Ухвала

від 22.05.2018 по справі 813/3300/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА 22 травня 2018 року Київ справа №813/3300/17 адміністративне провадження №К/9901/51088/18 Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Васильєвої І.А., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДФС у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2017 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2018 року у справі № 813/3300/17 за позовом Обслуговуючого кооперативу «Житлово-Будівельний кооператив «Затишок 1» до Головного управління ДФС у Львівській області про скасування податкових повідомлень-рішень, В С Т А Н О В И В: 15.05.2018 Головне управління ДФС у Львівській області (згідно зі штампом на поштовому конверті) звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2017 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2018 року у справі № 813/3300/17. При вирішенні питання про відповідність касаційної скарги вимогам Кодексу адміністративного судочинства України судом встановлено таке. Вимоги до касаційної скарги встановлено у статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України. Відповідно до частини четвертої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору. Як встановлено суддею-доповідачем, скаржником не додано до касаційної скарги документ про сплату судового збору, проте заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору. Розглянувши клопотання відповідача про відстрочення сплати судового збору, суддя-доповідач приходить до висновку, що вказане клопотання не підлягає задоволенню. Статтею 8 Закону України «Про судовий збір» встановлено перелік осіб та умов, яким суд може своєю ухвалою за їх клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі , серед яких органи Державної фіскальної служби відсутні. Відповідно до частини 1 статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. ДФС та її територіальні органи (органи доходів і зборів) є державними органами, що здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів. Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 "Інші поточні платежі", розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом. Після прийняття Закону про Державний бюджет України на поточний бюджетний період до затвердження в установлений законодавством термін бюджетного розпису на поточний рік в обов'язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення). З урахуванням наведеного та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, суд вважає, що обставини, пов'язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору тощо, не є поважною причиною при вирішенні питання про поновлення чи продовження строку, встановленого законом або судом. Суд, перевіряючи обставини щодо клопотання відповідача про відстрочення сплати судового збору, дійшов висновку, що будь-яких доказів щодо вчинення дій, спрямованих на отримання достатнього для сплати судового збору у справі № 813/3300/17 фінансування з Державного бюджету України заявником до клопотання не долучено. Згідно з підпунктом 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI (в редакції, чинній з 15.12.2017) за подання касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви. При поданні позовної заяви до суду першої інстанції (позов майнового характеру) (вересень 2017 року) ставка судового збору складала 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Судовий збір за подання позову складає 10568,58 грн., а за подання касаційної скарги – 21137,15 грн. (10568,58 х 200 %). Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів: УДКСУ у Печерському районі. Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897. Банк отримувача: ГУ ДКСУ у м. Києві. Код банку отримувача (МФО): 820019. Рахунок отримувача: 31213207700007. Код класифікації доходів бюджету: 22030102. Призначення платежу: « 101: судовий збір за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), номер справи(чи номер касаційного провадження), Верховний Суд». Таким чином, скаржнику слід усунути недоліки касаційної скарги, шляхом надання суду документ про сплату судового збору у встановленому законом розмірі. Згідно з частиною 2 статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року  № 2147-УІІІ) до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу. За правилами частини 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України  в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. На підставі викладеного, керуючись статтями 169, 332 Кодексу адміністративного судочинства України,  - У Х В А Л И В: Відмовити Головному управлінню ДФС у Львівській області в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору. Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2017 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2018 року у справі № 813/3300/17 залишити без руху. Встановити скаржнику строк для усунення вищевказаного недоліку касаційної скарги протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху. Роз'яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя                                                                                    І.А. Васильєва