Постанова

від 15.05.2018 по справі 922/3450/17

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" травня 2018 р. Справа № 922/3450/17

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Білоусова Я.О. , суддя Пуль О.А. , суддя Тарасова І. В.

при секретарі судового засідання Кладько А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу об'єднання садівничих товариств "Дружба колективів" (вх.№475 Х/2) на рішення Господарського суду Харківської області від 09.02.2018 у справі №922/3450/17 (прийняте суддею Новиковою Н.А. у приміщенні Господарського суду Харківської області, повне рішення складено 16.02.2018)

за позовом Об'єднання садівничих товариств "Дружба колективів", м.Харків,

третя особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Садівниче товариство "Південьдіпроцемент", м.Харків,

до Харківської міської ради, м.Харків,

треті особи , які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

1) ОСОБА_1, м.Харків,

2) Департамент земельних відносин Харківської міської ради, м.Харків,

3) Департамент територіального контролю Харківської міської ради, м.Харків,

про визнання недійсним та скасування рішень,

ВСТАНОВИЛА:

В жовтні 2017 року Об'єднання садівничих товариств "Дружба колективів" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом до Харківської міської ради про визнання недійсними та скасування рішень міської ради, в якому просило: визнати недійсним та скасувати п.1.73 та п.1.73. додатку 1 до рішення 23 сесії Харківської міської ради 5 скликання "Про передачу у власність та надання в оренду громадянам земельних ділянок" від 20.06.2008 №167/08, визнати недійсним та скасувати п.62 та п.62.1 додатку 1 до рішення 33 сесії Харківської міської ради 5 скликання "Про передачу у власність та надання в оренду громадянам земельних ділянок" від 29.04.2009 №95/09.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 09.02.2018 у задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду мотивовано тим, що позивачем не надано належних та допустимих доказів, якими б підтверджувався факт належності йому на праві власності або користування земельної ділянки площею І - 84 га 8420 м2, ІІ - 13 га 7341 м2, ІІІ - 4 га 5780 м2, розташованої в м. Харків, сел. Олексіївка, що свідчить про відсутність факту порушення його охоронюваних законом прав та інтересів оспорюваними рішеннями відповідача, а отже, і про відсутність підстав для його звернення до суду з відповідними позовними вимогами та про факт неналежності позивача у справі у розумінні положень ч. 1 ст. 45 ГПК України.

Позивач з рішенням господарського суду першої інстанції не погодився та звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким повністю задовольнити позовні вимоги.

Скарга обґрунтована тим, що товариство позивача було створено у 1958 році. Правоздатність позивача як юридичної особи виникла у 1958 році, з моменту затвердження і реєстрації його першого статуту, а не з моменту внесення відомостей до ЄДР.

Крім того, як зазначає заявник, суд послався на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 11.09.2017 у справі №922/2261/16 і вважав встановленим та таким, що не підлягає доказуванню факт того, що ОСТ Дружба колективів є тією ж особою, що і товариство садоводів Дружба колективів . Проте, у змісті судових рішень необхідно відрізняти встановлені обставини від висновків і правової оцінки . В той же час факти (наявності у позивача прав на спірні землі, а також те, що позивач є тією ж особою, що і ТС Дружба колективів ) у формі встановлених судом обставин містилися у рішенні Господарського суду Харківської області від 17.07.2017 у справі №922/1753/16, на яке позивач посилався у позовній заяві.

Харківська міська рада у відзивах на апеляційну скаргу (вх.№2758 від 10.04.2018, №2771 від 11.04.2018) проти апеляційної скарги заперечувала, просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

11.04.2018 до суду від Харківської міської ради надійшла заява (вх.№2769), в якій відповідач просив зобов'язати об'єднання садівничих товариств "Дружба колективів" надати до суду оригінал договору від 15.03.1961 про надання товариству "Садоводів дружба колективів" у безоплатне та безстрокове користування земельних ділянок площею 84 га 8420 кв.м., 13 га, 7341 кв.м., 4 га 5780 кв.м. у сел.Олексіївському у м.Харкові. У разі ненадання оригіналу вказаного договору до суду виключити його з числа доказів і розглядати справу на підставі інших доказів.

05.05.2018 до суду від позивача надійшли заперечення (вх.№3359) на заяву Харківської міської ради від 11.04.2018 (вх.№2769), в якій позивач проти заяви відповідача заперечував та просив залишити її без розгляду.

Представник відповідача у судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував та просив суд залишити скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Позивач та треті особи у судове засідання не з'явились, про причини не з'явлення суд не повідомили, хоча були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи ухвалою суду від 16.04.2018.

Колегія суддів зазначає, що копії ухвал Харківського апеляційного господарського суду про відкриття апеляційного провадження від 26.03.2018 та про призначення справи до розгляду на 15.05.2018 були направлені, зокрема, позивачу за адресою, зазначеною заявником в апеляційній скарзі та у Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, однак повернуті суду з довідкою поштового відділення з відміткою за закінченням терміну зберігання .

Враховуючи те, що 05.05.2018 на виконання ухвали суду від 16.04.2018 до суду від позивача надійшли заперечення на заяву Харківської міської ради від 11.04.2018 вх.№2769, колегія суддів приходить до висновку про обізнаність позивача з датою та часом розгляду справи, тому вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутністю заявника.

Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи та вимоги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила.

Як свідчать матеріали справи та встановлено судом першої інстанції, рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради депутатів трудящих №15-4 від 19.01.1960 "Про відвід ділянки землі товариству садоводів "Дружба колективів" в районі Олексіївки" вирішено: задовольнити клопотання товариства садоводів "Дружба колективів" та дозволити йому оформити відвід ділянки землі за списком товариства, який погоджений з виконкомом Дзержинської ради депутатів трудящих 18.12.1959 року, головному архітектору міста відвести ділянки в натурі, а начальнику Міськжитлоуправління оформити відводи, склавши договір з товариством садоводів "Дружба колективів" на весь масив садів. Всі попередні рішення Міськвиконкому про відвід ділянок окремим підприємствам відмінити.

Рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради депутатів трудящих №68 від 08.02.1961 "Про встановлення червоних ліній земельної ділянки колективних фруктових садів на сел. Олексіївка Дзержинського району" вирішено: затвердити поданий Управлінням головного архітектора проект червоних ліній земельної ділянки колективних фруктових садів на пос. Олексіївна, головному архітектору міста винести червоні лінії в натурі та закріпити їх геодезичними знаками та скласти план.

15.03.1961 між Житловим управлінням Харківської міської ради та Товариством садівників "Дружба колективів" укладено договір про надання земельної ділянки в безстрокове користування, згідно з яким на підставі постанови Виконкому Харківської міської ради депутатів трудящих від 08.02.1961 Міськжитлоуправління надає безстроковому користувачу в безстрокове безоплатне користування земельну ділянку в м. Харків, сел. Олексіївка, в натурі по плану Управління головного архітектора (справа №2723, площею: І - 84 га 8420 м 2 , ІІ - 13 га 7341 м 2 , ІІІ - 4 га 5780 м 2 ).

Рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради депутатів трудящих №535-9 від 12.11.1969 "Про відвід ділянок Управлінню капітального будівництва міськвиконкому для прорізки вулиці Дерев'янко та будівництва віадука в районі пос. Олексіївка" вирішено: відвести Управлінню капітального будівництва міськвиконкому:

а) ділянку площею 1.8 га для прорізки АДРЕСА_1 до Олексіївської балки, де почнеться будівництво віадуку, зокрема, за рахунок відрізки землі, площею 0.84 га, від колективних садків об'єднаного товариства садівників "Дружба колективів" Дзержинського району.

б) ділянку землі, площею 1.04 га під будівництво віадуку в Олексіївській балці за рахунок 0.66 га землі колективних садів об'єднаного товариства садівників "Дружба колективів" Дзержинського району.

Рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради депутатів трудящих №507 від 26.07.1976 "Про відвід земель Управлінню капітального будівництва міськвиконкому під будівництво водоводу №І від 25а н/ст до Олексіївського житлового масиву по АДРЕСА_1" вирішено відвести Управлінню капітального будівництва міськвиконкому ділянку землі під будівництво водоводу №І від 25а н/ст до Олексіївського житлового масиву за рахунок земель колективних садів садового товариства "Дружба колективів" площею 1.0 га.

Рішенням 23 сесії 5 скликання Харківської міської ради Харківської області №167/08 від 20.06.2008 "Про передачу у власність та надання в оренду громадянам земельних ділянок" вирішено передати у приватну власність земельні ділянки громадянам України, зазначеним у додатку 1 до цього рішення.

Згідно додатку 1 до даного рішення, визначено перелік громадян, яким передаються у приватну власність земельні ділянки та вирішено:

1.73 Пункт 13 додатку 1 (товариство "Південьдіпроцемент") рішення виконавчого комітету Харківської міської ради від 28.03.96 №257 "Про передачу громадянам у приватну власність та надання у постійне користування земельних ділянок для ведення садівництва" - скасувати.

1.73.1 Передати громадянину України ОСОБА_1 у приватну власність земельну ділянку №1215 площею 345,58 кв.м в садівничому товаристві "Південьдіпроцемент" масиву садівничих товариств "Дружба колективів" по АДРЕСА_1 для ведення садівництва. .

Рішенням 33 сесії Харківської міської ради Харківської області 5 скликання №95/09 від 29.04.2009 "Про передачу у власність та надання в оренду громадянам земельних ділянок" вирішено передати у приватну власність земельні ділянки громадянам України, зазначеним у додатках 1, 4, 5 до цього рішення.

Додатком 1 до даного рішення, яким визначено перелік громадян, яким передаються у приватну власність земельні ділянки, вирішено:

62. Пункт 12 додатку 1 (товариство "Південьдіпроцемент") рішення виконавчого комітету Харківської міської ради від 28.03.96 №257 "Про передачу громадянам у приватну власність та надання у постійне користування земельних ділянок для ведення садівництва" - відмінити, як невиконаний.

62.1 Передати громадянину України ОСОБА_2 у приватну власність земельну ділянку АДРЕСА_1 для ведення садівництва. .

Рішенням Господарського суду Харківської області від 17.07.2017 у справі №922/1753/16 за позовом Об'єднання садівничих товариств "Дружба колективів", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Садівниче товариство "Південьдіпроцемент", до Харківської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_4, позовні вимоги задоволено, скасовано рішення виконавчого комітету Харківської міської ради народних депутатів від 28.03.1996 №257 в частині передачі у приватну власність земельних ділянок АДРЕСА_2 для ведення садівництва.

Відповідно до актів оглядів земельної ділянки (попередні обстеження) від 01.02.2018, виданих головним спеціалістом відділу самоврядного контролю за використанням земель, згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно і інформації відділу у м. Харкові ГУ Держгеокадастру прав власності (користування) або інших речових прав щодо земельних ділянок АДРЕСА_1 за будь-якими особами не зареєстровано.

Колегія суддів дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права приходить до висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги виходячи з наступного.

Як свідчать матеріали справи, договір про надання земельної ділянки в безстрокове користування від 15.03.1961 було укладено з Товариством садоводів "Дружба колективів", яке було зареєстроване у 1958 році.

Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Об'єднання садівничих товариств "Дружба колективів" - було зареєстровано 11.12.2000 та 20.11.2006 за № 1 480 120 0000 030775 та внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про юридичну особу.

01.07.2004 набрав чинності Закон України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" №755-15 від 15.05.2003, відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень якого, державний реєстратор протягом 2004-2005 років при надходженні від юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців реєстраційної картки, відповідно до вимог статті 19 цього Закону, зобов'язаний провести заміну раніше виданих їм свідоцтв про державну реєстрацію на свідоцтва про державну реєстрацію єдиного зразка. При цьому реєстраційний збір за заміну свідоцтва про державну реєстрацію не стягується.

Враховуючи те, що державна реєстрація Об'єднання садівничих товариств "Дружба колективів" (ідентифікаційний код юридичної особи 23142049) була проведена 11.12.2000 (дата запису 20.11.2006), то застосуванню підлягають положення даного закону в редакції, що діяла станом на день включення відомостей про ОСТ "Дружба колективів" до реєстру.

Приписами ч. 1 ст. 19 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" в редакції від 19.10.2006 передбачено що: у разі, якщо зміна відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі, не пов'язана із змінами до установчих документів юридичної особи або не підлягає державній реєстрації, виконавчий орган юридичної особи або уповноважена ним особа зобов'язаний подати (надіслати рекомендованим листом) державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи юридичної особи заповнену реєстраційну картку про внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі. У разі, якщо подається (надсилається) реєстраційна картка про внесення змін до відомостей про місцезнаходження юридичної особи, до неї додається свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи.

Таким чином, на виконання вимог цього закону державним реєстратором 20.11.2006 року було внесено до Єдиного державного реєстру відомості про Об'єднання садівничих товариств "Дружба колективів".

Згідно ч.1 ст.10 зазначеного Закону, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Відповідно до ч.1 ст.7 Закону Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Відповідно до п.29 ч.2 ст. 9 Закону в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб, зокрема, дані про юридичних осіб, правонаступником яких є зареєстрована юридична особа.

Як вбачається зі змісту наявного у матеріалах справи статуту Об'єднаного товариства колективів садоводів "Дружба колективів", затвердженого рішенням виконавчого комітету ради депутатів трудящих Дзержинського району м. Харкова від 16.04.1968 № 94/1, колективи садоводів робочих і службовців, працюючих на різних підприємствах, установах і організаціях м. Харкова, добровільно вступають до об'єднаного товариства садоводів під назвою "Дружба колективів" з метою організації колективного садівництва на земельних ділянках, відведених цим підприємствам, установам і організаціям рішенням виконавчого комітету Ради депутатів трудящих м. Харкова у 1952 році та наступних роках (а.с.84-96 т.1).

Зі змісту наявного у матеріалах справи статуту Об'єднаного товариства колективів садоводів "Дружба колективів" 1976 року, колективи садоводів робочих і службовців, працюючих на різних підприємствах, установах і організаціях м. Харкова, добровільно вступають до об'єднаного товариства садоводів під назвою "Дружба колективів" з метою організації колективного садівництва на земельних ділянках, відведених цим підприємствам, установам і організаціям рішенням виконавчого комітету Ради депутатів трудящих м. Харкова у 1952 році та наступних роках (а.с.113-117 т.1).

У статуті Об'єднання садівничих товариств "Дружба колективів", зареєстрованому у 2000 році також міститься посилання на відведення земельних ділянок у 1952-1968 роках у Олексіївському Яру (а.с.100-110 т.1).

Відповідно до п.1.3. статуту Об'єднання садівничих товариств "Дружба колективів" 2016 року товариство Дружба колективів здійснює свою діяльність на земельній ділянці, наданій в постійне користування товариству Дружби колективів для організації колективного саду рішеннями №15-4 від 19.01.1960 і №535-9 від 12.10.1969 Виконавчого комітету Харківської міської ради загальною площею 104,168 га, яка складається із земель загального користування, що знаходиться у колективній власності товариства, на орендованих землях, що знаходяться у приватній власності членів засновників Товариства (а.с.43-51 т.1).

Тобто, статути Об'єднаного товариства колективів садоводів "Дружба колективів" 1968, 1976 років, та Об'єднання садівничих товариств "Дружба колективів" 2000 та 2016 років не містять вказівки, що товариство є перейменованим з Товариства садоводів "Дружба колективів" або є його правонаступником.

Як вже зазначалось, рішенням Харківської міської ради депутатів трудящих від 19.01.1960 №15-4 було надано дозвіл Товариству садоводів "Дружба колективів" на оформлення відводу земельної ділянки за списком товариства, погодженим виконкомом Дзержинської Райради депутатів трудящих 18.12.1959, доручено відвести ці земельні ділянки в натурі, оформити відводи, укласти відповідні договори на весь масив садів, а всі попередні рішення Міськвиконкому про відвід ділянок окремим підприємствам скасовано та закріплено увесь масив садів за правлінням Товариства садоводів "Дружба колективів" у м. Харкові, сел. Олексіївка.

Таким чином, у відомостях про юридичних осіб, правонаступником яких є зареєстрована особа - Об'єднання садівничих товариств "Дружба колективів", Товариство садоводів "Дружба колективів", якому за договором про надання земельної ділянки в безстрокове користування від 15.03.1961 було передано земельні ділянки, не значиться.

За таких обставин, Об'єднання садівничих товариств "Дружба колективів" не є правонаступником Товариства садоводів "Дружба колективів" та не є тією ж самою юридичною особою.

Зазначені обставини були встановлені і постановою Верховного суду від 27.02.2018 у справі №922/2261/16.

Відповідно до п.4 ст.75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Главою 15 розділу ІІІ Земельного Кодексу України урегульовано питання права користування землею, зокрема, право постійного користування та оренди земельної ділянки (статті 92, 93 Земельного Кодексу України).

За змістом статті 152 Земельного Кодексу України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, зокрема, визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Згідно зі статтями 14, 19 Конституції України право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 116 чинного Земельного кодексу України передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Відповідно до положень ст. 22 Земельного кодексу України №561-12 від 18.12.1990 року, який втратив чинність 01.01.2002, право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і

одержання документа, що посвідчує це право.

Приступати до використання земельної ділянки, в тому числі на умовах оренди, до встановлення меж цієї ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує право власності або право користування землею, забороняється.

Відповідно до п. 10 розділу 7 Закону України "Про державний кадастр" документи, якими було посвідчено право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, видані до набрання чинності цим Законом, є дійсними.

Виходячи з вищевикладених положень чинного законодавства, що регулює земельні правовідносини, єдиним законним користувачем даної земельної ділянки на підставі договору про надання земельної ділянки в безстрокове користування від 15.03.1961, є Товариство садівників "Дружба колективів", а позивачем не доведено факту належності йому на праві власності або користування спірної земельної ділянки, розташованої за адресою: сел. Олексіївка м. Харків.

Крім того, вимога про визнання недійсними та скасування спірних рішень відповідача є такою, що має похідний характер від наявності відповідного речового права на земельну ділянку, розташовану за адресою: м. Харків, сел. Олексіївка.

При цьому, в матеріалах справи відсутні докази реєстрації права власності (користування) або інших речових прав щодо спірних земельних ділянках за будь-якими особами.

Також, в матеріалах справи відсутні докази виділення земельних ділянок на місцевості та план ділянки (додаток до договору від 15.03.1961), тобто не сформований об'єкт цивільно-правових відносин або цивільних прав, що є підставою виникнення правовідносин або з приводу якого суб'єкти вступають у правовідносини.

Відповідно до ч.1 ст.21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Статтею 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Отже, наведена норма визначає об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов'язано із позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.

Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Відповідно до частини 1 статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулась особа, так і від характеру його порушення.

За таких обставин, доводи Об'єднання садівничих товариств "Дружба колективів" щодо порушення його прав, не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду справи та не свідчать про доведеність позивачем наявності у нього порушеного права, за захистом якого він звернувся до суду з відповідним позовом.

Щодо посилання позивача на наявність у нього прав на спірні землі, а також те, що позивач є тією ж особою, що і ТС Дружба колективів , що було встановлено рішенням Господарського суду Харківської області від 17.07.2017 у справі №922/1753/16, колегія суддів вважає зазначені посилання необґрунтованими, з підстав наведених вище.

Щодо посилання апелянта на те, що правоздатність позивача як юридичної особи виникла у 1958 році, з моменту затвердження і реєстрації його першого статуту, а не з моменту внесення відомостей до ЄДР, колегія суддів зазначає.

До 1996 року використовувалися коди ЗКПО. Попередником ЄДРПОУ є код суб'єкта підприємницької діяльності, що згідно із Законом УРСР Про підприємництво від 26.02.1991 присвоювався органами державної статистики при реєстрації підприємництва. Це ідентифікаційний код, за яким суб'єкт підприємницької діяльності включався до Державного реєстру звітних статистичних одиниць (код ДРЗОУ). Ідентифікаційний код суб'єкта підприємницької діяльності використовувався до 1998 року, коли на базі цих кодів було запроваджено ідентифікаційний код Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України.

Відповідно до п.6 Положення про Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 січня 1996 р. N 118 Про створення Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України ідентифікаційний код зберігається за суб'єктом, якому він присвоєний, протягом усього періоду його існування і є єдиним. У разі перетворення юридичної особи, крім центральних органів виконавчої влади, за правонаступником зберігається її ідентифікаційний код. У разі припинення юридичної особи шляхом приєднання до іншої юридичної особи та створення на базі юридичної особи, що припинилася, відокремленого підрозділу ідентифікаційний код такої юридичної особи залишається за відокремленим підрозділом. В інших випадках припинення юридичної особи присвоєння її ідентифікаційного коду новоствореним суб'єктам забороняється.

Однак, позивачем не доведено, що він є тією ж самою юридичною особою або правонаступником товариства садоводів Дружба колективів , а не новоствореною особою, яка була зареєстрована у 2000 році та відомості щодо якої було внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань у 2006 році.

Щодо вимог відповідача про застосування строку позовної давності, колегія суддів зазначає.

Згідно положень ст. 256 ЦК України позовна давність -це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ч. 1, 5 ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

При цьому, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до прийняття ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. ч. 3 та 4 ст. 267 ЦК України).

Так, у випадку, коли господарський суд на підставі досліджених у судовому засіданні доказів установить, що право особи, про захист якого вона просить, не порушено, ухвалюється рішення про відмову в задоволенні позову саме з цих підстав, а не через пропуск строку давності.

Якщо ж буде встановлено, що таке право особи порушено, стороною у спорі до винесення рішення буде заявлено про застосування позовної давності, і буде встановлено, що строк позовної давності пропущено без поважних причин, суд на підставі ст. 267 ЦК України ухвалює рішення, яким відмовляє в позові за спливом позовної давності, а при визнанні причини пропуску цього строку поважною порушене право має бути захищене.

Таким чином, при застосуванні позовної давності та наслідків її спливу (ст. 267 ЦК України) необхідно досліджувати та встановлювати насамперед обставини про те, чи порушено право особи, про захист якого вона просить, і лише після цього -у випадку встановленого порушення, і наявності заяви сторони про застосування позовної давності -застосовувати позовну давність та наслідки її спливу.

Отже, беручи до уваги те, що судом встановлена відсутність порушення прав позивача спірними рішеннями відповідача, колегія суддів вважає правомірним висновок суду першої інстанції про відсутність правових підстав для застосування строку позовної давності.

Щодо заяви Харківської міської ради (вх.№2769 від 11.04.2018) про зобов'язання об'єднання садівничих товариств "Дружба колективів" надати до суду оригінал договору від 15.03.1961 про надання товариству "Садоводів дружба колективів" у безоплатне та безстрокове користування земельні ділянки площею 84 га 8420 кв.м., 13 га, 7341 кв.м., 4 га 5780 кв.м. у сел.Олексіївському у м.Харкові, колегія суддів вважає, що у задоволенні заяви слід відмовити, оскільки відповідачем не обґрунтовано належним чином, що наявна в матеріалах справи копія договору викликає сумнів з приводу його достовірності або є підробленим.

Відповідно до п.1, 3 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до п.1 ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга є необґрунтованою і не може бути підставою для скасування оскаржуваного рішення у даній справі, тому рішення Господарського суду Харківської області від 09.02.2018 у справі №922/3450/17 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись статтями 254, 273, п.1 ч.1 статті 275, 281, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу об'єднання садівничих товариств "Дружба колективів" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Харківської області від 09.02.2018 у справі №922/3450/17 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів.

Повний текст постанови складено 21.05.2018

Головуючий суддя Білоусова Я.О.

Суддя Пуль О.А.

Суддя Тарасова І. В.