Ухвала

від 16.05.2018 по справі 383/1031/17

БОБРИНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 383/1031/17

Номер провадження 2/383/120/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2018 року Бобринецький районний суд Кіровоградської області в складі головуючого судді - Замши О.В.,

за участю:

секретаря судового засідання - Машкової О.В.,

позивача - ОСОБА_1,

представника позивача - адвоката ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_5, ОСОБА_1 до Бобринецької міської ради, ОСОБА_3 про визнання недійсним Державного акту на право власності на земельну ділянку,-

ВСТАНОВИВ:

20.12.2017 року ОСОБА_5, ОСОБА_1 звернулися до суду з позовом до Бобринецької міської ради, ОСОБА_3 в якому просили визнати недійсним Державний акт на право власності на земельну ділянку за адресою: вул. Шевченка, 225, м. Бобринець Кіровоградської області, кадастровий номер 3520810100:50:162:0001, яка належить відповідачу ОСОБА_3. Підставою звернення з позовом зазначено недотримання відповідачем ОСОБА_3 вимог ст. 198 Земельного кодексу України та п.3.12.Наказу Держкомзему від 18.05.2010 року "Про затвердження інструкції про встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та закріплення межовими знаками" щодо погодження меж земельної ділянки із суміжними землекористувачами. Недотримання вказаних норм відповідачем позивач пов'язує з порушеним його правом користування належною йому земельною ділянкою, оскільки були порушені межі вказаної ділянки.

В судовому засіданні представник позивача подав заяву від позивачів про відмову від позовних вимог та закриття провадження у справі. Заява обґрунтована тим, що після звернення позову відповідачем ОСОБА_3 були погоджені межі земельної ділянки і як наслідок позивач виготовив проект землеустрою та технічну документацію на власну земельну ділянку, були внесені відомості про земельну ділянку до Державного земельного кадастру. На даний час спір між сторонами відсутній. Разом з тим просив відповідально до ч.3 ст. 142 ЦПК України стягнути з відповідача ОСОБА_3 понесені судові витрати на оплату судового збору в розмірі 640 грн. та правову допомогу 4000 грн.

Представник відповідача ОСОБА_3 в судовому засіданні вказав на те, що відповідачем не були задоволені позовні вимоги позивача, оскільки предметом позову було визнання недійсним державного акту на право приватної власності на земельну ділянку. На даний час Державний акт дійсний. Відповідач після пред'явлення позову дійсно погодив межі земельної ділянки позивача, однак і до пред'явлення позову перешкод у цьому не було, вважав заявлений позов безпідставним. Заперечив проти стягнення з відповідача понесених судових витрат.

Представник Бобринецької міської ради в судове засідання не з'явився, про час розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідно до п.4 ч.1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.

В судовому засіданні представником позивачів та позивачем ОСОБА_1 підтверджено, що ними виготовлена технічна документація на земельну ділянку і підстава звернення до суду з позовом відпала, тому суд вважає за можливе прийняти відмову позивача від позову та закрити провадження у справі.

Відповідно до ст. 256 ч.2 ЦПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв'язку з прийняттям відмови позивач від позову не позбавляє права відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.

Відповідно до ч.3 ст. 142 ЦПК України у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред'явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

Вирішуючи питання про відшкодування судових витрат судом відзначається наступне.

Підставою позову про визнання належного відповідачу ОСОБА_3 Державного акту на право приватної власності на землю по вул. Шевченка, 225, м. Бобринець позивачем зазначено неможливість оформлення права власності на суміжну земельну ділянку по вул. Шевченка, 227 в м. Бобринець через непогодження відповідачем меж земельних ділянок. Проте після відкриття провадження судом у цивільній справі за вказаним позовом та надання судом часу на досягнення примирення, відповідач погодив межі, внаслідок чого позивач виготовив всю необхідну технічну документацію. На підтвердження вирішення спору представник позивачів надав в судовому засіданні копії відповідної технічної документації. Саме на цю обставину позивач вказує як задоволення позовних вимог відповідачем, що є підставою для стягнення судових витрат.

На думку суду зазначена обставина не є задоволенням позовних вимог відповідачем, оскільки предметом позову було визнання недійсним Державного акту на право на земельну ділянку, однак на даний час зазначений Державний акт продовжує свою дію, не скасований. Виконання певних дій відповідачем ОСОБА_3 щодо погодження меж земельних ділянок не є тотожним визнанню недійсним Державного акту, тому не можуть трактуватися як задоволення вимог позивача.

Крім того, позов пред'явлений до двох відповідачів - ОСОБА_3 та Бобринецької міської ради, не розмежовуючи позовні вимого до кожного з них. При цьому Бобринецька міська рада як співвідповідач також не вчиняла будь-яких дій, які можна було б трактувати як визнання позову чи виконання дій на задоволення позовних вимог.

Зважаючи на викладені обставини, підстави застосування ч.3 ст. 142 ЦПК України щодо стягнення на користь позивача судових витрат відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. 142, 255, 256 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Закрити провадження в цивільній справі у зв'язку з відмовою від позову ОСОБА_5, ОСОБА_1 до Бобринецької міської ради, ОСОБА_3 про визнання недійсним Державного акту на право власності на земельну ділянку за адресою: вул. Шевченка, 225, м. Бобринець Кіровоградської області, кадастровий номер 3520810100:50:162:0001, яка належить відповідачу ОСОБА_3.

У задоволенні заяви ОСОБА_5, ОСОБА_1 в частині стягнення судових витрат з ОСОБА_3 - відмовити.

Відповідно до ст. 256 ч.2 ЦПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до апеляційного суду Кіровоградської області протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У відповідності до п.п. 15.5) п.15 ч.1 Перехідних положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди (Бобринецький районний суд Кіровоградської області).

Повний текст ухвали складений 21.05.2018 року.

Суддя Замша О.В.