Рішення

від 26.04.2018 по справі 280/229/18

КОРОСТИШІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Коростишівський районний суд Житомирської області

Справа № 280/229/18

Провадження № 2/280/384/18

РІШЕННЯ

Іменем України

26 квітня 2018 року м.Коростишів

Коростишівський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого-судді: Пасічного Т.З.,

при секретарі Сьомак Л.І.

з участю прокурора Невмержицького М.І.

відповідача ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Коростишева цивільну справу за позовом прокурора Коростишівської місцевої прокуратури, який діє в інтересах держави в особі управління фінансів ОСОБА_3 районної державної адміністрації до ОСОБА_1 про відшкодування збитків, завданих злочином, -

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Коростишівської місцевої прокуратури звернувся до суду з даним позовом до ОСОБА_1 про відшкодування витрат на лікування потерпілого від злочину, в обґрунтування якого вказав наступне. 09.11.2017 року, близько 20 години 30 хвилин ОСОБА_1 перебував на території двору домоволодіння, розташованого за адресою: м.Коростишів, вул.Толстого, 7, де у нього відбувся словесний конфлікт із ОСОБА_4 У цей час у ОСОБА_1 виник умисел на заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_4 З метою реалізації злочинного умислу, спрямованого на заподіяння тілесних ушкодень ОСОБА_4, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх карність та настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді спричинення потерпілому тілесних ушкоджень, на ґрунті неприязних відносин, які виникли через побутовий конфлікт цього ж дня, ОСОБА_1 підійшов до ОСОБА_4 та наніс два удари по голові, один удар рукою в грудну клітину, один удар ногою в грудну клітину, один удар ногою по гомілці правої ноги, спричинивши тілесні ушкодження у вигляді садна на обличчі, синця на правій гомілці, які відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 2441 від 13.11.2017 року відносяться до легких тілесних ушкоджень. Відомості по даному кримінальному правопорушенню зареєстровано в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 12017060190000779 від 11.10.2017 року за ознаками складу злочину, передбаченого ч.1 ст.125 КК України. 04.12.2018 року до Коростишівського районного суду Житомирської області направлено обвинувальний акт по вказаному кримінальному провадженню відносно ОСОБА_1 В подальшому за результатами судового розгляду Коростишівським районним судом 13.02.2018 року винесено ухвалу про закриття кримінального провадження на підставі п.7 ч.1 ст.284 КПК України. Відповідно до довідки головного лікаря ОСОБА_3 ЦРЛ від 26.01.2018 року № 130 витрати, понесені на лікування потерпілого ОСОБА_4 під час лікування в травматологічному відділенні ЦРЛ з 12.11.2017 року по 17.11.2017 року складають 2470, 65 грн. Прокурор просить суд стягнути вказану суму з ОСОБА_1 на користь управління фінансів ОСОБА_3 РДА.

Прокурор в судовому засіданні позов підтримав з викладених в ньому підстав, просив суд позов задовольнити.

Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та суду пояснив, що ОСОБА_4 лікувався в ОСОБА_3 ЦРЛ не із за нанесених йому тілесних ушкоджень, а по своїх особистих потребах. Просив в задоволенні позову відмовити.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, та суду пояснив, що винна відповідача ОСОБА_1 в судовому засіданні при розгляді кримінального провадження не була доведена, оскільки кримінальне провадження було закрито у звязку з відмовою потерпілого від обвинувачення. Докази про те, що витрати за лікування потерпілого ОСОБА_4, повязанні із отриманими тілесними ушкодженнями які були визнанні в межах кримінального провадження - відсутні. Просив у задоволенні позову відмовити за безпідставністю.

Представник управління фінансів в судове засідання не з'явився. Подав до суду заяву про розгляд справи без його участі. Позовні вимоги підтримує.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку про те, що даний позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що згідно ухвали Коростишівського районного суду Житомирської області від 13.02.2018 року ОСОБА_1 звільнено від кримінальної відповідальності, передбаченої ч.1 ст.125 КК України, відповідно до п.7 ч.1 ст.284 КПК України. Потерпілим в кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.125 КК України визнано ОСОБА_4

У зв'язку з отриманими тілесними ушкодженнями ОСОБА_4 перебував на стаціонарному лікуванні у травматологічному відділенні ОСОБА_3 ЦРЛ в період з 12.11.2017 року по 17.11.2017 року і на його лікування було витрачено 2 470, 65 грн., що підтверджується довідкою ОСОБА_3 ЦРЛ № 130 від 26.01.2018 року та розрахунком вартості лікування (а.с.25).

Згідно з ч.6 ст.82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

На підставі ч.1 ст.1166 ЦПК шкода, завдана майну фізичної особи або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч.1, 3 ст.1206 ЦК України, особа, яка вчинила злочин, зобов'язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від злочину.

Якщо лікування проводилося закладом охорони здоров'я, що є у державній власності, у власності Автономної Республіки Крим або територіальної громади, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.

Згідно п.3, п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 07.07.1995 року "Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат" питання про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого вирішується згідно з "Порядком обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №545 від 16.07.1993 року.

Відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину можливе лише тоді, коли є причинний зв'язок між злочинними діями чи бездіяльністю винної особи та перебуванням потерпілого на такому лікування.

Як передбачено цим Порядком, сума коштів, що підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров'я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, з урахуванням кількості ліжко-днів, проведених ним у стаціонарі, та щоденної вартості його лікування. Термін і обґрунтованість перебування потерпілого від злочину на стаціонарному лікуванні визначається на підставі даних лікувального закладу, де він перебував на лікуванні. До справи має бути приєднана довідка - розрахунок бухгалтерії цього закладу із записом про вартість одного ліжко-дня та загальну суму фактичних витрат на лікування потерпілого. Витрачені на стаціонарне лікування кошти підлягають відшкодуванню у повному обсязі і зараховуються до відповідного державного бюджету залежно від джерел фінансування закладу охорони здоров'я або на рахунок юридичної особи, якій належить останній.

Отже, кримінальним правопорушенням, вчиненим ОСОБА_1 заподіяно збитки бюджету Коростишівського району у виді витрат, понесених ЦРЛ на лікування потерпілого ОСОБА_4

ОСОБА_3 ЦРЛ з моменту встановлення факту завдання шкоди не вживала заходів представницького характеру, що свідчить про те, що орган, до компетенції якого віднесенні представницькі повноваження у даній сфері їх не здійснює, що в свою чергу порушує економічні інтереси держави. Таким чином, вбачаються правові підстави для звернення прокурора до суду про відшкодування шкоди заподіяної кримінальним правопорушенням у межах компетенції, передбаченої ст.131-1 Конституції України та ст.23 Закону України Про прокуратуру .

Відповідно до ч.3 ст.128 КПК України цивільний позов в інтересах держави пред'являється прокурором.

Згідно ч.7 ст.128 КПК України особа, яка не пред'явила цивільного позову в кримінальному провадженні, а також особа, цивільний позов якої залишено без розгляду, має право пред'явити його в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до ч.3 ст.110 ЦПК України, позови про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, чи шкоди, заподіяної внаслідок вчинення злочину, можуть пред'являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача, або за місцем заподіяння шкоди.

Встановлено, що зазначені вище витрати закладу охорони здоров'я відповідачем до цього часу в добровільному порядку не відшкодовані.

Таким чином, оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що внаслідок неправомірних дій відповідача ОСОБА_3 районна лікарня понесла витрати на лікування потерпілого від злочину та між цими витратами і діями ОСОБА_1 є прямий причинний зв'язок, що встановлено ухвалою суду, яка набрала законної сили, а тому обов'язок по відшкодуванню витрат необхідно покласти на відповідача.

За таких обставин, суд прийшов до висновку, що заявлений позов підлягає задоволенню та з відповідача належить стягнути на користь районного бюджету, розпорядником коштів якого є управління фінансів ОСОБА_3 ЦРЛ, витрати на лікування потерпілого від злочину в розмірі 2 470, 65 грн.

Згідно ст.81 ч.1, 6 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ЦПК України. Докази не можуть ґрунтуватися на припущеннях.

Аналізуючи вищевикладене, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, враховуючи, що відповідач позовні вимоги не визнав, виходячи із принципів розумності, виваженості, справедливості, відповідно до ч.4 ст.206 ЦПК України, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог представника позивача в заявлених ним межах та про існування правових підстав для їх задоволення.

За п.6 ч.1 ст.5 Закону України Про судовий збір , позивачі - у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.

Таким чином, відповідно до вимог ст.141 ЦПК України, з відповідача слід стягнути судовий збір в дохід держави в сумі 704,80 грн.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.1166, 1206 ЦК України, ППВСУ № 11 від 07.07.1995 Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат , Постановою Кабінету Міністрів України №545 від 16.07.1993 Про порядок обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання , ст.76-81, 141, ч.4 ст.206, ст.263-265 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, адреса проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь управління фінансів ОСОБА_3 районної державної адміністрації (МФО 811039, ЄДРПОУ 02313298, р/р 31414544700268) 2 470 (дві тисячі чотириста сімдесят)гривень 65 копійок витрати в якості відшкодування за лікування ОСОБА_4.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, адреса проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь держави 704, 80 грн., судового збору.

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду Житомирської області протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення, шляхом подачі апеляційної скарги через Коростишівський районний суд Житомирської області.

Суддя Т.З.Пасічний