Постанова

від 10.05.2018 по справі 313/453/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

ЄУН 313/453/17Головуючий у 1-й інстанції Кравцов С.О. Пр. № 22-ц/778/655/18Суддя-доповідач ОСОБА_1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 травня 2018 року м. Запоріжжя

Апеляційний суд Запорізької області у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді (судді-доповідача) Гончар М.С.

суддів Кочеткової І.В., Маловічко С.В.,

за участі секретаря Ващенко З.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Ентузіаст на рішення Веселівського районного суду Запорізької області від 06 жовтня 2017 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Ентузіаст (надалі - ТОВ Ентузіаст ) до ОСОБА_2, Фермерського господарства Династія-2 (надалі - ФГ Династія -2 ) про визнання договору оренди землі, укладеного між відповідачами недійсним

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2017 року ТОВ Ентузіаст звернулось до суду із вищезазначеним позовом, який у подальшому уточнив (тс. 1 а.с. 24-27) та в якому просив:

- визнати недійсним договір оренди землі від 29.04.2016 року укладений між ОСОБА_2 та ФГ Династія-2 , земельної ділянки кадастровий номер 2321284000:03:017:0008, площею 6,6108 гектарів, строком на 10 років, зареєстрований державним реєстратором Веселівської районної державної адміністрації ОСОБА_3, індексний номер: 31838956 від 12.10.2016 року;

- визнати поновленим договір оренди землі від 20 січня 2006 року укладений між ТОВ Ентузіаст та ОСОБА_4, правонаступником якого є спадкоємець ОСОБА_2, земельної ділянки кадастровий номер 2321284000:03:017:0008, площею 6,6108 гектарів, на тих же самих умовах строком на 10 (десять ) років в наступній редакції додаткової угоди :

Додаткова угода про поновлення договору оренди землі Орендодавець: Власник земельної ділянки: ОСОБА_2 витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №44561340 від 25 вересня 2015р.

Орендар: ТОВ Ентузіаст в особі директора ОСОБА_5 діючого на підставі статуту, відповідно до ст. 33 Закону України Про оренду землі , уклали дану угоду про наступне:

1.1. Предмет угоди 1.1. Поновити дію Договору оренди землі від 20.01.2006 року зареєстрованого за 040626800017 від 28.04.2006р. на той самий строк і на тих самих умовах .

1.2. Дана угода являється невід'ємною частиною Договору оренди землі від 20.01.2006 року.

1.3. В іншій частині умови Договору зачитаються незмінними .

В обґрунтування свого позову позивач зазначав, що 20 січня 2006 року між ТОВ Ентузіаст та ОСОБА_4, правонаступником якого є ОСОБА_2 згідно свідоцтва про право на спадщину за законом номер 312, виданого 25.09.2015р. Веселівською державною нотаріальною конторою, був укладений договір оренди землі, відповідно до якого, в оренду була передана земельна ділянка належна орендодавцеві на праві власності, кадастровий номер 2321284000:03:017:0008, площею 6,6108 гектарів (п.2), строком на 10 років (п.8).

Відповідно до п.43 договору передбачено, що він набуває чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації. Договір зареєстрований у Веселівському РВ ЗРФ ДП Центр державного земельного кадастру , про що у Державному реєстрі земель вчинено запис реєстраційний номер 040626800017 від 28 квітня 2006 року. Термін дії договору мав закінчитись 28 квітня 2016 року.

ТОВ Ентузіаст зазначало, що він, як орендар, належним чином виконувало умови договору оренди землі від 20.01.2006р. впродовж всього терміну його дії, про що свідчить відсутність будь яких спорів щодо виконання його умов між сторонами.

Згідно п.8 договору передбачено, що після закінчення строку договору орендар має право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Посилаючись на ст. 33 Закону України Про оренду землі (у редакції що набула чинності з 12.03.2011 року та була чинною станом на час виникнення спірних правовідносин), зазначав що, з метою реалізації вище зазначених умов Договору та Закону, ТОВ Ентузіаст 18 грудня 2015 року звернулось до орендодавця з листом - повідомленням про поновлення вище зазначеного договору оренди землі, до якого був доданий проект додаткової угоди, в якій запропоновано поновити договір на той самий строк на тих самих умовах.

25 березня 2016 року ТОВ Ентузіаст повторно звернулось до орендодавця з листом-повідомленням про поновлення договору оренди землі та проектом додаткової угоди.

Та з 29 квітня 2016 року відповідно до умов договору оренди землі від 20 січня 2006 року ТОВ Ентузіаст продовжує відкрито обробляти дану земельну ділянку до даного часу. Впродовж часу з 29 квітня по 29 травня 2016 року, від орендодавця не надходив лист-повідомлення про заперечення у поновленні договору, крім того орендодавець з вказаного часу, достовірно знаючи, як власник земельної ділянки, у чиєму користуванні вона знаходиться, взагалі не вчиняв ніяких дій направлених на заперечення у поновленні договору та витребування земельної ділянки, самостійно не приступав до її обробітку, тим самим своєю поведінкою визнаючи правомірність дій орендаря.

Відповідно до ч.6 ст. 33 Закону України Про оренду землі , у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

В той же час, відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна №83881079 від 30.03.2017р., земельна ділянка кадастровий номер 2321284000:03:017:0008, площею 6,6108 гектарів належна на праві приватної власності ОСОБА_2 передана в оренду на підставі договору оренди землі від 29.04.2016р. ФГ Династія-2 , код ЄДРПОУ 31370324, строком на 10 років з правом пролонгації. Згідно відомостей Державного реєстру зазначається, що згідно Договору орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі 3% від нормативної грошової оцінки.

Вважав, що укладенням договору оренди землі від 29.04.2016 року ОСОБА_2 та ФГ Династія-2 порушили першочергове право ТОВ Ентузіаст на поновлення Договору оренди землі від 20.01.2006р., що обґрунтовують наступним:

Ч.1 ст. 777 ЦК України законодавець закріпив переважне право наймача, який належно виконує свої обов'язки за договором, на укладення договору на новий строк та передбачив певну процедуру здійснення цього права.

Посилаючись на норму ст. 764 ЦК України позивач передбачає таку правову конструкцію, як поновлення договору найму, яка зводиться по суті до автоматичного продовження попередніх договірних відносин на той самий строк без укладення нового договору за умови, по-перше, що наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку дії договору найму, та, по-друге, відсутні заперечення наймодавця протягом одного місяця.

Трактуючи ст. 33 Закону України Про оренду землі , яка фактично об'єднує два випадки пролонгації договору оренди.

Порядок застосування положень ст. 33 Закону України Про оренду землі зазначається у правових позиціях зазначеній у Висновках Верховного Суду України, викладених в постановах, ухвалених за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстав, передбачених пунктами 1, 2 ч. 1 ст. 355 ЦПК України, за І півріччя 2015 р., від 05.09.2015р., (п.2 Розділу Спори що виникають із земельних правовідносин ) де вказується:

Ст. 33 Закону України від 6 жовтня 1998 р. № 161-XIV "Про оренду землі" (далі - Закон № 161-XIV) об'єднує два випадки пролонгації договору оренди.

У ч. 1 ст. 33 цього Закону передбачено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк.

Реалізація зазначеного переважного права на поновлення договору оренди можлива лише за умови дотримання встановлених цією нормою певної процедури і строків (частини 2-5 цієї статті).

Для застосування ч. 1 ст. 33 Закону № 161-XIV та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належно виконує свої обов'язки за договором; орендар до спливу строку договору повідомив орендодавця у встановлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору оренди землі на новий строк; до листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень та своє рішення.

Ч. 6 ст. 33 Закону № 161-XIV передбачена інша підстава поновлення договору оренди, а саме у тому разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених ч. 6 ст. 33 Закону № 161-XIV, необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар продовжує користування виділеною земельною ділянкою; орендар належно виконує свої обов'язки за договором; немає письмового повідомлення орендодавця про відмову в поновленні договору оренди; сторони укладають додаткову угоду про поновлення договорів оренди.

Виходячи з цього,позивач приходить до висновку про те, що порушення переважного права орендаря, яке підлягає захисту відповідно до ст. 3 ЦК України, матиме місце при укладенні договору оренди.

Зазначивши про факт належного виконання орендарем умов договору оренди; дотримання ним строків та процедури повідомлення про намір реалізувати своє переважне право на поновлення договору оренди на новий строк; ненадіслання орендодавцем у встановлений законом строк відмови у поновленні договору на новий строк; укладення орендодавцем договору оренди з іншим орендодавцем на таких самих умовах, які запропоновані попереднім орендарем; продовження використання ним земельної ділянки після закінчення строку дії договору, позивач дійшов висновку про наявність у позивача переважного права на поновлення договору оренди землі на новий строк та порушення цього права у зв'язку з укладенням орендодавцем договору оренди з іншим орендарем, посилаючись на постанови Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України: від 25 лютого 2015 р. у справах № 6-219цс14, 6-10цс15; від 18 березня 2015 р. у справах № 6-3цс15, 6-4цс15.

Зазначаючи про факт належного виконання ТОВ Ентузіаст умов договору оренди землі від 20.01.2006р., дотримання ним строків і процедури повідомлення про намір реалізувати своє переважне право на поновлення договору оренди на новий строк, ненадіслання орендодавцем у встановлений законом строк відмови в поновленні договору на новий строк та укладення орендодавцем договору оренди з іншим орендарем на менш сприятливих умовах ніж ті що були запропоновані ТОВ Ентузіаст , на підставі статті 33 Закону України Про оренду землі вважає доведеним наявність у ТОВ Ентузіаст переважного права на поновлення договору оренди землі від 20.01.2006 року на новий строк та порушення цього права у зв'язку з укладенням орендодавцем договору оренди від 29 квітня 2016 року з іншим орендарем - ФГ Династія-2 .

Крім того, позивач зазначав що у разі невиконання орендодавцем права орендаря, передбаченого ст. 33 Закону України "Про оренду землі", на укладення договору оренди земельної ділянки на новий строк, таке право підлягає захисту судом за позовом орендаря шляхом визнання недійсним договору оренди цієї земельної ділянки, укладеного орендодавцем з іншим орендарем, на підставі п. 2 ч. 2 ст. 16 ЦК України (правова позиція Верховного Суду України, викладена у постанові від 15 квітня 2015 року у справі № 6-55цс15).

Рішенням Веселівського районного суду Запорізької області від 06 жовтня 2017 року (т.с. 1 а.с. 229-234) у позові ТОВ Ентузіаст у цій справі відмовлено у повному обсязі.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права судом першої інстанції при його ухваленні, позивач ТОВ Ентузіаст у своїй апеляційній скарзі (т.с. 1 а.с. 239-243) просило рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги у повному обсязі.

Ухвалою апеляційного суду (т.с. 2 а.с. 3) апеляційне провадження у цій справі відкрито, справу призначено до апеляційного розгляду з урахуванням навантаженості судді-доповідача та колегії суддів, яка має постійний склад, (т. с. 2 а.с. 5).

Представник ФГ Династія -2 ОСОБА_6 подав апеляційному суду відзив на апеляційну скаргу позивача у цій справі (т.с. 2 а.с. 10-15).

З 15.12.2017 року набрав законної сили ЦПК України в новій редакції, якою апеляційний суд має керуватись при апеляційному перегляді цієї справи.

Оскільки, в силу вимог п. 9 Перехідних положень ЦПК України в редакції Закону України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів від 03.10.2017 року № 2147-VІІ, якій набрав чинності з 15.12.2017 року, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Розгляд цієї справи, призначений апеляційним судом на 08 лютого 2018 року, не відбувся та був відкладений через перебування у цей день судді - члена колегії у нетривалій відпустці, яка не є підставою для визначення в автоматизованому порядку іншого судді - члена колегії для розгляду цієї справи апеляційним судом (т.с. 2 а.с. 17).

Розгляд цієї справи, призначений апеляційним судом на 29 березня 2018 року також не відбувся, та був відкладений через перебування у цей день головуючого судді (судді-доповідача) Гончар М.С. у відрядженні у м. Київ у зв'язку із проходженням кваліфікаційного оцінювання судді (т.с. 2 а.с. 21).

У судове засідання 10 травня 2018 року повідомлені апеляційним судом належним чином про час і місце розгляду цієї справи (т.с. 2 а.с. 23-24) представник позивача ТОВ Ентузіаст та відповідач ОСОБА_2 не з'явились, про причини своєї неявки апеляційний суд не сповістили, клопотань про відкладення розгляду цієї справи апеляційному суду не подавали.

В силу вимог ст. 372 ч. 2 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи апеляційним судом.

При вищевикладених обставинах, апеляційний суд визнав неповажними причини неявки представника позивача ТОВ Ентузіаст та відповідача ОСОБА_2 у дане судове засідання і на підставі ст. 372 ч. 2 ЦПК України в редакції, чинній з 15.12.2017 року, апеляційний суд ухвалив розглядати дану справу апеляційним судом у даному судовому засіданні за відсутністю останніх за присутністю представника відповідача ФГ Династія-2 за ордером - адвоката (т. с. 1 а.с. 103, 113, т.с. 2 а.с. 13-14) ОСОБА_6

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача ФГ Династія-2 - ОСОБА_6, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга ТОВ Ентузіаст не підлягає задоволенню з наступних підстав.

В силу вимог ст. 367 ч. 1 ЦПК України в редакції, чинній з 15.12.2017 року, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України в редакції, чинній з 15.12.2017 року, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України в редакції, чинній з 15.12.2017 року, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За змістом ст. 381 ч. 1 ЦПК України в редакції, чинній з 15.12.2017 року, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги приймає постанову за правилами ст. 35 і глави 9 розділу ІІІ цього Кодексу з особливостями, зазначеними у ст. 382 цього Кодексу.

Встановлено, що суд першої інстанції, відмовляючи ТОВ Ентузіаст у задоволенні його позову у цій справі у повному обсязі, керувався ст. ст. 254, 256, 257, 258, 259 ЦПК України в редакції, чинній до 14.12.2017 року включно, ч. ч. 1-5, 6, 8 ст. 33 Закону України Про оренду землі , та виходив із необґрунтованості та недоведеності позовних вимог ТОВ Ентузіаст у цій справі.

Апеляційний суд погоджується із таким висновком суду першої інстанції, вважає його правильним, а рішення суду першої інстанції - таким, що ухвалено з додержанням вимог закону, є правильним та законним.

При перевірці законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції у цій справі апеляційний суд виходить із положень ЦПК України, в редакції, що була чинною до 14.12.2017 року включно, тобто чинною на час постановлення оскаржуємого рішення судом першої інстанції у цій справі (06 жовтня 2017 року).

Відповідно до ст. 213 ЦПК України в редакції, чинній до 14.12.2017 року включно, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Згідно зі ст. 214 ЦПК України в редакції, чинній до 14.12.2017 року включно, під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати.

Зазначеним вимогам закону рішення суду першої інстанції у цій справі відповідає у повному обсязі.

Так, судом першої інстанції було правильно встановлено, що 20 січня 2006 року між ТОВ Ентузіаст та ОСОБА_4, був укладений договір оренди землі (копія т.с. 1 а.с. 6-9), відповідно до якого, в оренду була передана земельна ділянка належна орендодавцеві на праві власності, кадастровий номер 2321284000:03:017:0008, площею 6,6108 гектарів (п.2), строком на 10 років (п.8).

Відповідно до п.43 вказаного договору передбачено, що він набуває чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації. Договір зареєстрований у Веселівському РВ ЗРФ ДП Центр державного земельного кадастру , про що у Державному реєстрі земель вчинено запис реєстраційний номер 040626800017 від 28 квітня 2006 року. Термін дії договору мав закінчитись 28 квітня 2016 року.

На підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 25.09.2015 року № 312 (копія а.с. 10) земельна ділянка кадастровий № 2321284000:03:017:0008 загальною площею 6,6108 га., яка розташована на території Менчикурівської сільської ради Веселівського району Запорізької області належить на праві приватної власності ОСОБА_2 (відповідачу у цій справі, копія акту а.с. 100).

За час дії договору внесення будь-яких змін у встановленому порядку сторонами не проводилось.

Також судом першої інстанції було правильно встановлено та визнавалось сторонами у суді першої інстанції, що 18.12.2015 року від ТОВ Ентузіаст на адресу ОСОБА_2 надійшов лист-повідомлення від 15.12.2015 року про поновлення договору оренди б/д, б/н, додатком до якого був проект додаткової угоди про поновлення договору оренди землі від 20.01.2006 року № б/н. Згідно до п. 1.1. названого вище проекту угоди орендарем запропоновано поновити договір оренди землі від 20.01.2006 року № б/н на той самий строк на тих самих умовах (т.с. 1 а.с. 45-46).

Відповідно до п. п. 5, 9 договору оренди землі від 20.01.2006 року № б/н нормативно грошова оцінка земельної ділянки на момент укладення складала 69485,00 грн., орендна плата на рік становить 1% від грошової оцінки земельної ділянки (695 грн.).

У зв'язку із тим, що позивачем були запропоновані вкрай невигідні умови (занадто низька орендна плата) та сторони не дійшли до згоди щодо істотної умови, ОСОБА_2 прийняв рішення не поновлювати договір оренди землі від 20.01.2006 року № б/н.

Листом-повідомленням від 22.12.2015 року (копія а.с. 111) відповідач у цій справі ОСОБА_2 повідомив ТОВ Ентузіаст про заперечення у поновленні договору оренди землі з останнім, а також про втрату орендарем переважного права на поновлення Договору оренди землі від 20.01.2006 року № б/н, вимагав повернення землі після закінчення дії договору (факт надіслання останнього підтверджується фіскальним чеком про надання послуг поштового зв'язку, т.с. 1 а.с. 111, а також визнаний в суді першої інстанції у судовому засіданні представником позивача ТОВ Ентузіаст ).

Також судом першої інстанції було правильно встановлено, що 29.04.2016 року між ОСОБА_2 та ФГ Династія-2 було укладено договір оренди землі на більш вигідних умовах (копія т.с. 1 а.с. 105-109). 05.10.2016 року договір було зареєстровано у встановленому порядку, реєстраційний номер 16870962.

Відповідно до п. п. 5, 8, 9 договору він був укладений на 10 років. Нормативно грошова оцінка земельної ділянки на момент укладення складала 185870,14 грн., орендна плата на рік становить 3% від грошової оцінки земельної ділянки - 5576,10 грн. в грошовій формі . За окремою угодою орендна плата може сплачуватися рослинницькою продукцією: зерно (фуражне) 3500 кг. У разі необхідності обрядові послуги.

ОСОБА_2 у суді першої інстанції зазначав, що будь-які інші пропозиції (ні усні, ні письмові) щодо умов договору оренди землі від позивача ТОВ Ентузіаст до нього до моменту закінчення дії договору не надходили.

В свою чергу представник позивача ТОВ Ентузіаст зазначав, що 25 березня 2016 року ТОВ Ентузіаст повторно звернулося до орендодавця з листом-повідомленням про поновлення договору оренди землі та проектом додаткової угоди, яка вже містила новий розмір орендної плати 3 % від суми нормативної грошової оцінки земельної ділянки тощо (копія т.с. 1 а.с. 49-50), надав суду підтверджуючи документи (відповідь Центр поштового зв'язку №4 м. Мелітополь про те, що рекомендований лист на ім'я ОСОБА_2, відправлений 26.03.2016 року, з ВПЗ Менчикури за адресою: вул. Щорса,70 Веселівського району Запорізької області, надійшов 26.03.2016 року до відділення поштового зв'язку Менчикури, вручений 26.03.2016 року адресату особисто т.с. 1 а.с. 215-216).

Однак, відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні в суді першої інстанції категорично заперечував отримання будь-якого листа від ТОВ Ентузіаст та зазначав, що листоноша надала неправдиві свідчення, за що отримала догану після проведення службової перевірки працівниками Укрпошта .

Крім того, ТОВ Ентузіаст № у цій справі наполягало, що з 29 квітня 2016 року відповідно до умов договору оренди землі від 20 січня 2006 року ТОВ Ентузіаст продовжує відкрито обробляти дану земельну ділянку до даного часу. Впродовж часу з 29 квітня по 29 травня 2016 року, від орендодавця не надходив лист-повідомлення про заперечення у поновленні договору, крім того орендодавець з вказаного часу, достовірно знаючи як власник земельної ділянки у чиєму користуванні вона знаходиться, взагалі не вчиняв ніяких дій направлених на заперечення у поновленні договору та витребування земельної ділянки, самостійно не приступав до її обробітку, тим самим своєю поведінкою визнаючи правомірність дій орендаря.

Факт продовження обробітку зазначеної ділянки спростували відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_7 та свідок ОСОБА_8 (т.с. 1 а.с. 212) в суді першої інстанції, зазначивши що відповідно до усної домовленості між керівниками підприємств ТОВ Ентузіаст ОСОБА_5 та керівником Ф\Г Династія-2 ОСОБА_7, що і підтвердив свідок головний агроном ТОВ Ентузіаст ОСОБА_8, з метою більш раціонального використання земельних ділянок пайщиків в одному масиві був проведений обмін земельних ділянок і фактично земельна ділянка ОСОБА_2 перебуває в цілісному масиві ТОВ Ентузіаст , а земельні ділянки ТОВ Ентузіаст перебувають в цілісному масив Ф\Г Династія-2 , хоча кожний з них окремо сплачують податок за своїх пайщиків, що підтверджується наданими сторонами документами, податковими розрахунками сум доходу, довідками підприємств, довідкою Менчикурівської с\ради Веселіського району Запорізької області (т.с. 1 а.с. 142-208).

Щодо встановлення необхідного наявного юридичного факту про те, що орендар належно виконує свої обов'язки за договором, в суді першої інстанції було правильно встановлено - що орендар на протязі 3х років і більше не виконував своїх обов'язків відповідно до ст. 9 договору оренди від 2006 року в повній мірі, а саме не надавав та не проводив обробіток 0,04 га на зрошувані та не проводив компенсації з цього питання.

Належні, допустимі докази протилежного у матеріалах цієї справи відсутні, ТОВ Ентузіаст суду першої інстанції у цій справі не надані.

Згідно із ст. 41 Конституції України, ст. ст. 316, 319, 373 ЦК України власник самостійно визначає спосіб та порядок користування та розпорядження належною йому власністю, зокрема на свій розсуд обирає контрагента за договором та визначає умови договору з ним.

Відповідно до Закону України Про оренду землі укладання договору оренди не може бути примусом і передбачає право, а не обов'язок на переукладання договору оренди, ураховуючи при цьому положення ст. ст. 6, 627 ЦК України щодо свободи договору, укладання його при наявності вільного волевиявлення особи, непорушність права власності та здійснення при цьому права власником відповідно до закону на власний розсуд, за своєю волею, незалежно від волі інших осіб, необхідності згоди обох сторін при укладенні чи зміні договору

В силу вимог ст. 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Ст. 31 Закону України Про оренду землі визначено, зокрема, що дія договору припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Згідно із ст. 30 Закону України Про оренду землі , зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір вирішується у судовому порядку.

Правові підстави поновлення договору оренди землі визначаються ст. 33 Закону України Про оренду землі , яка фактично об'єднує два випадки пролонгації такого договору.

Відповідно до ч. ч. 1-5 ст. 33 цього Закону по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, установлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист- повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі.

За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Таким чином, відповідно до ст. ст. 319, 626 ЦК України реалізація переважного права на поновлення договору оренди, яка передбачена ч. 1 ст. 33 Закону України Про оренду землі , можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури та наявності волевиявлення сторін.

Отже, для застосування ч. 1 ст. 33 цього Закону та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди землі необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов'язки за договором; орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив про наявність заперечень щодо поновлення договору та своє рішення.

Крім того, ч. 6 ст. 33 Закону України Про оренду землі передбачено іншу підставу поновлення договору оренди землі : у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Таким чином, для поновлення договору оренди землі з підстави, передбаченої ч. 6 ст. 33 Закону України Про оренду землі необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов'язки за договором оренди; до закінчення строку дії договору він повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди: орендар продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець письмово не повідомив орендаря про відмову в поновленні договору оренди.

Частинами восьмою, дев'ятою статті 33 Закону України Про оренду землі передбачено, що додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди можуть бути оскаржені в суді.

Аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку, що переважне право орендаря, яке підлягає захисту відповідно до статті 3 ЦПК України, буде порушене при дотриманні процедури повідомлення про намір реалізувати своє переважне право на продовження користування земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди і відсутності протягом місяця після закінчення строку дії договору оренди заперечень орендодавця щодо поновлення договору.

Ч. 4 статті 33 Закону передбачено, що при поновлені договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін.

Наряду з цим, нормами вказаної статті передбачено, що поновлення договору оренди землі відбувається на той самий строк і на тих самих умовах, які передбачені договором.

Отже, законодавець розмежовує дії, пов'язані з поновленням договору оренди землі та зміною умов договору. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Відповідно до положень ст. 15 Закону України Про оренду землі орендна плата є істотною умовою договору оренди землі

Судом першої інстанції було правильно встановлено у цій справі, що 18.12.2015 року від ТОВ Ентузіаст на адресу ОСОБА_2 надійшов лист-повідомлення про поновлення договору оренди б/д, б/н, додатком до якого був проект додаткової угоди про поновлення договору оренди землі від 20.01.2006 року № б/н. Згідно до п. 1.1. названого вище проекту угоди орендарем запропоновано поновити договір оренди землі від 20.01.2006 року № б/н на той самий строк на тих самих умовах.

Відповідно до п. п. 5, 9 договору оренди землі від 20.01.2006 року № б/н нормативно грошова оцінка земельної ділянки на момент укладення складала 69 485,00 грн., орендна плата на рік становить 1% від грошової оцінки земельної ділянки (695 грн.).

У зв'язку із тим, що позивачем були запропоновані вкрай невигідні умови (занадто низька орендна плата) та сторони не дійшли до згоди щодо істотної умови, ОСОБА_2 прийняв рішення не поновлювати договір оренди землі від 20.01.2006 року № б/н.

Листом-повідомленням від 22.12.2015 року ОСОБА_2 повідомив про заперечення у поновленні договору оренди землі з ТОВ Ентузіаст , а також про втрату орендарем переважного права на поновлення Договору оренди землі від 20.01.2006 року № б/н, вимагав повернення землі після закінчення дії договору (факт надіслання підтверджується фіскальним чеком про надання послуг поштового зв'язку т.с. 1 а.с. 111) а також визнаний в судовому засіданні позивачем).

Будь-які інші пропозиції (ні усні, ні письмові) щодо умов договору оренди землі від позивача до відповідача 1 до моменту закінчення дії договору не надходили.

З моменту недосягнення домовленості щодо зміни істотних умов договору за приписами ч. 4 ст. 33 Закону України Про оренду землі переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Таким чином, направивши позивачу лист-повідомлення про небажання поновлювати договір оренди землі, при цьому повідомивши позивача ТОВ Ентузіаст , що дія договору припиниться 28.04.2016 року, у зв'язку з чим необхідно виконати обов'язок щодо повернення об'єкта оренди, ОСОБА_2 скористався своїм правом вільно розпоряджатися своєю власністю, а посилання позивача на продовження певний період користуватися орендованою земельною ділянкою (з чим відповідачі не погоджуються і даний факт спростовується наявними у справі доказами) та його повідомлення про намір реалізувати переважне право на поновлення договору оренди за наявності заперечень орендодавця не є підставою для поновлення договору оренди землі.

Такий правовий висновок не суперечить викладеному у постанові Верховного Суду України від 23 березня 2016 року у справі № 6-146цс16 висновку щодо застосування норм матеріального права у подібних правовідносинах.

Таким чином, суд першої інстанції правильно вважав, що у ТОВ Ентузіаст відсутнє переважне право перед іншими особами на поновлення договору оренди земельної ділянки на новий строк. Земельна ділянка добровільно повернута позивачем власнику і перебуває в користуванні відповідача ФГ Династія -2 .

При вищевикладених обставинах, аналізуючи зібрані у справі докази, кожний окремо та всі в сукупності, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що при укладенні договору оренди земельної ділянки від 29 квітня 2016 відповідачі не порушили права ТОВ Ентузіаст , як орендаря за договором від 20 січня 2006 року, строк якого закінчився 28 квітня 2016 року, а тому підстави для визнання спірного договору оренди недійсним відсутні.

Доводи апеляційної скарги ТОВ Ентузіаст дублюють доводи позовної заяви позивача ТОВ Ентузіаст у цій справі, яким суд першої інстанції вже надав належну оцінку, та є такими, що не спростовують правильно встановлених судом першої інстанції фактичних обставин цієї справи та правильних висновків суду першої інстанції, а лише відображають позицію позивача ТОВ Ентузіаст у цій справі, яку він та його представник вважають такою, що є єдино вірною та єдино можливою.

Посилання ТОВ Ентузіаст в обґрунтування своєї апеляційної скарги у цій справі на ст. ст. 764 (правові наслідки продовжування користування майном після закінчення строку договору найму ), 777 (переважні права наймача ) ЦК України є недоречними.

Оскільки, у даному випадку саме ст. 33 Закону України Про оренду землі (поновлення договору оренди землі ) є спеціальною нормою права, якою правильно керувався суд першої інстанції при вирішенні цієї справи та якою має керуватись апеляційний суд при апеляційному перегляді цієї справи.

Ст. 33 Закону України Про оренду землі два окремі випадки поновлення договору оренди землі (ч.ч. 2-5 - через укладення додаткової угоди із спадкоємцем (власником землі) та ч. 6 - через продовження користування землею після закінчення строку дії договору).

У цій справі ТОВ Ентузіаст обрав для себе перший випадок поновлення вищезазначеного договору оренди землі - через укладення додаткової угоди із спадкоємцем, проте, ОСОБА_2 заперечив проти цього письмовим листом-повідомленням від 22.12.2015 року до закінчення строку дії договору(т.с. 1 а.с. 111), яке отримав ТОВ Ентузіаст , що було визнано представником останнього у суді першої інстанції, а тому переважне право ТОВ Ентузіаст на оренду вищезазначеної земельної ділянки ОСОБА_2 припинилось 28.04.23016 року.

Оскільки, в силу ч. 4 ст. 33 ЗУ Про оренду землі у разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Надіслання ТОВ Ентузіаст повторно додаткової угоди у подальшому на інших умовах ОСОБА_9 само по собі нічого не підтверджує та не спростовує у цій справі.

Оскільки, ТОВ Ентузіаст не надано у матеріали цієї справи доказів того, що остання була підписана із ОСОБА_2

Помилковими є посилання ТОВ Ентузіаст , що він має право у даному випадку тоді використати ч. 6 ст. 33 ЗУ Про оренду землі для поновлення вищезазначеного договору.

Оскільки, застосування ч.ч. 2-5 ст. 33 ЗУ Про оренду землі для поновлення договору оренди землі виключає можливість застосування ч. 6 вказаної статті Закону для поновлення останнього.

Крім того, що судом першої інстанції було правильно встановлено, що ТОВ Ентузіаст користується після 28.04.2016 року земельною ділянкою ОСОБА_2 не зі згоди (незаперечення) останнього взагалі, а зі згоди нового орендаря ФГ Династія-2 - згідно усної домовленості між керівниками підприємств ТОВ Ентузіаст ОСОБА_5 та керівником ФГ Династія-2 ОСОБА_7, що у суді першої інстанції підтвердив свідок - головний агроном ТОВ Ентузіаст ОСОБА_8, з метою більш раціонального використання земельних ділянок пайщиків в одному масиві був проведений обмін земельних ділянок і фактично земельна ділянка ОСОБА_2 перебуває в цілісному масиві ТОВ Ентузіаст , а земельні ділянки ТОВ Ентузіаст перебувають в цілісному масив ФГ Династія-2 , хоча кожний з них окремо сплачують податок за своїх пайщиків, що підтверджується наданими сторонами документами, податковими розрахунками сум доходу, довідками підприємств, довідкою Менчикурівської с/ради Веселіського району Запорізької області (т.с. 1 а.с. 142-208).

Таким чином, судом першої інстанції було правильно встановлено, що договір оренди землі вищезазначеної земельної ділянки між ОСОБА_2 та ФГ Династія-2 був укладений 29.04.2016 року, тобто вже після припинення 28.04.2016 року при вищевикладених обставинах договору оренди землі між ТОВ Ентузіаст та ОСОБА_2, як правонаступником ОСОБА_4

А тому вищезазначеним договором ОСОБА_2 та ФГ Династія-2 від 29.04.2016 року не було порушено будь-яких права ТОВ Ентузіаст , підстави для визнання останнього недійсним у цій справі відсутні.

Відмова у задоволенні первісних позовних вимог позивача у цій справі (про визнання недійсним договору оренди землі від 29.04.2016 року, укладеного між ОСОБА_2 та ФГ Династія-2 у цій справі) є підставою для відмови у задоволенні похідних від них позовних вимог позивача у цій справі (про поновлення договору оренди землі від 20 січня 2006 року на тих же самих умовах строком на десять років).

В силу вимог ст. 3 ЦПК України в редакції, чинній до 14.12.2017 року включно, ТОВ Ентузіаст мало право на звернення до суду із вищезазначеним позовом у цій справі.

Однак, здійснюючи правосуддя, суд захищає права … осіб …у спосіб, визначений законами України (ст. 4 ЦПК України в редакції, чинній до 14.12.2017 року).

В силу вимог ст. 212 ЦПК України в редакції, чинній до 14.12.2017 року включно, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно із ст. 58 ч.1 ЦПК України в редакції, чинній до 14.12.2017 року включно, належними доказами є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до ст. 59 ч. 2 ЦПК України в редакції, чинній до 14.12.2017 року включно, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (допустимість доказів).

Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях (ст. 60 ч. 4 ЦПК України в редакції, чинній до 14.12.2017 року включно).

Суд першої інстанції розглянув дану справу повно, всебічно та з додержанням вимог ст. ст. 10-11, 57-61, 212 ЦПК України в редакції, чинній до 14.12.2017 року включно, тобто в межах заявлених позивачем позовних вимог та на підставі доказів сторін, яким надав відповідну оцінку.

ОСОБА_3 сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст. 10 ч. 3 ЦПК України в редакції, чинній до 14.12.2017 року включно.

Підстави для звільнення ТОВ Ентузіаст від доказування, передбачені ст. 61 ЦПК України в редакції, чинній до 14.12.2017 року включно, у цій справі відсутні.

ТОВ Ентузіаст не надало суду першої інстанції у цій справі належних, допустимих доказів в обґрунтування свого позову у цій справі.

Апеляційний суд на виконання вимог ст. 12 ч. 5 ЦПК України сприяв повному та всебічному апеляційному перегляду законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги ТОВ Ентузіаст .

Оскільки, в силу вимог ст. 367 ч. 3 ЦПК України в редакції, чинній з 15.12.2017 року, докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.

Однак, докази, передбачені ст. 367 ч. 3 ЦПК України в редакції, чинній з 15.12.2017 року, ТОВ Ентузіаст апеляційному суду не були надані.

Згідно із ст. 376 ч. 3 ЦПК України в редакції, чинній з 15.12.2017 року, передбачені порушення норм процесуального судом першої інстанції, які є обов'язковою підставою для скасування або зміни рішення.

В силу вимог ст. 376 ч. 2 ЦПК України в редакції, чинній з 15.12.2017 року, лише порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, можуть бути підставою для скасування або зміни рішення.

Встановлено, що у цій справі відсутні порушення судом першої інстанції норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування чи зміни рішення, а також відсутні порушення норм процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення цієї справи по суті.

При вищевикладених обставинах, доводи апеляційної скарги ТОВ Ентузіаст , як особи, яка подала апеляційну скаргу у цій справі, не ґрунтуються на законі та доказах, наявних у матеріалах цієї справи, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, ухваленим з додержанням вимог ЦПК України.

Встановлено, що оскаржуємим рішенням суд першої інстанції не вирішував у цій справі питання про розподіл понесених судових витрат між сторонами, пов'язаних із розглядом цієї справи судом першої інстанції, а тому останнє також в апеляційному порядку не переглядалось. Однак, воно може бути вирішено судом першої інстанції у подальшому за власною ініціативою або за заявою осіб, які беруть участь у справі, в порядку, передбаченому ст. 270 ЦПК України в редакції, чинній з 15.12.2017 року.

За таких обставин, судова колегія не вбачає передбачених законом підстав для скасування рішення суду першої інстанції у цій справі або ж його зміні.

Також у разі відмови позивачу ТОВ Ентузіаст у задоволенні його вищезазначеної апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції у повному обсязі у цій справі, в силу вимог ст. 141 ЦПК України в редакції, чинній з 15.12.2017 року, останнє не має права на компенсацію за рахунок відповідачів у цій справі будь-яких судових витрат, пов'язаних із розглядом цієї справи апеляційним судом, у тому числі у вигляді судового збору у розмірі 3520 (т. 1 а.с. 244), сплаченого ТОВ Ентузіаст при подачі вищезазначеної апеляційної скарги до апеляційного суду.

Керуючись ст. ст. 10 - 11, 58-61, 88, 209, 212-215 ЦПК України в редакції, чинній до 14.12.2017 року включно, ст.ст. 12, 141, 367-368, 372, 374-375, 381-384, п.п.8, 9 Перехідних положень ЦПК України в редакції, чинній з 15.12.2017 року, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Ентузіаст залишити без задоволення.

Рішення Веселівського районного суду Запорізької області від 06 жовтня 2017 року цій справі залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Касаційна скарга на постанову суду апеляційної інстанції подається протягом тридцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Верховного Суду, як суду касаційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини постанови, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту останньої.

Повний текст постанови у цій справі апеляційним судом складений 21.05.2018 року, оскільки у період з 19.05.2018 року по 20.05.2018 року включно мали місце вихідні дні.

Головуючий суддяСуддяСуддя ОСОБА_1 ОСОБА_10ОСОБА_11