Ухвала

від 11.05.2018 по справі 757/9582/18-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/9582/18-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 травня 2018 року слідчий суддя Печерського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у місті Києві клопотання прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення Генеральної прокуратури України ОСОБА_3 , про арешт майна, -

В С Т А Н О В И В :

До провадження слідчого судді надійшло вказане клопотання прокурора, про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 12014100030013137.

Обґрунтовуючи внесене клопотання прокурор вказує на те, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12014100030013137, за фактами вчинення незаконних заволодінь транспортними засобами, підробки документів щодо реєстрації транспортних засобів, заміни номерів вузлів та агрегатів транспортного засобу, а також незаконних заволодінь заставним майном, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 289, ст. 290, ч. 3 ст. 358, ч. 2 ст. 309, ч. 2 ст. 357, ч.ч. 2,4 ст. 190 КК України.

В судове засідання прокурор не з`явився, про місце і час розгляду клопотання повідомлений належним чином, від слідчого надійшла заява про розгляд клопотання у відсутність сторони обвинувачення, клопотання підтримав та просив його задовольнити.

Представник власника майна в судове засідання не з`явився, повідомлявся належним чином, що не створює процесуальних перешкод у формі неможливості розгляду вказаного клопотання.

Вивчивши клопотання та долучені до нього матеріали кримінального провадження, приходжу до наступного висновку.

Прокурор у своєму клопотанні вказує, що викрадені на території України транспортні засоби узаконюються під реєстраційними даними автомобілів аналогічних моделей, які зареєстровані на території АР Крим. Таким чином встановлено спосіб легалізації викрадених на території України автомобілів елітних моделей, які в підрозділах реєстраційно-екзаменаційної роботи при УДАІ ГУМВС України в м. Києві та Головного сервісного центру МВС України реєструвались під видом аналогічного автомобіля, що офіційно зареєстрований в базі даних ДАІ на території АР Крим, що на даний час вважається тимчасово окупованою територією.

У подальшому встановлено, що одним з транспортних засобів, які узаконено під реєстраційними даними автомобілів аналогічних моделей, які зареєстровані на території АР Крим є автомобіль марки «TOYOTA RAV 4», ідентифікаційний номер VIN - НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 , 2013 року випуску, власником якого є ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Головним слідчим управлінням оголошено розшук вказаного транспортного засобу, а 20.02.2018 слідчим ВП №1 Кременчуцького ВП ГУНП в Полтавській області вилучено автомобіль «TOYOTA RAV 4», ідентифікаційний номер VIN - НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 , ключі від запалення даного авто та свідоцтво про реєстрацію ТЗ НОМЕР_3 , який згідно з даними ДФС України не переміщувався через митний кордон України.

20.02.2018 винесено постанову про визнання автомобіля марки «TOYOTA RAV 4», ідентифікаційний номер VIN - НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 речовим доказом у кримінальному провадженні.

Відповідно до інформації аналітичного пошуку ТЗ по «НАІС ДДАІ» МВС України на теперішній час власником автомобіля марки «TAYOTA RAV 4», 2013 р.в., ідентифікаційний номер VIN- НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 є ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

20.02.2018 ГСУ НП України призначено проведення комплексної судової трасологічної та автотоварознавчої експертизи, до проведення якої залучено експертів ДНДЕКЦ МВС України.

У зв`язку з цим вказаний транспортний засіб є об`єктом злочинних дій, зберіг на собі сліди кримінального правопорушення, є предметом кримінального правопорушення, речовим доказом, і тому може містити інформацію, що дасть можливість встановити всіх осіб причетних до вчинення вказаного злочину, обставини, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні та інші обставини, які мають значення для кримінального провадження.

На даний час у органу досудового розслідування є підстави вважати, що незастосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді накладення арешту на вказаний транспортний засіб із забороною користування та розпорядження призведе до неможливості його дослідження та може призвести до його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження або до настання інших наслідків, які можуть перешкодити повному, швидкому та неупередженому проведенню досудового розслідування у кримінальному провадженні.

Постановою старшого слідчого в ОВС Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_5 від 20 лютого 2018 року вказаний у клопотанні автомобіль, свідоцтво про реєстрацію останнього та ключі визнано речовими доказами.

Статтею 170КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні.

У випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.

Згідно з ч. 10 ст.170КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном може бути застосована лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Окрім того, відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України клопотання прокурора про арешт вказаного майна, яке не було тимчасово вилучене, необхідно розглядати без повідомлення підозрюваного, іншого власника майна, їх захисників, представників чи законних представників, оскільки це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Згідно ч.2ст.173КПК України,при вирішенніпитання проарешт майнаслідчий суддя,суд повиненвраховувати: 1)правову підставудля арештумайна; 2)можливість використаннямайна якдоказу укримінальному провадженні(якщоарешт майнанакладається увипадку,передбаченому пунктом1частини другоїстатті 170цього Кодексу); 3)наявність обґрунтованоїпідозри увчиненні особоюкримінального правопорушенняабо суспільнонебезпечного діяння,що підпадаєпід ознакидіяння,передбаченого закономУкраїни прокримінальну відповідальність(якщоарешт майнанакладається увипадках,передбачених пунктами3,4частини другоїстатті 170цього Кодексу); 3-1)можливість спеціальноїконфіскації майна(якщоарешт майнанакладається увипадку,передбаченому пунктом2частини другоїстатті 170цього Кодексу); 4)розмір шкоди,завданої кримінальнимправопорушенням,неправомірної вигоди,яка отриманаюридичною особою(якщоарешт майнанакладається увипадку,передбаченому пунктом4частини другоїстатті 170цього Кодексу); 5)розумність таспіврозмірність обмеженняправа власностізавданням кримінальногопровадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Слідчий суддя, вивчивши клопотання та докази, якими воно обґрунтовано, дійшов до висновку про те, що зазначене в клопотанні прокурора майно, на яке він просить накласти арешт, з метою збереження речових доказів є доцільним, а отже, клопотання підлягає задоволенню.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 98, 130, 132, 170-175, 309 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В :

Клопотання - задовольнити.

Накласти арешт на наступне майно, а саме: транспортний засіб «TAYOTA RAV 4», ідентифікаційний номер VIN- НОМЕР_1 , 2013 р.в., сірого кольору, державний номерний знак НОМЕР_2 , власником якого є ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 ; ключі від запалення вищевказаного авто; заборонивши користування, розпорядження та відчуження на користь третіх осіб вказаного майна.

Роз`яснити власникам майна, які не були присутніми при розгляді питання про арешт майна, право заявити клопотання в порядку ст. 174 КПК України, про скасування арешту майна повністю або частково до слідчого судді Печерського районного суду міста Києва.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.

Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду міста Києва протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1