Рішення

від 15.05.2018 по справі 904/1150/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.05.2018м. ДніпроСправа № 904/1150/18

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Петренко Н.Е. за участю секретаря судового засідання Сироти М.О.,

розглянувши справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "ХАРКІВХОЛОДМАШ", м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФОРМАЛІТ", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

про зобов'язання вчинити певні дії

Представники:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Приватне акціонерне товариство "ХАРКІВХОЛОДМАШ" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФОРМАЛІТ" (далі - відповідач) про зобов'язання вчинити певні дії.

Позовні вимоги обгрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору поставки № 18/02-15 від 18.02.2015.

Ухвалою суду від 23.03.2018 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження. Судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 17.04.2018.

11.04.2018 від позивача надійшла заява про розгляд справи за відсутності його представника.

17.04.2018 відповідач свого представника у судове засідання не направив, про дату, час та місце розгляду справи судом повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Ухвалою суду від 17.04.2018 розгляд справи відкладено на 15.05.2018.

15.05.2018 у судове засідання повноважні представники сторін не з'явилися. У зв'язку з цим розгляд справи здійснюється на підставі наданих сторонами доказів згідно ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України.

Суд, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, -

ВСТАНОВИВ:

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що 18.02.2015 між Публічним акціонерним товариством ХАРКІВХОЛОДМАШ (з 26.04.2017 перейменоване у Приватне акціонерне товариство ХАРКІВХОЛОДМАШ ) та Товариством з обмеженою відповідальністю ФОРМАЛІТ був укладений договір поставки № 18/02-15 (далі - Договір).

ОСОБА_1 п. 1.1. та п. 1.4. Договору відповідач повинен був виготовити модельну оснастку ливарних заготовок та передати позивачу, який у свою чергу був зобов'язаний прийняти та оплатити дану оснастку.

На виконання умов п. 4.3. Договору позивач сплатив відповідачу грошові кошти на загальну суму 33 390,00 грн., як передплату за модельне оснащення на підставі рахунку-фактури відповідача № СФ-0000026 від 18.02.2015 (оплата 23 373,00 грн. здійснена 26.02.2015, оплата 10 017,00 грн. здійснена 26.03.2015).

Відповідно до умов п. 3.1. Договору, поставка товару здійснюється відповідачем після отримання попередньої оплати, розмір якої вказаний у відповідній специфікації. ОСОБА_1 специфікації № 1 до Договору ціна товару, а саме ливарної оснастки, складала 33 390,00 грн.

Таким чином, позивач виконав у повному обсязі свій договірний обов'язок щодо 100% оплати модельної оснастки ливарних заготовок. Цей факт підтверджується тим, що відповідач в отримання передплати виготовив та поставив позивачу за видатковою накладною від 26.03.2015 № РН-0000040 модельну оснастку для виготовлення ливарних заготовок на загальну суму 33 390,00 гривень.

Відповідно до умов п. 1.4. та п. 5.1. Договору позивач набув право власності на зазначене модельне оснащення 26.03.2015, тобто з моменту підписання сторонами видаткової накладної від 26.03.2015 № РН-0000040.

Після чого вищевказане модельне оснащення було прийнято відповідачем від позивача на підставі ОСОБА_1 приймання-передачі від 26.03.2015, для подальшого зберігання та використання у роботі з виготовлення передбачених Специфікацією №1 до Договору ливарних заготовок (п.1.1. Договору). ОСОБА_1 приймання-передачі вартість модельної оснастки складає 33 990,00 грн.

Строк дії Договору відповідно до умов п.13.1. закінчився 31.12.2015. Виходячи з цього у відповідача не було підстав для подальшого використання належної позивачу модельної оснастки. Зберігання та використання відповідачем модельної оснастки позивача після закінчення дії Договору було порушенням права останнього на користування та розпорядження власним майном.

У ст. 391 Цивільного кодексу України передбачено право власника майна вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Договором не встановлений термін повернення модельної оснастки, але згідно ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, при цьому боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги.

09.08.2017 позивач надіслав цінним листом на адресу відповідача претензію № 1 від 08.08.2017 за вих. № 815, серед вимог якої була вимога про повернення переданої за ОСОБА_1 приймання-передачі від 26.03.2017 модельної оснастки у натурі або сплатити її вартість у розмірі 33390,00 грн.. Даний лист був отриманий відповідачем 16.08.2017, але відповідач не надав відповіді на вказану претензію та не здійснив будь-яких дій щодо повернення модельного оснащення.

01.12.2017 позивач надіслав на адресу відповідача претензію № 2 від 01.12.2017 за вих. №1166 з аналогічною вимогою про повернення модельної оснастки, але вона також залишилась без відповіді та задоволення.

Таким чином, позивач вважає, що відповідач, не виконавши вимогу про повернення модельного оснащення, порушує його право на користування та розпорядження власним майном, що передане на підставі ОСОБА_1 приймання-передачі від 26.03.2015.

Відповідач наданим йому правом на судовий захист не скористався, відзив на позов не надав, позовні вимоги не спростував.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України).

За приписами ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Положеннями ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України, господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору.

Як передбачено статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

ОСОБА_1 з ч. 1-2 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Господарським судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що на виконання вимог договору поставки № 18/02-15 від18.02.2015, укладеного між сторонами (а.с.10-14), позивач сплатив відповідачу грошові кошти на загальну суму 33 390,00 грн., як передплату за виготовлення та поставку модельного оснащення на підставі рахунку-фактури відповідача № СФ-0000026 від 18.02.2015.

Після чого відповідач виготовив та поставив позивачу модельну оснастку для виготовлення ливарних заготовок на загальну суму 33 390,00 грн., що підтверджується видатковою накладною від 26.03.2015 № РН-0000040 (а.с. 21).

Відповідно до п. 5.1. Договору право власності на товар переходить від постачальника до покупця з моменту підписання уповноваженими представниками сторін відповідної видаткової накладної на товар.

Таким чином, позивач 26.03.2015 набув право власності на зазначене модельне оснащення, тобто з моменту підписання сторонами видаткової накладної від 26.03.2015 №РН-0000040.

ОСОБА_1 акту прийому-передачі модельної оснастки від 26.03.2015 (а.с. 22) вищевказане модельне оснащення було прийнято відповідачем від позивача для подальшого зберігання та використання у роботі з виготовлення передбачених Специфікацією №1 до Договору, ливарних заготовок (п.1.1. Договору).

Відповідно до п. 13.1 Договору, строк дії даного Договору закінчується 31.12.2015, а в частині виконання зобов'язань по Договору - до повного їх виконання.

У зв'язку з тим, що модельна оснастка продовжувала перебувати у відповідача, позивачем було направлено на його адресу претензію № 1 за вих. № 815 від 08.08.2017 щодо повернення належної позивачу модельної оснастки. Вказана претензію отримана відповідачем 16.08.2017 та залишена без відповіді.

01.12.2017 позивачем повторно було направлено відповідачу претензію № 2 за вих. №1166 щодо повернення модельної оснастки або її вартості у сумі 33 390,00 грн., яка також залишена без відповіді.

До цього часу ні модельна оснастка, ні сума її вартості відповідачем позивачу не повернуті.

Як встановлено ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Як передбачено ч. 1 ст. 316 Цивільного кодексу України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 Цивільного кодексу України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Як вказано вище, позивач набув право власності на модельну оснастку згідно п.5.1 Договору, згідно якого право власності на товар переходить від постачальника до покупця з моменту підписання уповноваженими представниками сторін відповідної видаткової накладної на товар.

ОСОБА_1 ч. 1 ст. 341 Цивільного кодексу України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Стаття 391 Цивільного кодексу України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивач двічі звертався до відповідача 09.08.2017 та 01.12.2017 з вимогою про повернення належної йому на праві власності модельної оснастки, проте вона повернута так і не була. Вказаними діями відповідач порушує право власності позивача.

Тому з огляду на викладене, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача повернути позивачу модельну оснастку в натурі підлягають задоволенню, оскільки вказана позовна вимога відповідає правовідносинам між сторонами, та саме модельна оснастка була передана позивачем відповідачу на підставі ОСОБА_1 приймання-передачі від 26.03.2015.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача вартості модельної оснастки у випадку неможливості її повернення, суд вважає за необхідне зазначити, що згідно частин 1, 3 статті 331 Господарського процесуального кодексу України, за заявою стягувача чи виконавця суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання; підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Тобто у разі неможливості виконання даного судового рішення щодо повернення модельної оснастки в натурі, суд за заявою позивача може розглянути питання щодо зміни способу виконання судового рішення.

Відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 202, 233, 236-238, 240-241, 252, 331 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позов Приватного акціонерного товариства "ХАРКІВХОЛОДМАШ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФОРМАЛІТ" про зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити у повному обсязі .

Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "ФОРМАЛІТ" (код ЄДРПОУ 34544563, 50005, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Домобудівна, буд. 21, п/рахунок 26000053507811 у ПАТ "ПРИВАТБАНК" у м. Кривий Ріг, МФО 305750) повернути в натурі у належному стані Приватному акціонерному товариству "ХАРКІВХОЛОДМАШ" (код ЄДРПОУ 14307966, 61035, м. Харків, вул. Плеханівська, буд. 117, п/рахунок 26008000142876 у ПАТ Укрексімбанк, МФО 351618) модельну оснастку, а саме:

- модельне оснащення для виготовлення гвинта стяжного 3Е 26.061 у кількості одна одиниця;

- модельне оснащення для виготовлення кутика поворотнього 3Е 26.102 у кількості одна одиниця;

- модельне оснащення для виготовлення циліндра 3Е 25.101 у кількості одна одиниця;

- модельне оснащення для виготовлення штуцера 3Е 26.114 у кількості одна одиниця.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ФОРМАЛІТ (код ЄДРПОУ 34544563, 50005, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Домобудівна, буд. 21, п/рахунок 26000053507811 у ПАТ "ПРИВАТБАНК" у м. Кривий Ріг, МФО 305750) на користь Приватного акціонерного товариства ХАРКІВХОЛОДМАШ (код ЄДРПОУ 14307966, 61035, м. Харків, вул. Плеханівська, буд. 117, п/рахунок 26008000142876 у ПАТ Укрексімбанк, МФО 351618) судовий збір у розмірі 1 762,00 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві грн . 00 коп.).

Видати накази.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили у відповідності до статті 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення суду може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 21.05.2018

Суддя ОСОБА_2