Постанова

від 15.05.2018 по справі 826/12803/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/12803/17 Суддя (судді) першої інстанції: Власенкова О.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Ісаєнко Ю.А.,

суддів: Лічевецького І.О., Губської Л.В.,

за участю:

секретаря Левченка А.В.,

представника позивача Облап П.В.,

представника відповідача Борозна М.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Київоблдевелопмент" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.03.2018 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Київоблдевелопмент" до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення рішення,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Київоблдевелопмент" звернулося до суду із позовом до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення рішення від 30.06.2017 № 1137140305 про визначення податкової заборгованості зі сплати податку на землю у розмірі 53 430,69 грн. та застосування штрафних санкцій у розмірі 13 357,67 грн.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.03.2018 в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, апелянтом було подано апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення, та прийняти нове, яким задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні вимог апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції просив залишити без змін.

Позивач в судовому засіданні наполягав на задоволенні вимог апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції просив скасувати.

Згідно з ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, у зв'язку із ліквідацією товариства з обмеженою відповідальністю "Київоблдевелопмент" Головним управлінням ДФС у м. Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку названого товариства з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 26.08.2014 по 06.06.2017, результати якої оформлено актом від 13.06.2017 № 183/1-26-15-14-03-04, в якому зафіксовано порушення товариством з обмеженою відповідальністю "Київоблдевелопмент" статті 271 та статті 286 розділу ХІІІ Податкового кодексу України внаслідок заниження податкового зобов'язання по платі за землю (земельний податок) в сумі 53 430,69 грн., в тому числі 2015 рік - 27 436,18 грн., 2016 рік - 25 994,51 грн.

Так, згідно акта перевірки упродовж квітня 2015 року - травня 2016 року у власності товариства з обмеженою відповідальністю "Київоблдевелопмент" перебували земельні ділянки, загальна площа яких за складом угідь становить: рілля - 31,6661 га; багаторічні насадження - 24,0693 га; природні пасовища - 1,5536 га; господарські шляхи та перегони - 0,6976 га.

За період, що перевірявся, загальна сума земельного податку, сплачена позивачем становить 66 356,02 грн., тоді як за висновком контролюючого органу повинна становити 119 786,71 грн.

Заниження в сумі 53 430,69 грн. виникло в результаті того, що підприємством суму земельного податку обчислено без врахування різних показників нормативної грошової оцінки 1 гектара в залежності від складу угідь. Платником податків застосована єдина оцінка для всіх угідь, тоді як для кожного виду угідь за відповідний період вона різна.

Згідно з розрахунком штрафних (фінансових) санкцій по платі за землю до вищевказаного акта перевірки сума грошового зобов'язання, визначена позивачу за 2014 рік, становить 27 436,18 грн., штрафні санкції 6 859,04 грн., а за 2015 рік - 25 994,51 грн., штрафні санкції - 6 498,63 грн.

В зв'язку з викладеним, податковий орган виніс податкове повідомлення-рішення від 30.06.2017 № 1137140305 про визначення позивачу грошового зобов'язання у сумі 66 788,36 грн., в тому числі 53 430,69 грн. зі сплати податку на землю та 13 357,67 грн..- штрафні санкції.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, позивач після процедури адміністративного оскарження звернувся до суду з вказаним позовом.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, виходив з того, що заниження в сумі 53430,69 грн. виникло в результаті того, що підприємством сума земельного податку обчислена без врахування різних показників нормативної грошової оцінки 1 гектара в залежності від складу угідь, а застосовано єдину оцінку для всіх угідь, що суперечить вимогам статті 271, статті 286 Податкового кодексу України.

Колегія суддів погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.

Матеріалами справи підтверджується, що у власності позивача у період з квітня 2015 по травень 2016 року перебували земельні ділянки за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, сільська рада Дмитрівська. Цільове призначення земельних ділянок - для ведення особистого селянського господарства, загальна площа яких 57,289 га, а за складом угідь: рілля - 31,6661 га; багаторічні насадження - 24,0693 га; природні пасовища 1,5536 га.

Приписами статті 206 Земельного кодексу України встановлено, що використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Об'єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні (підпункт 270.1.1 пункту 270.1 статті 270 Податкового кодексу України).

Колегія суддів звертає увагу на те, що згідно з вимогами пункту 271.1 статті 271 Податкового кодексу України базою оподаткування є:

- нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом;

- площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.

Відповідно до пункту 285.1 та пункту 285.2 статті 285 Податкового кодексу України, базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

Статтею 286 Податкового кодексу України передбачено порядок обчислення плати за землю.

Нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь в Україні, станом на 01.07.1995 року проведена відповідно до Методики нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.1995 року №213.

В результаті індексації нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення отримані значення нормативної грошової оцінки 1 гектара угідь (ріллі та перелогів, багаторічних насаджень, природних сіножатей та пасовищ) у цілому по Україні, Автономній Республіці Крим і областях, адміністративних районах та сільськогосподарських підприємствах, станом на кожний рік - з 1995 року по 2016 рік.

Відповідно до даних Держгеокадастру, показники нормативної грошової оцінки 1 гектара сільськогосподарських угідь по Київській області станом на 01.01.2015 року становлять: рілля та перелоги - 26641,79 грн. за гектар, багаторічні насадження - 79968,69 грн. за гектар, природні пасовища - 5631,27 грн. за гектар.

Згідно даних Держгеокадастру, показники нормативної грошової оцінки 1 гектара сільськогосподарських угідь по Київській області станом на 01.01.2016 року становлять: рілля та перелоги - 31970,15 грн. за гектар, багаторічні насадження - 95962,43 грн. за гектар, природні пасовища - 6757,52 грн. за гектар.

Відповідно до пункту 277.1 статті 277 Податкового кодексу України ставка податку за земельні ділянки, розташовані за межами населених пунктів встановлюється у розмірі не більше 5 відсотків від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області.

Згідно з рішенням Дмитрівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 14.01.2015 визначено, що ставка податку на земельні ділянки сільськогосподарських угідь, розташовані за межами населеного пункту, встановлена у розмірі 3 відсотків від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі.

Рішенням Дмитрівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 28.01.2016 визначено, що ставка податку на земельні ділянки сільськогосподарських угідь, розташованих за межами населеного пункту, встановлена у розмірі 5 відсотків від нормативної грошової оцінки площі ріллі.

Враховуючи викладене, судом першої інстанції вірно зазначено, що річна сума земельного податку за 2015 рік повинна становити 83 315,41 грн. в тому числі за складом угідь: 31,6661 га*26641,79 грн. *3%=25309,24 грн.; 24,0693 га *79968,69 грн. *3%=57743,71 грн.; 1,5536 га*5631,27 грн.*3%=262,46 грн. Річна сума земельного податку за 2016 рік повинна становити 166630,83 грн., в тому числі за складом угідь: 31,6661 га *31970,15 грн.*5%=50618,49 грн.; 24,0693 га *95962,43 грн. *5%=115487,42 грн.; 1,5536 га *6757,52 грн.*5%=524,92 грн.

Відтак, за період, який підлягав перевірці загальна сума земельного податку становить 119 786,71 грн., в той час як позивачем визначено суму грошового зобов'язання з земельного податку в розмірі 66 356,02 грн., оскільки підприємством сума земельного податку обчислена без врахування різних показників нормативної грошової оцінки 1 гектара в залежності від складу угідь, що в свою чергу, є порушенням вимог ст.ст. 271, 286 Податкового кодексу України.

Отже, висновок контролюючого органу щодо порушення ТОВ "Київоблдевелопмент" порядку розрахунку земельного податку є обґрунтованим, а оскаржуване податкове-повідомлення рішення винесено правомірно.

Судом апеляційної інстанції критично оцінюються доводи апелянта, які стосуються обставин справи та містять посилання на загальні норми законодавства, які жодним чином не спростовують обґрунтування суду першої інстанції.

Стосовно інших посилань апеляційної скарги, то колегія суддів критично оцінює такі з огляду на їх необґрунтованість, та зазначає, що згідно п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Крім того, судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

За змістом частини першої статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Керуючись статтями 242, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Київоблдевелопмент" залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.03.2018 - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

(Постанову у повному обсязі складено 21.05.2018)

Головуючий суддя Ю.А. Ісаєнко

Суддя І.О. Лічевецький

Суддя Л.В. Губська