Постанова

від 17.05.2018 по справі 2-1724/10

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер 2-1724/10 Номер провадження 22-ц/775/472/2018

Доповідач Санікова О.С.

Категорія 27

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 травня 2018 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого судді Санікової О.С.

суддів: Будулуци М.С., Мальованого Ю.М.

за участю секретаря Кіпрік Х.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бахмуті в залі №4 цивільну справу №2-1724/10

за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Український промисловий банк в особі Донецької філії ТОВ Укрпромбанк , третя особа приватний нотаріус Донецького міського нотаріального округу Акімова Олена Віталіївна про визнання недійсним кредитного договору, іпотечного договору та договору поруки, застосування правових наслідків недійсності кредитного договору,

за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства Дельта Банк на заочне рішення Ворошиловського районного суду м. Донецька від 27 квітня 2010 року,

(суддя - Івашура В.О. рішення ухвалене у м. Донецьку Донецької області заочно, повний текст рішення складено 27 квітня 2010 року),

В С Т А Н О В И В :

Звертаючись у 2010 році до Ворошиловського районного суду м. Донецька з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Український промисловий банк в особі Донецької філії ТОВ Укрпромбанк , 3-я особа приватний нотаріус Донецького міського нотаріального округу Акімова Олена Віталіївна про визнання недійсним кредитного договору, іпотечного договору та договору поруки та застосування правових наслідків недійсності кредитного договору ОСОБА_1 в обґрунтування заявлених позовних вимог посилалась на те, що 12 листопада 2007 року між нею та Товариством з обмеженою відповідальністю Український промисловий банк в особі Донецької філії ТОВ Укрпромбанк був укладений кредитний договір № нд/11-07, відповідно до якого банк надав їй кредитні кошти в розмірі 97000,00 тисяч доларів США зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 10,9 % річних та щомісячною комісією за управління кредитом у розмірі 0,15 % від суми кредиту та строком користування кредитом до 11 листопада 2035 року.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, між нею та банком був укладений іпотечний договір № 887/нд-11-07/І, посвідчений 12.11.2007 року приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Акімовою О.В. та зареєстрований в реєстрі за № 8572, відповідно до якого в іпотеку ТОВ Укрпромбанк була передана двокімнатна квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_1.

Також, з метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між нею, відповідачем та ОСОБА_3 був укладений договір поруки № 887/нд-11-07/Р від 12.11.2007 року, відповідно до якого поручитель зобов'язався нести разом з позичальником солідарну відповідальність за виконання останнім зобов'язань перед банком.

Вважає, що кредитний договір був укладений з порушенням діючого законодавства України: п. 2 ч. 4 ст. 11 Закону України Про захист прав споживачів , п. 3.1. Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою Правління Національного Банку України від 10.05.2007 р. № 168, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 25.05.2007 року за № 541/13808, так як в кредитному договорі не зазначений детальний розпис сукупної вартості кредиту для позичальника. А саме, в кредитному договорі не зазначена вартість супутніх послуг, що пов'язані з наданням кредиту та надаються третіми особами: нотаріусом, страховою компанією, бюро технічної інвентаризації нерухомого майна; також не зазначені розміри державного мита, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що сплачуються при придбанні нерухомого майна, а також вартість розрахунково-касового обслуговування, валютно-обмінних та інших банківських операцій, пов'язаних з обслуговуванням кредитної заборгованості.

Кредитний договір не містить графіку платежів за кредитом за період з 01.12.2009 року по 11.11.2035 року (в кредитному договорі наявний графік платежів тільки за перші два роки кредитування: з 12.11.2007 року по 30.11.2009 року). Наявний графік платежів за кредитним договором в порушення п. 3.2 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту не містить інформацію щодо вартості усіх супутніх послуг, пов'язаних з наданням та обслуговуванням кредиту (не зазначена інформація про вартість послуг нотаріуса, страхової компанії; вартість послуг, пов'язаних з внесенням відповідних даних до Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, до Державного реєстру правочинів, Реєстру прав власності на нерухоме майно; про розміри державного мита, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування; про вартість розрахунково-касового обслуговування, валютно-обмінних та інших банківських операцій, пов'язаних з обслуговуванням кредитної заборгованості).

Крім того, в кредитному договорі в порушення п. 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, встановлена щомісячна комісія за управління кредитом у розмірі 0,15% від суми кредиту. Вищевказана комісія - це плата позичальника за дії, які банк здійснює на власну користь, а відповідно до вищезазначених Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо).

Згідно п. 3.8 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту у разі надання кредиту в іноземній валюті банки зобов'язані під час укладення кредитного договору попередити споживача, що валютні ризики під час виконання зобов'язань за кредитним договором несе споживач. Відповідачем, в порушення вищезазначених Правил не було попереджено позивача про те, що під час виконання зобов'язань за кредитним договором валютні ризики несе позичальник.

У зв'язку з викладеним ОСОБА_1 просила визнати недійсним кредитний договір № нд/11-07 від 12.11.2007 року, іпотечний договір № 887/нд-11-07/І від 12.11.2007 року, договір поруки № 887/нд-11-07/Р від 12.11.2007 року, зобов'язати позивача повернути ТОВ Укрпромбанк суму отриманого кредиту в розмірі 97 000,00 доларів США, а ТОВ Укрпромбанк повернути позивачу суму грошових коштів, що були сплачені останнім за кредитним договором № нд/11-07 від 12.11.2007 року. Також просила зобов'язати приватного нотаріуса Донецького міського нотаріального округу Акімову О.В. виключити з Державного реєстру іпотек та Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна записи про іпотеку та заборону відчуження нерухомого майна - квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, а також зобов'язати ТОВ Укрпромбанк повернути позивачу оригінали правовстановлюючих документів на вищезазначену квартиру; судові витрати покласти на відповідача.

Заочним рішенням Ворошиловського районного суду м. Донецька від 27.04.2010 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено:

- визнано недійсним кредитний договір № нд/11-07 від 12.11.2007 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю Український промисловий банк та ОСОБА_1;

- визнано недійсним іпотечний договір № 887/нд-11-07/І від 12.11.2007 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю Український промисловий банк та ОСОБА_1, посвідчений приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Акімовою О.В. та зареєстрований в реєстрі за № 8572;

- визнано недійсним договір поруки № 887/нд-11-07/Р від 12.11.2007 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю Український промисловий банк , ОСОБА_1 та ОСОБА_3;

- зобов'язано ОСОБА_1 повернути Товариству з обмеженою відповідальністю Український промисловий банк в особі Донецької філії ТОВ Укрпромбанк суму грошових коштів в розмірі 97000,00 доларів США;

- зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю Український промисловий банк повернути ОСОБА_1 суму грошових коштів в розмірі 16 553,72 доларів США та 10 883,33 гривень;

- зобов'язано приватного нотаріуса Донецького міського нотаріального округу Акімову О.В. виключити з Державного реєстру іпотек та Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна записи про іпотеку та заборону відчуження нерухомого майна, яке було передане в іпотеку відповідно до іпотечного договору № 887/нд-11-07/І від 12.11.2007 року, укладеного між ТОВ Укрпромбанк та ОСОБА_1, посвідченого приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Акімовою О.В. та зареєстрованого в реєстрі за № 8572, а саме: нерухоме майно - двокімнатну квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1;

- зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю Український промисловий банк в особі Донецької філії ТОВ Укрпромбанк повернути позивачу оригінали правовстановлюючих документів на квартиру, що була передана в іпотеку ТОВ Укрпромбанк та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, а саме: договір купівлі-продажу квартири, посвідчений 12.11.2007 року приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Акімовою О.В. та зареєстрований в реєстрі за № 8567, Витяг № 4937925 від 12.11.2007 року про реєстрацію вказаного договору в Державному реєстрі правочинів, Витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 15.11.2007 року № 16664569, технічний паспорт на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1;

- стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Український промисловий банк на користь ОСОБА_1 суму державного мита в розмірі 1700,00 гривень та суму витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 120,00 гривень, всього 1820,00 гривень.

Не погодившись із вказаним рішенням, Публічне акціонерне товариство Дельта Банк , яке відповідно до договору про передачу Активів та кредитних зобов'язань від 30 червня 2010 року є правонаступником ТОВ Український промисловий банк , подало апеляційну скаргу, яка разом з матеріалами частково відновленого втраченого судового провадження №2-1724/10 надійшла до Апеляційного суду Донецької області.

В апеляційній скарзі ПАТ Дельта Банк просить скасувати заочне рішення Ворошиловського районного суду м. Донецька Донецької області від 27.04.2010 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити в повному обсязі в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 та стягнути з неї на користь ПАТ Дельта Банк витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги. В обґрунтування своєї позиції апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та неповне встановлення ним обставин, що мають значення для справи. Зокрема, ПАТ Дельта Банк зазначає, що судом першої інстанції безпідставно задоволені позовні вимоги ОСОБА_1 щодо визнання недійсним договору поруки № 887/нд-11-07 від 12.11.2007 року, адже цей договір було укладено із ОСОБА_3, який навіть не був стороною у даній справі. Також, на думку банку, при винесені оскаржуваного рішення судом першої інстанції не було враховано, що кредитний договір не припинив свою дію, а основне зобов'язання не виконано, договір поруки укладено у відповідності до вимог чинного законодавства, тому відсутні підстави для визнання його недійсним. Крім того, суд першої інстанції не врахував, що перед укладенням кредитного договору позивача було належним чином поінформовано про всі істотні умови договору та про валютні ризики під час виконання кредитного договору (валютного), що підтверджується підписом позичальника на самому кредитному договорі та листі-повідомленні про умови кредитування та орієнтовану сукупну вартість кредиту по банківському продукту СПБ-128-07 Житло в кредит в Донецькій філії ТОВ Укрпромбанк . Також, виконання ним зобов'язань по кредитному договору (здійснення платежів на погашення заборгованості, укладення договору страхування предмету іпотеки) підтверджує згоду ОСОБА_1 з умовами оспорюваного кредитного договору. Також, підписаний позивачем кредитний договір № 887/нд -11-07 від 12.11.2007 року відповідав вимогам законодавства, а саме ст. 203 ЦК України, оскільки сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору, його укладено у письмовій формі повноважними на це особами за їх вільним волевиявленням та він спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Стаття 11 Закону України Про захист прав споживачів в редакції, яка діяла на момент укладення кредитного договору, не передбачала заборону кредитодавцю встановлювати у договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі та інш., за дії, які не є послугою у визначенні сказаного закону, однак разом з тим стаття 18 містила лише застереження щодо відсутності у споживача зобов'язання сплачувати кредитодавцеві будь-які збори, відсотки або інші вартісні елементи, що не були зазначені у договорі.

Щодо визнання недійсним договору іпотеки, то апелянт вважає, що у суду першої інстанції не було підстав для визнання його недійсним, бо при його укладенні дотримано вимоги, передбачені ст. 203 ЦК України та ст. 18 Закону України Про іпотеку , а отже не було підстав для виключення запису з Державного реєстру іпотек та Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна про іпотеку та заборону відчуження нерухомого майна, яке було передане в іпотеку відповідно до іпотечного договору № 887/нд-11-07/І від 12.11.2007 року. Крім того, суд першої інстанції не перевірив наявність відомостей щодо відмови обтяжувача, нотаріуса чи державного реєстратора задовольнити заяву позивача про зняття заборони відчуження нерухомого майна, яке є предметом іпотеки.

Також, на думку апелянта, оскаржуване рішення суду першої інстанції створює перешкоди в належній діяльності уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, яка призначена у зв'язку із процедурою ліквідації ПАТ Дельта Банк .

У судове засідання апеляційного суду сторони не зявились. Про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення ТОВ Український промисловий банк та ПАТ Дельта Банк .

Відповідачка ОСОБА_1 повідомлена про час і місце розгляду справи шляхом розміщення оголошення для ОСОБА_1 та приватного нотаріусу Донецького міського нотаріального округу Акімової О.В. про відкриття провадження у справі та призначення її до розгляду на веб-сайті згідно із положеннями ст. 1-1 Закону України Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції .

Згідно із частиною 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Судом першої інстанції встановлено, що 12 листопада 2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Український промисловий банк та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № нд/11-07.

Відповідно до умов кредитного договору ТОВ Укрпромбанк був наданий кредит позивачу у розмірі 97000,00 доларів США зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 10,9 % річних та щомісячною комісією за управління кредитом у розмірі 0,15 % від суми кредиту та строком користування кредитом до 11 листопада 2035 року.

Вказані кредитні кошти були надані Позивачу для придбання житла - двокімнатної квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1. Надання кредиту позивачу підтверджується заявою на видачу готівки № 27 від 12.11.2007 року.

З моменту надання кредиту по 27.04.2010 року позивачем було сплачено за кредитним договором суму грошових коштів в розмірі 16 553,72 доларів США (кредит та проценти за користування кредитом) та 10 883,33 гривень (щомісячна комісія), що підтверджується відповідними квитанціями Донецької філії ТОВ Укрпромбанк .

В якості забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між позивачем та ТОВ Укрпромбанк був укладений іпотечний договір № 887/нд-11-07/І, посвідчений 12.11.2007 року приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Акімовою О.В. та зареєстрований в реєстрі за № 8572, відповідно до якого позивачем в іпотеку ТОВ Укрпромбанк була передана двокімнатна квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_1.

Також, з метою забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором, між позивачем, відповідачем та ОСОБА_3 був укладений договір поруки № 887/нд-11-07/Р від 12.11.2007 року, відповідно до якого поручитель зобов'язався нести разом з позичальником солідарну відповідальність за виконання останнім зобов'язань перед ТОВ Укрпромбанк .

Заслухавши доповідь судді, перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 суд першої інстанції з посиланням на положення п. 4 ст. 7 Закону України Про Національний Банк України , ст..ст. 47, 49, 56 Про банки і банківську діяльність , ст..ст. 11, ч.2 ст. 18, ст..ст. 19, 21 Закону України Про захист прав споживачів , п.п. 3.1, 3.2, 3.6, 3.8 Правил надання банками України інформації про умови кредитування та сукупну вартість кредиту виходив з того, що в порушення п. 3.1 Правил в договорі не зазначений розпис сукупної вартості кредиту для позичальника (вартість супутніх послуг, що пов'язані з наданням кредиту та надаються третіми особами: нотаріусом, страховою компанією, БТІ; розмір державного мита, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що сплачується при придбанні нерухомого майна, а також вартість розрахунково-касового обслуговування, валютно-обмінних та інших банківських операцій, пов'язаних з обслуговуванням кредитної заборгованості); в порушення п. 3.2 Правил наявний графік платежів за кредитним договором не містить інформацію щодо вартості усіх супутніх послуг, пов'язаних з наданням та обслуговуванням кредиту; графік платежів за період з 01.12.2009 року по 11.11.2035 року не складався та не підписувався сторонами, що позбавляє позивача можливості виконувати обов'язки за кредитним договором в частині сплати щомісячних платежів; в порушення п. 3.6 Правил пунктом 7 кредитного договору встановлена комісія за управління кредитом у розмірі 0.15% від суми кредиту щомісячно, що складає 145,50 доларів США; в порушення п. 3.8 Правил у кредитному договорі відсутнє попередження позивача про те, що під час виконання зобов'язань за кредитним договором валютні ризики несе позивач, що є позичальником за кредитним договором. Суд вважав, що вказані порушення у свою чергу є проявом нечесної підприємницької діяльності, яка є підставою для визнання правочину недійсним та повернення кожною із сторін всього, що вона одержала на виконання цього правочину. Недійсність основного правочину спричиняє недійсність правочину щодо його забезпечення.

Проте з такими висновками погодитися неможливо з огляду на наступне.

За положеннями частини першої статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до частин першої, другої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Звертаючись до суду з позовом про визнання недійсними договорів кредиту, іпотеки та поруки позивачка посилалась на порушення положень пунктів 3.1, 3.2, 3.6, 3.8 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, а отже умови кредитного договору є несправедливими в цілому, що є наслідком істотного дисбалансу договірних прав та обов'язків на погіршення становища споживача, суперечить принципу добросовісності.

Згідно із частиною другою статті 11 Закону України Про захист прав споживачів (у редакції,що діяла на час укладення договору) у договорі про надання споживчого кредиту зазначається детальний розпис сукупної вартості кредиту для споживача (у процентному значенні та грошовому вираженні) з урахуванням відсоткової ставки за кредитом та вартості всіх послуг, пов'язаних з одержанням, обслуговуванням, погашення кредиту та укладенням договору про надання споживчого кредиту.

Стаття 18 цього Закону містить самостійні підстави для визнання недійсними умов договорів, що обмежують права споживача, зокрема їх несправедливості.

За змістом частин п'ятої, шостої цієї норми у разі визнання окремого положення договору несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути визнано недійсним або змінено, а не сам договір.

У разі, коли зміна окремих положень або визнання їх недійсними зумовлює зміну інших положень договору на вимогу споживача такі положення підлягають зміні або договір може бути визнаний недійсним у цілому.

Разом з тим, визначення поняття несправедливі умови договору закріплено в частині другій статті 18 Закону України Про захист прав споживачів . Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживачу.

Отже, з аналізу зазначеної норми вбачається, що умови договору кваліфікуються як несправедливі за наявності одночасно таких ознак: по-перше, порушення принципу добросовісності (пункт 6 частини першої статті 3, частина третя статті 509 ЦК України); по-друге, спричинення істотного дисбалансу договірних прав та обов'язків сторін; по-третє, завдання шкоди споживачеві.

Несправедливими згідно із частиною третьою статті 18 Закону України Про захист прав споживачів є зокрема, умови договору про: виключення або обмеження прав споживача стосовно продавця (виконавця, виробника) або третьої особи у разі повного або часткового невиконання чи неналежного виконання продавцем (виконавцем, виробником) договірних зобов'язань, включаючи умови про взаємозалік, зобов'язання споживача з оплати та його вимог у разі порушення договору з боку продавця (виконавця, виробника); встановлення жорстких обов'язків споживача, тоді як надання послуги обумовлене лише власним розсудом виконавця; надання можливості продавцю (виконавцю, виробнику) не повертати кошти на оплату, здійснену споживачем, у разі відмови споживача укласти або виконати договір, без встановлення права споживача на одержання відповідної компенсації від продавця (виконавця, виробника) у зв'язку з розірванням або невиконанням ним договору (пункти 2-4); надання продавцю, виробнику права в односторонньому порядку змінювати умови договору на власний розсуд або на підставах, не зазначених у договорі (пункт 11); визнання ціни товару на момент його поставки споживачеві або надання продавцю (виконавцю, виробнику) можливості збільшувати ціну без надання споживачеві права розірвати договір у разі збільшення ціни порівняно з тією, що була погоджена на момент укладення договору (пункт 13).

Виходячи із зазначених норм матеріального права у їх системному взаємозв'язку - визначення окремих умов договору несправедливими відповідно до статті 18 Закону України Про захист прав споживачів не є обов'язковою підставою для визнання договору недійсним у цілому.

Вирішуючи питання про визнання договору недійсним у цілому суди повинні виходити зі змісту договору, його істотних умов, цілей, яких прагнули досягти сторони при укладенні цього договору, необхідності у зв'язку із цим зміни інших умов договору, а також зміни та змісту правовідносин сторін тощо.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит)позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Апеляційний суд вважає, що, аналізуючи умови кредитного договору, укладеного 12 листопада 20107 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Український промисловий банк та ОСОБА_1, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про їх несправедливість, оскільки порушення, на які посилається позивачка, не підпадають під поняття несправедливі умови договору в розумінні частини третьої статті 18 Закону України Про захист прав споживачів , оскільки не змінюють суть правовідносин сторін та істотних умов договору.

Так, відповідно до п. 7.1 кредитного договору шляхом підписання цього договору позичальник підтверджує факт письмового ознайомлення з умовами кредитування банку та отримання копії відповідного листа-повідомлення про умови кредитування банку, за якими надається цей кредит. А також підтверджує те, що уважно ознайомився із змістом цього договору, всі умови цього договору зрозумів, повністю з ними згоден, заперечень, зауважень та запитань не має, та зобов'язується їх дотримуватися та виконувати.

05 листопада 2007 року ОСОБА_1 було підписано лист-повідомлення про умови кредитування та орієнтовну сукупну вартість кредиту по банківському продукту СПБ-128-07 Житло в кредит в Донецькій філії ТОВ Укрпромбанк , в якому було зазначено всі умови кредитування, як-то строк та валюта кредиту, процентна ставка, нотаріальні послуги, валютні ризики та інш.

Зокрема, у пункті 29 листа-повідомлення зазначено, що валютні ризики, що притаманні кредитам, отриманим в іноземній валюті, збитки від настання яких відшкодовуються за рахунок позичальника. Тобто, банком було виконано вимоги п. 3.8 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту та попереджено позивача про валютні ризики.

У пункті 30 листа-повідомлення зазначені: плата банку за надання кредиту - 0, плата за страхування (згідно тарифів та договору страхування за домовленістю з СК), нотаріальні послуги (згідно тарифів нотаріуса), послуги реєстраторів за внесення відомостей у зв'язку із встановленням застави/іпотеки до відповідних реєстрів -0, послуги оцінювачів з оцінки забезпечення - 0.

Отже, на момент укладення кредитного договору сторони досягли згоди щодо укладення договору на зазначених у ньому умовах та порушень вимог Закону України Про захист прав споживачів та постанови Правління Національного Банку України від 10 травня 2007 року №168 не допущено.

Посилаючись на положення частини першої ст. 19 Закону України Про захист прав споживачів судом першої інстанції не наведено, в чому полягає нечесна підприємницька діяльність відповідача при укладенні кредитного договору з позивачкою, а з умов кредитного договору не вбачається ненадання або надання у нечіткий, незрозумілий спосіб інформації, яка необхідна для здійснення свідомого вибору.

При цьому судом першої інстанції не враховано, що рішенням Ворошиловського районного суду м. Донецька від 26 жовтня 2009 року задоволено позовні вимоги ТОВ Український промисловий банк до ОСОБА_1 про зобов'язання виконання умов договору: стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ Український промисловий банк суму заборгованості за кредитним договором в розмірі 774 935 грн. 18 коп. за кредитним договором від 12 листопада 2007 року шляхом звернення стягнення на квартиру АДРЕСА_1. Зі змісту зазначеного рішення та змісту позовних вимог по даній справі вбачається, що ОСОБА_1 деякий час сплачувала суми в погашення кредитних зобов'язань, що свідчить про її згоду з умовами кредитного договору.

Разом з тим, відповідно до п. 1.7 кредитного договору банком встановлена комісія за управління кредитом - 0,15% від суми кредитної операції щомісячно.

Проте, відповідно до положень пунктів 22, 23 статті 1, статті 11 Закону України Про захист прав споживачів з подальшими змінами у взаємозв'язку з положеннями частини четвертої статті 42 Конституції України треба розуміти так, що їх дія поширюється на правовідносини між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладення, так і виконання такого договору.

Відповідно до пункту 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених Постановою правління Національного банку України від 10 травня 2007 року №168, банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача, тощо), або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення змін до нього, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на кредитного договору тощо).

Отже, встановивши в кредитному договорі сплату щомісячної комісії за обслуговування кредиту, що є супутньою послугою, відповідач не зазначив, які саме послуги за вказану комісію надаються позивачу. При цьому відповідач нарахував, а позивач сплатив комісію за послуги, що супроводжують кредит, а саме за компенсацію супутніх послуг банку за рахунок позивача, що є незаконним.

Проте, зазначене порушення не є підставою для визнання недійсним кредитного договору в цілому, як про це заявлено позовні вимоги.

Оскільки відсутні підстави для визнання недійсним кредитного договору в цілому, то і відсутні підстави для визнання недійсними договорі іпотеки та поруки, оскільки вони укладені на забезпечення виконання основного зобов'язання, а також зобов'язання здійснення інших дій.

Крім того, суд першої інстанції розглянув позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання недійсним договору поруки, укладеного 12 листопада 2007 року між ТОВ Укрпромбанк та ОСОБА_3 без залучення ОСОБА_3 до участі у справі в якості відповідача, що є порушенням норм цивільного процесуального права.

Отже, при розгляді справи судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права та допущено порушення норм процесуального права, що відповідно до ст.. 376 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1

Як вбачається з матеріалів справи ПАТ Дельта Банк за подачу апеляційної скарги було сплачено судовий збір в сумі 2550 грн., який відповідно до ст. 141 ЦПК України підлягає стягненню з відповідачки ОСОБА_1

Керуючись ст. ст. 374, 376, 382, 383 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Дельта Банк задовольнити.

Заочне рішення Ворошиловського районного суду м. Донецька від 27 квітня 2010 року скасувати.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Український промисловий банк в особі Донецької філії ТОВ Укрпромбанк , третя особа приватний нотаріус Донецького міського нотаріального округу Акімова Олена Віталіївна про визнання недійсним кредитного договору, іпотечного договору та договору поруки, застосування правових наслідків недійсності кредитного договору відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Дельта Банк судовий збір в сумі 2550 грн.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Судді:

Повний текст постанови складений 21 травня 2018 року.

Суддя-доповідач О.С. Санікова