Постанова

від 16.05.2018 по справі 821/43/18

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 травня 2018 р.м.ОдесаСправа № 821/43/18

Категорія: 8.3.13 Головуючий в 1 інстанції: Попов В.Ф. Час і місце ухвалення: 10:24, 15.02.2018р., м.Херсон Дата складання повного тексту: 19.02.2018р.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді : Бойка А.В.,

суддів : Єщенка О.В.,

Осіпова Ю.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу фермерського господарства Агро-Фон на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2018 року по справі за позовом фермерського господарства Агро-Фон до Головного управління ДФС у Херсонській області про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

04.01.2018 року фермерське господарство Агро-Фон звернулося до Херсонського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Херсонській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 14 грудня 2017 року №0080091205 про збільшення позивачу грошового зобов'язання з орендної плати за землю в розмірі 51168,21 грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 12792,05 грн.

Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2018 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, 05.03.2018 року фермерське господарство Агро-Фон подало апеляційну скаргу, обґрунтовану порушенням судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

В своїй апеляційній скарзі апелянт зазначає, що судом першої інстанції, при здійсненні висновку про правомірність збільшення фермерському господарству Агро-Фон грошового зобов'язання з орендної плати за землю в розмірі 51168,21 грн., не надано належної правової оцінки доводам позивача, що протягом 2015 року між орендодавцем та орендарем земельної ділянки мав місце спір про розмір орендованої земельної ділянки та розмір ставки орендної плати, який було вирішено рішенням господарського суду Херсонської області від 17.12.2015 року по справі №923/1839/15, яке набрало законної сили 22.03.2016 року.

Також, апелянт посилається на те, що судом не враховано при прийнятті оскаржуваного рішення, що вимога ДФС про сплату орендної плати в розмірі 3% від грошової оцінки орендованої земельної ділянки з 01 січня 2015 року фактично є внесенням змін до договору оренди землі, стороною якого відповідач не являється.

У зв'язку з цим, в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2018 року та ухвалення нового судового рішення - про задоволення позовних вимог фермерського господарства Агро-Фон .

Належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду учасники справи в судове засідання не прибули, а тому на підставі п.2 ч.1 ст.311 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.

Предметом спору є податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Херсонській області від 14 грудня 2017 року №0080091205, яким фермерському господарству Агро-Фон збільшено суму грошового зобов'язання з орендної плати за землю в розмірі 51168,21 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції в сумі 12792,05 грн.

Вказане податкове повідомлення-рішення прийнято відповідачем на підставі акту від 30.11.2017 року №21/21-2-12-05/36614312 Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ФГ Агро-Фон з питань повноти обчислення податкових зобов'язань з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності Верхньорогачицької селищної ради Верхньорогачицького району за період з 01.01.2015р. по 01.12.2015р. , яким зафіксовано, що в порушення пп.288.5.1 п.288.5 ст.288 Податкового кодексу України (в редакції з 01.04.2014р. по 31.12.2016р.) позивачем задекларовано податкові зобов'язання по орендній платі за землю за період з 01.01.2015р. по 31.12.2015р. в розмірі 51721,31 грн., тим самим занижено розмір податкових зобов'язань у вказаний період в сумі 51168,21 грн.

Зокрема, в акті перевірки зазначено, що ФГ Агро-Фон станом на 01.01.2015 року мало в оренді земельну ділянку площею 111,184 га. на підставі договору оренди від 18.03.2010 року, укладеного з Верхньорогачицькою РДА. Відповідно до п. 9 цього договору розмір орендної плати становить 1,5% від нормативної грошової оцінки землі.

17.12.2015 року господарським судом Херсонської області розглянуто справу за позовом ФГ Агро-Фон до ГУ Держгеокадастру у Херсонській області про внесення змін до договору оренди. Відповідно до зазначеного рішення пункт 9 договору вирішено викласти в наступній редакції: Орендна плата вноситься орендарем в грошовій формі у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки на рік.

Відповідач, на підставі акту перевірки від 30.11.2017 року, дослідивши договір оренди та зазначене рішення суду, дійшов висновку, що позивач в період з 01.01.2015 року по 31.12.2015 року неправомірно застосовував податкову ставку 1,5% замість 3%, чим занизив розмір податкових зобов'язань на 51168,21 грн. в порушення п.п.288.5.1 п.288.5 ст.288 ПК України.

Не погоджуючись з правомірністю податкового повідомлення-рішення від 14 грудня 2017 року №0080091205 ФГ Агро-Фон оскаржило його в судовому порядку.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог ФГ Агро-Фон , дійшов висновку, що орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності є податковим зобов'язанням та при регулюванні податкових відносин пріоритет мають норми Податкового кодексу України, з набранням чинності якого розмір орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, який підлягає перерахуванню до бюджету, має відповідати вимогам підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Кодексу та є підставою для перегляду встановленого договором оренди розміру орендної плати.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції. При цьому, апеляційний суд виходить з наступного.

В силу вимог п.п.14.1.147 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України плата за землю є обов'язковим платежем у складі податку на майно і справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (п.п.14.1.136 п.14.1 ст.14 ПК України).

Відповідно до п.269.1 ст.269 ПК України платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Землекористувачами, відповідно до п.п.14.1.73 п.14.1 ст.14 цього Кодексу, є юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди.

Отже, ПК України визначив обов'язок орендаря сплачувати земельний податок у формі орендної плати.

Згідно п.288.1 ст.288 ПК України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Підпунктом 288.5.1 п.288.5 ст.288 зазначеного Кодексу (в редакції до 01.04.2014 року) було встановлено, що розмір орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється розділом ХIII ПК; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом.

Законом України від 27.03.2014 року №1166-VII Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні до Податкового кодексу України були внесені зміні, які набули чинності з 01.04.2014 року, якими підпункт 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 ПК України був викладений у новій редакції, яка встановила мінімальний розмір річної суми земельного податку в розмірі 3 відсотків нормативної грошової оцінки.

Тобто, з моменту набуття чинності Податковим кодексом на законодавчому рівні визначена нижня гранична межа річної суми платежу по орендній платі за земельні ділянки, незалежно від того, чи співпадає її розмір із визначеним у договорі.

Відповідно до пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, установлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Отже, з вищенаведеного вбачається, що річний розмір орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, який підлягає перерахуванню до бюджету, має відповідати вимогам п.п.288.5.1 п.288.5 ст.288 цього Кодексу та є підставою для перегляду встановленого розміру орендної плати.

При цьому, виходячи із принципу пріоритетності норм ПК України над нормами інших актів у разі їх суперечності, який закріплений у п.5.2 ст.5 ПК України, до моменту внесення до такого договору відповідних змін розмір орендної плати в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлений п.п.288.5.1 п.288.5 ст.288 ПК України.

Колегія суддів не приймає до уваги посилання апелянта на те, що протягом 2015 року між орендодавцем та орендарем земельної ділянки мав місце спір про розмір орендованої земельної ділянки та розмір ставки орендної плати, який було вирішено рішенням господарського суду Херсонської області від 17.12.2015 року по справі №923/1839/15, яке набрало законної сили 22.03.2016 року, оскільки, як правильно зазначив суд першої інстанції, ставка податку не може встановлюватись жодним рішенням суду, а визначається лише Законами України.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про законність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення відповідача та, у зв'язку з цим, про відсутність підстав для його скасування.

Доводи апеляційної скарги ФГ Агро-Фон висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для її задоволення та скасування рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2018 року колегія суддів не вбачає.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 308, 311, п.1 ч.1 ст.315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд апеляційної інстанції

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу фермерського господарства Агро-Фон залишити без задоволення, а рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2018 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення або з дня вручення учаснику справи повного судового рішення.

Суддя-доповідач: А.В. Бойко

Суддя: О.В.Єщенко

Суддя: Ю.В. Осіпов