Рішення

від 21.05.2018 по справі 826/3346/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

21 травня 2018 року № 826/3346/17

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Огурцов О.П., при секретарі судового засідання Коноваловій Н.Ю. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Джапартс" до Державної податкової інспекції у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, за участі:

представника позивача - не прибув,

представника відповідача - не прибув,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Джапартс" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що у податкового органу відсутні повноваження на проведення камеральної перевірки своєчасності реєстрації податкових накладних по податку на додану вартість, оскільки податкові накладні та розрахунки коригувань до них відповідно до положень чинного законодавства не є податковою звітністю, а отже своєчасність їх реєстрації не може бути перевірена під час проведення камеральної перевірки. Також позивач посилається на порушення строків проведення перевірки та позбавлення його права на подання заперечень на акт перевірки. Представник позивача у судове засідання не прибув, через канцелярію суду подав клопотання щодо розгляду справи в порядку письмового провадження.

Відповідач проти позовних вимог заперечив, надав письмові заперечення в яких просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. Свої заперечення на адміністративний позов відповідач обґрунтовує тим, що строки проведення камеральної перевірки встановлені пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України застосовуються лише щодо проведення камеральних перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість та не можуть бути застосовані до перевірки дотримання інших вимог податкового законодавства з податку на додану вартість. Також відповідач посилався на те, що відсутність розробленого та затвердженого порядку (механізму) застосування штрафних санкцій не виключає відповідальності за порушення у вигляді штрафу прямо передбаченого Податковим кодексом України.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, про причини неприбуття суд не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ухвалив продовжити розгляд справи у письмовому провадженні.

Під час судового розгляду справи, судом встановлено наступне.

26.07.2016 Державною податковою інспекцією у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві проведено камеральну перевірку даних Єдиного реєстру податкових накладених відносно Товариства з обмеженою відповідальністю "Джапартс" за травень 2016 року за результатами якої складено акт № 2431/26-55-12-01.

Відповідно до зазначеного акту дані камеральної перевірки свідчать про порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних і розрахунків коригувань до податкових накладних в ЄРПНЮ, а саме порушено граничний термін реєстрації від 1 до 15 днів щодо 20 податкових накладених на загальну суму 596 022,28 грн.

На підставі акту від 26.07.2016 № 2431/26-55-12-01 прийнято податкове повідомлення - рішення від 26.07.2016 № 0021221201, яким застосовано штраф в розмірі 10% у сумі 596 02,23 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Джапартс" не погоджуючись з податковим повідомленням - рішення від 26.07.2016 № 0021221201, вважаючи його протиправним та таким, що підлягає скасуванню звернулось з відповідним позовом до суду.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов висновку про те, що права та інтереси за захистом яких позивач звернувся до суду не були порушені з огляду на наступне.

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно з пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

У свою чергу, підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Статтею 76 Податкового кодексу України встановлено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Таким чином метою камеральної перевірки є виявлення в поданій звітності, інших даних систем електронного адміністрування, зокрема Єдиного реєстру податкових накладних (далі - ЄРПН), арифметичних та/або методологічних помилок, або інших відомостей, які призвели до заниження/завищення податкових зобов'язань або свідчать про допущені платником податків порушення термінів, порядку реєстрації податкових накладних, акцизних накладних або про неподання (несвоєчасне подання) податкової звітності, відповідальність за що передбачена статтями 120, 1201, 1202 Податкового кодексу України.

Тобто надані контролюючому органу повноваження проводити камеральні перевірки на підставі даних ЄРПН охоплюють, у тому числі, питання дотримання термінів реєстрації податкових накладних у ЄРПН.

Отже, враховуючи положення підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, камеральною перевіркою (у контексті спірних правовідносин) вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу на підставі даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість, яка складається, зокрема, і з даних ЄРПН, що свідчить про правомірність дій відповідача при проведенні камеральної перевірки щодо термінів реєстрації податкових накладних в ЄРПН, за результатами якої складено акт від 26.07.2016 № 2431/26-55-12-01.

Безпідставність посилань позивача на Методичні рекомендації щодо організації та проведення камеральних перевірок податкової звітності платників податків, крім перевірок податкової декларації про майновий стан і доходи та податкової декларації платника єдиного податку фізичної особи-підприємця, затверджених наказом Міністерства доходів і зборів України № 165 від 14.06.2013, зумовлюється наступним.

Зазначеними Методичними рекомендаціями передбачено алгоритм дій контролюючого органу при проведенні камеральної перевірки податкової звітності, що не є виключним предметом дослідження у ході такої перевірки, як зазначалося вище згідно з підпунктом 75.1.1 пункту75.1 статті 75 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Методичні рекомендації щодо організації та проведення камеральних перевірок податкової звітності платників податків, крім перевірок податкової декларації про майновий стан і доходи та податкової декларації платника єдиного податку фізичної особи-підприємця, затверджено наказом Міністерства доходів і зборів України № 165 від 14.06.2013, в той час як з 01.01.2015 законодавець розширив предмет камеральної перевірки, доповнивши підпункт 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України положеннями, відповідно до яких предметом камеральної перевірки, окрім даних податкової звітності, є також дані системи електронного адміністрування податку на додану вартість (зокрема, дані Єдиного реєстру податкових накладних).

Також суд вважає безпідставними та такими, що не стосуються спірних правовідносин, посилання позивача на те, що контролюючий орган при проведенні камеральної перевірки може перевіряти дані Єдиного реєстру податкових накладних та при виявленні розбіжностей - провести документальну позапланову виїзну перевірку, оскільки вказана підстава для проведення документальної позапланової виїзної перевірки, передбачена абзацом 16 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, виникає у разі виявлення податковим органом розбіжностей між даними податкових декларацій та даними ЄРПН, що у даному випадку відповідач взагалі не досліджував у ході камеральної перевірки позивача.

Таким чином, відповідачем правомірно проведено камеральну перевірку позивача з питань дотримання термінів реєстрації податкових накладних, за результатами якої складено акт від 26.07.2016 № 2431/26-55-12-01.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного суду від 06.03.2018 у справі № 821/193/17 (адміністративне провадження №К/9901/1857/17)

Посилання позивача на порушення відповідачем 30-денного строку проведення камеральної перевірки підлягають відхиленню судом, оскільки зазначене обмеження, передбачене пунктом 200.10 статті 201 Податкового кодексу України, стосується проведення перевірки даних податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання), тоді як предметом камеральної перевірки, за наслідками якої було прийнято податкове повідомлення - рішення, було дотримання позивачем строків реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкових накладних згідно з пунктом 201.10 Податкового кодексу України, що не є підставою для невідображення суми ПДВ за таким документом у декларації відповідного звітного періоду.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного суду від 30.01.2018 у справі № 820/3055/17 (адміністративне провадження №К/9901/1855/17)

Відповідно до пункту 86.2 статті 86 Податкового кодексу України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Пунктом 86.7 статті 86 Податкового кодексу України встановлено, що у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податків протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки). Такі заперечення розглядаються контролюючим органом протягом п'яти робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податку (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень, про що такий платник податку зазначає у запереченнях. У разі якщо платник податку виявив бажання взяти участь у розгляді його заперечень до акта перевірки, контролюючий орган зобов'язаний повідомити такого платника податків про місце і час проведення такого розгляду. Таке повідомлення надсилається платнику податків не пізніше наступного робочого дня з дня отримання від нього заперечень, але не пізніше ніж за два робочих дні до дня їх розгляду. Рішення про визначення грошових зобов'язань приймається керівником контролюючого органу (або його заступником) з урахуванням результатів розгляду заперечень платника податків (у разі їх наявності). Платник податків або його законний представник може бути присутнім під час прийняття такого рішення.

Згідно з пунктом 86.8 статті 86 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення приймається керівником контролюючого органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень (за результатами фактичної перевірки - з дня реєстрації (надходження) акта такої перевірки до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Отже податкове повідомлення рішення може бути прийнято протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки. Водночас, враховуючи надане платнику податків право на подання протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта перевірки заперечень на нього, воно не може бути прийнято раніше спливу відповідного строку.

Акт камеральної перевірки № 2431/26-55-12-01 було складено 26.07.2016 та того ж дня на його підставі прийнято податкове повідомлення - рішення №0021221201.

Таким чином, податкове повідомлення - рішення від 26.07.2016 № 0021221201 було прийнято відповідачем до спливу наданого позиву строку на подання заперечень на акт камеральної перевірки від 26.07.2016 № 2431/26-55-12-01, а отже позбавлено позивача відповідного права, що є порушенням вимог статті 86 Податкового кодексу України.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України наведені критерії законності рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, якими є, зокрема, прийняття (вчинення) таких рішень, (дій, бездіяльності) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

З огляду на зазначене, керуючись статтями 241, 243, 244, 245, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Джапартс" (01042, м. Київ, вул. Чигоріна, 12, офіс 213, код ЄДРПОУ 35848208) до Державної податкової інспекції у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві (01011, м. Київ, вул. Лєскова, 2, код ЄДРПОУ 39669867) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві від 26.07.2016 № 0021221201.

3. Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Джапартс" (01042, м. Київ, вул. Чигоріна, 12, офіс 213, код ЄДРПОУ 35848208) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві (01011, м. Київ, вул. Лєскова, 2, код ЄДРПОУ 39669867) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1600 грн. (одна тисяча шістсот грн. 00 коп.).

Відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.П. Огурцов