Ухвала

від 17.05.2018 по справі 757/13568/18-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/13568/18-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 травня 2018 року Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 за участі секретаря ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві скарги ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на бездіяльність слідчого, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулись до слідчого судді із скаргами на бездіяльність, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна, що були об`єднані в одне провадження. Так, у поданих скаргах заявники просять зобов`язати слідчого Головного слідчого управління НП України, який здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке 26.12.2017 внесені до ЄРДР за №12017100050011909 за ознаками злочинів, передбачених ч3 ст.146, ч4 ст.189 КК України, повернути заявникам тимчасово вилучене майно, а саме: Ноутбук «Air»(в протоколі обшуку зазначено як « ОСОБА_5 ») model A1466 Serial:FVFVHV1VJ1WK без зарядного пристрою; Ноутбук «Macbook Air»(в протоколі обшуку зазначено як « ОСОБА_5 ») model A1466 Serial:CO2SV216H3QDіз зарядним пристроєм.

Скарги обґрунтовані наступним. Головним слідчим управлінням Національної поліції України проводиться досудового розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке 26.12.2017 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017100050011909 за ознаками злочинів, передбачених ч. 3 ст. 146, ч. 4 ст. 189 КК України.

06.03.2018 в рамках зазначеного кримінального провадження, на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 02.03.2018, проведено обшук за в приміщеннях, у яких здійснює діяльність ТОВ «ПРО ГРУП КОНСАЛТ» (ідентифікаційний код 40506562), розташованих за адресою: місто Київ, проспект Степана Бандери, 20Б, (12, 13 та 14 поверх).

За результатами проведеного обшуку, згідно до складеного протоколу, вилучено, зокрема, майно, яке належить заявникам. Згідно до ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 02.03.2018, останній надав дозвіл на проведення обшуку в приміщеннях, у яких здійснює діяльність ТОВ «ПРО ГРУП КОНСАЛТ» (ідентифікаційний код 40506562), розташованих за адресою: місто Київ, проспект Степана Бандери, 20Б, (12, 13 та 14 поверх), з метою відшукання та вилучення документів, які стосуються надання послуг доступу до мережі Інтернет, вводу/виведення електронних грошей криптовалюти «Вitcoin» належних ОСОБА_6 , програмно-технічних комплексів призначених для імітування (майнингу) криптовалюти, комп`ютерів, ноутбуків та носіїв інформації які використовувались для переводу криптовалюти належної ОСОБА_6 та на яких може зберігатися інформація про такі переводи, а також інформація про електронні гаманці криптовалют, які використовувались для переведення електронний грошей ОСОБА_6 , карток поповнення електронних гаманців, мобільних телефонів «iPhone», «Sony», ноутбука «Маcbook» викрадених у ОСОБА_6 , мобільних телефонів та сім-карток за допомогою яких здійснювалось спілкування з ОСОБА_6 , а також спілкування між співучасниками кримінального правопорушення, чорнових записів, документів стосовно руху криптовалют, блокнотів із записами.

Таким чином, чітко вбачається, що слідчий суддя надав дозвіл на проведення обшуку безпосередньо з метою виявлення предметів та документів щодо вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 146, ч. 4 ст. 189 КК України, саме відносно ОСОБА_6 . Тобто, було надано дозвіл на відшукання речей та документів, які можуть на собі містити обставини вчинення зазначених злочинів та безпосередньо відомості щодо руху електронних грошових коштів саме ОСОБА_6 .

Разом з тим, під час проведення обшуку було вилучено техніку, яка не має жодного відношення до зазначеного кримінального провадження та не містить на собі будь-яких відомості щодо його вчинення відносно ОСОБА_6 .

Положення статті 235 КПК України визначають відомості, які повинні міститись в ухвалі про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи. Зокрема, пункт шостий частини другої зазначеної статті КПК України зазначає, що ухвала слідчого судді повинна обов`язково містити відомості про речі, документи або осіб, для виявлення яких проводиться обшук.

Відповідно до ст. 234 КПК України обшук проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб.

Положення ст. 236 КПК України чітко визначають порядок виконання ухвали про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи.

Також наголошуємо, що ч. 7 ст. 236 КПК України, передбачає, що при обшуку слідчий має право проводити вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення обшуканого житла чи іншого володіння особи чи окремих речей, виготовляти відбитки та зліпки, оглядати і вилучати речі і документи, які мають значення для кримінального провадження. Під час огляду комп`ютерної техніки необхідно запросити спеціаліста, оскільки її огляд потребує певних знань, зокрема у галузі комп`ютерно-технічних досліджень.

Пунктом 3.16. Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених Наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998 № 53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 26.12.2012 № 1950/5), передбачено, що вилучення комп`ютерної техніки, її огляд мають проводитися за участю спеціаліста у галузі комп`ютерно-технічних досліджень.

Частина 1 ст.236 КПК України передбачає, що з метою одержання допомоги з питань, що потребують спеціальних знань, слідчий має право запросити спеціаліста. Однак, всупереч вищезазначеним нормам кримінального процесуального законодавства, під час проведення обшуку не оглянуто та не встановлено, що комп`ютерна техніка містить відомості щодо вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 146, ч. 4 ст. 189 КК України, саме відносно ОСОБА_6 . Не встановлено, що комп`ютерна техніка може на собі містити обставини вчинення зазначених злочинів та безпосередньо відомості щодо руху електронних грошових коштів саме ОСОБА_6 . Тобто, не встановлено, що на комп`ютерній техніці містяться відомості, які є відшукуванні та можуть бути доказами під час судового розгляду.

Слідчий суддя надав прямий дозвіл вилучати докази, якими згідно ч.І ст. 98 КПК України є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використанні як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінальних протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті протиправним шляхом.

З огляду на вищезазначене, під час обшуку була безпідставно вилучена техніка, яка належить заявникам, оскільки були відсутні підстави вважати, що останні є пристосовані чи використанні як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди, тобто які свідчать про відповідність критеріям, визначеним ч. 2 ст. 167 КПК України. Таким чином, вилучена техніка, яка належить заявникам, має статус тимчасово вилученого майна, на яке арешт накладено не було, а отже підлягає поверненню.

В судове засідання адвокат ОСОБА_7 , який діє в інтересах заявників, не з`явився, подав заяву про розгляд скарг у його відсутність, вимоги викладені у них та обставини, якими вони обґрунтовані підтримав у повному обсязі.

Слідчий ГСУ НП України ОСОБА_8 в судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд скарг у його відсутність, повністю заперечував проти їх задоволення, як безпідставних.

Вивчивши матеріали скарги, слід дійти висновку про те, що системний аналіз змісту ухвали слідчого судді від 02.03.2018 року та протоколу обшуку від 06 березня 2018 року беззаперечно вказує на те, що вилучене майно не міститься в переліку предметів та документів, які зазначені до відшукання в ухвалі слідчого судді про обшук.

Згідно з ч. 7 ст. 236 КПК України при обшуку слідчий, прокурор має право серед іншого, оглядати і вилучати речі і документи, які мають значення для кримінального провадження. Предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

Більше того, сам по собі факт надання дозволу на проведення обшуку з метою виявлення та вилучення певних речей та документів, предметів і грошових коштів ще не вказують на те, що вилучені речі, предмети та документи відповідають критеріям, визначеним ч. 2 ст. 167, ст. 98 КПК України. Зазначене також обґрунтовується тим, що у випадку вилучення майна, яке, за переконанням органу досудового розслідування, містить відомості про обставини вчинення кримінального правопорушення чи здобуте злочинним шляхом, тощо, він не пізніше наступного робочого дня зобов`язаний звернутись до слідчого судді з клопотанням в порядку ч. 5 ст. 171 КПК України про його арешт, довівши наявність обставин, визначених ст. 98, ч. 2 ст. 167, ст. 170 КПК України.

У відповідності до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

З доводів скарги слідує, і зазначені обставини не спростовані, що орган досудового розслідування не звертався до слідчого судді з клопотанням в порядку ст. ст. 170-172 КПК України про арешт вилучено під час обшуку майна, а відтак останнє має режим тимчасово вилученого майна.

Відповідно до ст.169 КПК України тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено, зокрема, за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 171, частиною шостою статті 173 цього Кодексу.

Водночас, статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

У відповідності до усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).

Отже, за відсутності судового рішення про арешт майна в порядку ч. 5 ст. 171 КПК України, воно вважається тимчасово вилученим та підлягає негайному поверненню володільцю, у зв`язку з чим скарга підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 3, 98, 100, 168, 169, 171, 173, 303, 305, 307, 309, 372, 376, 532 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В :

зобов`язати слідчого Головного слідчого управління НП України, який здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке 26.12.2017 внесені до ЄРДР за №12017100050011909 за ознаками злочинів, передбачених ч3 ст.146, ч4 ст.189 КК України, повернути тимчасово вилучене майно, а саме:

ОСОБА_4 - Ноутбук «Air»(в протоколі обшуку зазначено як « ОСОБА_5 ») model A1466 Serial:FVFVHV1VJ1WK без зарядного пристрою;

ОСОБА_3 - Ноутбук «Macbook Air»(в протоколі обшуку зазначено як « ОСОБА_5 ») model A1466 Serial:CO2SV216H3QDіз зарядним пристроєм.

Ухвала оскарженню не підлягає, набирає законної сили негайно.

Слідчий суддя ОСОБА_1