Рішення

від 10.05.2018 по справі 911/155/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" травня 2018 р. Справа № 911/155/18

Господарський суд Київської області у складі головуючого судді Лилака Т.Д. за участю секретаря судового засідання Щотової Я.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортнакомпанія «РІЧ»

(адреса: 61002, м. Харків, вул.Маршала Бажанова, 21/23, код 37459993)

(адреса для листування: 61058, м. Харків, вул. Данилевського, буд. 38, офіс 7)

до товариства з обмеженоювідповідальністю «Стейл Оіл»

(адреса: 08700, Київська обл., м. Обухів, вул. Київська, буд. 25, код 39436796)

про стягнення 12002,28 гривень

за участюпредставників:

позивача- не з'явились;

відповідача - ОСОБА_1

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Транспортна компанія «РІЧ» звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою від 19.01.2018 №б/н до товариства з обмеженою відповідальністю «Стейл Оіл» про стягнення 12002,28 гривень.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що на підставі рахунків №СФ-0024041 від 30.06.2016, №СФ-0024042 від 30.06.2016 ним було сплачено грошові кошти в сумі 10994,00 гривень на користь відповідача для відпуску пального за електронною паливною смарт-карткою грошовою. Проте, відповідач не організував і не забезпечив поповнення паливної картки та заправку паливно-мастильних матеріалів автотранспорт позивача на суму 10994,00 гривень, як і не було повернуто сплачені грошові кошти, що зумовило звернення ТОВ Транспортна кампанія Річ з даним позовом. На підставі ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України просить стягнути з відповідача на свою користь 10994,00 гривень боргу.

Ухвалою господарського суду Київської області від 31.01.2018 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 01.03.2018.

19.02.2018 через канцелярію господарського суду Київської області від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог повністю. Зазначає що, відповідно до виставлених ТОВ Стейт Оіл рахунків-фактур від 30.06.2016 за №СФ-0024011 на суму 2199,00 гривень та №СФ-0024042 на суму 8795,00 гривень вказано реквізити для перерахування коштів постачальника, а саме: р/р №2600402253160 та р/р №2600503253160 в АБ Укргазбанк . Не дивлячись на це, ТОВ Транспортна компанія Річ діючи в порушення імперативних вимог пп. 2.1.1. п. 2.1. договору, здійснила перерахування коштів на р/р ТОВ Стейт Оіл №26006340470003 в ПАТ КБ Євробанк , рух коштів по якому на той час не здійснювався у зв'язку з його блокуванням (введено тимчасову адміністрацію у ПАТ КБ Євробанк ). Також представник відповідача зазначає про наявність форс-мажорних обставин (блокування розрахункових операцій по рахунках ТОВ Стейт Оіл у ПАТ КБ Євробанк ), що позбавило можливість ТОВ СтейтОіл повернути ТОВ Транспортна компанія Річ безпідставно перераховані кошти.

04.04.2018 через канцелярію суду представник позивача подав відповідь на відзив, в якому зазначив, що відповідно до п. 7.4. договору, сторони несуть повну відповідальність за правильність вказаних ними у цьому договорі реквізитів та зобов'язуються своєчасно у письмовій формі повідомити іншу сторону про їх зміну, а у разі неповідомлення несуть ризик настання пов'язаних із ними несприятливих наслідків. Відповідач на підставі листа №27/875 від 10.05.2016 повідомив позивача про зміну банківських рахунків, на які необхідно перераховувати грошові кошти для отримання паливно-мастильних матеріалів за договором. Позивачем, враховуючи даний лист, і було оплачено грошові кошти на п/р №26006340470003 в ПАТ КБ Євробанк . Зазначає, що податкова накладна №3001536 від 30.06.2016 на суму 10994,00 гривень зареєстрована відповідачем в ЄДР ПН підтверджує зарахування коштів на рахунок відповідача. Зазначені розрахункові рахунки у виставлених рахунках-фактурах позивач не вважає належним повідомлення про їх зміну. Крім цього, представник позивача зазначає, що запровадження тимчасової адміністрації в обслуговування банку відповідача не є форс-мажорною обставиною. Відповідачем не надано до суду ні довідки ТПП України, ні іншого документу компетентного органу, що підтверджує настання обставин непереборної сили у відповідача.

10.04.2018 через канцелярію господарського суду Київської області надійшов лист від представника відповідача із запереченням на відповідь на відзив відповідача щодо позовної заяви про стягнення суми заборгованості за договором про відпуск паливно-мастильних матеріалів. Зазначає, що не поповнення паливної картки позивача відбулося в результаті порушення ним позивачем п. 2.1. пп. 2.1.1 договору (безпідставне перерахування коштів не на р/р, який вказаний у рахунках-фактурах ТОВ Стейл Оіл ) та наявності форс-мажорних обставин (блокування розрахункових операцій по рахунках ТОВ Стейт Оіл у ПАТ КБ Євробанк ), що позбавило можливості ТОВ Стейт Оіл повернути ТОВ Транспортна компанія Річ безпідставно перераховані кошти. Стосовно виписаної податкової накладної №3001536 від 30.06.2016 на суму 10994,00 гривень представник відповідача зазначає, що вона були виписана помилково, так як позивачем не були дотримані умови оферти (виставлених рахунків-фактур) - перерахування коштів не на той розрахунковий рахунок, який вказаний у рахунках-фактурах.

Ухвалою господарського суду Київської області від 19.04.2018 постановлено закрити підготовче провадження у справі. Призначено справу до розгляду по суті на 10.05.2018.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Враховуючи те, що нез'явлення позивача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника позивача, за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

20.07.2015 між ТОВ Стейт Оіл (постачальник) та ТОВ Транспортна компанія Річ був укладений договір №ДГ-14342 на відпуск паливно-мастильних матеріалів, відповідно до п. 1.1. в порядку та на умовах визначених цим договором, постачальник зобов'язується організовувати та забезпечувати заправку паливно-мастильних матеріалів автотранспорту покупця, а покупець зобов'язується приймати та оплачувати відпущені паливно-мастильні матеріали.

Відпуск ПММ здійснюється у мережі автозаправних станцій постачальника (надалі іменується - мережа АЗС). Мережа АЗС - автозаправні станції, що працюють під ТМ БРСМ Нафта , на яких покупець має право отримати ПММ відповідно до умов цього договору. З інформацією про перелік АЗС покупець може ознайомитись в мережі інтернет на сайті www.brsc-nafts.com. Асортимент, кількість (обсяг), ціна за відповідну одиницю виміру ПММ визначаються у рахунку-фактурі. Розрахунки за відпущені через роздрібну мережу АЗС ПММ за цим договором, здійснюються виключно у безготівковій формі із застосуванням електронної паливної картки (старт-картка) грошова (п.п. 1.2., 1.3. 1.4 договору).

Відповідно до п. 2.1.1. договору покупець оплачує постачальникові вартість ПММ в асортименті, кількості та за ціною згідно з виставленим рахунком-фактурою протягом 1 календарного дня з моменту виставлення рахунку-фактури. Ціна ПММ зазначена у рахунку-фактурі є остаточною, при цьому виставлений рахунок-фактура є офертою, а акцептом вважається його оплата. Вартість оплачених ПММ не змінюється. ПММ відпускаються у кількості та за ціною відповідно до оплаченого рахунку-фактури. Розрахунок здійснюється у безготівковому вигляді шляхом банківського переказу грошових коштів на рахунок постачальника.

Відповідно до п. 2.3.1. договору покупець перераховує у безготівковому вигляді грошові кошти в якості передплати за ПММ на банківський рахунок постачальника у розмірі за домовленістю сторін.

Згідно п. 2.3.2. договору постачальник на підтвердження свого обов'язку, що випливає з цього договору, видає безоплатно покупцеві в користування електронну паливну картку (смарт-картку) грошову, на умовний рахунок якої зараховується грошові кошти, які були сплачені покупцем згідно з п. 2.3.1 цього договору.

У відповідності до п. 2.3.3. договору поповнення смарт-карток грошових здійснюється шляхом зарахування постачальником на умовний рахунок покупця відповідної грошової суми, що попередньо була перерахована покупцем на банківський рахунок постачальника, з відміткою в призначенні платежу, що це є попередня оплата за ПММ, що відпускаються за електронною смарт карткою-грошовою згідно з відповідним договором. В день перерахування покупцем на банківський рахунок постачальника відповідної суми попередньої оплати з ПММ постачальника видає покупцю податкову накладну на суму передплати.

Згідно п. 2.3.7 договору після відпуску ПММ за допомогою смарт-картки грошової постачальник самостійно відраховує відповідну грошову суму вартості отриманого пального з рахунку смарт-картки грошової та видає представнику покупця чек терміналу разом з чеком РРО на відповідну кількість отриманих ПММ.

10.05.2016 відповідач направив на адресу позивача лист №27/875 у якому повідомив про відкриття нових банківських рахунків в ПАТ КБ Євробанк та про необхідність здійснення розрахунків за договором за наступними реквізитами: №26006340470003 - паливні картки, №26007340470002 - талони.

На підставі рахунків постачальника №СФ-0024041 від 30.06.2016 і №СФ-0024042 від 30.06.2016 покупцем 30.06.2016 було сплачено грошові кошти в сумі 10994,00 гривень на користь ТОВ Стейл Оіл для відпуску пального за електронною паливною смарт-карткою грошовою.

На відповідну суму передплати постачальником на користь покупця було видано податкову накладну на суму 10994,00 гривень, що підтверджується відповідною податковою накладною №3001536.

Позивач зазначає, що відповідач після надходження коштів на поточний рахунок не здійснив поповнення паливних карток на отримання паливно-мастильних матеріалів, сплачені грошові кошти в сумі 10994,00 гривень не повернуто на користь позивача.

29.09.2017 позивачем було складено вимогу до відповідача про повернення грошових коштів в сумі 10994,00 гривень на протязі семи днів з моменту її отримання. Вимога була повернута на адресу позивача у зв'язку із закінченням терміну зберігання.

У зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань позивач звернувся до суду із розглядуваним позовом та просить стягнути з відповідача 10994,00 гривень боргу на підставі вимог ч.2 ст. 693 ЦК України, пеню у розмірі 495,48 гривень, 3% річних в сумі 56,92 гривень та інфляційних втрат в сумі 456,58 гривень.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача задоволенню не підлягають з огляду на наступне.

Згідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань) є, зокрема, договір.

Згідно ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За своєю правовою природою договір, укладений між сторонами по справі, є договором поставки, до якого слід застосовувати відповідні положення господарського та цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Аналогічні положення передбачені і ч.1 ст. 712 Цивільного кодексу України.

Згідно ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовується загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачає, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до пп. 2.1.1 п. 2.1. договору покупець оплачує постачальникові вартість ПММ в асортименті, кількості та за ціною згідно з виставленим рахунком-фактурою протягом одного календарного дня з моменту виставлення рахунку-фактури.

Ціна ПММ зазначена у рахунку-фактурі є остаточною, при цьому виставлений рахунок-фактура є офертою, а акцептом вважається його оплата. Вартість оплачених ПММ не змінюється. ПММ відпускаються у кількості та за ціною відповідно до оплаченого рахунку-фактури.

Розрахунок здійснюється у безготівковому вигляді шляхом банківського переказу грошових коштів на рахунок постачальника.

Зважаючи на те, що сторонами договору було встановлено умови, згідно з якими виставлений рахунок-фактури з усіма його реквізитами є офертою, а оплата - відповідно акцептом, сторони узгоджують умови кожної поставки за договором на підставі окремо виставленого рахунку-фактури. Отже, поставка може бути здійснена постачальником за умови проведення покупцем оплати на розрахунковий рахунок, зазначений в рахунку-фактурі.

30.06.2016 відповідач виставив позивачу рахунки-фактури №СФ-0024041 на суму 2199,00 гривень, №СФ-0024042 на суму 8795,00 гривень, у яких були вказані реквізити для перерахування коштів постачальнику, а саме: р/р № 2600402253160 та р/р №2600503253160 в АБ Укргазбанк , однак грошові кошти у загальній сумі 10994,00 гривень були перераховані позивачем на розрахунковий рахунок №26006340470003 в ПАТ КБ Євробанк .

Згідно з ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Оскільки позивач не здійснив перерахування коштів на розрахунковий рахунок ТОВ Стейл Оіл , зазначений у рахунках-фактурах від 30.06.2016, у відповідача не виникло зобов'язання з поставки паливно-мастильних матеріалів за вказаними рахунками-фактурами, тобто до спірних правовідносин не може бути застосовані положення ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України.

Беручи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову в частині стягнення 10994,00 гривень відповідно до ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, а також пені в сумі 495,48 гривень, 3% річних в сум 56,92 гривень та інфляційних втрат в сумі 456,58 гривень, нарахованих на суму, що заявлена позивачем до стягнення.

Разом з тим, позивач не позбавлений права звернутися з відповідним позовом про стягнення безпідставно отриманих коштів в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України.

Судом встановлено, що відповідно до рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 17.06.2016 №1041 Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ КБ Євробанк та делегування повноважень тимчасової адміністрації банку у ПАТ КБ Євробанк запроваджено тимчасову адміністрацію строком з 17.06.2016 по 16.08.2016.

У подальшому, на підставі постанови Правління Національного банку України від 17.06.2016 №73-рш Про віднесення ПАТ КБ Євробанк до категорії неплатоспроможних виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення №1523 від 16.08.2016 Про затвердження тимчасової адміністрації у ПАТ КБ Євробанк , згідно якого з 17.08.2016 запроваджено процедуру ліквідації.

Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 36 Закону України При систему гарантування вкладів фізичних осіб під час тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку.

Відповідно до рішення Правління Національного банку України від 16 серпня 2016 року № 215-рш Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства Комерційний банк Євробанк виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 16 серпня 2016 року №1523, Про початок процедури ліквідації ПАТ КБ ЄВРОБАНК та делегування повноважень ліквідатора банку , згідно з яким розпочато процедуру ліквідації ПАТ КБ Євробанк та делегування повноважень ліквідатора банку , згідно з яким розпочато процедуру ліквідації ПАТ КБ Євробанк з 17.08.2016 по 16.08.2018 включно, призначено уповноважену особу Фонду гарантування та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ КБ Євробанк , визначені зокрема, статтями 37, 38, 47-52, 521, 53 Закону Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , в тому числі з підписання всіх договорів, пов'язаних з реалізацією активів банку у порядку, визначеному Законом, окрім повноважень в частині організації реалізації активів банку, провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту управління активами ОСОБА_2 з 17 серпня 2016 року до 16 серпня 2018 року включно.

Вказані обставини встановлені у ході судового розгляду рішенням господарського суду м. Києва від 10.05.2017 у справі 910/4202/17 за позовом ТОВ Стейл Оіл до ПАТ КБ Євробанк в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації у ПАТ КБ Євробанк ОСОБА_2 про зобов'язання відповідача перерахувати грошові кошти з розрахункових рахунків позивача, які були відкриті у даному банку. За результатами розгляду у позові було відмовлено.

Враховуючи обставини блокування операцій по рахункам ТОВ Стейт Оіл у зв'язку з ліквідаційною процедурою, останнє здійснило всі можливі заходи для розблокування рахунків підприємства та позбавлено можливості на даний час повернути ТОВ Транспортна компанія Річ безпідставно перераховані кошти.

Судові витрати з урахуванням положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються судом на позивача та відшкодуванню за рахунок відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 129, 237-239, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю.

У судовому засіданні 10.05.2018 оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складено 21.05.2018.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Т.Д. Лилак