Постанова

від 17.05.2018 по справі 804/7725/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

17 травня 2018 рокусправа № 804/7725/17

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя: Прокопчук Т.С.

судді: Мельник В.В. Шлай А.В.

за участю секретаря судового засідання: Горшкова В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Селянського (фермерського) господарства Шевченко

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2017 року (суддя: Горбалінський В.В) по адміністративній справі № 804/7725/17

за адміністративним позовом Селянського (фермерського) господарства Шевченко до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про визнання неправомірними та скасування постанов, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач Селянське (фермерське) господарство Шевченко (далі - С(Ф)Г Шевченко ) 21.11.2017 року звернулося до суду з позовом до відповідача Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області (далі - ГУ Держпраці у Дніпропетровській області), в якому просить визнати неправомірними та скасувати винесені начальником ГУ Держпраці у Дніпропетровській області Снісар В.В. 23.10.2017 року постанови про накладення штрафів на позивача, а саме:постанову №111/4.4-1/741 в розмірі 9 600 грн. на підставі абз.3 ч. 2 ст. 265 КЗпП України; постанову № 111/4.4-1/742 в розмірі 96 000 грн. на підставі абз.4 ч. 2 ст. 265 КЗпП України; постанову № 111/4.4-1/743 в розмірі 3 200 грн. на підставі абз.8 ч. 2 ст. 265 КЗпП України.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.12.2017 року позовні вимоги задоволено частково, визнано протиправною та скасовано постанову начальника ГУ Держпраці у Дніпропетровській області Снісар В.В. №111/4.4-1/743 від 23.10.2017 року про накладення на позивача штрафу в розмірі 3 200 грн., в іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовлено, стягнуто на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача сплачену суму судового збору в розмірі 49,51 грн.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, С(Ф)Г Шевченко подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить постанову скасувати та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Апеляційна скарга обґрунтована неправомірністю висновків суду першої інстанції щодо визнання правомірними винесених відповідачем постанов про накладення на позивача штрафу №111/4.4-1/741,№111/4.4-1/742 від 23.10.2017 року та відмови у задоволенні позовних вимог в цій часині.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, а також правильність застосування судом норм права та правової оцінки обставин у справі, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Приписами ст.38 Закону України Про охорону праці визначено, що державний нагляд за додержанням законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці.

Пунктами 1,2,4,7 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №96 від 11.02.2015 року визначено, що Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, який реалізує, зокрема, державну політику у сфері нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю.

Держпраці у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства. Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Процедуру проведення Державною інспекцією України з питань праці та її територіальними органами перевірок додержання законодавства з питань праці встановлено Порядком проведення перевірок посадовими особами Державної інспекції України з питань праці та її територіальних органів, затвердженим наказом Міністерства соціальної політики України № 390 від 02.07.2012 року, п. 3,7 якого передбачено, що інспектор може проводити планові та позапланові перевірки, які можуть здійснюватися за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених Законом України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності .

За результатами перевірки складається акт перевірки. У разі виявлення порушень законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування вносяться приписи про усунення виявлених порушень, вживаються заходи щодо притягнення до відповідальності винних осіб згідно із вимогами чинного законодавства.

Пунктом 28,29 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 295 від 26.04.2017 року (далі - Порядок №295) визначено, що у разі виконання припису в установлений у ньому строк заходи до притягнення об'єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності не вживаються. Заходи до притягнення об'єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності за використання праці неоформлених працівників, несвоєчасну та не у повному обсязі виплату заробітної плати, недодержання мінімальних гарантій в оплаті праці вживаються одночасно із внесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень у ході інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що на підставі наказу №228-І від 29.09.2017 року та направлення № 106-4.1.-І від 29.09.2017 року ГУ Держпраці у Дніпропетровській області у період з 05.10.2017 року по 06.10.2017 року проведена позапланова перевірка С(Ф)Г Шевченко з питань додержання вимог законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за результатами якої складено акт № 111/4.4-1 від 06.10.2017 року, примірник якого надісланий відповідачем на адресу позивача 10.10.2017 року(а.с.117).

Відповідно до викладених в акті перевірки висновків позивачем вчиненні порушення законодавства про працю в частині, зокрема: 1) розірвання трудового договору з підстав, передбачених п. п. 2 - 5, 7 ст. 40, п. 2 і 3 ст. 41 КЗпП України, без здійснення попередньої згоди виборного органу (профспілкового представництва); 2) не проведена індексація заробітної плати працівникам підприємства у 2017 році, а саме у червні - серпні працівникам ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та у вересні ОСОБА_4, ОСОБА_5; 3) при звільненні та на час перевірки не проведено остаточних розрахунків з працівниками ОСОБА_7 з 01.08.2017 року в розмірі 3 066,64 грн., ОСОБА_6 з 01.08.2017 року в розмірі 3 495,53 грн.; а при звільненні ОСОБА_8 з 22.03.2017 року , ОСОБА_9 з 22.06.2017 року остаточні розрахунки з ними проведено відповідно 31.03.2017 року в розмірі 1 197,81 грн. та 30.06.2017 року в розмірі 1 083,98 грн.

На підставі акту перевірки 06.10.2017 року ГУ Держпраці у Дніпропетровській області складено припис № 111/4.4-1-92, яким зобов'язано С(Ф)Г Шевченко вжити заходи по усуненню виявлених перевіркою порушень вимог законодавства про працю строком до 07.11.2017 року, який надісланий на адресу позивача 10.10.2017 року (а.с.117).

Повідомленням №7961-15/04 від 11.10.2017 року ГУ Держпраці у Дніпропетровській області інформувало позивача про запрошення його для розгляду справи про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, що відбудеться 23.10.2017 року о 13 год. 30 хв., отримане позивачем 18.10.2017 року (а.с.48).

23.10.2017 року начальником ГУ Держпраці у Дніпропетровській області Снісар В.В. прийнято постанови про накладення на позивача штрафів: №111/4.4-1/741 в розмірі 9 600 грн. на підставі абз.3 ч. 2 ст. 265 КЗпП України; № 111/4.4-1/742 в розмірі 96 000 грн. на підставі абз.4 ч. 2 ст. 265 КЗпП України; № 111/4.4-1/743 в розмірі 3 200 грн. на підставі абз.8 ч. 2 ст. 265 КЗпП України.

Із матеріалів справи вбачається надання позивачем відповідачу повідомлення про виконання вимог отриманого ним 25.10.2017 року припису № 111/4.4-1-92 від 06.10.2017 року (а.с.54,81,82), в якому позивач зазначає, зокрема, що : 1) розірвання трудового договору з найманими працівниками з підстав, зазначених у п. 2-7 ст. 40 КЗпП здійснюється у відповідності з вимогами пп. 6-7 ст. 43-1 цього Кодексу, а вимоги ст. 43 цього Кодексу будуть виконуватися у випадку створення профспілкової організації; 2) вимоги законодавства про індексацію заробітної плати найманих працівників, зокрема ч. 2 ст. 97 КЗпП, ст. 33 Закону № 108/95-ВР виконуються С(Ф)Г Шевченко шляхом щомісячного контролю за наявності підстав для застосування індексації. Індексація не здійснюється при не перевищенні порогу індексації та у випадку, коли підвищення доходу перевищує суму індексації; 3) при звільненні працівників за будь - якими мотивами їм виплачуються гроші від підприємства в день звільнення, але є випадки, коли звільненні за п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України не з'являються на підприємство і не отримують в певний час належні їх суми не з вини підприємства. За наслідками перевірки в подібних випадках прийнято рішення в день видання наказу про звільнення надсилати письмове або електронне повідомлення про можливість отримання зазначених сум в будь - який зручний час для працівника.

Не погодившись з вищезазначеними постановами про накладання штрафу за порушення законодавства про працю, С(Ф)Г Шевченко звернулося до суду з вимогами їх скасування.

Оскільки суд апеляційної інстанції згідно приписів ст. 308 ч.1 КАС України переглядає справу та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, позивач погодився з судовим рішення щодо правомірності скасування постанови ГУ Держпраці у Дніпропетровській області № 111/4.4-1/743 щодо накладання штрафу в розмірі 3 200 грн. за порушення вимог абз. 8 ч. 2 ст. 265 КЗпП України, а тому в цій частині законність судового рішення не досліджується.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що за п. 29 Порядку №295 відсутня заборона, визначена п. 28 зазначеного Порядку відносно правовідносин порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю та недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці, а тому доводи позивача в апеляційній скарзі про передчасність постанов відповідача №111/4.4-1/741, №111/4.4-1/742 від 23.10.2017 року про накладення штрафу є помилковими.

Згідно положень ч.1 ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Із матеріалів справи вбачається, що при звільненні працівників ОСОБА_7 з 01.08.2017 року, ОСОБА_6 з 04.08.2017 року, здійснення з ними остаточного розрахунку відповідно в сумі 3 066,64 грн.,та в сумі 3 495,53 грн. (відомості на виплату грошей №8/А, №8/З) ним не проведено, а відносно ОСОБА_9, звільненого 22.06.2017 року, остаточний розрахунок проведено 30.06.2017 року в сумі 1 083,98 грн. (відомість про виплату заробітної плати №6/З).

Зазначені обставини позивачем не заперечуються, будь - які доводи щодо безпідставності зазначення відповідачем даних сум не вказуються, докази неможливості здійснення своєчасного розрахунку з працівниками та повідомлення працівників в день звільнення поштовим або електронним повідомленням про можливість отримання зазначених сум позивачем не надано.

Положеннями абз. 3 ст. 265 КЗпП України передбачено, що юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення.

Викладене свідчить про правомірність дій відповідача в частині застосування до позивача штрафних санкцій за приписами абз. 3 ст. 265 КЗпП України відповідно до постанови №111/4.4-1/741 від 23.10.2017 року в розмірі в розмірі 9 600 грн.

Приписами ст. 1,2 Закону України Про індексацію грошових доходів населення №1282-XII від 03.07.1991 року визначено, що індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру: пенсії, стипендії, оплата праці (грошове забезпечення), суми виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Порядок проведення індексації грошових доходів населення затверджено постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003 року, пп. 1-1 п. 1, абз. 1,2,5,6 п. 4 якого (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб індексуються, зокрема оплата праці (грошове забезпечення).

Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 %. Частина грошових доходів, яка перевищує прожитковий мінімум, встановлений для відповідних соціальних і демографічних груп населення, індексації не підлягає.

Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 %. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 року - місяця опублікування Закону України № 491-IV від 06.02.2003 року Про внесення змін до Закону №1282-XII . Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.

Оскільки величина індексу споживчих цін у лютому, квітні, травні 2017 року перевищила поріг 103 %, С(Ф)Г Шевченко в червні - вересні 2017 року мав обов'язок здійснити індексацію заробітної плати працівникам ОСОБА_4, ОСОБА_5., ОСОБА_6 в розмірі 62,31 грн., оскільки з 01.05.2017 року прожитковий мінімум для відповідних соціальних та демографічних груп населення становив 1 684 грн., коефіцієнт приросту споживчих цін у червні - вересні 2017 року становив 3,7 %, (1 684х3,7%/100%).

Абзацом 3 п. 5 Порядку №1078( в редакції на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.

Колегія суддів вважає посилання позивача на вказану норму, як на підставу відсутності в нього обов'язку проведення індексації працівникам ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 в період червень - вересень 2017 року неправомірною, оскільки з матеріалів справи вбачається, що підвищення окладу даним працівникам останній раз здійснено з 01.01.2017 року, який в період з червня по вересень 2017 року змін не зазнавав.

Положеннями абз. 4 ст. 265 КЗпП України передбачено, що за недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці застосовується штраф у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Викладене свідчить про порушення позивачем чинного законодавства про працю щодо здійснення індексації заробітної плати та правомірність дій відповідача в частині застосування штрафних санкцій за приписами абз. 4 ст. 265 КЗпП України відповідно до постанови № 111/4.4-1/742 від 23.10.2017 року в розмірі 96 000 грн.

Доводи апеляційної скарги зазначені обставини не спростовують.

За таких обставин суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції в достатньому обсязі з'ясовано обставини справи та винесено постанову з додержанням норм права і підстави для її скасування відсутні.

Керуючись ст. 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Селянського (фермерського) господарства Шевченко - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2017 року по адміністративній справі № 804/7725/17- залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду, протягом тридцяти днів з дня її складання в повному обсязі.

Повний текст постанови складений 21 травня 2018 року.

Головуючий суддя: Т.С. Прокопчук

Суддя: В.В. Мельник

Суддя: А.В. Шлай