Рішення

від 14.05.2018 по справі 570/841/18

РІВНЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 570/841/18

Номер провадження 2/570/793/2018

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 травня 2018 року

Рівненський районний суд Рівненської області

в особі судді Гнатущенко Ю.В.

з участю секретаря судових засідань ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в місті Рівне цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства "Рівнеазот" про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні і компенсації втрати частини доходів , -

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_2 зазначає, що працювала у відповідача. При звільненні з роботи їй не була виплачена заробітна плата. Це зумовило позивача звернутися до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати. Ця заява була задоволена судом. Пізніше, згідно до судового наказу грошові кошти були виплачені. Зважаючи на затримку у розрахунку, позивач звернулася до суду з позовом, згідно до якого просить суд стягнути з відповідача середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні та компенсацію втрати частини доходів.

Представник позивача подала відповідь на відзив, у якому погодилася із розрахунком і сумою середнього заробітку, який вказаний у відзиві. Крім того пояснює, що не заслуговують на увагу пояснення представника відповідача з приводу невизнання позову через скрутне матеріальне становище відповідача та посилання при цьому на норми ЦК України, оскільки дані правовідносини регулюються КЗпП України. Просить стягнути з відповідача, понесений позивачем судовий збір та розглянути справу у її відсутність.

Представник відповідача подав відзив, у якому просить суд звільнити відповідача від відшкодування шкоди, заподіяної затримкою розрахунку при звільненні позивача, оскільки невиплата заробітної плати була викликана об'єктивними причинами: зупинкою виробництва, заборгованість інших підприємств перед відповідачем. Просить відмовити в частині вимог щодо компенсації втрати частини доходів, оскільки позивачем не надано доказів на підтвердження виплати заборгованості, та даних про відмову роботодавця у виплаті компенсації. Не заперечує проти правильності поданого позивачем розрахунку компенсації втрати частини доходів. Просиь справу розглядати у відсутність представника.

Суд, встановивши фактичні обставини, зміст спірних правовідносин, дослідивши докази по справі, вважає, що позов підлягає до задоволення.

Судом встановлено, що позивач працювала у відповідача та була звільнена з роботи 30.03.2017 року наказом №786-ВК від 22.03.2017 року.

Частиною 1 ст. 116 КЗпП України встановлено, що при звільнені працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, проводиться в день звільнення.

При цьому суми коштів, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, зазначаються без утримання прибуткового податку й інших обов'язкових платежів, оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов'язком роботодавця та працівника.

В день звільнення позивачеві належало до виплати 19438 грн. 20 коп. Розрахунок з нею в день звільнення відповідач не провів, а тому позивач вимушена була звертатися до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати.

На виконання судового наказу гроші були перераховані підприємством тільки 01 грудня 2017 року.

Відповідно до ч.1 ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 КЗпП України, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Спору стосовно належних до виплати сум не було, а тому відповідач зобов'язаний виплатити позивачеві середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні.

Відповідач вважає, що відсутня його вина, оскільки виплата не була проведена вчасно через відсутність коштів, наявності заборгованості контрагентів перед відповідачем.

Проте суд вважає, що посилання відповідача є безпідставними.

Відповідно до ст. 9 Цивільного Кодексу України положення цього Кодексу застосовуються до врегулювання відносин, які виникають у сферах використання природних ресурсів та охорони довкілля, а також до трудових та сімейних відносин, якщо вони не врегульовані іншими актами законодавства.

Відповідальність за невиплату з вини власника належних звільненому працівнику сум у строки, зазначені в статті 116 КЗпП України регулюється ст.117 Кодексу Законів про працю України і саме положеннями цієї норми закону необхідно керуватися при вирішенні спору. Відсутність коштів у відповідача для розрахунку не є підставою для звільнення його від відповідальності за затримку виплати розрахункових при звільненні працівника.

Отже, вина власника не виключається при фінансових труднощах підприємства чи відсутності грошей на розрахунковому рахунку.

Щодо позиції відповідача відносно визначення суми середньої заробітної плати за час затримки розрахунку при звільненні, то сторона позивача погоджується з розрахунком, наведеним представником відповідача, а саме, із зазначеним розміром середнього заробітку за період з 31.03.2017 по 30.11.2017 року у сумі 32775 грн. 42 коп.

Кількість робочих днів в період з 31.03.2017 року по 30.11.2017 року - 167 робочих днів, у тому числі:

березень 2017 р. - 1 робочий день,

в—Џквітень 2017 р. - 19 робочих днів,

в—Џтравень 2017 р. - 20 робочих днів,

в—Џчервень 2017 р. - 20 робочих днів,

в—Џлипень 2017 р. - 21 робочий день,

в—Џсерпень 2017 р. - 22 робочих дні,

в—Џвересень 2017 р. - 21 робочий день,

в—Џжовтень 2017 р. - 21 робочий день;

в—Џлистопад 2017 р. - 22 робочих дні.

На думку суду, підстав сумніватися у правильності проведених розрахунків немає.

Розрахунок втрати частини доходів:

в—Џіндекс інфляції квітня 2017 р. - 100,9%

в—Џіндекс інфляції травня 2017 р. -101,3%

в—Џіндекс інфляції червня 2017 р. - 101,6%

в—Џіндекс інфляції липня 2017 р. - 100,2%

в—Џіндекс інфляції серпня 2017 року - 99,9 %

- індекс інфляції вересня 2017 р.- 102,0%

індекс інфляції жовтня 2017 р. - 101,2 %

індекс інфляції листопада 2017 р. - 100,9%

Згідно ст. 1 Закону України Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Згідно ст. 2 вищевказаного Закону компенсація громадянам втрат частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти, зокрема, і заробітну плату.

Згідно п. 2, 3, 4 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 р. N 159 компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати (далі - компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року. Компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру, зокрема заробітна плата (грошове забезпечення). Сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.

З наданого суду позивачем розрахунку компенсації втрати частини доходів, який не оспорений відповідачем, слідує, що сума компенсації становить 1607 грн. 53 коп. Даний розрахунок суд визнає обґрунтованим.

Таким чином, позовні, вимоги в цій частині підлягають до задоволення з урахуванням позицій сторін на суму 1607 грн. 53 коп. Зважаючи на наведене суд вважає, що заявлений позов підлягає до задоволення.

Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України , судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно частини шостої статті 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Враховуючи, що позивачем при поданні позовної заяви сплачено суму судового збору за позовну вимогу про стягнення середнього заробітку за період затримки виплати сум, належних при звільненні в розмірі 704 грн. 80 коп., вона підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, і враховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору за позовну вимогу про стягнення компенсації втрати частини доходів, на підставі пункту 1 частини першої статті 5 Закону України Про судовий збір , судовий збір в розмірі 704 грн. 80 коп. підлягає стягненню з відповідача в дохід держави.

Керуючись статтями 47 , 115 , 116 , 117 Кодексу законів про працю України , статтями 3 , 12 , 13 , 81 , 141 , 259 , 263-265 , 274-279, 354 Цивільного процесуального кодексу України , суд -

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_2до Приватного акціонерного товариства "Рівнеазот" про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні і компенсації втрати частини доходів - задоволити повністю.

Стягнути з ПрАТ РІВНЕАЗОТ (МФО 300647, код ЄДРПОУ 05607824, ІПН 056078217166, адреса: м. Рівне-17, 33017, Україна) на користь:

- ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, зареєстрованої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2) середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, за період з 31 березня 2017 року по 30 листопада 2017 року 32 775 (тридцять дві тисячі сімсот сімдесят п"ять) грн. 42 коп. без утримання прибуткового податку з громадян й інших обов"язкових платежів та компенсацію втрати частини доходів у звязку з порушенням строків їх виплати в сумі 1607 (одна тисяча шістсот сім) гривень 53 копійки;

- ОСОБА_2 понесені нею судові витрати у розмірі 704 (сімсот чотири) гривень 80 копійок;

- Рівненського районного суду Рівненської області на рахунок № 31217206700295, МФО 833017, код ЄДРПОУ одержувача 38012756, код доходу 22030101, банк: ГУ ДКСУ в Рівненській області, ЄДРПОУ суду 26406260, сума 704 грн. 80 коп. судові витрати (судовий збір).

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Рівненської області через Рівненський районний суд Рівненської області протягом 30 днів з дня проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Суддя Гнатущенко Ю.В.