Ухвала

від 21.05.2018 по справі 826/12022/14

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

21 травня 2018 року

м. Київ

справа №826/12022/14

адміністративне провадження №К/9901/50472/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Хохуляка В.В.,

суддів - Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,

перевіривши касаційну скаргу Роздільнянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.09.2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 07.11.2017 у справі №826/12022/14 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Аїсі Бела до Державної податкової інспекції у Біляївському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області Державної фіскальної служби, третя особа: Державна податкова інспекція у Подільському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, про скасування податкового повідомлення-рішення та рішення,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю Аїсі Бела звернулося до адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Біляївському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області Державної фіскальної служби, третя особа: Державна податкова інспекція у Подільському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, про скасування податкових повідомлень-рішень та рішення.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.09.2016, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 07.11.2017, позовні вимоги - задоволено частково.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій Роздільнянська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області 07.05.2018 звернулася з касаційною скаргою до Верховного Суду та заявою про поновлення строку на касаційне оскарження.

Розглянувши заяву про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.09.2016 та ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 07.11.2017 у справі №826/12022/14, суд виходить з наступного.

Законом України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів від 03.10.2017 №2147-VIII, який набрав чинності 15.12.2017, внесено зміни до КАС України, шляхом викладення його в іншій редакції.

Відповідно до підпункту 14 пункту 1 Розділу VII Перехідних положень КАС України (редакція від 03.10.2017) судові рішення, ухвалені судами апеляційної інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в касаційному порядку протягом строків, що діяли до набрання ним чинності.

Враховуючи викладене, КАС України (редакція від 03.10.2017) зобов'язує суд обчислювати перебіг строку касаційного оскарження за правилами процесуального закону, що діяли на момент ухвалення оскаржуваного судового рішення.

Згідно частини другої статті 212 КАС України (у редакції, чинній на момент постановлення ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 07.11.2017) касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.

Судом з'ясовано, що ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 07.11.2017 прийнята у відкритому судовому засіданні. Повний текст вказаного судового рішення було виготовлено в повному обсязі 08.11.2017.

Враховуючи викладене, останнім днем для звернення до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою в межах встановленого законом строку був день із датою 28.11.2017, в той час, як касаційну скаргу подано відповідачем до Верховного Суду 07.05.2018, що свідчить про пропуск встановленого законом процесуального строку на касаційне оскарження.

В обґрунтування поважності підстав пропуску строку при поданні касаційної скарги відповідач посилається на те, що Роздільнянська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області вже зверталася з касаційною скаргою у справі №826/12022/14 до суду касаційної інстанції, проте ухвалою Верховного Суду від 07.02.2018 вказану касаційну скаргу було повернуто відповідачу з підстав, визначених пункту 1 частини п'ятої статті 332 КАС України, оскільки додана заявником до касаційної скарги копія довіреності не є документом, що посвідчує повноваження представника на здійснення від імені суб'єкта владних повноважень його процесуальних прав та обов'язків.

Роздільнянська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області вдруге 07.05.2018, тобто після значного спливу часу з моменту повернення вперше поданої касаційної скарги, подала касаційну скаргу у справі №826/12022/14 до Верховного Суду з пропуском встановленого КАС України строку на касаційне оскарження.

Доводи податкового органу про поважність причин пропуску строку зводяться до того, що повернення касаційної скарги не позбавляє права на повторне звернення до суду касаційної інстанції в межах наданого суб'єкту владних повноважень річного строку, при цьому строк на касаційне оскарження має бути поновлено судом незалежно від причин його пропуску.

На думку відповідача, приведення касаційної скарги у відповідність до вимог КАС України (надання документа про сплату судового збору та належним чином оформленого документа на підтвердження повноважень особи, яка підписала касаційну скаргу) є підставою для поновлення пропущеного строку та відкриття касаційного оскарження.

Разом з тим, наведені відповідачем у заяві про поновлення строку касаційного оскарження підстави не можуть бути визнані судом поважними, з огляду на наступне.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Згідно з частиною першою статті 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Враховуючи викладене, особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку, яке повинно бути реалізовано у встановленому вказаним Кодексом порядку.

Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до пункту шостого частини п'ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі Перетяка та Шереметьєв проти України від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі Мельник проти України від 28.03.2006, заява №23436/03).

В свою чергу, заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (пункт 109 рішення у справі Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain від 07.07.1989).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги.

Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.

Проте, податковим органом не наведено обґрунтованих доводів та не надано належних та допустимих доказів на підтвердження наявності у останнього об'єктивних перешкод, які унеможливлювали своєчасну реалізацію права на звернення до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою в межах встановленого законом процесуального строку.

Також, суд зазначає, що повернення касаційної скарги (з підстав підписання її особою, яка не підтвердила свої повноваження у встановленому законом порядку) не є поважною причиною пропуску строку касаційного оскарження, оскільки не є такою, що не залежить від волі особи, яка подає касаційну, і не надає такій особі права у будь-який необмежений час після сплину строку касаційного оскарження реалізовувати право на касаційне оскарження судового рішення.

Таким чином, особа, яка має намір подати касаційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту касаційної скарги.

Крім того, Роздільнянською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області не наведено обґрунтованих доводів та не надано доказів на підтвердження наявності у останнього об'єктивних перешкод, які унеможливили реалізацію права на повторне звернення (після постановлення 07.02.2018 Верховним Судом ухвали про повернення касаційної скарги) до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою в найкоротші строки.

Враховуючи зазначене, суд не вбачає підстав для визнання наведених відповідачем у заяві про поновлення строку касаційного оскарження причин пропуску такого строку поважними.

У випадку наявності інших підстав та доказів, які б підтверджували неможливість своєчасного вчинення процесуальної дії зі звернення до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою у строк, визначений законом, відповідач має право звернутися до Верховного Суду з відповідною обґрунтованою заявою.

Відповідно до частини третьої статті 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Враховуючи викладене, касаційну скаргу необхідно залишити без руху, встановивши строк, протягом якого відповідач має усунути вказані недоліки та надати суду касаційної інстанції обґрунтовану заяву, вказавши інші підстави та надавши належні докази на підтвердження поважності підстав пропуску строку на касаційне оскарження.

Керуючись статтями 169, 248, 327, 329, 330, 332, 359 КАС України, суд -

у х в а л и в:

Касаційну скаргу Роздільнянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.09.2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 07.11.2017 у справі №826/12022/14 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Аїсі Бела до Державної податкової інспекції у Біляївському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області Державної фіскальної служби , третя особа: Державна податкова інспекція у Подільському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, про скасування податкових повідомлень-рішень та рішення - залишити без руху.

Встановити особі, що подала касаційну скаргу, десятиденний строк для усунення виявлених недоліків касаційної скарги з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

Після усунення недоліків касаційної скарги у строк, встановлений судом, вона вважатиметься поданою у день первинного її подання до суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

В.В. Хохуляк

Л.І. Бившева

Т.М. Шипуліна

Судді Верховного Суду