Справа № 375/283/18
Провадження № 2/375/213/18
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18.05.2018 року Рокитнянський районний суд Київської області в складі: головуючого судді Нечепоренка Л.М., при секретарі Киричок В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Рокитне цивільну справу за позовом Фермерського господарства Заросянське до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди, завданої внаслідок вчинення дорожньо-транспортної пригоди,-
УСТАНОВИВ :
Позивач звернувся із вказаним позовом посилаючись на те, що 10.05.2017 біля 12 год. 40 хв. в
смт.Рокитне по вул.Жовтневій ОСОБА_1, керуючи автомобілем марки Toyota Land Cruzer
Prado д.н.з. НОМЕР_1 порушила вимоги 10.1 та 14.2 Правил дорожнього руху України та скоїла зіткнення з автомобілем НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2, в результаті чого автомобіль Toyota Corolla отримав механічні пошкодження.
Постановою судді від 31.05.2017 винною у даній ДТП визнана відповідач по справі.
Відповідно до звіту №338 про оцінку транспортного засобу, проведеного ФОП ОСОБА_3 вартість матеріального збитку, завданого діями відповідача, становить 148731,40 грн., в тому числі величина втрати товарної вартості складає 8097,20 грн..
Також ФГ Заросянське була оплачена вартість послуг ФОП ОСОБА_3 по товарознавчому дослідженню автомобіля НОМЕР_3 та складанню звіту про оцінку транспортного засобу в розмірі 1000 грн., що підтверджено копією платіжного доручення №241 від 27.02.2018. Просить стягнути з відповідача суму матеріального збитку, вираженого у втраті товарної вартості в сумі 8097,20 грн., вартість експертного висновку в сумі 1000 грн. та судові витрати у розмірі 1762 грн..
В судове засіданя представник позивача не з явився, подав заяву, в якій позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просить слухати справу за його відсутності.
Відповідач, будучи належним чином повідомленою про день, час та місце слухання справи, до суду не з явилася.
Представник відповідача в судове засідання не з явився, натомість подав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що згідно рішення Рокитнянського районного суду від 19.02.2018 скасований висновок Рокитнянського ВП в особі інспектора з дорожнього нагляду ОСОБА_4 від 09.06.2017 за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності та зобов язано Рокитнянський ВП розглянути по суті заяву ОСОБА_1 про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності та заперечення проти позову, в яких зазначив, що із звіту №338 про оцінку транспортного засобу, проведеного ФОП ОСОБА_3, неможливо встановити реальну вартість втрати товарної вартості автомобіля, так як у звіті вказані тільки вихідні дані, якими визначена вартість, які складаються із формули і не вказаний сам розрахунок. Крім того, вимога про стягнення 1000 грн. по оплаті вартості експертного висновку не підлягає також задоволенню, так як до позову будь-якого експертного висновку не долучено, а наданий тільки звіт про оцінку вартості спричиненого матеріального збитку, який не відносить до судових витрат і не підлягає відшкодуванню.
За вказаних умов суд ухвалив розглянути справу за відсутності сторін, що узгоджується із вимогами ч.1 ст.223 ЦПК України.
Дослідивши надані докази, відзив на позов та заперечення проти нього, суд вважає, що позов до задоволення не підлягає.
В судовому засіданні встановлено, що 10.05.2017 біля 12 год. 40 хв. в смт.Рокитне по вул.Жовтневій ОСОБА_1, керуючи автомобілем НОМЕР_4 порушила вимоги 10.1 та 14.2 Правил дорожнього руху України та скоїла зіткнення з автомобілем НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2, в результаті чого автомобіль Toyota Corolla отримав механічні пошкодження.
Постановою судді від 31.05.2017 винною у даній ДТП визнана відповідач по справі.
Відповідно до звіту №338 про оцінку транспортного засобу, проведеного ФОП ОСОБА_3 вартість матеріального збитку, завданого діями відповідача, становить 148731,40 грн., в тому числі величина втрати товарної вартості складає 8097,20 грн..
Також ФГ Заросянське була оплачена вартість послуг ФОП ОСОБА_3 по товарознавчому дослідженню автомобіля НОМЕР_3 та складанню звіту про оцінку транспортного засобу в розмірі 1000 грн., що підтверджено копією платіжного доручення №241 від 27.02.2018. Позивач просить стягнути з відповідача суму матеріального збитку, вираженого у втраті товарної вартості в сумі 8097,20 грн., вартість експертного висновку в сумі 1000 грн. та судові витрати у розмірі 1762 грн..
Згідно до ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
У відповідності до. ч.2 та 5 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 22 ЦК України реальними збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.
Згідно з пунктом 2.4 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів , затверджених Наказом Міністерства юстиції України, Фондом державного майна України 24.11.2003 р. № 142/5/2092 далі - Методика вартість матеріального збитку (реальні збитки) визначається як вартісне значення витрат, яких зазнає власник у разі пошкодження або розукомплектування колісного транспортного засобу (далі - КТЗ), з урахуванням фізичного зносу та витрат, яких зазнає чи може зазнати власник для відновлення свого порушеного права користування КТЗ (втрати товарної вартості).
Відповідно до пункту 8.3 Методики вартість матеріального збитку визначається як сума вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складників КТЗ та величини втрати товарної вартості.
Отже, за змістом указаних положень законодавства величина втрати товарної вартості входить до вартості матеріального збитку (реальних збитків).
Пунктом 1.6 Методики визначено, що величина втрати товарної вартості - це умовна величина зниження ринкової вартості КТЗ, відновленого за нормативними вимогами після пошкодження, порівняно з ринковою вартістю подібного непошкодженого КТЗ.
Пунктом 8.6 Методики передбачено два випадки, коли в разі пошкодження КТЗ і відповідного ремонту виникає фізичний знос, яким характеризується величина втрати товарної вартості: 1) унаслідок передчасного погіршення товарного (зовнішнього) вигляду; 2) унаслідок зниження міцності чи довговічності окремих елементів складових частин, захисних властивостей покриттів або застосування для ремонту складових частин, які були в ужитку чи в ремонті.
Отже, показник передчасного погіршення товарного (зовнішнього) вигляду транспортного засобу є однією зі складових показника величини втрати товарної вартості транспортного засобу.
Втрата товарної вартості транспортного засобу розглядається в Методиці як економічне поняття, що охоплює, серед іншого, і втрату товарного (зовнішнього) вигляду.
Ураховуючи зміст викладеного, втрату товарної вартості можна визначити як зменшення вартості транспортного засобу, викликане передчасним погіршенням товарного (зовнішнього) вигляду автомобіля та (або) його експлуатаційних якостей у результаті зниження міцності чи довговічності окремих деталей, вузлів й агрегатів, з'єднань і захисних властивостей покриттів унаслідок ДТП і подальшого ремонту. Передчасні зміни геометричних параметрів, фізико-хімічних властивостей, конструктивних матеріалів і характеристик інших процесів транспортного засобу, які є результатом проведення окремих видів ремонтних робіт, призводять до погіршення зовнішнього (товарного) вигляду, функціональних та експлуатаційних характеристик і зниження безвідмовності й довговічності транспортного засобу. Втрата товарного (зовнішнього) вигляду транспортного засобу є однією з причин фізичного зносу (у разі пошкодження КТЗ і відповідного ремонту), яким характеризується величина втрати товарної вартості.
Економічна характеристика втрати товарного вигляду дозволяє віднести витрати на його відновлення до конкретних виявів реальних збитків.
Відповідно до пункту 8.6.1 Методики величина втрати товарної вартості нараховується у разі потреби проведення ремонтних робіт з відновлення пошкоджених складових частин усіх типів КТЗ.
Відновлювальний ремонт (або ремонт) - це комплекс операцій щодо відновлення справності або роботоздатності КТЗ чи його складника(ів) та відновлення їхніх ресурсів. Ремонт здійснюється методами відновлення чи заміни складових частин. Складова частина КТЗ (складник) - деталь, складова одиниця чи комплектувальний виріб, які відповідають вимогам конструкторської документації (пункт 1.6 Методики).
Тобто величина втрати товарної вартості нараховується в разі потреби проведення ремонтних робіт, що здійснюються як методами відновлення, так і методами заміни пошкодженої: деталі, складової одиниці чи комплектувального виробу, які відповідають вимогам конструкторської документації, усіх типів КТЗ.
Пунктом 8.6.2 Методики визначено вичерпний перелік випадків, коли величина втрати товарної вартості КТЗ не нараховується, зокрема в разі заміни окремих складників, що не потребують фарбування та не погіршують зовнішній вигляд КТЗ (скло, фари, бампери, декоративні накладки, пневматичні шини, зовнішня і внутрішня фурнітура тощо) (підпункт е ).
Отже, нарахування втрати товарної вартості передбачено, коли провадиться ремонт окремих деталей, вузлів і агрегатів, а також у разі заміни деталей, якщо це впливає на зовнішній вигляд й експлуатаційні якості транспортного засобу . Втрата товарної вартості не нараховується у разі заміни деталей, вузлів і агрегатів, що не потребують фарбування, за умови, що це не впливає на зовнішній вигляд й експлуатаційні якості автомобіля (заміна двигуна на новий, заміна фар, ліхтарів, скла, шин тощо). Якщо ж у разі заміни деталей, вузлів і агрегатів буде потрібне фарбування, то за умови, що це впливає на зовнішній вигляд транспортного засобу, втрата товарної вартості нараховується.
У висновку про оцінку КТЗ може міститись інформація про причину фізичного зносу, який виникає в разі пошкодження КТЗ і відповідного ремонту, а також про те, чи внаслідок передчасного погіршення товарного (зовнішнього) вигляду нараховано величину втрати товарної вартості (пункт 8.6 Методики), чи збігається величина втрати товарного вигляду з величиною втрати товарної вартості, що має значення для вирішення справи про відшкодування шкоди, пов'язаної із втратою товарного вигляду (товарної вартості), і підлягає встановленню судом. У цьому випадку підлягають з'ясуванню також питання про необхідність фарбування окремих складників КТЗ у разі їх заміни та про те, чи погіршує зовнішній вигляд КТЗ така заміна (підпункт е пункту 8.6.2 Методики).
У справі, яка розглядається, у товарознавчому дослідженні зазначено про необхідність заміни окремих складників КТЗ, їх фарбування, відновлювального фарбування інших деталей, а також указано величину втрати товарної вартості транспортного засобу.
Суд приходить до висновку, що позивач, який на час вчинення ДТП був володільцем автомобіля НОМЕР_2 має право на відшкодування втрати товарної вартості вказаного автомобіля.
В той же час суд не може визначитися із вартістю вказаної втрати, так як у звіті, наданому представником позивача, вказана тільки формула, по якій визначалася величина втрати товарної вартості КТЗ без вказівки цифрових значень, які підпадають під дану формулу і невідомо з яких показників вийшла сума 8097,20 грн., яку позивач має намір стягнути з відповідача, тоді як в інших розрахунках були вказані цифрові показники.
Усунути вказані недоліки суд самостійно не може, так як позивач подав заяву, в якій просить слухати справу без його участі.
Також не підлягають задоволенню окремо інші позовні вимоги, які взаємопов язані із первинною вимогою позову.
Керуючись ст.ст.22, 1166 та 1187 ЦК України, Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів , ст.ст. 12, 13, 77-82, 259, 263, 264-265, 268 ЦПК України, суд
в и р і ш и в:
Відмовити в задоволені позову Фермерського господарства Заросянське до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди, завданої внаслідок вчинення дорожньо-транспортної пригоди.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Київської області шляхом подання до Рокитнянського районного суду апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя
Суд | Рокитнянський районний суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 18.05.2018 |
Оприлюднено | 22.05.2018 |
Номер документу | 74106476 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Рокитнянський районний суд Київської області
Нечепоренко Л. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні