Постанова

від 17.05.2018 по справі 808/575/18

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

17 травня 2018 рокусправа № 808/575/18

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя: Дурасова Ю.В.

судді: Божко Л.А. Уханенко С.А.

за участю секретаря судового засідання: Сонник А.В.

представником позивача: Міщенко Ольги Віталіївни,

представником відповідача: Корольова Дмитра Олександровича

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Запорізькій області

на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 19.02.2018 (суддя Калашник Юлія Вікторівна)

у справі за адміністративним позовом Головного управління ДФС у Запорізькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорожспецсплав" про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Головне управління ДФС у Запорізькій області, звернулось до суду 15.02.2018 року з заявою про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорожспецсплав".

15 лютого 2018 року судом надано заявнику строк для усунення недоліків заяви до 16.02.2018 року (а.с. 18).

16 лютого 2018 року ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду заяву прийнято до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження та призначено судове засідання на 19 лютого 2018 року (а.с. 2).

19 лютого 2018 ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду провадження у справі закрито (а.с. 38). Свою позицію суд першої інстанції обґрунтував тим, що 19.02.2018 року встановлено спір про право, що перешкоджає розгляду заяви.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивачем (Головним управлінням ДФС у Запорізькій області) подано апеляційну скаргу, згідно якої просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, направивши справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Вважає, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням норм процесуального права. Зазначає, що в силу п. 2 ч. 4 ст. 283 КАС України мав відмовити у відкритті провадження за заявою.

В відзиві на апеляційну скаргу зазначено, що в судовому засіданні було з'ясовано про існування спору про право, при цьому на час відкриття провадження у справі суд не міг знати про наявність такого спору. Просить ухвалу суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

У судовому засіданні представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги, просить апеляційну скаргу задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати та направивши справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Надав пояснення аналогічні викладеним в апеляційній скарзі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечив, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.

Вислухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, доводи, викладені у апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з такого.

За правилами ст.283 КАС України провадження у справах за зверненням органів доходів і зборів при здійсненні ними передбачених законом повноважень здійснюється на підставі заяви таких органів щодо, зокрема, підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.

Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 283 КАС України, суд ухвалою відмовляє у прийнятті подання у разі, якщо з поданих до суду матеріалів вбачається спір про право.

Спір про право в контексті вказаної норми має місце в разі, якщо предметом спору є правовідносини, існування яких є передумовою виникнення підстав для застосування спеціальних заходів, перелічених у статті - 283 Кодексу адміністративного судочинства України.

Зокрема, спір про право наявний у разі, коли платник податків висловлює незгоду з розміром податкового боргу, що стягується або із існуванням такого боргу.

Суд може встановити наявність спору також із змісту заперечень платника податків, стосовно якого внесено подання. Зокрема, платник податків може заперечувати розмір податкового боргу, що стягується, або факт узгодження податкових зобов'язань, з яких виник податковий борг; склад майна, щодо якого застосовується адміністративний арешт; заперечувати наявність податкового боргу, у зв'язку з яким накладено адміністративний арешт, або законність проведення перевірки, недопущення до якої призвело до застосування адміністративного арешту, тощо.

Матеріалами справи підтверджено, що ТОВ "ЗАПОРІЖСПЕЦСПЛАВ" заперечує проти заяви, оскільки вважає, що наказ № 385 від 08.02.2018 "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки", на підставі якого було здійснено вихід на перевірку оскаржено у судовому порядку до Запорізького окружного адміністративного суду.

Так, відповідно до Комп'ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду", 13.02.2018 Товариством з обмеженою відповідальністю "ЗАПОРІЖСПЕЦСПЛАВ" подано адміністративний позов про визнання протиправними дій та скасування наказу № 385 від 08.02.2018 "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки" (справа № 808/553/18).

Зазначена обставина встановлена в судовому засіданні 19.02.2018 року. Отже, під час відкриття провадження у справі суд першої інстанції не знав і не міг знати про наявність такого спору, оскільки в заяві податкового органу не було вказано про такий спір.

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність спору про право, що перешкоджає розгляду заяви, яка подана податковим органом в порядку ст. 283 КАС України.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст.238 КАС України, суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Наявність позову ТОВ "ЗАПОРІЖСПЕЦСПЛАВ" про визнання протиправними дій та скасування наказу № 385 від 08.02.2018 "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки" свідчить про наявність спору про право, яка в даному випадку виявлена після відкриття провадження у справі за заявою органу доходів і зборів. У такому разі необхідно закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст.238 КАС України, оскільки відповідні вимоги не можуть бути розглянуті в порядку окремого виду адміністративного судочинства, яким є провадження за заявою органу доходів і зборів.

Закриття провадження у справі за заявою органу доходів і зборів не позбавляє заявника права звернутися до суду з відповідною вимогою у загальному порядку позовного провадження.

Вищезазначене є мотивом для відхилення судом апеляційної інстанції аргументів, викладених в апеляційній скарзі, оскільки аргументи представника позивача спростовуються нормами законодавства.

На думку колегії суддів апеляційної інстанції, виходячи з обставин справи та норм законодавства України, що регулює дані правовідносини, права та інтереси позивача не були порушені.

Виходячи з вищевикладеного, доводи апеляційної скарги не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу ухвали суду, тому не можуть бути підставою для її скасування.

Керуючись 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 328, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 19 лютого 2018 р. - залишити без задоволення.

Ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 19 лютого 2018 р. - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили 17.05.2018 та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів в порядку та строки передбачені ст. 328, 329 КАС України.

Вступну та резолютивну частини постанови проголошено 17.05.2018.

В повному обсязі постанова виготовлена 18.05.2018.

Головуючий суддя: Ю.В. Дурасова

Суддя: Л.А. Божко

Суддя: С.А. Уханенко