Рішення

від 17.05.2018 по справі 136/453/18

ЛИПОВЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 136/453/18

провадження № 2/136/344/18

РІШЕННЯ

іменем України

"17" травня 2018 р. м. Липовець

Липовецький районний суд Вінницької області

в складі:

головуючого судді Кривенка Д. Т.

за участю секретаря судового засідання Марчук Н.А.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Липовець цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Вахнівської сільської ради Липовецького району Вінницької області про визнання права власності на спадкове майно, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до суду із вищевказаним позовом, підставність якого обґрунтував тим, що 04.06.2015 в селі Журава, Липовецького району, Вінницької області, померла його мати - ОСОБА_2. Після її смерті відкрилась спадщина, до складу якої увійшла: земельна ділянка, загальною площею 2,6894 га, кадастровий номер - 2280600:05:000:0844), яка розташована на території Вахнівської сільської ради Липовецького району Вінницької області та житловий будинок, що розташований по вул. Перемоги №61, в с. Журава, Липовецького району Вінницької області. Позивач, будучи сином спадкодавця, а відтак спадкоємцем першої черги спадкування за законом спадщину прийняв за рішенням Липовецького районного суду Вінницької області від 22.02.2018, за яким встановлено факт його постійного проживання на час відкриття спадщини із спадкодавцем - ОСОБА_2, яка померла 04.06.2015 року. Утім оформити свої спадкові права на вказане вище майно позивач позбавлений можливості в нотаріальному порядку, оскільки на нього відсутні правовстановлюючі документи, що стало підставою для звернення до суду із даним позовом, в якому він просить суд визнати за ним, ОСОБА_1 право власності на майно в порядку спадкування після смерті матері.

У визначений судом строк відповідач не надав до суду відзиву, утім сільський голова надав заяву, в якій позовні вимоги визнає, не заперечує щодо задоволення позову, просив суд розгляд справи проводити за його відсутності.

За клопотанням представника позивача судом було витребувано з нотаріальної контори матеріали спадкової справи до майна померлої 04.06.2015 ОСОБА_2.

Позивач та її представник в підготовче судове засідання не з'явились, однак надали суду заяву про розгляд справи за їх відсутності, в якій заявлені позовні вимоги підтримують, просили суд їх задовольнити у заявленому обсязі.

Зважаючи на викладене, суд вважає, що є усі правові підстави для ухвалення рішення у підготовчому судовому засіданні, за відсутності сторін, на підставі зібраних у справі доказів, при цьому суд не здійснює фіксування судового засідання технічними засобами.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали цивільної справи, повно з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх зібраними у справі доказами, яким дав належну оцінку, встановлено, що 04.06.2015 року в селі Журава Липовецького району Вінницької області померла ОСОБА_2 (а.с. 4). Після її смерті відкрилась спадщина за законом, оскільки особистого розпорядження на випадок своєї смерті вона не зробила.

Факт родинних відносин ОСОБА_2 з ОСОБА_1 підтверджується записом в Свідоцтві про народження заявника.

Згідно повідомлення Липовецької державної нотаріальної контори від 27.03.2018 № 01-09/234, спадкова справа після смерті ОСОБА_2, яка померла 04.06.2015 року, у Липовецькій державній нотаріальній конторі Вінницької області не заведена.

Рішенням Липовецького районного суду Вінницької області від 22.02.2018 встановлено факт постійного проживання ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2) за адресою: Вінницька область, Липовецький район, с. Журава, вул. Перемоги, 61, на час відкриття спадщини із спадкодавцем - ОСОБА_2, яка померла 04.06.2015 року.

Встановлені судом обставини та перевірені зібраними у справі доказами підтверджують, що єдиним спадкоємцем, який прийняв спадщину після смерті ОСОБА_2 є її син ОСОБА_1, отож незалежно від часу відкриття спадщини вона йому належить. Утім реалізувати свої спадкові права в нотаріальному порядку позивач позбавлений можливості, оскільки правовстановлюючий документ на житловий будинок не виготовлявся, а державний акт на земельну ділянку втрачено за життя спадкодавця.

У п.23 постанови ПВСУ від 30.05.2008 року за №7 Про судову практику у справах про спадкування зазначено, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Факт належності майна спадкодавцеві у виді земельної ділянки, цільове призначення якої - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 2,6894 га. (кадастровий номер 0522280600:05:000:0844), яка розташована на території Вахнівської сільської ради Липовецького району Вінницької області, підтверджується фотокопією Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ВН №026567; Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, що сформований 31.07.2017, відповідно до якого власником землі є ОСОБА_2

Із матеріалів справи судом встановлено, що правовстановлюючий документ на земельну ділянку було втрачено.

З урахуванням положень частини першої статті 15 та статті 392 ЦК власник майна має право пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Зважаючи на викладене суд вважає, що позов в частині визнання права власності за позивачем на земельну ділянку є обґрунтованим та підлягає задоволенню, оскільки належним способом захисту прав спадкоємців у разі втрати документа є визнання за ним права власності в судовому порядку.

Вирішуючи вимоги про визнання права власності за позивачем на житловий будинок в порядку спадкування, суд виходить з такого.

Згідно відомостей Вахнівської сільської ради Липовецького району (довідки за №585 від 20.03.2018; №809 від 14.05.2018) констатовано, що згідно записів по господарських книг станом на 15.04.1991 головою колгоспного двору в с. Журава, по вул.. Перемоги, 61, Липовецького району, була ОСОБА_2, інші члени колгоспного двору відсутні, остання була зареєстрована та постійно проживала за вказаною адресою, інших проживаючих чи зареєстрованих осіб не було.

Згідно ст. 120 Цивільного кодексу Української PCP 1964 р., майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності.

На підставі ст.ст. 121 , 123 Цивільного кодексу Української PCP 1964 р. володіння, користування і розпорядження майном колгоспного двору здійснюється за згодою всіх членів двору. Розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних.

У п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2005 року N 20 "Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності" (зі змінами та доповненнями) роз'яснено, що спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватися за нормами, що регулювали власність цього двору.

Відповідно до п.п. "а" п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України, право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні.

Згідно відомостей Вахнівської сільської ради житловий будинок по вул.. Перемоги, 61, в с. Журава, Липовецького району належав до суспільної групи колгоспний двір, станом на 15.04.1991 року головою колгоспного двору була ОСОБА_2, інших членів колгоспного двору не було.

Наведене свідчить, що ОСОБА_2 на момент смерті була одноосібним власником житлового будинку за №61 по вул. Перемоги в с. Журава, Липовецького району Вінницької області.

Зібрані у справі докази вказують на те, що після смерті спадкодавця позивач успадкував належний спадкодавцеві житловий будинок, отож спадщина належить спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

За таких обставин та у контексті приведених вище правових норм, суд дійшов висновку, що позивачем доведено обставини викладені у позовній заяві, наявність порушених прав позивача є очевидною, а визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, що було встановлено в ході судового розгляду, отож суд дійшов висновку, що позов обґрунтований.

Крім цього, представник відповідача надав суду заяву про визнання позову.

Ураховуючи те, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи та інтереси третіх осіб, суд приймає визнання відповідачем позову та виносить рішення про його задоволення.

Керуючись ст. 259, 263, 268, 273, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_3, РНОКПП - НОМЕР_1) до Вахнівської сільської ради Липовецького району Вінницької області (місцезнаходження: с. Вахнівка, Липовецького району Вінницької області, ЄДРПОУ - 04328973) про визнання права власності на спадкове майно, - задовольнити у повному обсязі.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку, цільове призначення якої - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 2,6894 га, кадастровий номер 0522280600:05:000:0844, яка розташована на території Вахнівської сільської ради Липовецького району Вінницької області згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ВН №026567, в порядку спадкування після смерті ОСОБА_2, яка померла 04.06.2015 в с. Журава, Липовецького району, Вінницької області.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований по вул. Перемоги №61, в с. Журава, Липовецького району, Вінницької області, в порядку спадкування після смерті ОСОБА_2, яка померла 04.06.2015 в с. Журава, Липовецького району, Вінницької області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Вінницької області через Липовецький районний суд Вінницької області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Д.Т. Кривенко