Рішення

від 17.05.2018 по справі 500/6741/17

ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 500/6741/17

Провадження № 2/500/295/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 травня 2018 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

в складі: головуючого - судді Бурнусуса О.О.,

при секретарі - Петровій В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Ізмаїла в загальному порядку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, яким просив визнати за ним, як спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_3, померлої 26 серпня 2007 року право власності на земельну ділянку площею 9,46 га, розташовану на території Кислицької сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, передану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, згідно державного акту на право приватної власності на землю серії Р1 № 469662 від 03.12.2002 року. А також, просив визнати за ним в поряду спадкування за законом після смерті ОСОБА_4, померлої 11 січня 2011 року право власності на земельну ділянку площею 3,5468 га, розташовану на території Кислицької сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, передану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер - 5122082900:01:001:0172, згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ОД № 073583 від 09.02.2004 року.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, представник позивача надала суду заяву про розгляд справи за їх відсутності, якою позовні вимоги підтримують в повному обсязі та просять позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилась, про час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності, якою позовні вимоги визнає в повному обсязі та не заперечує проти задоволення позову.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України - кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України - здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України - кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Частиною 4 ст. 206 ЦПК України передбачено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 належала земельна ділянка площею 9,46 га, розташована на території Кислицької сільської ради, передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, згідно державного акту на право приватної власності на землю серії Р1 № 469662 від 03.12.2002 року, виданого на підставі рішення 16 сесії ХХІІІ скликання Кислицької сільської ради народних депутатів Ізмаїльського району Одеської області від 22 березня 2000 року № 164, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за ОД № 10-08-346.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії 1-ЖД № 105711 від 27.08.2007 року, виданого виконавчим комітетом Кислицької сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, ОСОБА_3 померла 26 серпня 2007 року.

Після смерті ОСОБА_3 згідно ст.1220 ЦК України відкрилася спадщина на спадкове майно, до якої входить земельна ділянка площею 9,46 га, розташована на території Кислицької сільської ради, передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, згідно державного акту на право приватної власності на землю серії Р1 № 469662 від 03.12.2002 року

Відповідно до ст. 1216 ЦК України - спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ч. 1 ст. 1220 ЦК України - спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Відповідно до ч. 1 ст. 1222 ЦК України - спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Статтею 1233 ЦК України передбачено, що заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Відповідно до заповіту від 13.12.2006 року, посвідченого секретарем Кислицької сільської ради Ізмаїльського району Одеської області за № 576, ОСОБА_3, земельну ділянку розміром 9,46 га, розташовану на території Кислицької сільської ради Ізмаїльського району по державному акту серії РІ № 469662, а також майновий пай, що належить їй на праві приватної власності на день смерті заповіла ОСОБА_1.

Частиною 1 ст. 1241 ЦК України, встановлено, що малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та не працездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала кожному з них у разі спадкування за законом (обов'язкова частка).

Осіб, які мають право на обов'язкову частку незалежно від змісту заповіту після смерті ОСОБА_3 відноситься її мати ОСОБА_4, оскільки на час відкриття спадщини була непрацездатна.

Частиною 1 ст. 1273 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого ст.. 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Згідно ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Як було встановлено судом, ОСОБА_4 та ОСОБА_1 на час відкриття спадщини проживали разом із спадкодавцем ОСОБА_3, що підтверджено довідкою наданою виконавчим комітетом Кислицької сільської ради Ізмаїльського району Одеської області від 10.10.2017 року за № 1525, тому вважаються такими, що фактично прийняли спадщину відповідно до вимог ч. 3 ст. 1268 ЦК України.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії 1-ЖД № 247632 від 12.01.2011 року, виданого виконавчим комітетом Кислицької сільської ради Ізмаїльського району Одеської області ОСОБА_4 померла 11.01.2011 року.

Після смерті ОСОБА_4 згідно ст.1220 ЦК України відкрилася спадщина на спадкове майно, до якої входить 1/2 частина земельної ділянки площею 9,46 га, розташована на території Кислицької сільської ради, передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, згідно державного акту на право приватної власності на землю серії Р1 № 469662 від 03.12.2002 року, яку вона фактично прийняла після смерті доньки ОСОБА_3, але юридично не встигла оформити своїх спадкових прав.

А також, земельна ділянка площею 3,5468 га, розташована на території Кислицької сільської ради, колишнє КСП ім. Кірова, частка (пай) № 492, передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, згідно державного акту на право влансоті на земельну ділянку серії ОД № 073583 від 09.02.2004 року.

Відповідно до заповіту від 12.09.2007 року, посвідченого секретарем Кислицької сільської ради Ізмаїльського району Одеської області за № 485, ОСОБА_4 усе своє майно, де б воно не знаходилось і в чому б воно не існувало і взагалі все те, на що за законом на день смерті заповіла ОСОБА_2.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 на час відкриття спадщини разом із спадкодавцем ОСОБА_4 не проживала та пропусти передбачений ст. 1270 шестимісячний строк з дня відкриття спадщини для подання заяви про прийняття спадщини.

Листом від 07.07.2017 року за № 327/02-14, приватним нотаріусом Ізмаїльського районного нотаріального округу Одеської області ОСОБА_2 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_4 Хевронії Никифорінви у зв'язку із тим, що нею був пропущений шестимісячний строк для прийняття спадщини.

Крім цього, як було з'ясовано судом ОСОБА_2 із позовною заяву про надання додаткову строку для прийняття спадщини, яка залишилась після смерті ОСОБА_4 не зверталась.

Відповідно до ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою - четвертою статті 1273 цього Кодексу. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини

Частиною 1 ст. 1266 ЦК України передбачено, що внуки правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини.

Так, позивач ОСОБА_5 є онук померлої ОСОБА_4, що підтверджено свідоцтвом про народження ОСОБА_1, серії ІІІ - ЖД № 494720 від 18.01.1985 року, виданого Ізмаїльським відділом РАЦСу Одеської області.

Позивач ОСОБА_1 на час відкриття спадщини проживав разом із спадкодавцем ОСОБА_4, що підтверджено довідкою наданої виконавчим комітетом Кислицької сільської ради ізмаїльського району Одеської області від 28.04.2017 року за № 608, тому вважається таким, що фактично прийняв спадщину відповідно до вимог ч. 3 ст. 1268 ЦК України.

Згідно із п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування" , за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутись до суду за правилами позовного провадження.

Приймаючи до уваги, що іншим (крім судового) шляхом захистити права позивачів за первісним та зустрічним позовм неможливо, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених первісних та зустрічних позовних вимог про визнання права власності на спадкове майно та право на спадщину таким, що підлягає захисту в зв'язку з чим задовольняє позов.

Судом не виявлено обставин, що суперечать закону або порушують права, свободи чи інтереси інших осіб.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 133, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (паспорт серії КМ № 655996, виданий Ізмаїльським МВ ГУМВС України в Одеській області від 15.04.2010 року, РНОКПП - НОМЕР_1, місце проживання зареєстроване за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, б. 113) до ОСОБА_2 (паспорт серії КК № 495357, виданий Ізмаїльським РВ УМВС України в Одеській області від 20.06.2000 року, РНОКПП - НОМЕР_2, місце проживання зареєстроване за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, б. 58) про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3, померлої 26 серпня 2007 року та за законом після смерті ОСОБА_4, померлої 11 січня 2011 року право власності на:

- земельну ділянку площею 9,46 га, розташовану на території Кислицької сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, передану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, згідно державного акту на право приватної власності на землю серії Р1 № 469662 від 03.12.2002 року;

- земельну ділянку площею 3,5468 га, розташовану на території Кислицької сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, передану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ОД № 073583 від 09.02.2004 року, кадастровий номер - 5122082900:01:001:0172.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 21 травня 2018 року.

Суддя: ОСОБА_6