Справа № 201/2251/18
Провадження 1-кс/201/2500/2018
УХВАЛА
27 квітня 2018 року м. Дніпро
Слідчий суддя Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 , з секретарем судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , розглянувши клопотання слідчого Соборного ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 , погодженого з прокурором Дніпропетровської місцевої прокуратури № 2 Дніпропетровської області ОСОБА_5 , про арешт майна, у кримінальному провадженні №12018040650000391 від 12.02.2018 року, за ознаками складу злочину передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
Слідчий звернувся до суду з клопотанням, погодженим з прокурором, про арешт майна.
В обґрунтування заявленого клопотання слідчий посилався на те, що 31 липня 2015 року між Публічним акціонерним товариством «ВТБ Банк» (далі Банк) та ОСОБА_6 (ідентифікаційний код: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) з метою забезпечення виконання Позичальником ТОВ «Конкорд-промпроект» (ідентифікаційний код:33669238) зобов`язань за Кредитним договором №19НКЛ-15 від 31.07.2015 укладено Іпотечний договір №19НКЛ-15ІП1.
Предметом іпотеки за Іпотечним договором від 31.07.2015 №19НКЛ-15ІП1 є квартира загальною площею 533,9 кв.м за адресою: АДРЕСА_2 .
Пунктом 5 Іпотечного договору сторони передбачили, що звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на розсуд Іпотекодержателя, у т.ч. шляхом передачі Іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання зобов`язань за Кредитним договором №19НКЛ-15 від 31.07.2015 року.
У подальшому ПАТ «ВТБ Банк» у встановленому законом порядку набув права власності на зазначений предмет іпотеки, а саме 01.08.2017 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_7 на підставі Іпотечного договору, серія та номер: 1551, виданий 09.10.2012 року, видавник: приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_8 , Іпотечного договору, серія та номер: 1156, виданий 31.07.2015 року, видавник: приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_8 проведено державну реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна: квартира, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 за ПАТ «ВТБ Банк».
Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 02.08.2017 №93500039 ПАТ «ВТБ Банк» належало на праві власності квартира загальною площею 533,9 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 01.08.2017, індексний номер:36419754, приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_7 за іпотечним договором від 09.10.2012 №1551, посвідченим приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_8 .
Відповідно до висновку про вартість майна від 07.07.2015 року виданого ТОВ «Кредитне Брокерське Агентство» ринкова вартість квартири загальною площею 533,9 кв.м за адресою: АДРЕСА_2 складає 20 342 000, 00грн.
За даними інформаційної довідки з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 05.09.2017 року №962731135 приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_9 22.08.2017 посвідчено «договір купівлі-продажу №645, бланк НМІ 263454-263455 відповідно до якого ОСОБА_10 в порушення вимог чинного законодавства набула права власності на квартири загальною площею 533,9 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 .
Крім того під час досудового розслідування було встановлено, що за «Договором купівлі-продажу від 22.08.2017» виступив колишній власник квартири ОСОБА_6 , який був Іпотекодавцем за іпотечним договором від 31.07.2015 №19НКЛ-15-ІП1 при цьому від імені «продавця» ОСОБА_6 діє нібито по «довіреності», посвідченій 15.08.2017 приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_11 за реєстровим №2676, ОСОБА_12 , що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 .
Також в порушення вимог чинного законодавства ОСОБА_6 діючи за попередньою змовою з ОСОБА_9 навмисно всупереч вимог чинного законодавства з метою створення перешкод щодо повернення в судовому порядку нерухомого майна - квартири загальною площею 533,9 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 законному володільцю ПАТ «ВТБ БАНК» за допомогою підконтрольних осіб ОСОБА_12 , ОСОБА_10 та ОСОБА_13 уклали фіктивний договір іпотеки від 22.08.2017, номер запису про іпотеку №22018459 відповідно до якого Іпотекодавцем виступає ОСОБА_10 , Іпотекодержателем ОСОБА_13 .
Вищевикладені обставини в сукупності спростовують правомочність та законність набуття права власності громадянами ОСОБА_10 та ОСОБА_14 на об`єкт нерухомого майна - квартиру загальною площею 533,9 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 .
На підставі викладеного слідчий просив для повного, всебічного та об`єктивного розслідування обставин кримінального провадження, а також з метою забезпечення збереження речового доказу по даному кримінальному провадженню, який виступає предметом вчинення кримінального правопорушення, накласти арешт на майно шляхом заборони відчуження користуватися та розпоряджатися об`єктом житлової нерухомості - квартири яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , яка на праві власності належать ОСОБА_6 ІПН НОМЕР_1 .
Слідчий у судовому засіданні клопотання підтримав, на його задоволенні наполягав.
Відповідно до ч. 2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; 3) розмір можливої конфіскації майна, можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та цивільного позову; 4) наслідки арешту майна для інших осіб; 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Дослідивши матеріали клопотання по кримінальному провадженню № 12018040650000391, вважаю клопотання слідчого таким, що не підлягає задоволенню.
Відповідно до частини 6 статті 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 КПК України, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.
У разі задоволення цивільного позову або стягнення з юридичної особи розміру отриманої неправомірної вигоди суд за клопотанням прокурора, цивільного позивача може вирішити питання про арешт майна для забезпечення цивільного позову або стягнення з юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, доведеного розміру отриманої неправомірної вигоди до набрання судовим рішенням законної сили, якщо таких заходів не було вжито раніше.
Проте, відповідно до п.1 ч.2 ст.171 КПК України, сторона кримінального провадження, яка подає клопотання про арешт майна зобов`язана навести підстави, у зв`язку з якими потрібно здійснити арешт майна (правову кваліфікацію правопорушення, яке передбачає покарання у вигляді конфіскації майна, докази факту завдання шкоди і розміру цієї шкоди).
Разом з цим, у клопотанні не зазначені конкретні підстави застосування арешту, відсутні будь-які докази завдання шкоди та розміру даної шкоди, не вказується чи заявлено цивільний позов.
Крім того у зазначеному клопотанні належним чином не доведено розумність та співмірність застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 110, 168-169, 170-173 КПК України,
УХВАЛИВ:
В задоволенні клопотання слідчого Соборного ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 , погодженого з прокурором Дніпропетровської місцевої прокуратури № 2 Дніпропетровської області ОСОБА_5 , про арешт майна, у кримінальному провадженні №12018040650000391 від 12.02.2018 року, за ознаками складу злочину передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України відмовити.
Строк оскарження ухвали п`ять днів з моменту її проголошення.
Суддя ОСОБА_1
Суд | Жовтневий районний суд м.Дніпропетровська |
Дата ухвалення рішення | 27.04.2018 |
Оприлюднено | 01.03.2023 |
Номер документу | 74129580 |
Судочинство | Кримінальне |
Кримінальне
Жовтневий районний суд м.Дніпропетровська
Антонюк О. А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні