Рішення

від 07.05.2018 по справі 280/1179/17

КОРОСТИШІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Коростишівський районний суд Житомирської області

Справа № 280/1179/17

Провадження № 2/280/126/18

РІШЕННЯ

Іменем України

07 травня 2018 року м.Коростишів

Коростишівський районний суд Житомирської області в складі - головуючого судді Василенка Р.О., із секретарем Бех І.О., з участю представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Відділу освіти Коростишівської районної державної адміністрації про стягнення виплат належних працівнику при звільненні, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні по день фактичного розрахунку, моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до суду з вказаним позовом, в обґрунтування якого зазначила, що вона працювала у відповідача з 12 лютого 2003 року і була звільнена з 01 серпня 2017 року наказом відповідача від 31.07.2017 № 242/01-к/тр за власним бажанням згідно ст.. 38 КЗпП України, однак відповідач не провів розрахунок при звільненні, а тому просить, з врахуванням збільшених позовних вимог, стягнути належні до виплати грошові кошти при звільненні в сумі 3986,90грн., середній заробіток за час затримки по день фактичного розрахунку при звільненні в сумі 22261,07грн. з розрахунку 204,23 грн. (середньоденний розмір заробітної плати) х 109 днів (кількість календарних днів затримки в розрахунку). Повний розрахунок з позивачем проведено 29.11.2017 року, а також стягнути 100000грн. в якості відшкодування моральної шкоди, так як позивач зазнала моральних страждань, розраховувала на отримання коштів при звільненні та необхідністю лікування дитини.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги частково, пояснив, що розрахунок з позивачем проведено 29.11.2017 і належні до виплати кошти позивачу виплачені, а тому в задоволенні цих позовних вимог просить відмовити. Стосовно вимог щодо стягнення середнього заробітку за час затримки по день фактичного розрахунку при звільненні підтримує та просить задовольнити, розрахунок суми робили виходячи з кількості календарних днів затримки у виплаті. Моральна шкода полягає в тому, що позивач розраховувала на отримання належних їй при звільненні коштів, оскільки її дитина хворі і вона несе витрати на лікування, а тому просить позовні вимоги задовольнити.

Представник відповідача позовні вимоги визнав частково, пояснив, що остаточний розрахунок належних позивачу при звільненні коштів проведений 29.11.2017, однак затримка була не з їх вини, так як вони є державною установою і ці кошти потрібно було замовляти. Стосовно стягнення середнього заробітку за час затримки по день фактичного розрахунку, то позивачем невірно розрахована сума, яку необхідно обраховувати виходячи з кількості робочих днів, а не календарних куди включені вихідні і святкові дні, за які заробітна плата не виплачується і за їх розрахунком також за мінусом податків до виплати підлягає 12494грн. 79 коп. ( 204грн.23 коп. (середньоденний розмір заробітної плати) х 76 (кількість робочих днів за період затримки) = 15521грн. 48 коп. - 3026грн. 69 коп. (податки - відрахування із заробітної плати) = 12494грн. 79 коп. Моральна шкода позивачем не доведена, а тому просить позов задовольнити частково на суму 12494 грн. 79 коп., а в решті позовних вимог відмовити.

Суд, заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши надані сторонами докази на засадах змагальності, в межах позовних вимог вважає, що позов підлягає до часткового задоволення.

Так, судом встановлено, що позивач працювала у відповідача з 12 лютого 2003 року і була звільнена з 01 серпня 2017 року наказом відповідача від 31.07.2017 № 242/01-к/тр за власним бажанням згідно ст. 38 КЗпП України. При звільненні позивача відповідачем не було виплачено останній належні при звільненні кошти та остаточний розрахунок було проведено лише 29.11.2017 року.

Вказані обставини сторонами підтверджуються та не оспорюються.

У відповідності до ст. 115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів. Згідно ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, провадиться в день звільнення.

У відповідності до ч.1 ст. 117 КЗпПУ в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Відсутність коштів не є свідченням відсутності вини відповідача, а тому з відповідача на користь позивача підлягають до стягнення вказаний заробіток в сумі 15521грн. 48 коп з розрахунку: 204грн.23 коп. (середньоденний розмір заробітної плати) х 76 (кількість робочих днів за період затримки) Середньоденний заробіток розрахований виходячи з положень Постанови КМУ № 100 від 08.02.1995 року з чим сторони погодились та не оспорюють розмір середньоденного заробітку. Кількість днів затримки розрахована з врахуванням періоду затримки з часу звільнення до проведення остаточного розрахунку, а саме з 01.08.2017 по 29.11.2017 і при цьому при визначені розміру середнього заробітку враховано кількість робочих днів за цей період, що відповідає положенням Постанови КМУ № 100 від 08.02.1995 року.

Наданий позивачем розрахунок середнього заробітку за весь час затримки у визначеному ним розмірі судом до уваги не приймається, оскільки при розрахунку враховано як робочі так і неробочі дні, що суперечить вимогам Постанови КМУ № 100 від 08.02.1995 року.

Також, розрахунок наданий відповідачем з врахуванням проведення відрахувань щодо сплати податків судом до уваги не приймається, оскільки відрахування податків з нарахованої заробітної плати здійснює підприємство чи організація.

Крім того, суд приходить до висновку, що діями відповідача позивачу спричинена моральна шкода, яка виразилась в моральних стражданнях, докладанні додаткових зусиль для організації життя, яку суд виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, визначає в розмірі 1000 грн.

Позовні вимоги в частині стягнення виплат належних працівнику при звільненні задоволенню не підлягають, оскільки як встановлено в ході розгляду справи то остаточний розрахунок з позивачем проведено 29.11.2017 року, що сторонами підтверджується.

Згідно ст. 141 ЦПК України з відповідача стягується на користь позивача судовий збір в сумі 1409грн.60 коп.

Керуючись ст.ст. 4,10,12,13, 258,259263,264,265-268 ЦПК України, ст. 115,116,117 КЗпП України, Постановою КМУ № 100 від 08.02.1995 року, суд,-

Ухвалив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Відділу освіти Коростишівської районної державної адміністрації (юридична адреса: 12501, Житомирська область, м. Коростишів, вул.. Дарбіняна,54, ЄДРПОУ 02143063) на користь ОСОБА_3 (проживає в ІНФОРМАЦІЯ_1, НОМЕР_1) середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні по день фактичного розрахунку з 12.08.2017 по 29.11.2017 в сумі 15521грн.48коп. та 1000 грн. моральної шкоди. В решті розміру стягнення середнього заробітку та моральної шкоди - відмовити.

В задоволенні позову в частині стягнення належних до виплати при звільненні сум - відмовити.

Стягнути з Відділу освіти Коростишівської районної державної адміністрації (юридична адреса: 12501, Житомирська область, м. Коростишів, вул. Дарбіняна,54, ЄДРПОУ 02143063) на користь ОСОБА_3 (проживає в ІНФОРМАЦІЯ_1, НОМЕР_1) 1409 грн. 60 коп. сплаченого судового збору.

Допустити негайне виконання рішення суду в межах платежу за один місяць /в частині середнього заробітку/

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Житомирської області через Коростишівський районний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 17.05.2018.

Суддя Р.О. Василенко