Справа № 368/1760/17
Рішення
Іменем України
"21" травня 2018 р. Кагарлицький районний суд
Київської області в складі:
головуючого судді Кириченка В.І.
при секретарі Марчук Н.М.
представника позивача - адвоката ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кагарлику справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності на земельну ділянку ,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернулась до суду та просила визнати за нею в порядку спадкування за законом після ОСОБА_4 право власності на земельну ділянку площею 2,46 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Балико-Щучинської сільської ради Кагарлицького району Київської області, кадастровий номер 3222280400:07:005:0023 та кадастровий номер 3222280400:06:002:0019.
Мотивувала позов тим, що 29.02.2008 року померла ОСОБА_4.
До складу спадщини померлої ОСОБА_4 входило наступне майно:
земельна ділянка площею 2,46 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Балико-Щучинської сільської ради Кагарлицького району Київської області, кадастровий номер 3222280400:07:005:0023 та кадастровий номер 3222280400:06:002:0019.
Отже, після смерті ОСОБА_4 залишилося спадкове майно вказане вище.
При житті ОСОБА_4 на все спадкове майно, в тому числі і вищезазначену земельну ділянку, заповіт складено не було.
Після ОСОБА_4 із спадкоємців першої черги залишились її діти ОСОБА_2, ОСОБА_3 та чоловік ОСОБА_5. Інших спадкоємців першої черги після смерті ОСОБА_4 не залишилось.
У зв'язку з відкриттям спадщини ОСОБА_4, ОСОБА_2 належним чином прийняла спадщину ОСОБА_4 шляхом подачі до Першої Євпаторійської державної нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини.
Відповідач ОСОБА_3 протягом шестимісячного строку на прийняття спадщини не звертався до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, та не заперечував проти прийняття її лише сестрою.
Чоловік ОСОБА_5 користуючись своїм правом відмовився від своєї частки у спадщині на користь Позивача. Також, ОСОБА_5 01.05.2010р. помер.
Отже, враховуючи те, що інших спадкоємців першої черги після смерті ОСОБА_4 не залишилось, відповідач не приймав спадщини, а чоловік ОСОБА_5 відмовився від своєї частки, позивач успадкувала всю спадщину ОСОБА_4
23.07.2009 року державним нотаріусом Першої Євпаторійської державної нотаріальної контори ОСОБА_6 позивачу було видано свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну ділянку площею 2,46 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Балико-Щучинської сільської ради Кагарлицького району Київської області, кадастровий номер 3222280400:07:005:0023 та кадастровий номер 3222280400:06:002:0019.
Після отримання свідоцтва про право на спадщину позивач відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України (в редакції, що діяла станом 23.07.2009 р.) не виготовила та не отримала правовстановлюючий документ (державний акт) на право власності на земельну ділянку.
На даний час позивач не може виготовити правовстановлюючих документи та/або зареєструвати своє право власності на успадковану нею земельну ділянку, оскільки оригінал свідоцтва про право на спадщину за законом від 23.07.2009 р. видане державним нотаріусом Першої Євпаторійської державної нотаріальної контори ОСОБА_6 було втрачено. При цьому, Позивач не може отримати дублікат такого свідоцтва, оскільки Перша Євпаторійська державна нотаріальна контора АР Крим знаходиться на окупованій території та не функціонує.
В судовому засіданні представник позивача - адвокат ОСОБА_1 позов підтримав.
Відповідач в судове засідання не з'явився, надіслав заяву про розгляд справи у його відсутність, проти позову не заперечує.
Судом встановлено, що 29.02.2008 року померла ОСОБА_4.
Згідно ч. 1 ст. 1218 Цивільного кодексу України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
До складу спадщини померлої ОСОБА_4 входило наступне майно:
земельна ділянка площею 2,46 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Балико-Щучинської сільської ради Кагарлицького району Київської області, кадастровий номер 3222280400:07:005:0023 та кадастровий номер 3222280400:06:002:0019.
Отже, після смерті ОСОБА_4 залишилося спадкове майно вказане вище.
При житті ОСОБА_4 на все спадкове майно, в тому числі і вищезазначену земельну ділянку, заповіт складено не було.
Згідно ч. 2 ст. 1223 Цивільного кодексу України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 нього Кодексу.
Згідно ст. 1261 Цивільного кодексу України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Після ОСОБА_4 із спадкоємців першої черги залишились її діти ОСОБА_2, ОСОБА_3 та чоловік ОСОБА_5. Інших спадкоємців першої черги після смерті ОСОБА_4 не залишилось.
Згідно ч. 1 та ч. 2 ст. 1268 Цивільного кодексу України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням.
Згідно ч. 1 та ч. 5 ст. 1273 Цивільного кодексу України спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу за місцем відкриття спадщини. Відмова від прийняття спадщини є безумовною і беззастережною.
У зв'язку з відкриттям спадщини ОСОБА_4, ОСОБА_2 належним чином прийняла спадщину ОСОБА_4 шляхом подачі до Першої Євпаторійської державної нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини.
Відповідач ОСОБА_3 протягом шестимісячного строку на прийняття спадщини не звертався до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, та не заперечував проти прийняття її лише сестрою.
Чоловік ОСОБА_5 користуючись своїм правом відмовився від своєї частки у спадщині на користь позивача. Також, ОСОБА_5 01.05.2010р. помер.
Отже, враховуючи те, що інших спадкоємців першої черги після смерті ОСОБА_4 не залишилось, Відповідач не приймав спадщини, а чоловік ОСОБА_5 відмовився від своєї частки, позивач успадкувала всю спадщину ОСОБА_4
23.07.2009 року державним нотаріусом Першої Євпаторійської державної нотаріальної контори ОСОБА_6 позивачу було видано свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну ділянку площею 2,46 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Балико-Щучинської сільської ради Кагарлицького району Київської області, кадастровий номер 3222280400:07:005:0023 та кадастровий номер 3222280400:06:002:0019.
Після отримання свідоцтва про право на спадщину позивач відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України (в редакції, що діяла станом 23.07.2009 р.) не виготовила та не отримала правовстановлюючий документ (державний акт) на право власності на земельну ділянку.
На даний час позивач не може виготовити правовстановлюючих документи та/або зареєструвати своє право власності на успадковану нею земельну ділянку, оскільки оригінал свідоцтва про право на спадщину за законом від 23.07.2009 р. видане державним нотаріусом Першої Євпаторійської державної нотаріальної контори ОСОБА_6 було втрачено. При цьому, Позивач не може отримати дублікат такого свідоцтва, оскільки Перша Євпаторійська державна нотаріальна контора АР Крим знаходиться на окупованій території та не функціонує.
Згідно ч. 3 ст. 11 Закону України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України за фізичними особами, незалежно від набуття ними статусу біженця чи іншого спеціального правового статусу, підприємствами, установами, організаціями зберігається право власності та інші речові права на майно, у тому числі на нерухоме майно, включаючи земельні ділянки, що знаходиться на тимчасово окупованій території, якщо воно набуте відповідно до законів України.
Згідно ч. 1 ст. 152 Земельного кодексу України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання прав.
Згідно ч. 2 ст. 158 Земельного кодексу України виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей.
Згідно ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Згідно ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Згідно із ст.ст. 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
А тому позов слід задоволити та визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП:НОМЕР_1, (адреса: с. Уляники, вул. Джерельна,46а, Кагарлицького району, Київської області) в порядку спадкування за законом після ОСОБА_4 право власності на земельну ділянку площею 2,46 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Балико-Щучинської сільської ради Кагарлицького району Київської області, кадастровий номер 3222280400:07:005:0023 та кадастровий номер 3222280400:06:002:0019.
Керуючись Постановою Пленуму Верховного суду України №6 від 30.05.2007 року Про судову практику у справах про спадкування , Постановою Пленуму Верховного суду України №20 від 22.12.1995 року Про судову практику у справах за позовами про захист права власності , ст.ст. 152, 158, Земельного кодексу України, ст..ст. 328, 364, 392, 1223, 1261, 1267 ,1270 ,1272, 1278 Цивільного кодексу України, ст.ст. 3, 15, 118 ,119 ЦПК України, суд,-
вирішив:
Позовну заяву задоволити.
Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП:НОМЕР_1, (адреса: с. Уляники, вул. Джерельна,46а, Кагарлицького району, Київської області) в порядку спадкування за законом після ОСОБА_4 право власності на земельну ділянку площею 2,46 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Балико-Щучинської сільської ради Кагарлицького району Київської області, кадастровий номер 3222280400:07:005:0023 та кадастровий номер 3222280400:06:002:0019.
Апеляційна скарга подається протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 273 ЦПК України.
Повний текст рішення виготовлено 22.05.2018 року.
Суддя: В.І. Кириченко
Суд | Кагарлицький районний суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 21.05.2018 |
Оприлюднено | 23.05.2018 |
Номер документу | 74137673 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Кагарлицький районний суд Київської області
Кириченко В. І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні