Ухвала

від 22.05.2018 по справі 825/2064/18

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

22 травня 2018 року Чернігів Справа № 825/2064/18

Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Баргаміна Н.М., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Талалаївського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області про зняття арешту,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Талалаївського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області про зняття арешту з усього нерухомого майна, яке належить ОСОБА_1, накладеного на підставі постанови старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Таталаївського районного управління юстиції Зорія А.В. про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП № 30039643 від 21.05.2013.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.

Перевіривши позовну заяву та додані до неї документи суд прийшов до наступного висновку.

Згідно частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Пунктом 1 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Частиною першою статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

У відповідності до вимог частини першої статті 74 Закону України Про виконавче провадження рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Статтею 447 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції (частина перша статті 448 Цивільного процесуального кодексу України).

Аналіз вищевикладених положень свідчить, що оскарження рішень, дій чи бездіяльності виконавця під час виконання судового рішення здійснюється сторонами, іншими учасниками та особами за правилами того судочинства, яким суд керувався при прийнятті цього судового рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем заявлена вимога про зняття арешту з усього нерухомого майна, накладеного на підставі постанови старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Таталаївського районного управління юстиції Зорія А.В. про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП № 30039643 від 21.05.2013, яка прийнята в процесі виконання виконавчого листа № 2-184/09, виданого Талалаївським районним судом в Чернігівській області про солідарне стягнення з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 11407,82 грн. заборгованості за кредитним договором.

З огляду на викладене, позовні вимоги позивача не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, а мають бути розглянуті за правилами Цивільного процесуального кодексу України.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

На підставі викладеного, у відкритті провадження в адміністративній справі необхідно відмовити, оскільки позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Роз'яснити позивачу, що він має право звернутися до суду у порядку цивільного судочинства.

Керуючись статтями 2, 19, 170, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

У Х В А Л И В:

У відкритті провадження в справі за позовом ОСОБА_1 до Талалаївського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області про зняття арешту - відмовити.

Копію ухвали про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі, разом із позовною заявою та усіма доданими до неї документами надіслати позивачу.

Попередити позивача, що повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.

Суддя Н.М. Баргаміна