Рішення

від 21.05.2018 по справі 755/1844/18

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №:755/1844/18

Провадження №: 2/755/2008/18

м. Київ

"21" травня 2018 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

судді Шевченко В.М.,

за участю секретаря судового засідання Зимницької М.Е.,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без участі сторін за наявними у справі матеріалами в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва

цивільну справу № 755/1844/18

за позовом ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю Тесис

про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки при розрахунку при звільненні,

У С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Дніпровського районного суду м. Києва з позовом з уточненнями позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю Тесис (далі - ТОВ Тесис , відповідач) про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки при розрахунку при звільненні. В обґрунтування позовних вимог послався на те, що 02.03.2015 був незаконно звільнений ТОВ Тесис з роботи, де працював понад 10 років на посаді інженера-конструктора з електроніки, у день звільнення в порушення ст. 116 КЗпП він не отримав повного розрахунку. У подальшому, 04.03.2015 відповідач перерахував на банківський рахунок позивача суму у розмірі 10 245,49 грн. в рахунок погашення заборгованості із заробітної плати та компенсації за дні невикористаної відпустки. Зазначена сума заборгованості не відповідала реальному стану. Позивач просить стягнути із відповідача заборгованість з заробітної плати, з врахуванням індексу інфляції, у розмірі 922,08 грн; компенсацію за затримку розрахунку при звільненні згідно ст. 117 КЗпП України в розмірі 86823,22 грн.

Відповідач - ТОВ Тесис , правом відзиву не скористався, про судовий розгляд повідомлявся належним чином, інших заяв, клопотань суду не подав.

Враховуючи те, що при відкритті провадження судом було ухвалено проводити судовий розгляд цієї справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, а сторони в установленому законом порядку не подали клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін, то в силу положень ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. У такому випадку судове засідання не проводиться. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного тексту судового рішення (ч. 5 ст. 268 ЦПК України). Судовий розгляд справи призначено на 15.05.2018.

Суд на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин цієї справи, на які позивач послався як на підставу своїх вимог, що викладені у позовній заяві та підтверджені доданими до неї доказами, які були досліджені судом, за відсутності заперечень відповідача, на засадах верховенства права, відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, прийшов таких висновків.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 02.03.2015 був незаконно звільнений ТОВ Тесис з роботи, що встановлено рішенням Апеляційного суду м. Києва від 17.11.2015 у справі № 755/6892/15-ц, де працював понад 10 років на посаді інженера-конструктора з електроніки, у день звільнення в порушення ст. 116 КЗпП він не отримав повного розрахунку.

Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 17 листопада 2015 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 04 серпня 2015 року за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Тесис , третя особа: директор Товариства з обмеженою відповідальністю Тесис Куликовський Едуард Володимирович про скасування наказів про оголошення дисциплінарного стягнення, визнання недійсним записів у трудовій книжці про оголошення догани, скасування наказів про звільнення, зміну формулювання причин звільнення, стягнення вихідної допомоги, заборгованості по заробітній платі, компенсації за невикористані дні відпустки, компенсації за затримку розрахунку при звільненні , компенсації за несвоєчасно виплачену заробітну плату, відшкодування моральної шкоди, задоволено частково. Скасовано наказ № 26-к від 24 лютого 2015 року із змінами, внесеними наказом № 28-к від 24 лютого 2015 року та наказ № 29 - к від 2 березня 2015 року про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності. Визнано недійсними записи у трудовій книжці ОСОБА_1 в розділі відомості про заохочення за № 25 від 24 лютого 2015 року та за № 26 від 02 березня 2015 року про оголошення доган. Скасувано наказ № 30-к від 22 березня 2015 року про звільнення ОСОБА_1 за п. 4 ст. 40 КЗпП України. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Тесис (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 32960748 місцезнаходження м. Київ, вул. Північно-Сирецька, 3) на користь ОСОБА_1 5 000 грн. у рахунок відшкодування моральної шкоди та 5 000 грн. витрат на правову допомогу. (а.с. 12-13)

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 вересня 2016 року за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення апеляційного суду м. Києва від 17 листопада 2015 року за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Тесис , третя особа: директор Товариства з обмеженою відповідальністю Тесис Куликовський Едуард Володимирович про скасування наказів про оголошення дисциплінарного стягнення, визнання недійсним записів у трудовій книжці про оголошення догани, скасування наказів про звільнення, зміну формулювання причин звільнення, стягнення вихідної допомоги, заборгованості по заробітній платі, компенсації за невикористані дні відпустки, компенсації за затримку розрахунку при звільненні, компенсації за несвоєчасно виплачену заробітну плату, відшкодування моральної шкоди, рішення апеляційного суду м. Києва від 17 листопада 2015 року у частині вирішення позовних вимого ОСОБА_1 про зміну формулювання причини звільнення, стягнення компенсації за невикористану відпустку, стягнення заборгованості з оплати праці у вихідні дні 27 грудня 2014 року та 15 лютого 2015 року, стягнення заборгованості з виплати надбавки до посадового окладу, стягнення компенсації за несвоєчасну виплату заробітної плати, стягнення середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні скасовано, справу в цій частині передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. (а.с. 14-17)

Рішенням апеляційного суду м.Києва від 13 грудня 2017 року цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Тесис , третя особа: директор Товариства з обмеженою відповідальністю Тесис Куликовський Едуард Володимирович про скасування наказів про оголошення дисциплінарного стягнення, визнання недійсним записів у трудовій книжці про оголошення догани, скасування наказів про звільнення, зміну формулювання причин звільнення, стягнення вихідної допомоги, заборгованості по заробітній платі, компенсації за невикористані дні відпустки, компенсації за затримку розрахунку при звільненні, компенсації за несвоєчасно виплачену заробітну плату, відшкодування моральної шкоди, рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 04 серпня 2015 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Тесис , третя особа: директор Товариства з обмеженою відповідальністю Тесис Куликовський Едуард Володимирович, про зміну формулювання причин звільнення, стягнення заборгованості з оплати праці у вихідні дні, стягнення компенсації за несвоєчасну виплату заробітної плати, стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення. Змінено формулювання причин звільнення ОСОБА_1 з звільнений за прогули без поважних причин, згідно п.4 ст. 40 КЗпП України на звільнений у зв'язку із закінченням строку дії трудового договору відповідно до п.2 ч.1 ст. 36 КЗпП України . Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Тесис на користь ОСОБА_1 заборгованість з оплати праці у вихідні дні з урахуванням індексу інфляції у розмірі 529,34 грн., заборгованість по заробітній платі та компенсацію за несвоєчасну виплату заробітної плати з урахуванням індексу інфляції у розмірі 37159,16 грн., середній заробіток за затримку розрахунку при звільненні у розмірі 239661,06 грн. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Тесис на користь держави судовий збір у розмірі 3017,10 грн. Рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 04 серпня 2015 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з виплати надбавки до посадового окладу, стягнення компенсації за невикористану відпустку, залишено без змін. (а.с. 18-24)

Відносини, які виникають між працівником і роботодавцем із приводу оплати праці, у тому числі й у зв'язку з порушенням строків виплати заробітної плати, регулюються трудовим законодавством, а саме: КЗпП України; Законами України Про оплату праці , Про індексацію грошових доходів населення , Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати ; Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2003 № 1078; Положенням про порядок компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.1997 № 1427.

Про те, що позивач дійсно працював понад нормовано 28 лютого 2015 року, свідчить наданий відповідачем табель обліку робочого часу. (а.с.28)

Факт невірного нарахування платні за понаднормову роботу у вихідні дні, а саме не у подвійному розмірі погодинної ставки ( ст. 106 КЗпП), а в одинарному, відповідач визнав у своєму доповненні до заперечення апеляційної скарги від 05.11 2015 (а.с. 26-27)

Оскільки робота припала на вихідний день, а у відповідному періоді (лютий 2015 року було відпрацьовано встановлену тривалість робочого часу (20 днів), таку роботу слід вважати понаднормовою. Згідно зі ст. 107 КЗпП, вона підлягає оплаті у розмірі подвійної денної ставки зверх окладу. В лютому нараховано за 22 дні (181,85 год.) - 8266,53 грн, але оплата 11,85 год. роботи 28 лютого 2015 року проведена не у подвійному, а в одинарному розмірі. Тривалість роботи 28 лютого 2015 року прийнята згідно розрахунків відповідача у документі Метод расчета: Повременная по окладу . Середній погодинний заробіток становить 8266,53/181,85=45,45 грн./год. Понаднормові оплачуються у подвійному розмірі згідно ст. 72 КЗпП. Отже недоплачена заробітна плата за 11,85 год. понаднормової роботи складе 11,85*45,45=538,58. Оскільки ця сума невчасно сплачена при розрахунку при звільненні, то слід врахувати індекс інфляції за час затримки виплати, станом на 01 лютого 2018 року - це березень 2015 року - грудень 2017 року включно. Індекс інфляції у січні - лютому 2018 року склав 1,0240 грн., отже, стягненню підлягає сума заробітної плати за 28 лютого 2015 року 538,58*1,320*1,114*1,137*1,024=922,08.

Заборгована платня за понаднормову роботу у вихідний день 28 лютого 2015 року не була виплачена позивачу вчасно, а отже, на підставі ст. 34 Закону України Про оплату праці підлягає стягненню компенсація втрати частини заробітної плати у зв'язку з затримкою термінів її виплати відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги по день фактичної виплати.

Розмір середнього заробітку на час звільнення з врахуванням недоплаченої заробітної плати за 28 лютого 2015 року згідно абз. 3 п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року №100 Порядок обчислення середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.

У відповідності з п. 5 Порядку Нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати проводиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати .

Датою незаконного звільнення ОСОБА_1 згідно наказу ТОВ Тесис №30-К від 02.03.2015 року є 02 березня 2015 року.

Отже, середня заробітна плата має бути визначена як середнє значення нарахованого заробітку ОСОБА_1 за січень та лютий 2015 року. Як було остаточно встановлено апеляційним судом у рішенні від 13 грудня 2017 року , заробіток ОСОБА_1 у січні - 7196,32 грн., у лютому - 8737,04 грн., недоплати за роботу 28 лютого 2015 року - 538,58 грн., всього за лютий - 9837,04 +538,58 = 9275,62 грн. По графіку роботи ТОв Тесис , у січні було 19 робочих днів, у лютому - 20 робочих днів. Середньоденний заробіток становить: (7196,32+9275,62)/(19+20) = 422,36грн./день. Середньомісячний заробіток дорівнює: 422,36*(19+20)/2 = 8236,02 грн.

Позивача було звільнено 02 березня 2015 року.

Отже, за період з 02 березня 2015 року по 10 квітня 2018 року згідно даних http://www.buhoblik.org.ua/kadry-zarplata/vremya/3212-3212-normi-trivalosti-robochogo-chasu.html , кількість робочих днів складає (по місяцях): 21+20+18+20+23+20+22+21+21+22=201 днів за 2015 рік;

18+21+22+21+19+19+22+22+22+20+22+22=250 днів за 2016 рік;

20+20+22+19+20+20+21+22+21+21+22+20=248 днів за 2017 рік;

21+20+21+05 днів за 2018 рік.

Станом на 01 лютого 2018р. підлягає сплаті компенсація за 208+250+248+67=773 дні. Підлягає сплаті 733*422,36=326484,28 грн.

Рішенням апеляційного суду від 13 грудня 2017 року присуджений середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 239661,06 грн. Таким чином на 01 лютого 2018 року підлягає сплаті 326484,28- 239661,06 = 86823,22 грн.

Предметом судового розгляду у цій справі є стягнення заборгованості із заробітної плати та компенсації за затримку розрахунку при звільненні.

Відповідно до частини 1 статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно із статтями 12, 81ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги. (за винятком тих осіб, які не мають цивільної процесуальної дієздатності (частина 3 статті 13 ЦПК України).

А тому, розглядаючи справу в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих позивачем доказів, суд виходить з такого.

Конституцією України задекларовано, що всі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними. Громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом (стаття 21).

У статті 23 Загальної Декларації з прав людини визначено, що кожна людина має право на працю, на вільний вибір роботи, на справедливі і сприятливі умови праці та на захист від безробіття.

Кожна людина, без будь-якої дискримінації, має право на рівну оплату за рівну працю. Кожний працюючий має право на справедливу і задовільну винагороду, яка забезпечує гідне людини існування, її самої та її сім'ї, і яка в разі необхідності доповнюється іншими засобами соціального забезпечення.

За приписами до статті 116 Кодексу законів про працю України (далі - КзпПУ) при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Згідно з пунктом 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України №13 від 24.12.1999 "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці", установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст.117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Відповідно до частини 1 статті 94 КЗпПУ заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Частиною 3 вказаної статті передбачено, що питання державного і договірного регулювання оплати праці, прав працівників на оплату праці та їх захисту визначається цим Кодексом, Законом України Про оплату праці та іншими нормативно-правовими актами.

За положеннями статті 2 Закону України Про оплату праці заробітна плата це - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

Згідно із частиною 1 статті 21 Закону України Про оплату праці працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.

Частиною 5 статті 97 КЗпП передбачено, що оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов'язань щодо оплати праці.

Відповідно до статті 24 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Позивач зазначає, що ТОВ Тесис на сплачувало заборгованість з заробітної плати (з врахуванням індексу інфляції), порушуючи вимоги законодавства України про працю, крім того, просить стягнути з ТОВ Тесис компенсацію за затримку розрахунку при звільненні.

Доказів на спростування даної обставини, відповідачем не надано.

Згідно із частиною шостою статті 95 КЗпП заробітна плата підлягає індексації у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до статті 33 Закону України "Про оплату праці" у період між переглядом розміру мінімальної заробітної плати індивідуальна заробітна плата підлягає індексації згідно з чинним законодавством.

Індексація заробітної плати здійснюється на підставі Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. № 1078.

Індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг (стаття 1 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення").

Об'єктом індексації грошових доходів населення є оплата праці (грошове забезпечення) як грошовий дохід громадян, одержаний ними в гривнях на території України і який не має разового характеру (частина перша статті 2 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", пункт 2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. № 1078).

Структуру заробітної плати визначено у статті 2 Закону України "Про оплату праці", якою передбачено існування основної заробітної плати, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат.

Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій (частина друга статті 2 Закону України "Про оплату праці").

Суми виплат, пов'язаних з індексацією заробітної плати працівників, входять до складу фонду додаткової заробітної плати згідно з підпунктом 2.2.7 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату України від 13 січня 2004 р. № 5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27 січня 2004 р. за № 114/8713.

Згідно із частиною другою статті 233 КЗпП у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Таким чином, індексація є складовою частиною заробітної плати, є додатковою заробітною платою і, у разі порушення законодавства про оплату праці в частині її виплати, працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому індексації заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Крім цього, згідно із положеннями Закону України Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші (стаття 2 Закону).

За правилами статті 3 вказаного Закону сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Відповідно до наданого позивачем розрахунку, правильність якого перевірена судом, розмір заборгованості із заробітної плати з врахуванням індексу інфляції становить 922,08 грн, розмір компенсації за затримку розрахунку при звільненні -86823,22 грн.

Згідно зі статтею 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

За приписами 4 статті 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників частина 1 статті 82 ЦПК України).

За змістом статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.

Надані позивачем докази суд визнає належними і допустимими, також достовірними і достатніми, оскільки ці докази містять у собі інформацію щодо предмета позовних вимог, вони логічно пов'язані з тими обставинами, які підтверджують наявність підстав для стягнення з відповідача заборгованості.

Відповідачем не надано суду доказів на підтвердження належного виконання ним зобов'язань та спростування суми заборгованості перед позивачем та позовні вимоги взагалі.

Таким чином, з огляду на те, що незаконність звільнення ОСОБА_1 встановлена судовим рішенням у цивільній справі, яке набрало законної сили, та визнаної стороною відповідача невірного нарахування платні за понаднормову роботу у вихідні дні, суд приймає до уваги пояснення позивача щодо розміру заборгованості ТОВ Тесис у виплаті заробітної плати з врахуванням індексу інфляції ОСОБА_1 станом на 01 лютого 2018 року в розмірі 922,08 грн, а

також розмір компенсації за затримку розрахунку при звільненні - 86823,22 грн. Доказів на спростування правильності розрахунку наданого позивачем відповідачем не надано та матеріалами справи не підтверджено, а тому позовні вимоги про стягнення заборгованості із заробітної плати та компенсації за затримку розрахунку при звільненні підлягають задоволенню.

Завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі наявних у справі матеріалів, а також розподіл судових витрат між сторонами, правове регулювання якого міститься в положеннях ст.ст. 141, 142 ЦПК України.

За загальним правилом судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч. 1 ст. 141 ЦПК України).

Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ч. 6 ст. 141 ЦПК України).

Оскільки згідно із пп.1 п. 1 ст. 5 Закону України Про судовий збір пільги щодо сплати судового збору мають позивачі у справах про стягнення заробітної плати, а осіб, які понесли судові витрати у цій справі не встановлено, то судом не вирішується питання про судові витрати.

Керуючись статтею 23 Загальної Декларації з прав людини, статтею 21 Конституції України, статтями 24, 94, 95, 97, 116, 117, 233 КЗпП України, Законом України Про оплату праці , Законом України Про індексацію грошових доходів населення , Законом України Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати , Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2008 № 1078; Положенням про порядок компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.1997 № 1427 (зі змінами), ст.ст. 141, 258, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354, 430, пп.15.5 п. 15 Розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України,

УХВАЛИВ:

позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Тесис про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки при розрахунку при звільненні- задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Тесис (код ЄДРПОУ 32960748, адреса: вул. Північно-сирецька, 3, а/с 48, м. Київ), на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1) заборгованість із заробітної плати з врахуванням індексу інфляції у розмірі 922, 08 грн (дев'ятсот двадцять дві грн 08 коп).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Тесис , (код ЄДРПОУ 32960748, адреса: вул. Північно-сирецька, 3, а/с 48, м. Київ), на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1) компенсацію за затримку розрахунку при звільненні у розмірі 86 823, 22 грн (вісімдесят шість тисяч вісімсот двадцять три грн 22 коп).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково шляхом подачі апеляційної скарги до Апеляційного суду міста Києва через Дніпровський районний суд м. Києва у строки, встановлені статтею 354 ЦПК України.

Інформацію стосовно справи, що розглядається, можна отримати за адресою: м. Київ, вул. І. Сергієнка, 3, та на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/fair/sud2604.

Складення повного тексту рішення - 21.05.2018

Суддя В. Шевченко