КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/279/16 Суддя (судді) першої інстанції: Амельохін В.В.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 травня 2018 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Безименної Н.В.
суддів Аліменка В.О. та Кучми А.Ю.
за участю секретаря судового засідання Цюпка Ю.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства Дельта Банк Кадирова Владислава Володимировича на рішення Окружного адміністративного суду м.Києва від 28 лютого 2018 року (повний текст складено 28 лютого 2018 року) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства Дельта Банк Кадирова Владислава Володимировича про зобов'язання вчинити дії,-
в с т а н о в и л а:
Позивач звернулась до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ Дельта Банк Кадирова В.В., в якому просила, з урахуванням уточнень, визнати протиправним та скасувати наказ Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ Дельта Банк Кадирова В.В. від 18 вересня 2015 року №822 в частині визнання нікчемною транзакції (операції) від 16 січня 2015 року по перерахуванню коштів в сумі 193000,00 грн. на рахунок (відкритий за договором №001-28310-221214 від 22 грудня 2014 року) ОСОБА_3 від ТОВ Ормагруп за договором безвідсоткової позики від 06 січня 2015 року та застосування наслідків нікчемності вказаної операції, визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ Дельта Банк Кадирова В.В. щодо невключення позивача до переліку вкладників ПАТ Дельта Банк , які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню за договором №001-28310-221214 від 22 грудня 2014 року, укладеного між ПАТ Дельта Банк та позивачем, зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ Дельта Банк Кадирова В.В. надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо виплати відшкодування у розмірі 193000,00 грн. за вказаним договором.
Рішенням Окружного адміністративного суду м.Києва від 28 лютого 2018 року адміністративний позов ОСОБА_3 задоволено частково, визнано протиправним та скасовано рішення, що оформлене наказом від 18 вересня 2015 року №822 в частині визнання нікчемною транзакції (операції) від 16 січня 2015 року по перерахуванню коштів в сумі 193000,00 грн. на рахунок (відкритий за договором №001-28310-221214 від 22 грудня 2014 року, на відкриття та обслуговування поточних рахунках, операції за якими можна, здійснювати з використанням електронних платіжних засобів) ОСОБА_3 від ТОВ Ормагруп за договором безвідсоткової позики від 06 січня 2015 року, зобов'язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації в ПАТ Дельта Банк Кадрова В.В. надати Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо виплати відшкодування у розмірі 193000,00 грн. за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ОСОБА_3 за договором №001-28310-221214 від 22 грудня 2014 року на відкриття та обслуговування поточних рахунках, операції за якими можна здійснювати з використанням електронних платіжних засобів, укладеного між ПАТ Дельта Банк та ОСОБА_3 В іншій частині позовних вимог ОСОБА_3 відмовлено.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ Дельта Банк Кадиров В.В., подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити в повному обсязі у задоволенні адміністративного позову. На думку апелянта, судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи і порушено норми матеріального та процесуального права. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що протоколом засідання Комісії з перевірки вкладів фізичних осіб АТ Дельта Банк від 17 вересня 2015 року підтверджено наявність дій юридичних осіб та ФОП, спрямованих на зміну черговості задоволення вимог кредиторів та встановлено, що за рахунками фізичних осіб, які отримали кошти на власні рахунки від юридичних осіб та ФОП, відсутні підстави для зняття тимчасового обмеження до виплати коштів, таким чином операції по перерахуванню юридичними особами та ФОП, що є одночасно кредиторами банку, коштів на поточні (карткові) рахунки фізичних осіб надають таким кредиторам переваги перед іншими кредиторами, а отже такі транзакції (операції) по перерахуванню коштів є нікчемними з підстав, визначених п.7 ч.3 ст.38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб .
Фонд гарантування вкладів фізичних осіб подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив апеляційну скаргу задовольнити, зазначаючи, що договір банківського рахунку між позивачем та ПАТ Дельта Банк був укладений під час дії постанови Національного банку України №692/БТ від 30 жовтня 2014 року, якою було зупинено відкриття поточних рахунків фізичним особам та зарахування на рахунки фізичних осіб коштів, що переказуються з рахунків, відкритих в АТ Дельта Банк .
Позивач відзив на апеляційну скаргу не подавала. В суді першої інстанції позиція позивача обґрунтовувалась тим, що грошові кошти у сумі 193000,00 грн. були перераховані на рахунок позивача від ТОВ Ормагруп за договором безвідсоткової позики від 06 січня 2015 року, що повністю відповідає умовам договору банківського рахунку та положенням діючого законодавства.
Сторони у судове засідання не з'явились. Про день, час та місце судового розгляду справи повідомлені належним чином.
Враховуючи, що відповідно до ч.2 ст.313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, колегія суддів визнала можливим проводити розгляд заяви за відсутності сторін.
Згідно з ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Статтею 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, між ПАТ Дельта Банк (банк) та ОСОБА_3 (клієнт) укладено договір від 22 грудня 2014 року №001-28310-221214 (а.с.14) на відкриття та обслуговування поточного рахунку, операції за яким можна здійснювати з використанням електронних платіжних засобів, за умовами якого банк, відповідно до наданого клієнтом пакету документів, а також згідно з вимогами банку та чинного законодавства України, відкриває клієнту поточний рахунок НОМЕР_2 у гривнях та поточний рахунок НОМЕР_3 у гривнях, оформлює за ініціативою клієнта та надає в його користування електронний платіжний засіб платіжної системи Visa International та/або MasterCard, а також ПІН-код до картки.
06 січня 2015 року між ТОВ Ормагруп (позикодавець) та позивачем (позичальник) укладено договір безвідсоткової позики (а.с.12), за умовами якого позикодавець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим договором передати у власність позичальнику на безвідсотковій основі грошові кошти в розмірі, що визначений п.2.1 цього договору, а позичальник зобов'язується повернути позику у визначений цим договором строк (п.1.1 договору). Розмір позики становить 193000,00 грн. (п.2.1 договору). Позика передається в безготівковій формі платіжним дорученням шляхом перерахування відповідних грошових коштів на поточний рахунок позичальника або готівковими коштами за домовленістю сторін (п.3.2 договору). Строк позики розпочинається з моменту передачі грошових коштів і становить один календарний рік (п.4.1 договору).
02 березня 2015 року постановою Правління Національного банку України №150 Про віднесення публічного акціонерного товариства Дельта Банк до категорії неплатоспроможних ПАТ Дельта Банк віднесено до категорії неплатоспроможних.
Виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 02 березня 2015 року №51 Про запровадження тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві Дельта Банк та з 03 березня 2015 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ Дельта Банк Кадирова В.В.
Рішеннями виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №71 від 08 квітня 2015 року та №147 від 03 серпня 2015 року строк здійснення тимчасової адміністрації запроваджено по 02 жовтня 2015 року включно.
Згідно протоколу від 17 вересня 2015 року (а.с.54) засідання комісії з перевірки правочинів (договорів) за вкладними операціями АТ Дельта Банк , призначеної наказом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в АТ Дельта Банк №408 від 29 травня 2015 року, комісія вирішила затвердити результати перевірки, якою виявлено правочини (договори, операції) за вкладними операціями, що є нікчемними згідно п.7 ч.3 ст.38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , перелік яких наведено в додатку №1 до цього протоколу, зокрема, операція по перерахунку від ТОВ Ормагруп грошових коштів у сумі 193000,00 грн. на рахунок позивача НОМЕР_2 (№ за порядком 245 в переліку). Також запропоновано Уповноваженій особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в АТ Дельта Банк видати відповідний наказ щодо виявлення операцій (транзакцій) по перерахуванню коштів юридичними особами та ФОП на рахунки фізичних осіб - клієнтів банку, що є нікчемними згідно п.7 ч.3 ст.38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , та щодо застосування наслідків такої нікчемності.
Наказом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в АТ Дельта Банк Кадирова В.В. від 18 вересня 2015 року №822 (а.с.59) застосовано наслідки нікчемності операцій (транзакцій) по перерахуванню коштів з рахунків юридичних осіб та ФОП на рахунки фізичних осіб - клієнтів банку, що є нікчемними з підстав, визначених п.7 ч.3 ст.38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , та перелік яких наведено в додатку №1 до цього наказу, зокрема, здійснено повернення коштів у сумі 193000,00 грн. з аналітичного рахунку позивача НОМЕР_2, на аналітичний рахунок ТОВ Ормагруп №26007002010983.
02 жовтня 2015 року постановою Правління Національного банку України №664 Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ Дельта Банк вирішено відкликати банківську ліцензію та ліквідувати ПАТ Дельта Банк .
Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 02 жовтня 2015 року №181 Про початок процедури ліквідації АТ Дельта Банк та делегування повноважень ліквідатора банку розпочато процедуру ліквідації ПАТ Дельта Банк з 05 жовтня 2015 року по 04 жовтня 2017 року включно. Призначено Уповноваженою особою Фонду та делеговано всі повноваження ліквідатора АТ Дельта Банк , визначені Законом, зокрема, статтями 37, 38, 47-51, провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків - Кадирову В.В. на два роки з 05 жовтня 2015 року по 04 жовтня 2017 року включно.
06 листопада 2015 року позивач направила до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб заяву, в якій просила повернути грошові кошти, які знаходяться на її рахунках в АТ Дельта Банк , з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб через уповноважений банк.
Відповідно до заяви на виплату переказу від 10 листопада 2015 року (а.с.19) Фонд гарантування вкладів фізичних осіб виплатив позивачу грошові кошти в сумі 826,33 грн.
Представник позивача звернулась до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб із заявою від 30 грудня 2015 року, в якій просила надати ОСОБА_3 інформацію про розмір грошових коштів, які підлягають поверненню позивачу на підставі договору №001-28310-221214 від 22 грудня 2014 року та розмір грошових коштів у якості нарахованих процентів, а також повернути позивачу всі грошові кошти, які підлягають поверненню.
Листом від 21 січня 2016 року №05-3225741 (а.с.39) представника позивача було повідомлено, що за результатами проведеної перевірки на предмет виявлення правочинів, що є нікчемними, було виявлено, що транзакція (операція) від 16 січня 2015 року по перерахуванню коштів в сумі 193000,00 грн. на поточний (картковий) рахунок позивача НОМЕР_2 від юридичної особи - клієнта банку ТОВ Ормагруп , що була здійснена з призначенням платежу Поповнення карткового рахунку (поворотна безвідсоткова фінансова позика) дог. б/н від 06.01.15 ОСОБА_3 іден.код НОМЕР_1. Без ПДВ. , є нікчемною відповідно до п.7 ч.3 ст.38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб . Таким чином, інформацію щодо вищезазначеної суми коштів, зарахованої на поточний (картковий) рахунок позивача не включено до переліку вкладників АТ Дельта Банк , які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Вважаючи вказані дії та рішення відповідачем протиправними, позивач звернулась до суду з даним позовом.
Суд першої інстанції, частково задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку про неправомірність прийнятого відповідачем рішення, оформленого наказом від 18 вересня 2015 року №822 в частині визнання нікчемною транзакції (операції) від 16 січня 2015 року по перерахуванню коштів в сумі 193000,00 грн. на рахунок ОСОБА_3 від ТОВ Ормагруп за договором безвідсоткової позики від 06 січня 2015 року.
Колегія суддів погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції з огляду на таке.
Спірні відносини, що склались між сторонами регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України, Законом України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб (в редакції, що була чинною на час спірних правовідносин), який визначає правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Відповідно до п.п.3, 4 ч.1 ст.2 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб вклад - це кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти; вкладник - фізична особа (у тому числі фізична особа - підприємець), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.
Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку (ч.1 ст.3 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб ).
Частиною 1 ст.4 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб визначено, що основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.
Відповідно до ч.1 ст.26 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб (в редакції, що була чинною на час винесення оскаржуваного наказу) Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.
Виконання зобов'язань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом, у тому числі шляхом передачі активів і зобов'язань банку приймаючому банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам у строк, встановлений цим Законом.
Виплата відшкодування здійснюється з урахуванням сум, сплачених вкладнику протягом дії тимчасової адміністрації у банку.
Гарантії Фонду не поширюються на відшкодування коштів за вкладами у випадках, передбачених цим Законом.
Частиною 2 ст.26 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб передбачено, що вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Згідно з ч.4 ст.26 зазначеного Закону (в редакції, що була чинною на час прийняття постанови про відкликання банківської ліцензії) Фонд не відшкодовує кошти: 1) передані банку в довірче управління; 2) за вкладом у розмірі менше 10 гривень; 3) за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред'явника; 4) розміщені на вклад у банку особою, яка є пов'язаною з банком особою або була такою особою протягом року до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України Про банки і банківську діяльність , - протягом року до дня прийняття такого рішення); 5) розміщені на вклад у банку особою, яка надавала банку професійні послуги як аудитор, оцінювач, у разі якщо з дня припинення надання послуг до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України Про банки і банківську діяльність , - один рік до дня прийняття такого рішення); 6) розміщені на вклад власником істотної участі банку; 7) за вкладами у банку, за якими вкладники на індивідуальній основі отримують від банку проценти за договорами, укладеними на умовах, що не є поточними ринковими умовами відповідно до статті 52 Закону України Про банки і банківську діяльність , або мають інші фінансові привілеї від банку; 8) за вкладом у банку, якщо такий вклад використовується вкладником як засіб забезпечення виконання іншого зобов'язання перед цим банком, у повному обсязі вкладу до дня виконання зобов'язань; 9) за вкладами у філіях іноземних банків; 10) за вкладами у банківських металах; 11) розміщені на рахунках, що перебувають під арештом за рішенням суду.
З аналізу наведених норм чинного законодавства України вбачається, що після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку вкладники набувають право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах 200000,00 грн., за винятком вичерпного переліку підстав, передбачених ч.4 ст.26 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб .
В силу вимог ч.ч.1-3, 5, 6 ст.27 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду протягом одного робочого дня (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України Про банки і банківську діяльність , - протягом 15 робочих днів) з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, з визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.
Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника.
Протягом трьох робочих днів (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України Про банки і банківську діяльність , - протягом 20 робочих днів) з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат гарантованої суми відшкодування відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах Урядовий кур'єр або Голос України та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду протягом одного робочого дня (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України Про банки і банківську діяльність , - протягом 15 робочих днів) з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує переліки вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4 - 11 частини четвертої статті 26 цього Закону.
Пунктами 3, 4 р.3 Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09 серпня 2012 року №14 (в редакції, що була чинною на час спірних правовідносин), встановлено, що уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує та подає до Фонду повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду (додаток 8), із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню, перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4 - 6 частини четвертої статті 26 Закону, а також перелік осіб, які на індивідуальній основі отримують від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або мають інші фінансові привілеї від банку.
Перелік складається станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку і включає суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується, виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів (зменшених на суму податку), але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку.
Визначений у Переліку залишок гарантованої суми надається з урахуванням розрахункових сум, сплачених вкладнику протягом дії тимчасової адміністрації у неплатоспроможному банку.
Якщо вкладник не отримав свої вклади у межах граничного розміру суми відшкодування протягом дії тимчасової адміністрації за рахунок цільової позики Фонду, така сума відшкодування включається до Переліку.
Відповідно до п.6 Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників; змін розміру сум разом із змінами реквізитів вкладників.
Додаткова інформація залежно від її типу надається окремими файлами, що формуються згідно з додатками 9 та 10 до цього Положення.
Таким чином, протягом одного робочого дня (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України Про банки і банківську діяльність , - протягом 15 робочих днів) з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку уповноважена особа Фонду формує та подає до Фонду, зокрема, повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, та перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до п.п.4-11 ч.4 ст.26 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , проте протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування.
Частинами 2, 4 ст.38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб (в редакції, що була чинною на час введення тимчасової адміністрації) встановлено, що протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених ч.3 цієї статті.
Уповноважена особа Фонду: 1) протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині 2 статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів; 2) вживає заходів до витребування (повернення) майна (коштів) банку, переданого за такими договорами; 3) має право вимагати відшкодування збитків, спричинених їх укладенням.
Згідно ч.3 ст.38 вказаного Закону (в редакції, що була чинною на час на час введення тимчасової адміністрації) правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: 1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; 2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; 3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору; 4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна; 5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України Про банки і банківську діяльність ; 6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України.
В силу вимог ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Згідно з ч.2 ст.215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Вимогами ст.72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Як вбачається з матеріалів справи, підставою для визнання нікчемним операції (транзакції) по перерахуванню коштів на відкритий у ПАТ Дельта Банк рахунок позивача від ТОВ Ормагруп 16 січня 2015 року, визначено п.7 ч.3 ст.38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , відповідно до якої правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав, зокрема, банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.
Умовою застосування п.7 ч.3 ст.38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб при встановленні нікчемності правочину є мета надання окремим кредиторам переваг, прямо не встановлених для них законодавством. Однак, одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах 200000,00 грн. прямо встановлено законодавством України, а тому посилання на п.7 ч.3 ст.38 вказаного Закону не є належною підставою для визнання правочину, укладеного між позивачем та ПАТ Дельта банк , нікчемним. Крім того, позивач є вкладником, а не кредитором банку в розумінні вимог Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб .
Колегія суддів зазначає, що постановою правління Національного банку України від 30 жовтня 2014 року №692/БТ Про віднесення ПАТ Дельта банк до категорії проблемних встановлено обмеження в діяльності банку, що була наявна на момент укладання договору від 22 грудня 2014 року №001-28310-221214 на відкриття та обслуговування поточного рахунку, операції за яким можна здійснювати з використанням електронних платіжних засобів, та при здійсненні переказу коштів у сумі 193000,00 грн. на рахунок відповідача від ТОВ Ормагруп , проте, зазначена постанова становить банківську таємницю, адресується посадовим особам банку, а не вкладникам, позивач не міг знати про її зміст та встановлені обмеження, а тому невиконання посадовими особами банку постанови Національного банку України, навіть якщо таке і мало місце, не є саме по собі підставою для висновку про нікчемність відповідних правочинів та операцій. Відповідачем не надано доказів, що такі дії щодо перерахунку коштів з банківського рахунку юридичної особи на рахунок фізичної особи суперечать законодавству або укладеним договорам.
Негативні наслідки при невиконанні банком рішень Національного банку України щодо обмеження чи припинення операцій настають саме для такого банку, а не для його клієнтів (вкладників), а тому позивач не може нести відповідальність за дії (бездіяльність) фінансової установи та зазнавати на підставі цього негативних наслідків.
Стосовно перерахування коштів на поточний рахунок позивача від юридичної особи ТОВ Ормагруп колегія суддів зазначає, що позивач не заперечує надходження коштів на його рахунок від ТОВ Ормагруп та на підтвердження наявності законних підстав для такої операції ОСОБА_3 додано до матеріалів справи копію договору безвідсоткової позики від 06 січня 2015 року та факт відповідного перерахування коштів у сумі 193000,00 грн. сторонами визнається.
Крім того, умови договору від 22 грудня 2014 року №001-28310-221214 на відкриття та обслуговування поточного рахунку, операції за яким можна здійснювати з використанням електронних платіжних засобів не містять жодних обмежень щодо надходження коштів на рахунок позивача від інших осіб.
В той же час, ТОВ Ормагруп , яким перераховано кошти на рахунок позивача, має право вільно розпоряджатися коштами, які є його власністю. Апелянтом не надано доказів, що такі дії щодо перерахунку коштів з банківського рахунку юридичної особи на рахунок позивача суперечать законодавству або укладеним договорам.
Перераховані на поточний рахунок позивача грошові кошти від ТОВ Ормагруп за договором безвідсоткової позики від 06 січня 2015 року перейшли у власність позивача, оскільки в силу ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
При цьому, суд враховує правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену в рішенні від 14 жовтня 2010 року у справі Щокін проти України , в якому Європейський суд з прав людини, серед іншого, зазначив, що перша та найважливіша вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним. Таким чином, питання, чи було дотримано справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав окремої особи, виникає лише тоді, коли встановлено, що оскаржуване втручання відповідало вимозі законності і не було свавільним. Говорячи про закон , стаття 1 Першого протоколу до Конвенції посилається на концепцію, яка вимагає, перш за все, щоб такі заходи мали підстави в національному законодавстві. Вона також відсилає до якості такого закону, вимагаючи, щоб він був доступним для зацікавлених осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні.
В розумінні ст.177 ЦК України грошові кошти позивача є об'єктом його майнових прав, а тому ці права відповідно до вимог Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практики Європейського суду з прав людини та ст.41 Конституції України є непорушними до тих пір, поки не буде досягнуто справедливого балансу між порушенням таких прав та суспільним інтересом. Натомість, відповідачем всупереч ч.2 ст.77 КАС України не доведено існування вказаного балансу та відсутність майнових прав позивача на кошти, що розміщені на банківському рахунку.
Доказів на підтвердження наявності підстав, передбачених ч.4 ст.26 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , для відмови у відшкодуванні коштів по рахунку ОСОБА_3 відповідачем надано не було, а судом не встановлено.
Згідно наказу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ Дельта Банк від 18 вересня 2015 року №822, наслідки нікчемності до операції (транзакції) по перерахуванню коштів на відкритий у ПАТ Дельта Банк рахунок позивача від ТОВ Ормагруп 16 січня 2015 року застосовано саме на підставі п.7 ч.3 ст.38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , в той же час, судом не встановлено, а відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, в порушення ч.2 ст.77 КАС України, не доведено наявності обставин для визнання вказаної операції (транзакції) нікчемною з підстав, наведених у п.7 ч.3 ст.38 цього Закону.
Зі спірного наказу не вбачається, які саме обставини свідчать про наявність підстав, передбачених п.7 ч.3 ст.38 Закону України Про систему гарантувань вкладів фізичних осіб , для визнання такої транзакції нікчемною, а саме - про укладення банком правочину (у тому числі договору), умови якого передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.
Обставин, які б беззаперечно свідчили про наявність причинно-наслідкового зв'язку між здійсненою транзакцією та настанням негативних для банку наслідків, що являються підставами для визнання такої транзакції нікчемною, по справі не встановлено. Висновок про нікчемність транзакції є таким, що ґрунтується на припущеннях та ймовірності, а отже є необґрунтованим і безпідставним.
З огляду на викладені обставини, за результатами розгляду апеляційної скарги, з урахуванням наведених норм права, суд апеляційної інстанції приходить до висновку щодо наявності правових підстав для визнання протиправним та скасування наказу від 18 вересня 2015 року №822 в частині визнання нікчемною транзакції (операції) від 16 січня 2015 року по перерахуванню коштів в сумі 193000,00 грн. на рахунок ОСОБА_3 від ТОВ Ормагруп та необхідності зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації в ПАТ Дельта Банк Кадрова В.В. надати Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо виплати позивачу відшкодування у розмірі 193000,00 грн. за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Враховуючи, що постанова суду першої інстанції не оскаржувалась в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо визнання протиправною бездіяльності Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації в ПАТ Дельта Банк Кадрова В.В., в цій частині судове рішення не переглядається судом апеляційної інстанції.
Зазначене узгоджується з позицією, викладеною в п.13.1 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України Про судове рішення в адміністративній справі від 20 травня 2013 року №7, відповідно до якого у разі часткового оскарження судового рішення суд апеляційної інстанції в описовій частині свого рішення повинен зазначити, в якій частині рішення суду першої інстанції не оскаржується, і при цьому не має права робити правові висновки щодо неоскарженої частини судового рішення.
На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, рішення суду ґрунтується на засадах верховенства права, є законним і обґрунтованим, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для його зміни або скасування.
Керуючись ст.ст.243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства Дельта Банк Кадирова Владислава Володимировича - залишити без задоволення.
Рішення Окружного адміністративного суду м.Києва від 28 лютого 2018 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів, з урахуванням положень ст.329 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Повний текст постанови виготовлено 18 травня 2018 року.
Головуючий суддя Н.В.Безименна
Судді В.О.Аліменко
А.Ю.Кучма
Суд | Київський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 15.05.2018 |
Оприлюднено | 22.05.2018 |
Номер документу | 74096167 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Київський апеляційний адміністративний суд
Безименна Н.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні