Рішення

від 22.05.2018 по справі 815/6334/17

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/6334/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2018 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Тарасишиної О.М.,

за участю секретаря: Куща М.О.,

представника позивача: не з'явився,

представника відповідача: Попадюк Н.Б.,

представника третіх осіб: Кідготко К.А., Пончашенко М.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі в порядку загального позовного провадження позовну заяву Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області до Гаївського навчально-виховного комплексу "Загальноосвітня школа I-II ступенів-дошкільний навчальний заклад" Роздільнянської районної ради Одеської області, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Роздільнянської районної ради Одеської області, Роздільнянської районної державної адміністрації Одеської області про вжиття заходів реагування у вигляді повного зупинення роботи на підставі ст. ст. 55, 67, 68, 70 Кодексу цивільного захисту України, ч. 5, ст. 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", -

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшов адміністративний позов Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області до Гаївського навчально-виховного комплексу "Загальноосвітня школа I-II ступенів-дошкільний навчальний заклад" Роздільнянської районної ради Одеської області, в якому позивач просить застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) до Гаївського навчально-виховного комплексу Загальнооосвітня школа I-II ступенів-дошкільний навчальний заклад Роздільнянської районної ради Одеської області, розташованого за адресою: 67411, Одеська область, Роздільнянський район, с. Гаївка, вул. Пікула, 100-А, шляхом опечатування (опломбування) всіх дверей (воріт) будівель, приміщень, території, відключення джерел електропостачання (або інших електромереж, електроприладів, пристроїв, обладнання і установок) до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної, техногенної безпеки та у сфері цивільного захисту, вказаних в Акті перевірки № 139 від 14.11.2017 року.

Ухвалою від 11.12.2017 року Одеським окружним адміністративним судом вказану позовну заяву було залишено без руху.

13.12.2017 року (вх. № 34689/17) на виконання ухвали позивач надав до суду платіжне доручення про сплату судового збору № 3943 від 13.12.2017 року, чим усунув зазначені судом недоліки.

Ухвалою суду від 18.12.2017 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

15.01.2018 року (вх. № 816/18) представником відповідача до канцелярії суду подано відзив на адміністративний позов.

У судовому засіданні 15.01.2018 року представниками позивача та відповідача подані заяви про розгляд справи з повідомленням сторін.

Ухвалою від 15.01.2018 року Одеським окружним адміністративним судом розгляд справи продовжено в порядку загального позовного провадження.

15.01.2018 року (вх. № 846/18) представником відповідача до канцелярії суду подано клопотання про направлення ухвал суду на зазначену в клопотанні електронну адресу відповідача.

15.01.2018 року (вх. № 847/18) представником Роздільнянської РДА Одеської області до канцелярії суду подано заяву про направлення всіх судових рішень на зазначену в заяві електронну адресу.

15.01.2018 року (вх. № 848/18) представником позивача до канцелярії суду подано клопотання про направлень рішень по справі на зазначену в клопотанні електронну адресу.

17.01.2018 року ( вх. № 1166/18) представником відповідача до канцелярії суду подано заяву про приєднання до матеріалів справи письмових доказів.

18.01.2018 року ( вх. № 1265/18) представником позивача до канцелярії суду подано заяву про приєднання до матеріалів справи письмових доказів.

В судовому засіданні 07.02.2018 року представниками сторін заявлено клопотання про надання їм часу для примирення та зупинення провадження у справі.

Ухвалою від 07.02.2018 року Одеським окружним адміністративним судом клопотання представників сторін від 07.02.2018 року задоволено. Зупинено провадження у справі для примирення сторін.

В судовому засіданні 10.04.2018 року провадження у справі поновлено.

10.04.2018 року (вх. № 9810/18) представником відповідача подано клопотання про розгляд справи без участі відповідача.

18.04.2018 року (вх. № ЕП/2161/18) представником Роздільнянської районної ради Одеської області до канцелярії суду подано заяву про перенесення розгляду справи.

20.04.2018 року (вх. № ЕП/2200/18) представником позивача до канцелярії суду подано клопотання про розгляд справи без участі позивача.

Ухвалою від 20.04.2018 року Одеським окружним адміністративним судом закрито підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду по суті на 16.05.2018 року о 10 год. 00 хв.

16.05.2018 року (вх. № 13576/18) представником відповідача до канцелярії суду подано заяву про примирення сторін.

16.05.2018 року (вх. № ЕП/2733/18) представником відповідача до канцелярії суду подано письмові докази.

Ухвалою від 16.05.2018 року Одеським окружним адміністративним судом у затвердженні умов примирення сторін відмовлено.

В обґрунтування адміністративного позову зазначено, що позивачем проведено позапланову перевірку Гаївського навчально-виховного комплексу "Загальноосвітня школа I-II ступенів-дошкільний навчальний заклад" Роздільнянської районної ради Одеської області у присутності директору закладу Попадюк Н.Б. за адресою: 67411, Одеська область, Роздільнянський район, с. Гаївка, вул. Пікула, 100-А під час якої перевірено: територію, будівлі, споруди, приміщення, з метою перевірки додержання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної бепеки, за результатами якої складено акт № 139 від 14.11.2017 року. Перевіркою встановлені порушення вимог Кодексу цивільного захисту України № 5403-VI, Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014 року, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 05.03.2015 року за № 252/26697 та інших чинних нормативно-правових актів, стандартів, нормам і правил у сфері пожежної, техногенної безпеки, що впливають на ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі, що можуть спричинити загрозу життю та здоров'ю людей, а також неможливістю її ефективної ліквідації та рятування людей. Не усунення виявлених перевіркою порушень прямою дією впливає на ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі, що спричиняють загрозу життю та здоров'ю, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду.

Крім того, зазначено, що будь-яких скарг під час проведення позапланового заходу, чи заперечень на Акт № 139 від 14.11.2017 року, який вручено директору Гаївського навчально-виховного комплексу Загальноосвітня школа I-II ступенів-дошкільний навчальний заклад Роздільнянської районної ради Одеської області Попадюк Н.Б. 14.11.2017 року не надходило.

Від відповідача надійшов відзив на адміністративний позов (а.с. 42-45), в якому в обґрунтування правової позиції зазначено, що в ході проведеної перевірки було виявлено ряд порушень щодо додержання вимог нормативних актів у сфері цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки, про що було складено Акт № 139 від 14.11.2017 року. На виконання Акту № 139 від 14.11.2017 року відповідачем вжито ряд заходів, з огляду на які вбачається, що позовні вимоги частково виконані. Зокрема зазначено, що відповідачем ведеться робота по виконанню Акту позапланової перевірки, щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки.

Від третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача письмових пояснень щодо позову або відзиву до суду не надходило.

В судове засідання 16.05.2018 року з'явились представники відповідача, третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, позивач в судове засідання не з'явився, в матеріалах справи наявне клопотання про розгляд справи без участі представника.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд дійшов наступного.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку субєктів владних повноважень.

Згідно з ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю субєкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

За правилами предметної підсудності встановленими ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження (п. 1 ч. 1).

За таких обставин суд дійшов висновку про підсутдність позовної заяви Головного управління ДСНС України в Одеській області Одеському окружному адміністративному суду.

У період з 08.11.2017р. по 14.11.2017р., відповідно до вимог Кодексу цивільного захисту України, Розпорядження КМ України від 20.09.2017 року № 643-р "Деякі питання державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки", наказу Головного управління ДСНС України в Одеській області № 387 від 28.09.2017 року "Про здійснення позапланової перевірки" на підставі Посвідчення на проведення перевірки від 08.11.2017 року № 135 провідним інспектором Роздільнянського МРВ Головного управління ДСНС України в Одеській області старшим лейтенантом служби цивільного захисту Калита А.М., провідним інспектором Роздільнянського МРВ Головного управління ДСНС України в Одеській області старшим лейтенантом служби цивільного захисту Сікора С.Ю., у присутності уповноваженої особи відповідача - директора Гаївського навчально-виховного комплексу Загальноосвітня школа I-II ступенів-дошкільний навчальний заклад Роздійльнянської районної ради Одеської області Попадюк Н.Б., розташованого за адресою: 67411, Одеська область, Роздільнянський район, с. Гаївка, вул. Пікула, 100-А, проведено позапланову перевірку.

За результатами позапланової перевірки складено акт від 14.11.2017 №139 (а.с. 12-16) в якому зафіксовані порушення вимог Кодексу цивільного захисту України № 5403-VI, Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014 року, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 05.03.2015 року за № 252/26697 та інших чинних нормативно-правових актів, стандартів, нормам і правил у сфері пожежної, техногенної безпеки, а саме:

1)Приміщення не обладнані системою автоматичної сигналізації з виводом на пульт централізованого спостереження пожежної охорони (Розділ V, п. 1, п.п. 1.2 Наказ МВС № 1417 КЦЗУ № 5403-VI, ст. 55 додаток А ДБН В.2.5-56:2014).

2) Дерев'яні конструкції горищних приміщень не оброблені вогнезахисною речовиною (Розділ III, п. 2.5 Наказ МВС № 1417).

3) Приміщення будівель (адміністративні, навчальні, побутові тощо) не обладнено системою оповіщення людей та управління евакуюванням (Розділ V, п. 1.2 Наказу МВС України № 1417. ДБН В.2.5-56:2014. Інженерне обладнання будинків і споруд. Системи протипожежного захисту з урахуванням вимог ДБН В 2.5-23-2003 ПУЕ, ДНАОП 0.00-1.32-01.

4) Евакуаційні виходи не позначені світловими покажчиками з написом Вихід білого кольору на зеленому фоні, підключеним до джерела живлення евакуаційного (аварійного) освітлення, або таким, що переключається на нього автоматично у разі зникнення живлення на їх основних джерелах живлення (Розділ III п. 2 п/п2.32 Наказу МВС України № 1417).

5) Не проведено розрахунок та не забезпечено захист будівель та зовнішніх установок від прямих попадань блискавки та вторинних її проявів ( Розлід VI п. 1.21 Наказ МВС № 1417).

6) Пожежний щит не доукомплектовано сертифікованими первинними засобами пожежогасіння (вогнегасники - 3 шт., із масою заряду не менше 5 кг.; ящик з піском - 1 шт.; покривало з негорючого теплоізоляційного матеріалу з розміром 2 х 2 м. - 1 шт.; гаки - 3 шт.; лопати - 2 шт.; ломи - 2 шт.; сокири - 2 шт.; ящик для піску повинен бути укомплектований совковою лопатою - 1 шт. (Розділ V, п. 3, п.п. 3.11 Наказу МВС України № 1417).

7) Електросвітильники з лампами розжарення не закриті захисними ковпаками в приміщеннях будівлі ( Розділ IV п.1.18 Наказу МВС України № 1417).

8) Електричні розетки, вимикачі, перемикачі встановлені на горючій основі виконати з підкладенням під них суцільного не горючого матеріалу що виступає за габарити апарата не менше ніж на 0,01 м. (Розділ IV п.1.17 Наказу МВС України № 1417).

9) З'єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів виконано за допомогою скрутки (Розділ IV п.1.6 Наказу МВС України № 1417).

10) Не проведено перезарядку вогнегасників термін дії яких вийшов (Розділ V п. 3 п.п. 3.17. Наказу МВС України № 1417).

11) Приміщення недоукомплектовані засобами пожежогасіння, згідно норм належності (Розділ V п. 3 п.п. 3.6, п.п. 3.9 Наказу МВС України № 1417).

12) Відсутні вказівні знаки місць розташування первинних засобів пожежогасіння згідно ДСТУ ISO 6309:2007 та ГОСТ 12.4.026-76. Знаки повинні бути розміщені на видимих місцях на висоті 2 - 2,5 м. від рівня підлоги (Розділ V п.3.5 Наказу МВС № 1417 від 30.12.2014 року).

13) Не розроблено інструкції щодо виконання вимог техногенної безпеки та порядку дій персоналу в разі виникнення аварійної ситуації (аварії) ( п. 4.5.5 Наказу МНС № 557 від 15.08.2007 року).

14) Відсутній журнал реєстрації вступного інструктажу з питань техногенної безпеки (п. 4.5.1 Наказу МНС № 557 від 15.08.2007 року).

15) Не проведено заміру опору ізоляції електричних мереж (Розділ IV п.1 п.п. 1.20 Наказу МВС України № 1417 від 30.12.2014 року).

16) У приміщеннях ЗОШ використовуються тимчасові електромережі (Розділ IV п.1.8 Наказу МВС України № 1417 від 30.12.2014 року).

17) Відгалужувальні та з'єднувальні коробки не закриті кришками з негорючих або важкогорючих матеріалів (Розділ IV п. 1.7 Наказу МВС України № 1417 від 30.12.2014 року).

18) Світильники підвішуються безпосередньо на струмопровідні проводи (Розділ IV п. 1.18 Наказу МВС України № 1417 від 30.12.2014 року).

19) Відсутній журнал обліку вогнегасників (Розділ V п. 3 п.п. 3.6, п.п. 3.9 Наказу МВС України № 1417).

20) Територія не забезпечена зовнішнім протипожежним водопостачанням (необхідною кількістю води для цілей зовнішнього пожежогасіння) гідранти, водойми (Розділ V п. 2, п.п. 2.1 Наказу МВС України № 1417 ДБН В.2.5-74:2013).

21) Евакуаційний вихід закритий меблями та забитий наглухо (Розділ III п. 2.37 Наказу МВС України № 1417).

Акт перевірки від 14.11.2017 №139 вручено директору Гаївського навчально-виховного комплексу Загальноосвітня школа I-II ступенів-дошкільний навчальний заклад Роздільнянської районної ради Одеської області Попадюк Н.Б. 14.11.2017 року, про що свідчить власноручний підпис (зворотній бік а.с. 15).

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При вирішенні спору суд керувався критеріями, закріпленими у ч.2 ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта.

Таким чином, суд з'ясовує, чи використане повноваження, надане суб'єкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

Статтею 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" визначено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Згідно абзацу 1 частини 5 статті 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.

Частиною сьомою статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" передбачено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Відносини, пов'язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, та визначенням повноважень органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов'язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності регулює та визначає Кодекс цивільного захисту України.

Відповідно до статті 64 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять: 1) органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду; 2) органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; 3) підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи.

Згідно статті 66 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

Статтею 67 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема: - здійснення державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства органами та суб'єктами господарювання, аварійно-рятувальними службами, зазначеними у статті 65 цього Кодексу; - складення актів перевірок, приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки у разі виявлення таких порушень; - звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.

Відповідно до Указу Президента України від 16 січня 2013 року №20/2013 "Деякі питання Державної служби України з надзвичайних ситуацій", Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра оборони України (далі - Міністр).

ДСНС України входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, профілактики травматизму невиробничого характеру, а також гідрометеорологічної діяльності.

Основними завданнями ДСНС України є: реалізація державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, профілактики травматизму невиробничого характеру, а також гідрометеорологічної діяльності; здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, за діяльністю аварійно-рятувальних служб.

ДСНС України здійснює свої повноваження безпосередньо та через територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення, а також міжрегіональні (повноваження яких поширюються на кілька адміністративно-територіальних одиниць) територіальні органи (у разі їх створення).

Крім цього, у відповідності до Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 року № 1052, основними завданнями ДСНС України є, зокрема: реалізація державної політики у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності; здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб; внесення на розгляд Міністра внутрішніх справ пропозицій щодо забезпечення формування державної політики у зазначених сферах; реалізація в межах повноважень, передбачених законом, державної політики у сфері волонтерської діяльності.

ДСНС здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Враховуючи зазначене, Головне управління ДСНС України в Одеській області є територіальним органом центрального органу виконавчої влади, уповноваженим на забезпечення реалізації державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а тому воно наділене повноваженнями здійснювати державний нагляд (контролю) за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки і звертатись до суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.

Відповідно до частини третьої статті 55 Кодексу цивільного захисту України забезпечення пожежної безпеки суб'єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб'єктів господарювання.

Пожежна безпека це відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов'язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю (п. 33 ч.1 ст. 2 Кодексу цивільного захисту України).

Відповідно до п.43 ч.1 ст. 2 Кодексу цивільного захисту України техногенна безпека - відсутність ризику виникнення аварій та/або катастроф на потенційно небезпечних обєктах, а також у субєктів господарювання, що можуть створити реальну загрозу їх виникнення. Техногенна безпека характеризує стан захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного характеру. Забезпечення техногенної безпеки є особливою (специфічною) функцією захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій.

Згідно з п. 26 ч.1 ст. 2 Кодексу цивільного захисту України небезпечний чинник це складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров'ю людини.

Таким чином, в контексті вищенаведених норм настання реальної загрози життю та здоров'ю людей слід повязувати з обставинами, які можуть призвести до займання, розповсюдження вогню, виникнення аварій (катастроф) та з впливом небезпечних факторів, які породжують вказані явища.

Згідно ч.ч.1-3 ст. 68 Кодексу цивільного захисту України посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов'язані застосовувати санкції, визначені законом.

У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Приписи, постанови, розпорядження центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, щодо усунення порушень встановлених законодавством вимог з питань техногенної та пожежної безпеки можуть бути оскаржені до суду в установлений законом строк.

Відповідно до статті 70 Кодексу цивільного захисту України підставами для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб'єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; порушення правил поводження з небезпечними речовинами; відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об'єктів або об'єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; відсутність на об'єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту.

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Аналізуючи вказані правові норми, суд дійшов висновку, що застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів можливо в тому випадку, якщо суб'єктом господарювання не дотримано вимоги пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами, за обов'язкової умови, що таке порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки створює загрозу життю та здоров'ю людей.

Як вбачається з обставин справи, територіальним органом ДСНС було проведено позапланову перевірку додержання та виконання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки Гаївським навчально-виховним комплексом "Загальноосвітня школа I-II ступенів-дошкільний навчальний заклад" Роздільнянської районної ради Одеської області. За результатом проведеної перевірки виявлено численні порушення вимог законодавства у сфері пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту.

З характеру порушень, встановлених перевіркою, вбачається, що вони є такими, що впливають на ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі, що можуть спричинити загрозу життю та здоров'ю людей, а також неможливістю її ефективної ліквідації та рятуванню людей.

У зв'язку з цим, позивач просить суд застосувати Гаївського навчально-виховного комплексу "Загальноосвітня школа I-II ступенів-дошкільний навчальний заклад" Роздільнянської районної ради Одеської області заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) у вигляді повного зупинення роботи шляхом опечатування (опломбування) всіх дверей (воріт) будівель, приміщень, території, відключення джерел електропостачання (або інших електромереж, електроприладів, пристроїв, обладнання і установок) до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної, техногенної безпеки та у сфері цивільного захисту, вказаних в Акті перевірки № 139 від 14.11.2017 року.

Суд не бере до уваги посилання представника відповідача на ті обставини, що виявлені позивачем порушення Гаївського навчально-виховного комплексу "Загальноосвітня школа I-II ступенів-дошкільний навчальний заклад" Роздільнянської районної ради Одеської області частково усунуто, про що свідчать надані до суду копії документів, оскільки, факт усунення порушень має підтверджуватися відповідним актом, складеним уповноваженим органом контролюючого органу.

Таким чином, на час розгляду справи залишаються не усунутими відповідачем порушення нормативно-правових актів у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, окрім іншого тих, які створюють реальну загрозу життю та здоров'ю.

В адміністративному судочинстві принцип верховенства права зобов'язує суд надавати законам та іншим нормативно-правовим актам тлумачення у спосіб, який забезпечує пріоритет прав людини при вирішенні справи. Тлумачення законів та нормативно-правових актів не може спричиняти несправедливих обмежень прав людини.

Відповідно до ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом (ст. 43 Конституції України).

Отже, саме людина, її життя і здоров'я, зокрема визнаються найвищою соціальною цінністю в Україні. Кожен громадянин повинен бути забезпечений безпечними для його життя і здоров'я умовами праці.

Недотримання правил у сфері техногенної та пожежної безпеки може призвести до тяжких наслідків, що є неприпустимим, оскільки порушуватиме конституційно закріплені права людей, зокрема тих, які працюють у Гаївському навчально-виховному комплексі "Загальноосвітня школа I-II ступенів-дошкільний навчальний заклад" Роздільнянської районної ради Одеської області.

Крім того, дії відповідача щодо усунення порушень, зазначених в акті № 139 від 14.11.2017р. з урахуванням положень ст. 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує, що право кожного на життя охороняється законом та обовязок захищати право на життя за ст. 2 цієї Конвенції визначається у поєднанні із загальним обовязком держави за ст. 1 Конвенції, яка визначає гарантування кожному, хто перебуває під юрисдикцією, права і свободи, визначені в Конвенції, суд вважає, що дії відповідача не є пропорційними відносно шкоди, яка може настати в майбутньому для осіб, які працюють, лікуються, та відносно мети з охорони здоровя та життя громадян.

З огляду на викладене, суд враховує приписи ст. 3 Конституції України, яка визначає, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю і вважає що позовні вимоги позивача щодо застосування до відповідача заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) є законними, обґрунтованими та відповідають легітимній меті, а отже, підлягають задоволенню.

З урахування наведеного, беручи до уваги наявність загрози життю та/або здоровю людей, а також з метою недопущення спричинення шкоди життю чи здоровю людей, суд вважає за необхідне застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) до Гаївського навчально-виховного комплексу "Загальноосвітня школа I-II ступенів-дошкільний навчальний заклад" Роздільнянської районної ради Одеської області (місцезнаходження: 67411, Одеська обл., Роздільнянський район, село Гаївка, вул. Пікула, будинок 100-А; код ЄДРПОУ 25037949) у вигляді повного зупинення роботи до усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної, техногенної безпеки та у сфері цивільного захисту, вказаних в Акті перевірки № 139 від 14.11.2017р.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що згідно з абз. 2 ч. 5 ст. 4 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб'єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно зясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Згідно положень ст. 75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому в силу положень ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв'язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 8, 9, 14, 22, 241, 242-246, 250, 255, 295, КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області (місцезнаходження: 65091, м. Одеса, вул. Прохорівська, 6; код ЄДРПОУ 38643633) до Гаївського навчально-виховного комплексу "Загальноосвітня школа I-II ступенів-дошкільний навчальний заклад" Роздільнянської районної ради Одеської області (місцезнаходження: 67411, Одеська обл., Роздільнянський район, село Гаївка, вул. Пікула, будинок 100-А; код ЄДРПОУ 25037949), за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Роздільнянської районної ради Одеської області (місцезнаходження: 67400, Одеська обл., Роздільнянський район, місто Роздільна, вул. Свердлова, будинок 9; код ЄДРПОУ 25033638), Роздільнянської районної державної адміністрації Одеської області (місцезнаходження: 67400, Одеська обл., Роздільнянський район, місто Роздільна, вул. Незалежності, будинок 9; код ЄДРПОУ 04056859) про вжиття заходів реагування у вигляді повного зупинення роботи на підставі ст. ст. 55, 67, 68, 70 Кодексу цивільного захисту України, ч. 5, ст. 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" - задовольнити повністю.

Застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) до Гаївського навчально-виховного комплексу Загальноосвітня школа I-II ступенів-дошкільний навчальний заклад Роздільнянської районної ради Одеської області, розташованого за адресою: 67411, Одеська область, Роздільнянський район, с. Гаївка, вул. Пікула, 100-А, шляхом опечатування (опломбування) всіх дверей (воріт) будівель, приміщень, території, відключення джерел електропостачання (або інших електромереж, електроприладів, пристроїв, обладнання і установок) до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної, техногенної безпеки та у сфері цивільного захисту, вказаних в Акті перевірки № 139 від 14.11.2017 року.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів в порядку приписів ст. 295 КАС України.

Пунктом 15.5 розділу VII Перехідні положення КАС України від 03 жовтня 2017 року визначено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи зберігаються порядок подачі апеляційних скарг та направлення їх до суду апеляційної інстанції, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Рішення набирає законної сили в порядку визначеному ст. 255 КАС України.

Повний текст рішення складено та підписано 22.05.2018 р.

Суддя О.М. Тарасишина

.