної скарги та просив оскаржувану ухвалу залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Інші учасники судового процесу в судове засідання не з'явилися, хоча були належним чином повідомленні про дату та місце розгляду справи.

Стаття 43 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Частиною 11 статті 270 ГПК України, яка визначає порядок розгляду апеляційної скарги, встановлено, що суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Судова колегія, обговоривши на місці вказані обставини, вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності інших учасників провадження у справі, які не з'явилися у судове засідання, за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Конституцією України кожному гарантується право на судовий захист, апеляційне та касаційне оскарження.

Також, Конституція України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Вказана конституційна норма конкретизована законодавцем в ст. 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Отже, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення названим Законом ставиться в залежність від положень процесуального закону.

Таким чином, ГПК України повинен містити імперативні норми про те, в яких випадках особа має право оскаржити рішення суду в апеляційному чи касаційному порядку.

Згідно з ч. 2 ст. 255 ГПК України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду можуть подавати сторони та інші учасники судового процесу, зазначені у цьому Кодексі та Законі України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

В даному випадку, відповідно до приписів розділу Х "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі по тексту - Закон), застосовуються норми Закону в редакції, що діє з 19.01.2013.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону провадження у справах про банкрутство регулюється Законом, ГПК України, іншими законодавчими актами України.

Частиною 8 статті 20 ГПК України встановлено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 01.02.2016 порушено провадження у справі № 910/32815/15 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Газресурс-Трейд", визнано розмір вимог ініціюючого кредитора - Публічного акціонерного товариства "Банк Народний Капітал" на суму 2 372 183 грн. 17 коп., введено процедуру розпорядження майном, розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Заріцького Юрія Миколайовича. Попереднє засідання призначено на 11.04.2016.

Оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Газресурс-Трейд" оприлюднено на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України 05.02.2016 за № 28006.

23.03.2016 до господарського суду м. Києва надійшов на затвердження уточнений реєстр вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю "Газресурс-Трейд".

Ухвалою попереднього засідання від 11.04.2016 заяву Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання кредиторських вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю "Газресурс-Трейд" на суму 65 140 грн. 45 коп. залишено без задоволення, затверджено реєстр вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю "Газресурс-Трейд" на загальну суму 8 015 572 грн. 98 коп. Підсумкове засідання призначено на 30.05.2016.

Постановою господарського суду м. Києва від 05.09.2016 Товариство з обмеженою відповідальністю "Газресурс-Трейд" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Заріцького Ю.М.

Повідомлення про визнання Товариства з обмеженою відповідальністю "Газресурс-Трейд" оприлюднено на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України 13.09.2016 за № 35342.

До господарського суду м. Києва на затвердження надійшов звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута.

Оскаржуваною ухвалою суд першої інстанції затвердив звіт ліквідатора банкрута, та ліквідаційний баланс; ліквідував банкрута - ТОВ "Газресурс-Трейд" як юридичну особу в зв'язку з банкрутством; провадження у справі № 910/32815/15 припинив.

З даним судовим рішенням апелянт не погодився, звернувшись до суду з апеляційною скаргою.

Суд апеляційної інстанції, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, дійшов висновку, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції винесена з неповним дослідженням обставин справи та є такою, що не відповідає вимогам законодавства, з наступних підстав.

Так, затверджуючи звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута, суд першої інстанції, виходив з того, що відповідно до звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу у банкрута відсутні грошові кошти та майнові активи для погашення кредиторської заборгованості, ліквідатором для виявлення майнових активів боржника з метою задоволення вимог кредиторів виконані всі необхідні дії та покладені на нього чинним законодавством про банкрутство обов'язки, тому підприємство підлягає ліквідації, а провадження у справі - припиненню.

Як встановив суд першої інстанції, з метою вжиття заходів, спрямованих на пошук майна банкрута та його реалізацію, ліквідатором зроблено відповідні запити до Департаменту льотної придатності Державної авіаційної служби України, Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві, Київського міського бюро технічної інвентаризації, Управління держпраці у Рівненській області, Головного управління держпраці у Донецькій області, Управління держпраці у Житомирській області, Головного управління держпраці в Одеській області, Головного управління держпраці у Луганській області, Управління держпраці у Полтавській області, Головного управління держпраці у Львівській області, Головного управління держпраці у Херсонській області, Управління держапраці у Черкаській області, Головного управління держпраці у Харківській області, Управління держпраці в Івано-Франківській області, Управління держпраці у Сумській області, Головного управління держпраці у Запорізькій області, Управління держпраці у Закарпатській області, Управління держпраці у Хмельницькій області, Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві, Державної служби України з безпеки на транспорті, Державної інспекції сільського господарства в м. Києві, Головного управління регіональної статистики, Державної фіскальної служби України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Департаменту земельних ресурсів Виконавчого органу Київської міської ради, Головного управління держпраці у Київській області, Департаменту превентивної діяльності управління безпеки дорожнього руху Національної поліції України та Головного сервісного центру Міністерства внутрішніх справ України.

Як було зазначено судом першої інстанції, одержані ліквідатором відповіді від зазначених органів та установ свідчать про відсутність у банкрута майнових активів, які належать йому на праві власності або повного господарського відання та які можуть бути включенні до ліквідаційної маси.

Однак, такий висновок суду першої інстанції колегія суддів вважає передчасним з огляду на таке.

Статтею 41 Закону передбачено певну сукупність дій, яку необхідно вчинити ліквідатору в ході ліквідаційної процедури.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 46 Закону після завершення всіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються, зокрема, відомості за результатами інвентаризації майна боржника та перелік ліквідаційної маси; відомості про реалізацію об'єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу; копії договорів купівлі-продажу та акти приймання-передачі майна; реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів; документи, які підтверджують погашення вимог кредиторів. Господарський суд після заслуховування звіту ліквідатора та думки членів комітету кредиторів або окремих кредиторів виносить ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу. Якщо за результатами ліквідаційної процедури після задоволення вимог кредиторів не залишилося майна, господарський суд виносить ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута. Якщо ліквідатор не виявив майнових активів, що підлягають включенню до складу ліквідаційної маси, він зобов'язаний подати господарському суду ліквідаційний баланс, який засвідчує відсутність у банкрута майна.

До обов'язків ліквідатора входить самостійно вживати заходи, спрямовані на пошук, виявлення та повернення майна банкрута та здійснення необхідних заходів, що створюють можливість наповнення ліквідаційної маси банкрута для задоволення вимог кредиторів .

Як вбачається з матеріалів справи, ПАТ "Міський комерційний банк" (апелянт) ухвалою господарського суду м. Києва від 11.04.2016 у даній справі було визнано забезпеченим кредитором на суму 5 536 517 грн. 16 коп.

В ухвалі господарського суду м. Києва від 11.04.2016 у даній справі судом було встановлено, що заявлені кредитором вимоги виникли на підставі договору овердрафту від 12.09.2013 № 1036/980-ЮО/О, частково підтверджуються рішеннями господарського суду м. Києва від 24.02.2015 у справі № 910/29497/14, від 11.08.2015 у справі № 910/15268/15 та складають заборгованість за кредитом в розмірі 2 991 022 грн. 30 коп., заборгованість за процентами в розмірі 1 235 562 грн. 48 коп., інфляційні збитки в розмірі 734 610 грн. 78 коп., 3 % річних за несвоєчасну сплату кредиту та відсотків в розмірі 149 745 грн. 04 коп., пеню в розмірі 422 820 грн. 56 коп., а також витрати зі сплати судового збору за звернення до суду із заявою про визнання кредиторських вимог до боржника в розмірі 2 756 грн. 00 коп. Для забезпечення виконання зобов'язань за договором овердрафту від 12.09.2013 № 1036/980-ЮО/О між ПАТ "Міський комерційний банк" та ТОВ "Газресурс-Трейд" було укладено договори застави товарів в обороті від 12.09.2013 № 1036/980-ЮО/О/ЗТО-1 та від 12.09.2013 № 1036/980-ЮО/О/ЗТО-2, а саме: природний газ в обсязі 2 800,00 тис. куб.м. балансовою вартістю 11 454 240,00 грн. та природний газ в обсязі 2 085,878 тис. куб.м. балансовою вартістю 8 425 634,02 грн.

Відповідно до п. 1.2. Договорів застави товарів в обороті природний газ знаходиться в загальному потоці газу Газотранспортних систем України відповідно до Договору зберігання від 15.04.2013 № 1304006900, укладеного між ТОВ "Газресурс-Трейд" та ПАТ Укртрансгаз .

В своїй заяві з кредиторськими вимогами, ПАТ "Міський комерційний банк" зазначив про те, що станом на момент порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ "Газресурс-Трейд" предмет застави, що забезпечував виконання зобов'язань перед ПАТ "Міський комерційний банк" відсутній, отже, вимоги банку є незабезпеченими.

В матеріалах справи наявні витяги з Державного реєстру обтяжень рухомого майна (а.с.189-197, т. 2) з яких вбачається, що у банкрута наявне майно, яке обтяжене договорами застави, а саме: природний газ в обсязі 2 800,00 тис. куб.м. балансовою вартістю 11 454 240,00 грн. та природний газ в обсязі 2 085,878 тис. куб.м. балансовою вартістю 8 425 634,02 грн.

Дослідивши вищевказані обставини справи, судова колегія встановила, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази розшуку ліквідатором зазначених вище предметів застави. Пояснюючи відсутність таких доказів, ліквідатор обмежився посиланням на те, що в матеріалах справи наявний лист ПАТ Укртрансгаз від 22.06.2015, в якому останній зазначив, що за оперативними даними згідно обліку станом на 22.06.2015 природний газ ТОВ "Газресурс-Трейд" в ПАТ Укртрансгаз не обліковується.

Судова колегія, вважає за необхідне звернути увагу на те, що відповідно до ст. 41 Закону ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження: приймає до свого відання майно боржника забезпечує його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; здійснює інвентаризацію та оцінку майна банкрута; аналізує фінансове становище банкрута; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу, пред'являє до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту дебіторської заборгованості, тощо.

Ліквідатор зобов'язаний вчинити всі можливі дії щодо з'ясування обсягів активу та пасиву боржника шляхом запитів до відповідних органів, у тому числі державної виконавчої служби, банківських установ, бюро технічної інвентаризації, реєстраційних відділень МВС України тощо, здійснити вичерпні заходи щодо встановлення наявності чи відсутності вини засновників боржника, вини керівника боржника, які мають право давати обов'язкові для боржника вказівки чи мають можливість іншим чином визначати його дії, у доведенні боржника до банкрутства.

Наведене свідчить, що ліквідатор не здійснив вичерпних заходів щодо розшуку відповідного майна банкрута, включаючи те майно, яке можливо неправомірно вибуло з власності банкрута.

Тобто, ліквідатор подав до суду ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора, на підставі яких суд першої інстанції ліквідував ТОВ "Газресурс-Трейд", не зважаючи на наявність зареєстрованого за останнім майна, яке не було виявлене та реалізоване в ліквідаційній процедурі та щодо якого не було вжито належних вичерпних заходів з його розшуку. На запит суду ліквідатор пояснив, що листів та запитів до ПАТ Укртрансгаз щодо отримання відповідного договору зберігання від 15.04.2013, з'ясування його умов, строку дії та інше, він не надсилав. Від боржника відповідних документів не отримав. До того ж ліквідатор пояснив суду, що не отримував довідки податкового органу щодо відкритих банковських рахунків боржника, та що на час розгляду спірного питання в суді у відповідних банках є відкриті банківські рахунки боржника, на яких, за даними ліквідатора, грошові кошти відсутні. Доказів закриття всіх банківських рахунків боржника суду не надано.

Перелік додатків до звіту ліквідатора, які подаються до суду разом із звітом та ліквідаційним балансом, є предметом дослідження в судовому засіданні за підсумками ліквідаційної процедури, яке проводиться за участю кредиторів (комітету кредиторів), подання звіту та ліквідаційного балансу здійснюється ліквідатором за наслідком всіх проведених ним дій в ході ліквідаційної процедури.

Ухвала суду про затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу є за своєю правовою природою судовим рішенням, яке підсумовує хід ліквідаційної процедури, в якому необхідно повно відобразити обставини, що мають значення для даної справи (вчинення належних дій по виявленню активів та пасивів боржника, встановленню правового статусу боржника, як юридичної особи, доведення неможливості відновлення платоспроможності боржника внаслідок вжитих ліквідатором заходів та необхідність його ліквідації), висновки суду про встановлені обставини і їх правові наслідки повинні бути вичерпними, відповідати дійсності та підтверджуватися достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Окрім того, ухвала суду про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу є судовим актом, який не тільки встановлює обставини відсутності майна боржника для задоволення вимог кредиторів, дає оцінку повноті дій ліквідатора в ході ліквідаційної процедури, вона підсумовує також хід процедури банкрутства та припиняє провадження у справі про банкрутство.

При цьому, звіт ліквідатора та поданий ним ліквідаційний баланс є підсумковими документами, які підтверджують належне проведення ліквідатором всіх заходів ліквідаційної процедури, повне вчинення ним дій по виявленню кредиторів та активів боржника.

Однак, вищевказаний звіт ліквідатора, який надано суду першої інстанції на затвердження, вказаним вимогам закону не відповідає, оскільки в ньому не відображено вчинення ліквідатором всіх належних (вичерпних) дій по виявленню активу боржника та по формуванню ліквідаційної маси банкрута, із врахуванням вищезазначеного.

У відповідності до ч. 1 ст. 73, ч. 1 ст. 74 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч. 1 ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції про можливість затвердження звіту ліквідатора та завершення ліквідаційної процедури Відкритого акціонерного товариства "Капітал Лізинг" зроблені необгрунтовано, а тому відсутні законні підстави для затвердження звіту, ліквідаційного балансу банкрута та припинення провадження по справі.

За таких обставин, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства "Міський комерційний банк" підлягає задоволенню, оскаржувана ухвала суду першої інстанції - скасуванню, як така, що прийнята передчасно, з неповним з'ясуванням всіх обставин, що мають значення для справи, та справу слід повернути для подальшого розгляду до господарського суду м. Києва.

На підставі викладеного, керуючись Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", статями ст.ст. 269, ч. 3 ст. 271, п. 6 ч. 1 ст. 275, п. 1 ч. 1 ст. 277, 282 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Міський комерційний банк" на ухвалу господарського суду міста Києва від 19.02.2018 у справі № 910/32815/15 задовольнити.

2. Ухвалу господарського суду міста Києва від 19.02.2018 у справі № 910/32815/15 скасувати.

3. Матеріали справи № 910/32815/15 повернути до господарського суду міста Києва для подальшого розгляду в процедурі ліквідації.

Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову Київського апеляційного господарського суду може бути оскаржено до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. 288 ГПК України.

Повний текст постанови підписаний 21.05.2018.

Головуючий суддя М.Л. Доманська

Судді А.А. Верховець

О.М. Остапенко