Рішення

від 17.05.2018 по справі 905/2385/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

17.05.2018 Справа № 905/2385/17

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Мельниченко Ю.С. , суддів Чорненької І.К. та Тарапати С.С. , при секретарі судового засідання Грабчаку Г.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом : Маріупольської міської ради, м. Маріуполь, Донецька область

до відповідача : Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Декоративні культури", м. Маріуполь, Донецька область

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача (третя особа 1): ОСОБА_1, м.Маріуполь, Донецька область

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача (третя особа 2): ОСОБА_2, м. Маріуполь, Донецька область

про визнання дії договору оренди земельної ділянки від 10.01.2008р. № 22 припиненим, -

За участю представників сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився;

від третьої особи 1: не з'явився;

від третьої особи 2: не з'явився.

Розгляд справи здійснювався із застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до ст. 222 Господарського-процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 17.05.2018р. суд виходив до нарадчої кімнати (каб. 324 ) для прийняття рішення.

СУТЬ СПОРУ:

Маріупольська міська рада, м. Маріуполь, Донецька область звернулась до господарського суду Донецької області з позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Декоративні культури", м. Маріуполь, Донецька область про визнання дії договору оренди земельної ділянки від 10.01.2008р. № 22 припиненим.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що громадяни ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до Маріупольської міської ради з клопотанням про переоформлення права оренди зазначеної земельної ділянки у зв'язку із переходом права власності на об'єкт нерухомого майна на підставі договору про поділ нерухомого майна від 19.02.2016р. № 151. Разом із тим, відповідач відмовляється згідно вимог постанови Кабінету Міністрів України від 18.02.2009р. № 113 надати нотаріально засвідчену письмову згоду на вилучення із землекористування зазначеної земельної ділянки, звернутися до Маріупольської міської ради із заявою про підготовку проекту додаткового договору про розірвання вищезазначеного договору оренди земельної ділянки, що перешкоджає власникам нерухомого майна оформити право користування земельною ділянкою.

Нормативно позовні вимоги обґрунтовані ст.ст. 93, 141 Земельного кодексу України, ст.ст. 1, 7, 15, 24, 25, 31 Закону України Про оренду землі .

Ухвалою суду від 23.10.2017р. господарським судом Донецької області було порушено провадження по справі, розгляд справи призначений на 14.11.2017р. Розгляд справи неодноразово відкладався.

Ухвалою суду від 12.12.2017р. залучено ОСОБА_1, м.Маріуполь, Донецька область та ОСОБА_2, м. Маріуполь, Донецька область до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача та відкладено розгляд справи з метою визначення колегіального складу суду для розгляду справи № 905/2385/17.

Згідно протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів від 12.12.2017р. з метою розгляду цієї справи утворено колегіальний склад суду: головуючий суддя - Мельниченко Ю.С., судді Попов О.В. та Чорненької І.К.

Ухвалою суду від 12.12.2017р. розгляд справи призначений на 23.01.2018р.

15.12.2017р. набрала чинність редакція Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" №2147 - VIII від 03.10.2017р.

Згідно п.9 ч.1 розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Ухвалою суду від 23.01.2018р. визначено розгляд справи № 905/2385/17 за правилами загального позовного провадження на стадії підготовчого провадження та відкладено підготовче судове засідання на 28.02.2018р.

Ухвалою суду від 28.02.2018р. господарським судом Донецької області було відкладено підготовче судове засідання на 21.03.2018р.

Ухвалою суду від 21.03.2018р. господарським судом Донецької області було продовжено строк розгляду справи на стадії підготовчого провадження з ініціативи суду на тридцять днів до 23.04.2018р. та відкладено підготовче судове засідання на 29.03.2018р.

29.03.2018р. у зв'язку з перебуванням у відпустці судді Попова О.В., за результатами автоматичної зміни складу колегії суддів від 29.03.2018р. по справі №905/2385/17 було призначено судову колегію у складі: Головуючого судді Мельниченко Ю.С., суддів: Тарапати С.С., Чорненької І.К.

Ухвалою суду від 29.03.2018р. відкладено підготовче судове засідання на 08.05.2018р.

08.05.2018р. у зв'язку з перебуванням у відпустці судді Чорненької І.К. за результатами автоматичної зміни складу колегії суддів від 08.05.2018р. по справі №905/2385/17 було призначено судову колегію у складі: Головуючого судді Мельниченко Ю.С., суддів: Тарапати С.С., Попова О.В.

Ухвалою суду від 08.05.2018р. закрито підготовче провадження у справі №905/2385/17 та призначено розгляд справи по суті на 17.05.2018р.

16.05.2018р. у зв'язку з перебуванням на лікарняному судді Попова О.В., за результатами автоматичної зміни складу колегії суддів від 16.05.2018р. по справі №905/2385/17 було призначено судову колегію у складі: Головуючого судді Мельниченко Ю.С., суддів: Тарапати С.С., Чорненької І.К.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про дату час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином. 06.12.2017р. на адресу господарського суду Донецької області від представника позивача надійшли письмові пояснення по справі, в яких останній наголошував на необхідності залучення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у якості третіх осіб по справі, оскільки вони є власниками нежитлових приміщень розташованих на земельній ділянці, договір оренди якої є предметом розгляду даної справи. 18.01.2018р. на електронну адресу господарського суду Донецької області від представника позивача надійшли пояснення на відзив, в яких останній наполягав на задоволенні позовних вимог. Зокрема, зазначив про те, що посилання відповідача щодо неотримання від Маріупольської міської ради листа про необхідність надання засвідченої нотаріальної письмової згоди землекористувача (землевласника) на вилучення (викуп) земельної ділянки (її частини) із зазначенням розмірів передбаченої для вилучення (викупу) земельної ділянки та умов її вилучення (викупу) є безпідставною, так як законодавством не передбачено що Маріупольська міська рада повинна запитувати таку заяву у землекористувача земельну ділянку якого буде вилучено, це покладено на нового власника нерухомого майна на цій земельній ділянці. Також у даних поясненнях на відзив представник позивача зазначив, що посилання відповідача на те, що він є користувачем земельної ділянки також не відповідає дійсності, оскільки згідно договору про поділ нерухомого майна від 19.02.2016р. № 151, інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 19.06.2017р. індексний номер документу 89962664 нежитлові приміщення по АДРЕСА_1 належить в рівних частинах (що є 100% нежитлового приміщення) громадянам ОСОБА_1 ті ОСОБА_2 Таким чином, за твердженням позивача, ніякого майна на обслуговування якого було укладено спірний договір оренди земельної ділянки у відповідача немає.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату час та місце проведення судового засідання повідомлених належним чином. 13.11.2017р. на адресу господарського суду Донецької області від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній проти задоволення позовних вимог заперечував. Зокрема, у вказаному відзиві представник відповідача посилався на те, що на адресу відповідача від позивача ніяких звернень щодо необхідності підготовки та надання відповідачем засвідченої нотаріально письмової згоди на вилучення із землекористування зазначеної земельної ділянки не надходило. Крім того, відповідач використовує спірну земельну ділянку виключно за цільовим призначенням, заборгованість щодо сплати орендної плати за земельну ділянку немає.

Представник третьої особи 1 в судове засідання не з'явився, про дату час та місце проведення судового засідання повідомлених належним чином. 22.01.2018р. на адресу господарського суду Донецької області від ОСОБА_1 надійшли пояснення по суті справи, в яких остання позовні вимоги підтримує у повному обсязі. Згідно вказаних пояснень у 2014 році на підставі договору купівлі-продажу № 868 від 12.09.2014р. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 стали власниками 91/100 частини нежитлового приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1. Пізніше, 19.02.2016р., відповідно до договору розділу нерухомого майна, укладеного між ОСОБА_1, ОСОБА_2 і третім співвласником приміщення, частина ОСОБА_1 та ОСОБА_2 була виділена в ціле. До складу нерухомого майна входить: з основної будівлі літ. А-1 (гараж) приміщення № 1, основна будівля літ. В-2, прибудова літ. В1-1, склад літ. Д-1, склад літ. З-1, теплиця літ. Е-1, основна будівля літ. Г-1, загальною площею 7861,8 кв.м. Дане нежитлове приміщення розташоване на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1, площею 3,0265га, кадастровий номер 1412300000:02:015:0365. Отже, оскільки на сьогоднішній час ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є законними власниками нерухомого майна, розташованого на зазначеній земельній ділянці, договір оренди з попереднім власником цього майна повинен бути припиненим.

Представник третьої особи 2 в судове засідання не з'явився, про дату час та місце проведення судового засідання повідомлених належним чином. 23.01.2018р. на адресу господарського суду Донецької області від ОСОБА_2 надійшли пояснення по суті справи, в яких остання позовні вимоги підтримує у повному обсязі. Згідно вказаних пояснень у 2014 році на підставі договору купівлі-продажу № 868 від 12.09.2014р. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 стали власниками 91/100 частини нежитлового приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1. Пізніше, 19.02.2016р., відповідно до договору розділу нерухомого майна, укладеного між ОСОБА_1, ОСОБА_2 і третім співвласником приміщення, частина ОСОБА_1 та ОСОБА_2 була виділена в ціле. До складу нерухомого майна входить: з основної будівлі літ. А-1 (гараж) приміщення № 1, основна будівля літ. В-2, прибудова літ. В1-1, склад літ. Д-1, склад літ. З-1, теплиця літ. Е-1, основна будівля літ. Г-1, загальною площею 7861,8 кв.м. Дане нежитлове приміщення розташоване на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1, площею 3,0265га, кадастровий номер 1412300000:02:015:0365. Отже, оскільки на сьогоднішній час ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є законними власниками нерухомого майна, розташованого на зазначеній земельній ділянці, договір оренди з попереднім власником цього майна повинен бути припиненим.

Як зазначено в ч.1 ст.202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

При цьому, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши обставини спору, доводи учасників судового процесу суд, -

ВСТАНОВИВ:

10.01.2008р. між Маріупольською міською радою (далі - орендодавець) та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю " Декоративні культури" (далі - орендар) було укладено договір оренди земельної ділянки (далі - договір), відповідно до п. 1.1. якого орендодавець, згідно до рішення Маріупольської міської ради від 23 жовтня 2007р. № 5/15-2547 надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, яка знаходиться по АДРЕСА_1.

Згідно п. 2.1. договору в оренду передається земельна ділянка площею 3,0265 га, у тому числі рілля 0,6198 га.

На земельній ділянці знаходиться об'єкт нерухомого майна: будівля складів, а також інші об'єкти інфраструктури згідно проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (п. 2.2. договору).

Згідно п. 3.1. договору договір укладено на 25 (двадцять п'ять) років (до 23.10.2032 року).

Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 2 (два) місяця до закінчення строку дії договору оренди повідомити письмово орендодавця про намір поновлення терміну дії договору. В іншому випадку договір поновленню не підлягає (п. 3.2. договору).

Відповідно до п. 4.3. договору орендна плата за землю (платіж) сплачується орендарем у грошовій формі:

1. за земельну ділянку площею 0,6198 га у розмірі 0,1% від грошової оцінки земельної ділянки (за рік) на рахунок: № 33213812700055 код 13050200, отримувач - місцевий бюджет Приморського району м. Маріуполя, ГУДКУ у Донецькій області, МФО 834016, код ЄДРПОУ 34686694.

2. за земельну ділянку площею 2,4067га у розмірі 0,03% від грошової оцінки земельної ділянки (за рік) на рахунок: № 33213812700055 код 13050200, отримувач - місцевий бюджет Приморського району м. Маріуполя, ГУДКУ у Донецькій області, МФО 834016, код ЄДРПОУ 34686694.

Згідно п. 4.4. договору орендна плата за землю вноситься за базовий податковий (звітний) період щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Згідно п. 5.1. договору земельні ділянки передаються в оренду з метою та за цільовим призначенням: для овочеводства, декоративного садівництва та вирощування продукції питомників; складу ремонту тракторів та іншим сільськогосподарських машин; керівництва підприємством (функціонування майстерні, складів та ведення сільськогосподарського виробництва).

Відповідно до п. 11.3. договору дія договору припиняється у разі:

11.3.1. закінчення строку, на який його було укладено;

11.3.2. придбання орендарем земельної ділянки у власність;

11.3.3. викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом;

11.3.4. ліквідації юридичної особи - орендаря;

11.3.5. в інших випадках, передбачених законом.

Згідно п. 11.4. договору дія договору припиняється шляхом його розірвання за:

11.4.1. взаємною згодою сторін, складеної у письмові формі;

11.4.2. рішенням суду на вимогу однієї із сторін внаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

Відповідно до п. 13.2. договору цей договір набуває чинності на підставі ст. 18 Закону України Про оренду землі після його підписання сторонами та державної реєстрації у Маріупольському міському відділі ДРФ ДП ЦДЗК .

Зазначений договір підписаний представниками сторін без зауважень та зареєстрований у Маріупольському міському відділі Донецької регіональної філії Державного підприємства Центр Державного земельного кадастру , про що у книзі записів державної реєстрації договорів землі вчинено запис 30.01.2008р. № 04.08.162.00005.

Також даний договір посвідчено приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Донецької області Лушкіною О.В. 10.01.2008р. та зареєстровано в реєстрі за № 22.

В подальшому, 19.02.2016р. між ОСОБА_1, ОСОБА_2 та Приватним акціонерним товариством Геркулес укладено договір про поділ нерухомого майна, відповідно до п. 1.1. якого гр. ОСОБА_1, гр. ОСОБА_2 та Приватне акціонерне товариство Геркулес є співвласниками нежитлового приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 8305,8 кв.м. (вісім тисяч триста п'ять цілих вісім десятих кв.м.).

Згідно п. 1.2. договору про поділ нерухомого майна гр. ОСОБА_1 та гр. ОСОБА_2 належить 91/100 (дев'яносто одна сота) частини нежитлового приміщення на підставі договору купівлі-продажу посвідченого приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Донецької області Лушкіною О.В. 12.09.2014р. за реєстровим № 868, зареєстрованого у Державному реєстрі речових прав згідно з Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 26718662 від 12.09.2014р., виданого Державним реєстратором на нерухоме майно приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Донецької області Лушкіною О.В., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 91482214123 номер запису про право власності 6974460.

Відповідно до п. 1.3. договору про поділ нерухомого майна Приватному акціонерному товариству Геркулес належить 6/100 (шість сотих) частини нежитлового приміщення на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого Реєстраційною службою Красноармійського міськрайонного управління юстиції Донецької області, державним реєстратором Токмач Г.М., 27.05.2015р., індексний № 38164976, зареєстрованого у Державному реєстрі речових прав згідно з Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 38166364 від 27.05.2015р. Реєстраційною службою Красноармійського міськрайонного управління юстиції Донецької області, державним реєстратором Токмач Г.М., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 91482214123, номер запису про право власності 9819877.

Згідно п. 3.2. договору про поділ нерухомого майна:

- виникає у гр. ОСОБА_1 та гр. ОСОБА_2 в рівних частинах - з основної будівлі літ. А-1 (гараж) приміщення №1, основна будівля літ. В-2, прибудова літ. В1-1, склад літ. Д-1, склад літ. З-1, теплиця літ. Е-1, основна будівля літ. Г-1, загальною площею 7861,8 кв.м. з моменту державної реєстрації посвідченого у нотаріальному порядку правочину.

- Приватного акціонерного товариства Геркулес - нежитлова будівля літ. Б-2, нежитлова будівля літ. Б1-2, щитова літ. Б-1, рампа з навісом літ. б1-1, загальною площею 444,0 кв.м., з моменту державної реєстрації посвідченого у нотаріальному порядку правочину.

Відповідно до п. 4.1. договору про поділ нерухомого майна з метою укладення цього договору спільна часткова власність на нежиле приміщення, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 8305,8 кв.м. (вісім тисяч триста п'ять цілих вісім десятих кв.м.) у гр. ОСОБА_1, гр. ОСОБА_2 припиняється, і реєструється право власності в рівних частинах на нежиле приміщення, що складається із приміщень вказаних у п. 3.2. цього договору, як на окремий, виділений в натурі об'єкт нерухомого майна та у Приватного акціонерного товариства Геркулес припиняється, і реєструється право власності на нежиле приміщення, за адресою: АДРЕСА_1 (сто дев'ятнадцять літера а), що складається із приміщень вказанх у п. 3.2. цього договору, як на окремий, виділений в натурі об'єкт нерухомого майна.

Даний договір підписаний представниками сторін та посвідчений приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Донецької області Лушкіною О.В. і зареєстрований в реєстрі за № 151.

Відповідно до ч.2 ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено, що права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Оцінюючи позовні вимоги, суд виходить з наступного.

Згідно частини першої статті 93 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) та статті 1 Закону України "Про оренду землі", право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до положень ст. 31 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі припиняється в разі набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці.

Статтею 32 Закону України "Про оренду землі" передбачено такий спосіб припинення договору оренди землі як його дострокове розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін договору.

Згідно ч. 1 ст. 120 Земельного кодексу України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Пунктами "а", "є" ч. 1 ст. 141 ЗК України визначено, що підставами припинення і користування земельною ділянкою є, у тому числі, добровільна відмова від права користування земельною ділянкою та набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці.

Частиною 1 статті 377 ЦК України також передбачено, що до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

При цьому, частиною 3 статті 7 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.

Виходячи із наведених норм законодавства, договір оренди землі припиняється у зв'язку з набуттям права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці, у такому разі до набувача цього майна відбувається перехід тих прав на відповідну земельну ділянку, на яких вона належала відчужувачу, права власності або права користування.

Викладена правова позиція узгоджується з позицією Верховного Суду України, що викладена в постанові від 20.08.2013 "Про перегляд Верховним Судом України Постанови Вищого господарського суду України від 25.12.2012 у справі № 18/5005/12936/2011", постанові Верховного Суду України від 19.06.2012 у справі №36/368-9/63 та постанові Вищого господарського суду України від 23.09.2015р. по справі № 910/29436/14.

Статтею 355 Цивільного кодексу України передбачено, що майно, яке є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).

Відповідно до ст. 356 Цивільного кодексу України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Частиною 1 статті 357 Цивільного кодексу України передбачено, що частки у праві спільної часткової власності вважаються рівними, якщо інше не встановлено за домовленістю співвласників або законом.

Згідно з ч.4 ст.357 Цивільного кодексу України, співвласник житлового будинку, іншої будівлі, споруди може зробити у встановленому законом порядку за свій рахунок добудову (прибудову) без згоди інших співвласників, якщо це не порушує їхніх прав. Така добудова (прибудова) є власністю співвласника, який її зробив, і не змінює розміру часток співвласників у праві спільної часткової власності.

Відповідно до ст.ст. 361 ЦК України співвласник має право самостійно розпорядитися своєю часткою у праві спільної часткової власності, зокрема має право на виділ в натурі частки із спільного майна.

Відповідно до ч. 3 ст. 364 Цивільного кодексу України, у разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.

Згідно ст. 367 Цивільного кодексу України майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними.

У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється.

Договір про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності, укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Частиною першою статті 364 ЦК України передбачено право співвласника на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.

За змістом цієї норми виділ частки зі спільного майна - це перехід частини цього майна у власність учасника спільної власності пропорційно його частки в праві спільної власності й припинення для цієї особи права на частку у спільному майні.

Вид майна, що перебуває у спільній частковій власності, впливає на порядок виділу з нього частки.

Так, відповідно до частини другої статті 364 ЦК України, якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки.

Ураховуючи те, що після виділу частки зі спільного нерухомого майна в порядку статті 364 ЦК України право спільної часткової власності припиняється, при виділі частки із спільного нерухомого майна власнику, що виділяється, та власнику (власникам), що залишаються, має бути виділена окрема площа, яка повинна бути ізольованою від приміщення іншого (інших) співвласників, мати окремий вихід, окрему систему життєзабезпечення (водопостачання, водовідведення, опалення тощо), тобто складати окремий об'єкт нерухомого майна в розумінні статті 181 ЦК України та пункту 10 Порядку присвоєння об'єкту нерухомого майна реєстраційного номера, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 грудня 2010 року № 1117 "Про ідентифікацію об'єктів нерухомого майна для реєстрації прав на них".

Аналогічного висновку дійшов Верховний суд України в постанові від 04.12.2013р. по справі №6-130цс13.

Як вже зазначалося, 19.02.2016р. між ОСОБА_1, ОСОБА_2 та Приватним акціонерним товариством Геркулес укладено договір про поділ нерухомого майна.

Згідно наявної в матеріалах справи Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 89962664 від 19.06.2017р. власниками нерухомого майна загальною площею 7862,8 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 854054114123) у рівних частинах, номери записів про право власності 13340346 та 13339686 від 19.02.2016р. Також із зазначеної довідки вбачається закриття права власності Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Декоративні культури" 04.09.2012р. на підставі відчуження долі (а.с. 46-52).

У зв'язку з тим, що фактичне користування земельною ділянкою та зведеною на ній будівлею здійснюють її нові власники та право відповідача на користування такою земельною ділянкою є припиненим, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову в повному обсязі.

Згідно ч.1-4 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статей 74, 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

З урахуванням вищевикладеного господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги про визнання дії договору оренди земельної ділянки від 10.01.2008р. № 22 припиненим є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати підлягають віднесенню на відповідачів, відповідно до ст.ст. 123, 129 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на їх неправильні дії, що призвели до виникнення спору та змусили позивача звернутися до суду.

Зважаючи на викладені обставини, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись ч. 1 ст. 93, ст.ст. 120, 141 Земельного кодексу України, ст. 1, ч. 3 ст. 7, ст.ст. 31, 32 Земельного кодексу України, ст.ст. 181, 355, 356, 357, 361, 364, 367, ч. 1 ст. 377 Цивільного кодексу України, ч.2 ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", ст.ст. 12, 13, 73, 74, ч. 4 ст.75, ст.ст. 76-79, 86, 91, 123, 129, 236-238, 240, 241, 326 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати дію договору оренди земельної ділянки від 10.01.2008р. № 22, зареєстрованого в Маріупольському міському відділі Донецької регіональної філії Державного підприємства Центр Державного земельного кадастру 30.01.2008р. за № 04.08.162.00005, укладеного між Маріупольською міською радою та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю Декоративні культури , припиненим.

Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Декоративні культури" (87537, Донецька область, м. Маріуполь, пр. Миру, 163, код ЄДРПОУ 03362063) на користь Маріупольської міської ради, м. Маріуполь (87500, Донецька область, м. Маріуполь, пр. Миру, буд. 70, код ЄДРПОУ 33852448) судовий збір в сумі 1600 грн. 00 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Донецького апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

У судовому засіданні 17.05.2018р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 21.05.2018р.

Головуючий суддя Ю.С. Мельниченко

Суддя І.К. Чорненька

Суддя С.С. Тарапата