Рішення

від 21.05.2018 по справі 573/648/18

БІЛОПІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 573/648/18

Номер провадження 2/573/271/18

РІШЕННЯ

іменем України

21 травня 2018 року м. Білопілля

Білопільський районний суд Сумської області в складі:

головуючої судді: Свиргуненко Ю. М.

з участю секретаря: Федорченко Г. В.,

розглянувши у підготовчому засіданні в залі суду в м. Білопілля цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Павлівської сільської ради Білопільського району Сумської області, третя особа: приватний нотаріус Білопільського районного нотаріального округу ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання права власності на житловий будинок у порядку спадкування за законом,

в с т а н о в и в :

24 квітня 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Павлівської сільської ради Білопільського району Сумської області про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за законом. Свої вимоги позивач мотивує тим, що 03 квітня 2017 року помер її батько - ОСОБА_4. Після смерті останнього відкрилася спадщина, до складу якої ввійшов житловий будинок під №71 по вул. Хілкова у с. Павлівка Білопільського району Сумської області. На день смерті батько проживав разом зі своєю дружиною - ОСОБА_3. Остання відмовилася від прийняття спадщини після смерті чоловіка, подавши нотаріусу відповідну заяву. Зі свого боку вона в установлений законом строк звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті батька, однак у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на вищезгаданий будинок їй відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом. Посилаючись на викладені вище обставини, ОСОБА_1 просить визнати за нею у порядку спадкування за законом після смерті батька, ОСОБА_4, який помер 03 квітня 2017 року, право власності на житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою: Сумська область, Білопільський район, с. Павлівка, вул. Хілкова, 71.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явилася. Представник останньої за довіреністю ОСОБА_5 подала заяву про розгляд справи без її участі, позов підтримує (а. с. 34).

Статтею 60 ЦПК України визначено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник. В силу статті 131-1 Конституції України виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення. Разом з цим, відповідно до п. 11 Перехідних положень Конституції України норма щодо здійснення представництва у судах першої інстанції виключно адвокатами вступає в силу з 01 січня 2019 року. З огляду на викладене, суд вважає допустимою участь у судовому засіданні ОСОБА_5 як представника позивача ОСОБА_1 за довіреністю.

Представник відповідача - Павлівської сільської ради Білопільського району Сумської області в судове засідання не з'явився. Сільський голова надіслав листа про розгляд справи у відсутність їх представника, позов визнають (а. с. 31).

Треті особи: приватний нотаріус Білопільського районного нотаріального округу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у судове засідання не з'явилися, подали заяви про розгляд справи без їх участі. Остання крім того також зазначила, що з позовом згодна (а. с. 39-40).

У зв'язку з неявкою сторін, третіх осіб суд розглядає справу без їх участі, на підставі наявних доказів, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Враховуючи визнання позову відповідачем, на підставі ч. 3 ст. 200 ЦПК України суд ухвалює рішення за результатами підготовчого провадження.

Повно, всебічно і об'єктивно дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності з точки зору належності, допустимості і взаємозв'язку, суд приходить до наступних висновків.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 13 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За загальними правилами про спадкування, передбаченими ст. ст. 1216, 1218, 1220 Цивільного кодексу України 2003 року, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Відповідно до ч. 1 ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця та той з подружжя, який його пережив.

В силу положень ст. ст. 1268, 1269, 1270 ЦК України спадкоємець за законом має право прийняти спадщину шляхом постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини чи подачі до нотаріальної контори або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяви про прийняття спадщини.

Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини (ч. 1 ст. 1273 ЦК України).

Судом встановлено, що 03 квітня 2017 року у с. Павлівка Білопільського району Сумської області помер батько позивача - ОСОБА_4 (а. с. 5-8).

Після смерті останнього відкрилася спадщина, до складу якої, зокрема, ввійшов житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами за адресою: Сумська область, Білопільський район, с. Павлівка, вул. Хілкова (колишня вул. Леніна), 71, розташований на земельній ділянці площею 0,1658 га з кадастровим номером 5920686600:00:001:0216, яка належала померлому на підставі державного акту серії ЯЕ №400901, виданого Павлівською сільською радою 15 жовтня 2008 року, зареєстрованого у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та направо постійного користування землею, договорів оренди за №010862602492 (а. с. 9-11).

За інформацією Павлівської сільської ради Білопільського району Сумської області, наданою відповідно до записів погосподарської книги №5, особовий рахунок №256 за 1980-1982 роки, ОСОБА_4 був забудовником та власником вищевказаного житлового будинку, який побудував у 1960 році (а. с. 18).

Відповідно до свідоцтва про одруження серії ІІІ-УР №836366 23 лютого 1963 року ОСОБА_4 уклав шлюб із ОСОБА_6, якій після реєстрації шлюбу було присвоєно прізвище чоловіка ОСОБА_4 (а. с. 25).

Остання була зареєстрована в проживала разом із чоловіком на день його смерті за вказаною вище адресою. Заповіт від імені померлого виконавчим комітетом Павлівської сільської ради не посвідчувався (а. с. 19).

Крім того, з матеріалів справи також вбачається, що 06 вересня 2017 року приватним нотаріусом Білопільського районного нотаріального округу ОСОБА_2 заведено спадкову справу №42/17 після смерті ОСОБА_4, який помер 03 квітня 2017 року та 31 жовтня 2017 року на ім'я ОСОБА_1 видані свідоцтва про право на спадщину за законом на земельні ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, площею 01658 га, для ведення особистого селянського господарства, площею 0,3905 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 3,6947 га та для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 0,6160 га. Дружина померлого - ОСОБА_3 та донька - ОСОБА_7 від прийняття спадщини, яка залишилася після смерті чоловіка та батька відповідно відмовилися на користь позивача, подавши відповідні заяву нотаріусу протягом встановленого ст. 1270 ЦК України строку (а. с. 12, 41-82).

Таким чином, враховуючи встановлені судом фактичні обставини справи, та виходячи з аналізу наведених вище норм закону, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 в установленому законом порядку прийняла спадщину після смерті батька, ОСОБА_4, який помер 03 квітня 2017 року та є єдиною спадкоємицею останнього за законом.

За даними Філіалу Білопільська госпрозрахункова виробнича дільниця КП Сумське міське бюро технічної інвентаризації від 29 березня 2018 року право власності на житловий будинок, розташований за адресою: Сумська область, Білопільський район, с. Павлівка, вул. Хілкова, 71, за фізичною чи юридичною особою не зареєстровано (а. с. 15).

Відповідно до висновку та довідки КП Білопільське районне архітектурно-планове бюро від 12 квітня 2018 року житловий будинок з прибудовою та господарські будівлі, що знаходяться за вказаною вище адресою, зведені з дотриманням архітектурних, санітарних і протипожежних норм та правил, знаходяться в межах земельної ділянки, не виходять за червону лінію вулиці, а також не знаходяться на суміжних земельних ділянках (а. с. 16-17).

Частиною 3 статті 3 Закону України від 1 липня 2004 року Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень передбачено, що права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Згідно з ч. 4 ст. 3 означеного Закону права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав.

Державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди регулювалася Інструкцією про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затвердженою заступником Міністра комунального господарства Української РСР від 31 січня 1966 року, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу від 13 грудня 1995 року №56.

Вказаним нормативним актом передбачалася державна реєстрація (інвентаризація) будинків і домоволодінь у межах міст та селищ, в тому числі й на підставі записів у погосподарських книгах (п. 20 Інструкції). Проте, виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК та Законом України від 1 липня 2004 року Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Тобто, фактично записи у погосподарських книгах визнавались в якості актів органів влади, що підтверджують право приватної власності.

Враховуючи викладене вище, суд вважає, що ОСОБА_4, який помер 03 квітня 2017 року, набув право власності на домоволодіння, що знаходиться за адресою: Сумська область, Білопільський район, с. Павлівка, вул. Хілкова (колишня вул. Леніна), 71, у порядку, який був передбачений законодавством, що діяло на момент виникнення цього права.

Разом з цим, у зв'язку з відсутністю документів, що посвідчують право власності на спадкове майно, позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок, розташований за адресою: Сумська область, Білопільський район, с. Павлівка, вул. (Хілкова, 71, (а. с. 20).

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з нормами ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч. 2 ст. 41 Конституції України право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. При цьому право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 15, 16, 328, 1216, 1218, 1220, 1261, 1268- 1270, 1273 ЦК України, ст. 3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , Інструкцією про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затвердженою заступником Міністра комунального господарства Української РСР від 31 січня 1966 року ст. ст. 4, 5, 12-13, 76-78, 81, 200, 206, 259, 263-265 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позов ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1. РНОКПП НОМЕР_1, зареєстрованої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 до Павлівської сільської ради Білопільського району Сумської області, код ЄДРПОУ 04390067, юридична адреса: Сумська область, Білопільський район, с. Павлівка, вул. Хілкова, 25, треті особи: приватний нотаріус Білопільського районного нотаріального округу: ОСОБА_2, юридична адреса: АДРЕСА_1, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, РНОКПП НОМЕР_2, мешканка с. Павлівка Білопільського району Сумської області, вул. Хілкова, 71, про визнання права власності на житловий будинок у порядку спадкування за законом задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті батька, ОСОБА_4, який помер 03 квітня 2017 року, право власності на житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами, розташований за адресою: Сумська область, Білопільський район, с. Павлівка, вул. Хілкова (колишня вул. Леніна), 71.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Апеляційного суду Сумської області. Відповідно до п. п. 15.5 п. 15 Перехідних положень ЦПК апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом зазначеного строку до Апеляційного суду Сумської області через Білопільський районний суд Сумської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: