Рішення

від 17.05.2018 по справі 926/940/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м.Чернівці

17 травня 2018 року Справа № 926/940/18

Господарський суд Чернівецької області у складі судді Гушилик С.М. та секретаря судового засідання Попової К.Г. розглядає справу №926/940/18

За позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ІНГРЕДІЄНТ МАЙСТЕР", м. Київ

До відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "СНЕКТРЕЙД - 2013", м.Чернівці

Про стягнення заборгованості, пені та процентів за договором купівлі - продажу №77 від 20.12.2017 року в сумі 18973,31 грн.

За участю представників:

Від позивача - не з'явився

Від відповідача - ОСОБА_2 - представник (дов. Від 01.02.18р.)

СУТЬ СПОРУ: ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ІНГРЕДІЄНТ МАЙСТЕР" 13.04.2018 року звернулося з позовом до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "СНЕКТРЕЙД - 2013" про стягнення заборгованості, пені та процентів за договором купівлі - продажу №77 від 20.12.2017 року в сумі 18973,31 грн., з яких 17000,00 грн. - сума основного боргу, 1804,41 грн. - пеня та 168,90 грн. - 3% річних.

В обґрунтування своїх вимог, позивач посилається на те, що між сторонами укладено договір купівлі - продажу №77 (далі - договір) , за умовами якого позивач зобов'язується передати відповідачу товар партіями, відповідно до замовлень, а відповідач прийняти та оплатити товар в терміни передбачені договором. Позивач умови договору виконав, товар на адресу відповідача було відвантажено відповідно до видаткової накладної №142 від 22.12.2017 року та товарно - транспортної накладної №6104971221800130 від 22.12.2017 року на загальну суму 36000,00 грн. Проте, розрахунок останнім був здійснений частково, що призвело до виникнення заборгованості в сумі 17000,00 грн. - основного боргу і стало підставою для звернення з позовом про стягнення боргу. За порушення умов договору позивач нарахував пеню за період з 16.01.2018 року по 30.03.2018 року в сумі 1804,41 грн. та 3 % річних за аналогічний період в сумі - 168, 90 грн.

Протоколом автоматичного розподілу справи між суддями від 13.04.2018 року справу №926/940/18 передано судді Гушилик С.М.

Ухвалою суду від 13.04.2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №926/940/18 за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін суддею одноособово, розгляд справи по суті призначено в судовому засіданні на 07.05.2018 року.

Ухвалою суду від 23.04.2018 року відмовлено ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "СНЕКТРЕЙД - 2013" у задоволенні заяви проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження від 23.04.2018 за вх.№982.

Ухвалою суду від 07.05.2018 року у зв'язку із неявкою відповідача та подання ним клопотання про відкладення розгляду справи (вх.№1149), розгляд справи відкладено на 17.05.2018 року.

15.05.2018 року через відділ документального забезпечення та аналітичної роботи надійшла заява позивача про зменшення розміру позовних вимог, згідно якої позивач просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі 12973,31 грн., з яких сума основного боргу становить 11000,00 грн., пеня - 1804,41 грн. та 3% річних - 168,90 грн.

В обгрунтування своєї заяви позивач посилається на те, що відповідачем заборгованість частково погашена, а тому станом на 08.05.2018 року сума боргу складає 11000,00 грн. в частині пені і 3% річних не погашено.

У відповідності до пункту 2 частини 2 статті 46 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Враховуючи, те що подана заява позивача про зменшення позовних вимог узгоджується із вимогами статті 46 Господарського кодексу України вона підлягає задоволенню, а відтак розглядається спір про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 12973,31 грн., з яких сума основного боргу становить 11000,00 грн., пеня - 1804,41 грн. та 3% річних - 168,90 грн.

В судове засідання 17.05.2018 року, позивач не з'явився, причини нез'явлення суду не відмові, хоча останній про дату, час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Представник відповідача в судовому засіданні, 17.05.2018 року відзив на позов не надав, проте в усній формі свою заборгованість визнав, наголосивши на тому, що ним було проведено розрахунки. В підтвердження сплати заборгованості подав суду платіжні доручення №687 від 25.01.2018 року, №695 від 30.01.2018 року, №711 від 07.02.2018 року, №735 від 28.02.2018 року, №734 від 05.03.2018 року, №774 від 16.03.2018 року, №796 від 28.03.2018 року, №811 від 04.04.2018 року, №841 від 20.04.2018 року, №858 від 03.05.2018 року, №870 від 04.05.2018 року, №882 від 10.05.2018 року, №894 від 16.05.2018 року, №896 від 16.05.2018 року на загальну суму 33792,64 грн.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950) кожен має право на судовий розгляд своєї справи упродовж розумного строку. Строки, що встановлюються судом (наприклад, строк для усунення недоліків позовної заяви чи апеляційної скарги), повинні відповідати принципу розумності. Визначаючи (на власний розсуд) тривалість строку розгляду справи, суд враховує принципи диспозитивності та змагальності, граничні строки, встановлені законом, для розгляду справи при визначенні строків здійснення конкретних процесуальних дій, складність справи, кількість учасників процесу, можливі труднощі у витребуванні та дослідженні доказів тощо. Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

Таким чином, з метою дотримання балансу прав та інтересів сторін у справі, дотримання розумності строку розгляду справи та за умови достатності наявних у справі матеріалів для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, суд здійснює розгляд справи за відсутності представника позивача.

Судом з власної ініціативи розгляд справи проводився в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Тому, враховуючи те, що позивачем надано достатньо матеріалів для розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними у ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника відповідача, розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна вимога, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

20.12.2017 року між ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ІНГРЕДІЄНТ МАЙСТЕР" в особі директора ОСОБА_3, що діє на підставі статуту та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "СНЕКТРЕЙД - 2013", в особі директора ОСОБА_4, що діє на підставі статуту укладено договір купівлі - продажу №77 (далі - договір).

Відповідно до пункту 1.1. договору продавець зобов'язується поставляти покупцю товар партіями відповідно до замовлень останнього, а покупець зобов'язується прийняти товар і оплатити його на умовах даного договору.

Згідно із пунктами 1.2. та 1.3. договору найменування, асортимент, ціна товару визначаються за домовленістю сторін і зазначаються у видаткових накладних, які є невід'ємною частиною даного договору. Загальна вартість товару, що передається за цим договором, складається із сум вартостей товару, зазначених у видаткових накладних за весь період дії даного договору.

Відповідно до пункту 4.2. договору оплата за товар проводиться в національній грошовій одиниці України, в безготівковому порядку, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця протягом 21 (двадцяти одного) календарного дня з моменту отримання товару. Датою оплати вважається та зарахування коштів покупця на поточний рахунок продавця.

На виконання взятих на себе зобов'язань позивач поставив, а відповідач отримав товар, що підтверджується належним чином оформленою видатковою накладною №142 від 22.12.2017 року, довіреністю на отримання товару №ЧЕ - 80 від 21.12.2017 року на ім'я ОСОБА_4, та товарно - транспортною накладною №6104971221800130 від 22.12.2017 року, за якою товар був отриманий 26.12.2017 року. Отже, за умовами договору оплату відповідач повинен був здійснити до 16.01.2018 року.

Проте, в порушення умов договору купівлі - продажу №77 від 20.12.2017 року відповідач розрахунок здійснював не своєчасно та в неповному розмірі, так останній почав сплачувати за поставку продукції з 25.01.2018 року і здійснював впродовж тривалого періоду, що підтверджується платіжними дорученнями та не заперечувалось відповідачем.

Відповідно до пункту 7.3. договору у разі порушення термінів оплати за товар покупець сплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої на момент порушення зобов'язань, від суми невиконаного (неналежного виконаного) зобов'язання за кожен день прострочення.

З урахуванням умов договору та чинного законодавства позивач за порушення строків оплати боргу здійснив нарахування пені за період з 16.01.2018 року по 30.03.2018 року в сумі 1804,41 грн. та у відповідності до вимог чинного законодавства нарахував 3 % річних за період з 16.01.2018 року по 30.03.2018 року в сумі - 168, 90 грн.

Після зменшення розміру позовних вимог, заборгованість відповідача складала 11000,00 грн., тоді як сума пені та 3% річних не зменшилась.

Під час дослідження доказів у судовому засіданні, судом було встановлено, що після відкриття провадження у справі відповідачем було здійснено ряд проплат, а саме: на суму 8792,64 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №882 від 10.05.2018 року, №894 від 16.05.2018 року та №896 від 16.05.2018 року.

Отже, станом на день розгляду справи за відповідачем рахується заборгованість в сумі 2207,36 грн. (11000,00 грн. заявлених позивачем - 8792,64 грн. оплати після відкриття провадження у справі), яка і підлягає стягненню, в решті стягнення суми основного боргу провадження у справі підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю предмету спору, що передбачено ч.1 п.2 статті 231 ГПК України.

Відповідно до частин 1, 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення передбачено частиною 1 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України: суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (статті 655 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Відповідно до пункту 4.2. договору оплата за товар проводиться в національній грошовій одиниці України, в безготівковому порядку, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця протягом 21 (двадцяти одного) календарного дня з моменту отримання товару. Датою оплати вважається та зарахування коштів покупця на поточний рахунок продавця.

Позивач, керуючись умовами пунктів 7.2. та 7.3. договору та положення статті 625 ЦК України, у зв'язку із порушенням покупцем умов пункту 4.2. цього договору, нарахував відповідачу пеню, яка згідно поданого ним розрахунку становить 1804,41 грн. та 168,90 грн. - 3 % річних.

Відповідно до вимог статті 611 Цивільного кодексу України та статті 230 Господарського кодексу України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Частинами першою і третьою статті 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У разі невиконання (неналежного виконання) сторонами будь - яких грошових зобов'язань, винна сторона сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої на момент порушення зобов'язань, від суми невиконаного (неналежного виконаного) за кожен день прострочення (пункт договору 7.2.)

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Нормами статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Так, суд перевіривши розрахунок позивача щодо стягнення пені з урахуванням положень чинного законодавства, вказує, що розрахунок здійснено вірно, відтак, вимога про стягнення 1804,41 грн. пені є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд здійснивши перерахунок трьох процентів річних з урахуванням положень законодавства, дійшов висновку, що розрахунок здійснено вірно, а тому до стягнення підлягає 168,90 грн. трьох процентів річних.

Згідно з частиною 4 статті 538 Цивільного кодексу України якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.

Таким чином, у даному випадку у зв'язку з виконанням продавцем обов'язку щодо поставки товару, у покупця виник обов'язок щодо оплати отриманого товару на загальних підставах, тобто в поряду частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України, після прийняття товару або прийняття товаророзпорядчих документів на нього.

Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Таким чином, з огляду на наведені вище обставини, позовні вимоги ТзОВ "ІНГРЕДІЄНТ МАЙСТЕР" щодо стягнення заборгованості, пені та процентів за договором купівлі - продажу №77 від 20.12.2017 року підлягають задоволенню частково.

Згідно положень статті 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору слід стягнути з відповідача з вини якого спір доведено до судового розгляду.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 5, 12, 13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, 194, ч.1 п. 2 ст. 231, ст.ст. 232, 233, 236 - 238, 240 - 24, 247 - 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1.Позовні вимоги задовольнити частково.

2.Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "СНЕКТРЕЙД - 2013" (код 38596018, 58009, м.Чернівці, вул. Чкалова Валерія, 34) на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ІНГРЕДІЄНТ МАЙСТЕР" (код 41196843, 04136, м. Київ, вул. Маршала Гречка, 13,) 2207,36 грн. - основного боргу, 1804,41 грн. - пені, 168,90 грн. - 3% річних та 1762,00 грн. судового збору.

3.В решті позовних вимог провадження у справі закрити у зв'язку із відсутністю предмету спору.

Повний текст рішення складено 22.05.2018 року

Відповідно до стаття 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до стаття 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (стаття 257 ГПК України). Однак, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб - порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб - адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/.

Суддя С.М. Гушилик