Рішення

від 11.05.2018 по справі 907/226/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11.05.2018 м. Ужгород Справа № 907/226/18

Господарський суд Закарпатської області у складі:

головуючого судді Ушак І.Г.

при секретарі судового засідання Сінкіній Е.В.

у відкритому судовому засіданні розглянув справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Фіто-лек , м. Харків

до приватного підприємства Візіон , м. Ужгород

про стягнення боргу на суму 21720,32 грн.,

представники:

позивача - не з'явився

відповідача - не з'явився

Позивач звернувся до суду з вимогою стягнути з відповідача 21720,32 грн., яка включає 18100,27 грн. - основного боргу та 3620,05 грн. - штрафу, посилаючись на виконання відповідачем у повному обсязі договірних зобов'язань з оплати вартості поставленого товару.

7.05.18 на адресу суду надійшла заява позивача про зменшення позовних вимог, за змістом якої наполягає на стягненні з відповідача суми 3100,27 грн. - в частині основного боргу та штрафу на суму 620,05 грн. Посилається на те, що відповідачем після відкриття провадження у справі - 02.04.2018 та 24.04.2018 - перераховано на поточний рахунок позивача у погашення заборгованості 15 000,00 грн. Дана заява позивача не може бути прийнята судом, оскільки подана після закриття підготовчого провадження та призначення судового розгляду справи по суті, в той час, коли за приписами п. 2 ч. 2 ст.46 ГПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Позивач письмовою заявою на адресу суду клопоче про розгляд справи за відсутності представника за наявними у справі документами.

Відповідач письмового відзиву на позов не надав, участі уповноваженого представника у судовому розгляді справи не забезпечив, хоча був належно повідомлений про судове провадження (ухвала суду від 28.03.18 надіслана на його адресу вручена адресату, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відпрвлення, яке міститься у матеріалах справи). Разом з тим, кореспонденція суду з ухвалою від 20.04.18 про призначення даного судового засідання, надіслана відповідачу за зазначеною в позовній заяві адресою (м. Ужгород, вул. Капушанська, 21/2), яка згідно відкритих даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, є його офіційним місцезнаходженням, повернута без вручення адресату з відміткою органу установи зв'язку - вибули .

Відповідно до правової позиції наведеної у постанові Пленуму Вищого господарського суду від 26.12.11 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (п. 3.9.1), якщо ухвала у справі надіслана за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною та зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, і не повернута підприємством зв'язку або повернута з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

За наведених обставин вважається, що відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, не скористався своїм правом прийняти участь у засіданні суду, подати суду відзив на позов, суд вправі згідно ст. 178 ГПК України вирішити спір за наявними матеріалами.

Вивчивши матеріали справи, суд встановив наступне.

30.10.17 сторони у справі уклали договір № 235-ф (далі - договір), за змістом якого ТОВ "Фіто-лек" - позивач у справі - як постачальник зобов'язується поставити та передати у власність покупцю товар на умовах, в кількості та в строки, вказані в накладних, які є невід'ємною частиною договору , а ПП Візіон - відповідач у справі - як покупець зобов'язається прийняти цей товар і своєчасно здійснити його оплату на умовах визначених даним договором ( п.1 договору)

Сторонами передбачено , що розрахунки за товар здійснюються по сумам, вказаним у видаткових накладних шляхом відстрочення платежу протягом 15 календарних днів з моменту отримання товару покупцем . Датою поставки вважаться дата отримання товару покупцем, про що покупцем робиться відмітка у видатковій накладній . Оплата поставлених товарів проводить покупцем шляхом банківського переказу грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника . Датою оплати вважається дата надходження коштів на банківський рахунок постачальника ( п. 3.5, 3.6 договору)

Сторонами передбачено, що за прострочення платежу обумовленого в п. 3.5. договору передбачено стягнення штрафу у розмірі 20% від вартості одержаного товару, за яким допущено прострочення платежу .

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу за листопад 2017 року товар на загальну суму 38528,63 грн. ( копії видаткових накладних в матеріалах справи ) однак, відповідач свої зобов'язання щодо оплати товару виконав лише частково.

За таких обставин виникла заборгованість відповідача перед позивачем на суму 18100,27 грн. в частині основного боргу, яка підтверджена матеріалами справи, зокрема, договором, видатковими накладними, накладними про повернення товарів, банківськими виписками, та не спростована відповідачем у ході судового розгляду справи.

Разом з тим, матеріалами справи підтверджено, що після відкриття провадження у справі, відповідач сплатив на погашення боргу 15000,00 грн., у зв'язку з чим провадження у справі в цій частині вимог належить закрити на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Суд, вирішуючи дану справу, керується відповідними приписами цивільного та господарського права, які регулюють спірні правовідносини, виходячи з їх предмету та суб'єктного складу.

Так, приписами ст. 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання, якими є сторони у даній справі, повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч. 7 вказаної статті).

За змістом ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (ЦК України) про договір купівлі-продажу. Аналогічні положення закріплено і у статті 712 ЦК України.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов, відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то згідно з ч.1 ст.530 ЦК України, воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно приписів ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За змістом ст. 549 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, останній повинен сплатити неустойку (штраф, пеню); штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

За таких фактичних обставин справи та з огляду на наведені норми цивільного та господарського законодавства, умови договору, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги, оскільки відповідач не у повному обсязі оплатив вартість поставленого позивачем товару, підлягають задоволенню в частині основного боргу на суму 3100,27 грн., в частині штрафних санкцій - на суму 620,05 грн.

В іншій частині штрафних санкцій належить також закрити провадження на підставі п. 4 ч. 1 ст. 231 ГПК України, оскільки заяву позивача з огляду на її зміст суд тлумачить як відмову від позовних вимог.

Таким чином, всього до стягнення з відповідача на користь позивача належить сума 3720,32 грн.

За змістом ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати - судовий збір сплачений позивачем при поданні позову на суму 1762,00 грн. -належить відшкодувати за рахунок відповідача.

З огляду на викладене та керуючись ст. ст. 73-79, 81, 86, 129, 231, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України,

СУД В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити частково.

1.1. Стягнути з приватного підприємства Візіон ( 88000, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 30015220) на користь товариства з обмеженою відповідальністю Фіто-лек ( 61125, м. Харків , вул. Катерининська буд. 46 , код ЄДРПОУ 21194014) заборгованість на суму 3720,32 грн. (три тисячі сімсот двадцять грн. 32 коп), в т.ч. 3100,27 грн. - основний борг; 620,05 грн. - штраф , та у відшкодування судових витрат - 1762,00 грн. (одну тисячу сімсот шістдесят дві грн. 00 коп.) -.

2. Закрити провадження у справі в частині стягнення основного боргу на суму 15000,00 грн. та в частині штрафу на суму 3000,00 грн.

Відповідно до приписів ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України. Повний текст рішення складено 21.05.18.

Суддя Ушак І.Г.