Рішення

від 21.05.2018 по справі 607/2761/18

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21.05.2018 Справа №607/2761/18

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області у складі:

головуючого судді Сташків Н.М.,

за участі секретаря судового засідання Пастернак О.В.,

у відсутності сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу №607/2761/18 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 сільської ради Тернопільського району про визнання права власності на спадкове майно, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 пред'явив до суду позов до ОСОБА_2, ОСОБА_3 сільської ради Тернопільського району про визнання права власності на спадкове майно, а саме: земельної ділянки площею 1,8208 га, кадастровий номер 6125282300:01:001:0756, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Грабовецької сільської ради Тернопільського району, в порядку спадкування за заповітом після смерті його тітки ОСОБА_4, яка померла 28 січня 2015 року. Обґрунтовує позов тим, що після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина на зазначене нерухоме майно. Будучи спадкоємцем за заповітом, позивач спадщину прийняв, однак у видачі йому свідоцтва про право на спадщину за заповітом відмовлено у зв'язку з відсутністю витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель на вказану земельну ділянку. З цих підстав позивач позбавлений можливості реалізувати свої спадкові права в нотаріальному порядку, тому просив суд визнати за ним право власності на спірну земельну ділянку.

Відзиву на позов та будь-яких заперечень по суті спору від відповідача не надходило.

У судовому засіданні 17 травня 2018 року представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_5 заявив клопотання про залучення до участі у справі в якості співвідповідача ОСОБА_2 Позивач зазначене клопотання підтримав.

Ухвалою суду від 17 травня 2018 року до участі у справі залучено в якості співвідповідача ОСОБА_2

В судове засідання позивач ОСОБА_1 подав заяву, згідно з якою позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив розглядати справу за його відсутності.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання подав заяву, згідно з якою позовні вимоги визнав у повному обсязі, не заперечив проти задоволення позову, просив розгляд справи проводити за його відсутності.

Представник відповідача ОСОБА_3 сільської ради Тернопільського району в судове засідання подав заяву, згідно з якою просив розглядати справу за його відсутності, проти задоволення позову не заперечив.

За вказаних обставин, з урахуванням вимог ст. 223 ЦПК України, суд вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних у ній доказів, у відсутності сторін.

Суд, дослідивши та оцінивши зібрані у справі докази, установив такі обставини:

Як убачається з державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-ТР №031850 від 06 липня 1999 року, земельна ділянка площею 1,82 га, яка розташована на території Грабовецької сільської ради, для ведення сільського господарства, належить на праві приватної власності ОСОБА_4

28 січня 2015 року ОСОБА_4 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії І-ИД №180334, актовий запис №02 Грабовецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області.

Після її смерті відкрилася спадщина за заповітом, посвідченим секретарем виконавчого комітету Грабовецької сільської ради Тернопільського району ОСОБА_6 20 серпня 2008 року, номер у реєстрі 157, згідно з яким ОСОБА_4 заповіла ОСОБА_1 належну їй на праві приватної власності земельну ділянку для ведення сільського господарства, площею 1,82 га, яка знаходиться на території Грабовецької сільської ради Тернопільського району.

Згідно з ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Як слідує з ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Як убачається з матеріалів спадкової справи №343/2015р., 06 липня 2015 року ОСОБА_1 звернувся до Тернопільської районної державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4

Таким чином, позивач ОСОБА_1 прийняв спадщину після померлої ОСОБА_4, оскільки в шестимісячний строк після її смерті звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини.

Крім того, матеріалами спадкової справи підтверджено, що спадкоємцем за законом, який прийняв спадщину після смерті ОСОБА_4, є відповідач ОСОБА_2, який звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини 24 липня 2015 року.

Маючи намір отримати свідоцтво про право на спадщину, ОСОБА_1 звернувся до нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину, однак постановою державного нотаріуса Тернопільської районної державної нотаріальної контори ОСОБА_7 від 06 лютого 2018 року №314/02-14, йому відмовлено у вчиненні нотаріальної дії - видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_4, у зв'язку з відсутністю витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Згідно з ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

З посиланням на зазначені норми закону позивач звернувся до суду за захистом його прав у судовому порядку.

Вирішуючи питання про те, чи дійсно ОСОБА_4 за життя належала спірна земельна ділянка, суд виходить із наданих доказів.

Відповідно до державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-ТР №031850 від 06 липня 1999 року, земельна ділянка площею 1,82 га, яка розташована на території Грабовецької сільської ради, для ведення сільського господарства, належить на праві приватної власності ОСОБА_4

Як убачається з витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-6102038072015 від 24 листопада 2015 року, земельна ділянка, кадастровий номер 6125282300:01:001:0756, площею 1,8208 га, яка знаходиться на території Грабовецької сільської ради Тернопільського району, належить ОСОБА_4 на праві приватної власності.

Відповідно до звіту про оцінку майна ТОВ ЕКСПЕРТНИЙ ЗНАВЕЦЬ №06022018-029 від 06 лютого 2018 року вартість земельної ділянки, кадастровий номер 6125282300:01:001:0756, загальною площею 1,8208 га, яка розташована на території Грабовецької сільської ради Тернопільського району, становить 74877 гривень.

Однак, як убачається з відповіді відділу Держгеокадастру у Тернопільському районі Головного управління Держгеокадастру в Тернопільській області №2016/0/207-17 від 20 грудня 2017 року, земельна ділянка площею 1,8208 га (рілля) за кадастровим номером 6125282300:01:001:0756 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва знаходиться за межами населеного пункту на території Грабовецької сільської ради, та нормативна грошова оцінка на зазначену земельну ділянку не розроблялася, тому надання витягу з нормативно грошової оцінки щодо зазначеної земельної ділянки на даний час не є можливим.

Посилаючись на відсутність витягу з технічної документації з нормативно-грошової оцінки земель, нотаріус відмовила позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_4, що підтверджується постановою про відмову у вчинені нотаріальної дії №314/02-14 від 06 лютого 2018 року.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвічує його право власності.

Згіднозі ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Відповідно до ч. 1ст. 81 Земельного кодексу України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі: а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; в) приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; г) прийняття спадщини; ґ) виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).

Відповідно до норм Закону України Про реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяження , підтвердженням права власності на земельну ділянку є витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяження.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 Закону України від 01 липня 2004 року Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цьогоЗакону , виникають з моменту такої реєстрації.

Згідно зіст. 125 Земельного кодексу України (надаліЗК України ) право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають із моменту державної реєстрації цих прав.

Право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, а також право власності на земельну ділянку, набуту у власність із земель приватної власності без зміни її меж, цільового призначення, посвідчується: цивільно-правовою угодою щодо відчуження земельної ділянки, укладеною у порядку, встановленому законом, у разі набуття права власності на земельну ділянку за такою угодою; свідоцтвом про право на спадщину (ч. 1, 2ст. 126 ЗК ).

Згідно з п. 10Постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 30.05.2008р. Про судову практику у справах про спадкування , відповідно достатті 1225 ЦК право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом. У порядку спадкування можуть передаватися також право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), право користування чужим майном (сервітут).

Відповідачі права позивача на спірне майно не оспорюють.

Однак, оскільки відсутній витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель , це стало перешкодою в оформленні позивачем своїх спадкових прав у нотаріальному порядку, зокрема шляхом отримання у нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину.

Аналізуючи в сукупності досліджені докази, встановлені ними обставини та визначені відповідно до них правовідносини сторін, враховуючи вимоги закону, які до них застосовуються, суд приходить до переконання про порушення прав позивача, які підлягають до захисту шляхом задоволення його позовних вимог - визнання за ОСОБА_1 права власності на спадкове майно - земельну ділянку площею 1,8208 га, кадастровий номер 6125282300:01:001:0756, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Грабовецької сільської ради Тернопільського району, в порядку спадкування за заповітом після смерті його тітки ОСОБА_4, яка померла 28 січня 2015 року.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 89, 263, 264, 265, 273, ст. 354, ст. 355 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1) до ОСОБА_2 (с. Грабовець Тернопільського району, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2), ОСОБА_3 сільської ради Тернопільського району Тернопільської області (47722, Тернопільська область, Тернопільський район, село Великі Гаї, вул. Галицька, 47, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ: 04394875) про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 1,8208 га, кадастровий номер 6125282300:01:001:0756, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Грабовецької сільської ради Тернопільського району, в порядку спадкування за заповітом після смерті його тітки ОСОБА_4, яка померла 28 січня 2015 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.

Головуючий суддяОСОБА_8