Рішення

від 21.05.2018 по справі 826/4292/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 травня 2018 року м. Київ № 826/4292/18

Окружний адміністративний суд міста Києва, у складі головуючого судді Вовка П.В., розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Сокіл до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю Сокіл (далі також - ТОВ Сокіл , позивач) до Головного управління ДФС у м. Києві (далі також - ГУ ДФС у м. Києві, відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 09 листопада 2017 року № 0009171401 та № 0009161401.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що висновки акту перевірки, на підставі яких було прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення, не відповідають дійсним обставинам справи та нормам чинного законодавства, і тому позивач вважає спірні рішення такими, що підлягають скасуванню.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 березня 2018 року, у зв'язку з належністю даної справи до категорії справ незначної складності у відповідності до вимог п. 10 ч. 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), враховуючи вимог ч. 5 статті 262 КАС України, в даній справі було відкрито спрощене позовне провадження, яке здійснюватиметься без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Вказане рішення суду було отримане представниками позивача та відповідача 26 березня 2018 року.

Виходячи з наведеного судом робиться висновок про те, що всі учасники справи були належним чином повідомлені про обставини її розгляду у визначеному ухвалою суду від 21 березня 2018 року порядку.

У встановлений судом строк від відповідача надійшов відзив на адміністративний позов, в якому він просить відмовити в задоволенні заявлених ТОВ Сокіл позовних вимог, оскільки оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийнято контролюючим органом відповідно до вимог чинного законодавства, посилаючись на обставини, викладені в акті перевірки та такому відзиві.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

В С Т А Н О В И В:

Як вбачається з матеріалів справи, за результатами проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ Сокіл (код 22867573) з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ Арматех Буд (код 39419330) за період з 01 листопада 2015 року по 30 листопада 2015 року та ТОВ ОФЕРТ ГРУП (код 40147989) за квітень 2016 року, травень 2016 року з податку на додану вартість, відповідачем складено акт від 17 жовтня 2017 року № 445/26-15-14-01-02/22867573 (далі також - акт перевірки), яким встановлено порушення позивачем вимог:

- п. 44.1 статті 44, пп. 198.1, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України (далі також - ПК України), в результаті чого встановлено завищення від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за листопад 2015 року 93 558, 00 грн. та заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 67 672, 00 грн., в тому числі за квітень 2016 року в сумі 49 683, 00 грн., травень 2016 року в сумі 17 989, 00 грн.

Податковим органом під час проведення перевірки була встановлена відсутність реального характеру господарських операцій позивача з контрагентами ТОВ Арматех Буд та ТОВ ОФЕРТ ГРУП , що і стало підставою для визнання відповідачем порушення ТОВ Сокіл вимог податкового законодавства.

На підставі наведених висновків акту перевірки, ГУ ДФС у м. Києві прийнято наступні податкові повідомлення-рішення:

- форми Р від 09 листопада 2017 року № 0009171401, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 84 590, 00 грн., з яких за податковими зобов'язаннями 67 672, 00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 16 918, 00 грн.;

- форми В4 від 09 листопада 2017 року № 0009161401, яким встановлено завищення позивачем суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду з податку на додану вартість у розмірі 93 558, 00 грн.

Не погоджуючись із прийнятим відповідачем податковими повідомленнями-рішеннями ТОВ Сокіл звернулось із скаргою б/н від 27 листопада 2017 року до Державної фіскальної служби України (далі також - ДФС України).

На наслідками розгляду зазначеної скарги ДФС України прийнято рішення від 22 лютого 2018 року № 6672/6199-99-21-01-07-25 відповідно до якого, оскаржувані податкові повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу - без задоволення.

Незгода із прийнятими контролюючим органом податковими повідомленнями-рішеннями обумовила позивача на звернення до суду із даним позовом.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд прийшов до висновку про необґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Матеріалами справи встановлено, що 10 листопада 2015 року між позивачем, в особі директора ОСОБА_1 (за договором - підрядник) та ТОВ Арматех БУД в особі директора ОСОБА_2 (за договором - субпідрядник) було укладено договір субпідряду №10/11-2015, згідно умов якого підрядник доручає, а субпідрядник зобов'язується виконати комплекс робіт по спорудженню каналізації на об'єкті Напірний колектор господарсько-побутової каналізації К1Н для житлових будинків по вулиці АДРЕСА_1 Зовнішні мережі напірної каналізації К1Н .

Крім того, 14 березня 2016 року між позивачем в особі директора ОСОБА_1 (за договором - підрядник) та ТОВ ОФЕРТ ГРУП в особі директора ОСОБА_4 (за договором - субпідрядник) було укладено договір субпідряду № 14/03-16сп, згідно умов якого підрядник передає, а субпідрядник приймає на себе виконання монтажних робіт при влаштуванні будівельного водозниження на об'єкті Будівництво перспективного самопливного колектора по продовженню вулиці Колекторної від проспекту Григоренка до існуючого Головного Лівобережного колектора Д=2500мм по об'єкту будівництво багатоповерхових житлових будинків з об'єктами культурно-побутового призначення за адресою: ж.м. Осокорки-Північні мкр. 2, 3, 4 у Дарницькому районі міста Києва; Інженерні мережі; об'єми поточного періоду; по факту; Інженерні мережі будівництва .

На підтвердження виконання вказаних договорів, сторонами були оформлені первинні документи:

- протокол погодження договірної ціни (додаток № 1 до договору № 10/11-2015 від 10 листопада 2015 року);

- довідка про вартість виконання будівельних робіт та витрати за листопад 2015 року;

- акт приймання виконання будівельних робіт за листопад 2015 року;

- договірна ціна на будівництво Будівництво перспективного самопливного колектора по продовженню вулиці Колекторної від проспекту Григоренка до існуючого Головного Лівобережного колектора Д=2500мм по об'єкту будівництво багатоповерхових житлових будинків з об'єктами культурно-побутового призначення за адресою: ж.м. Осокорки-Північні мкр. 2, 3, 4 у Дарницькому районі міста Києва , що здійснюється в 2016 році (додаток № 1 до договору № 14/03-16сп від 14 березня 2016 року);

- довідка про вартість виконання будівельних робіт та витрати за квітень 2016 року;

- акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт за квітень 2016 року;

- довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за травень 2016 року;

- акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт за травень 2016 року;

- податкові накладні № 40 від 30 листопада 2015 року, № 112 від 29 квітня 2016 року, № 113 від 31 травня 2016 року;

- витяги з Єдиного реєстру податкових накладних №№ 16, 11, 13.

Сплачені за усіма вказаними вище зобов'язаннями кошти були включені позивачем до сум податкового кредиту з податку на додану вартість звітних періодів, що перевірялись податковим органом.

Згідно з пп. 14.1.181 п. 14.1 статті 14 ПК України (тут і далі нормативно-правові акти наведені в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.1 статті 198 ПК України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пункт 198.3 статті 198 ПК України встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 201.10 статті 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з п. 198.2 статті 198 ПК України, датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до п. 198.6 статті 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно з п. 201.1 статті 201 ПК України, платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу); д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Відповідно до ч. 1, 2 статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність , підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з пп. 2.15 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704, визначено, що первинні документи підлягають обов'язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції діючому законодавству, логічна ув'язка окремих показників.

Так, на підтвердження виконання господарських операцій з контрагентами за договорами субпідрядів від 10 листопада 2015 року № 10/11-2015 та від 14 березня 2016 року № 14/03-16сп, ТОВ Сокіл було надано суду ряд первинних документів, вказаних вище.

Дослідивши такі документи, судом встановлено, що надані акти приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2015 року, квітень-травень 2016 року, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати, не містять обов'язкових реквізитів, а саме дат їх складання та підписання сторонами, що свідчить про порушення ч. 1-2 статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність .

За умовами вказаних договорів, позивачем не надано жодних доказів на підставі яких можна встановити технічну можливість виконання господарських операцій із урахуванням фактичних господарських ресурсів субпідрядника (наявність виробничих потужностей, персоналу тощо) та фактичного змісту операції (наявність проектної, технічної документації, наявність власних або залучених засобів, час та спеціальна обстановка тощо).

В той же час, сукупність наданих суду фінансово-господарських документів не дає суду можливості встановити реальний характер виконання сторонами договорів субпідряду, а також взятих за ними на себе зобов'язань.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 березня 2018 року згідно положень ч. 4 статті 9, ч. 3 статті 77 КАС України було витребувано у ТОВ Арматех Буд (код ЄДРПОУ 39419330) та ТОВ ОФЕРТ ГРУП (код ЄДРПОУ 40147989) протягом п'ятнадцяти днів з дати отримання даної ухвали належним чином завірені копії документів щодо взаємовідносин з позивачем, що підтверджують: наявність на підприємстві трудових ресурсів та основних засобів виробництва; укладання та виконання договорів з третіми особами щодо реалізації своїх зобов'язань на користь ТОВ Сокіл , виконання таких зобов'язань особисто.

Зазначена ухвала суду направлялась на адресу контрагентів позивача, проте була повернута із позначками за закінченням терміну зберігання та не розшукано .

Станом на час вирішення вказаного спору ТОВ Арматех Буд та ТОВ ОФЕРТ ГРУП не виконано вимоги ухвали суду в частині надання документів щодо взаємовідносин з позивачем.

З огляду на зазначене, суд приходить до про те, що позивачем не було належним чином обґрунтовано свою позицію щодо реального характеру виконання сторонами договорів субпідряду взятих за ними на себе зобов'язань.

Крім того, суд звертає увагу на те, що актом перевірки було встановлено, що ТОВ Арматех Буд , код ЄДРПОУ 39419330 (19 травня 2016 року змінено найменування юридичної особи на ТОВ Мармар Тех ) на адресу ТОВ Сокіл було виписано податкові накладні, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати, а також акти приймання виконаних робіт на загальну суму 561 345, 76 грн., у тому числі ПДВ на суму 93 557, 63 грн.

Керівником, головним бухгалтером ТОВ Арматех Буд в листопаді 2015 року був ОСОБА_2

При цьому, Печерським районним судом міста Києва на виконання ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 березня 2018 року надано належним чином засвідчену копію вироку від 05 квітня 2016 року по справі № 757/13559/16-к, який набрав законної сили 06 квітня 2016 року.

Вказаним вироком, затверджено угоду про визнання винуватості від 16 березня 2016 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32016100000000046 від 16 березня 2016 року за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 статті 27, ч. 2 статті 28, ч. 1 статті 205 Кримінального кодексу України (далі також - КК України), укладено між прокурором відділу прокуратури міста Києва Брянцевим В.Л. та обвинуваченим ОСОБА_2, його захисником Балійчук Л.І.

ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 статті 27, ч. 2 статті 28, ч. 1 статті 205 КК України та призначено узгоджене сторонами згідно угоди про визнання винуватості від 16 березня 2016 року покарання у вигляді штрафу у розмірі п'ятсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що дорівнює 8 500, 00 грн.

Вироком Печерського районного суду міста Києва від 05 квітня 2016 року по справі №757/13559/16-к, зокрема, встановлено, що не маючи наміру здійснювати діяльність підприємства, пов'язану з торгівлею товарами (виконанням робіт, наданням послуг), зафіксовану у статутних документах ТОВ Арматех Буд (код ЄДРПОУ 39419330), усвідомлюючи протиправний характер запропонованих йому дій як майбутнього засновника та власника вказаного підприємства, ОСОБА_2, перебуваючи в червні 2015 року у м. Києві, погодився на пропозицію невстановленої особи придбати ТОВ Арматех Буд з метою прикриття незаконної діяльності. При цьому, ОСОБА_2, діючи умисно з метою прикриття незаконної діяльності третіх осіб, з корисливих мотивів, сприяючи вчиненню фіктивного підприємництва, надав невстановленій особі власні паспортні дані, зокрема копію паспорту громадянина України серії НОМЕР_1 від 02 листопада 2007 року виданий Лановецьким РВ УМВС України в Тернопільській області, та копію довідки про присвоєння йому ідентифікаційного номеру НОМЕР_2, необхідні для складання статутних та реєстраційних документів підприємства.

Використовуючи ТОВ Арматех Буд для прикриття незаконної діяльності, невстановлені особи з метою надання протиправній діяльності вигляду законної та уникнення контролю за своєю діяльністю зі сторони контролюючих органів отримали можливість, минуючи ОСОБА_2, який формально рахувався засновником та директором товариства, упродовж 2015-2016 років складати та видавати від його імені господарські угоди та первинні фінансово-господарські документи, фактично не здійснюючи купівлю-продаж товарів (робіт, послуг), надавати послуги з мінімізації податкових зобов'язань, які підлягають сплаті до бюджету наступним підприємствам реального сектору економіки: ТОВ Партнер Центр ЛТД (ЄДРПОУ 37773208), ТОВ УКР СТРОЙ СЕРВІС (ЄРДПОУ 39523181),ТОВ СФЕРАЛАЙН (ЄДРПОУ 37404411), ТОВ АРТ БУД СЕРВІС (ЄДРПОУ 37140061), ТОВ НАФТОТРЕЙД ЛТД (38833409), ТОВ ІНКОММ (ЄДРПОУ 30118003), ТОВ СМП-АВТОМАТИКА (ЄДРПОУ 38760010).

Таким чином, ОСОБА_2 своїми умисними діями, які виразились у пособництві у фіктивному підприємництві, тобто у придбанні суб'єкта підприємницької діяльності (юридичної особи) з метою прикриття незаконної діяльності, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 статті 27, ч. 2 статті 28, ч. 1 статті 205 КК України.

Вказане, на думку суду, додатково свідчить про відсутність факту здійснення фінансово-господарських операцій ТОВ Арматех Буд (код ЄДРПОУ 39419330) у звітних періодах.

Таким чином, перевіркою не підтверджено проведення господарських операцій ТОВ Сокіл з ТОВ Арматех Буд за період з 01 листопада 2015 року по 30 листопада 2015 року та встановлено документування зазначених операцій та відображення в бухгалтерському обліку без отримання результатів таких операцій в дійсності, що призвело до завищення податкового кредиту з податку на додану вартість за листопад 2015 року у розмірі 93 558, 00 грн.

Суд погоджується з такими висновками ГУ ДФС у м. Києві, з огляду на те, що первинні документи, які стали підставою для формування податкового кредиту та валових витрат, виписані контрагентом, фіктивність господарської діяльності якого встановлена вироком суду, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставними.

Статус фіктивного підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю, навіть за формального підтвердження її первинними документами.

Вказана позиція суду узгоджується з позицією Верховного Суду України, викладеною у постановах від 26 січня 2016 року у справі № 21-4781а15 та від 24 травня 2016 року у справі № 21-5332а15 та позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 20 лютого 2018 року у справі № 2а-8775/10/0870.

Крім того, в ході проведення перевірки позивача податковим органом було встановлено, що ТОВ ОФЕРТ ГРУП було виписано на користь ТОВ Сокіл податкові накладні, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати, а також складено акти приймання виконаних будівельних робіт на загальну суму 406 032, 72 грн., у тому числі ПДВ на суму 67 672, 12 грн.

Керівником ТОВ ОФЕРТ ГРУП у період з 01 квітня 2016 року по 31 травня 2016 року значилась гр. ОСОБА_4

Як зазначено в акті перевірки та підтверджено матеріалами справи, в ході досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32017100080000017 від 07 лютого 2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 статті 205 КК України, громадянка ОСОБА_4 надала пояснення, якими повідомила про свою непричетність до реєстрації та ведення фінансово-господарської діяльності ТОВ ОФЕРТ ГРУП (код ЄДРПОУ 40147989).

З урахуванням викладеного податковий орган дійшов висновку про відсутність факту здійснення фінансово-господарських операцій ТОВ ОФЕРТ ГРУП у відповідних періодах та маніпулювання показниками податкової звітності з податку на додану вартість у квітні-травні 2016 року.

Перевіркою ТОВ Сокіл не встановлено здійснення господарських операцій по отриманню послуг від вказаного вище контрагента, що призвело до завищення податкового кредиту з податку на додану вартість на загальну суму 67 672, 00 грн., у тому числі за квітень 2016 року - 49 683, 00 грн. та за травень 2016 року - 17 989, 00 грн.

Суд зазначає, що відсутність стовно керівника контрагента позивача на час розгляду даної справи вироку не може спростовувати достовірність її пояснень відносно характеру укладених угод і фактичного здійснення за цими угодами операцій.

Така позиція суду узгоджується із позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 03 листопада 2015 року у справі № 21-4471а15.

Недоведеність фактичного здійснення господарської операції (нездійснення операції) позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкової вигоди, а покупця - права на формування цієї податкової вигоди навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та у зв'язку з цим юридично дефектних первинних документів, і незважаючи на наявність у платника податку доказів сплати продавцеві вартості товарів/послуг, якщо рух коштів не забезпечений зв'язком з господарською діяльністю учасників цих операцій. При цьому відсутність ділової мети також є підставою для відмови у наданні податкової вигоди.

Крім того, під час вирішення даної справи, суд бере до уваги правову позицію Верховного Суду України, що викладена в у постановах від 05 березня 2012 року по справі № 21-421а11, від 22 вересня 2015 року по справі № 21-887а15, від 01 грудня 2015 року по справі № 21-3788а15, згідно яких податкові накладні, які стали підставою для формування податкового кредиту, виписані від імені осіб, які заперечують свою участь у створенні та діяльності контрагентів платника податків, зокрема, й у підписанні будь-яких первинних документів, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставним.

Виходячи з наведеного у сукупності, суд приходить до висновку, що в даному випадку позивачем не доведено наявності обставин та підстав, з якими наведені вище норми податкового законодавства пов'язують можливість правомірного формування спірних сум податкових вигод що, відповідно, свідчить про відсутність у позивача підстав для зменшення розміру податкових зобов'язань внаслідок зменшення бази оподаткування (витрати за податковим законодавством), одержання права на податкове вирахування (податковий кредит), одержання права на податкову пільгу. Надані позивачем матеріали та наведені ним доводи не спростовують наведеного та не доводять зворотного.

Таким чином, прийняті на підставі висновків акту перевірки податкові повідомлення рішення від 09 листопада 2017 року № 0009171401 та № 0009161401 ґрунтуються на нормах податкового законодавства та скасування не підлягають.

Відповідно до статті 244 КАС України, під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:

1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Відповідно до положень чч. 1 та 2 статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно положень статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Частинами 1 статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, матеріалів справи, суд приходить до висновку про те, що вимоги позивача не підлягають задоволенню.

Враховуючи положення статті 139 КАС України, судові витрати не підлягають розподілу.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 241-246, 250, 255 КАС України суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю Сокіл (01034, місто Київ, вулиця Прорізна, будинок 8; код ЄДРПОУ 22867573) до Головного управління ДФС у м. Києві 04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, 33/19; код ЄДРПОУ 37995466) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити.

Рішення суду, відповідно до ч. 1 статті 255 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 КАС України.

Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII Перехідні положення КАС України в редакції Закону №2147-VIII, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя П.В. Вовк