Рішення

від 25.04.2018 по справі 910/19092/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

25.04.2018Справа № 910/19092/17

Господарський суд міста Києва в складі головуючого судді : Літвінової М.Є.

за участю секретаря судового засідання: Яроменко І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи № 910/19092/17

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФЕШН РЕНТ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕГАПОЛІСЖИТЛОБУД"

про стягнення 384 001,10 грн.

Суддя Літвінова М.Є.

Представники учасників справи:

від позивача: Шпак О.А. за довіреністю від 17.11.2017;

від відповідача: Овод А.П. за довіреністю від 04.01.2018.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фешн Рент" (далі - позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегаполісжитлобуд" (далі - відповідач) про стягнення 384 001,10 грн.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач вказує на те, що між ним та відповідачем було укладено попередній договір від 12.02.2014 року щодо укладення в майбутньому договору оренди нерухомого майна. На виконання умов даного попереднього договору позивач перерахував відповідачу платежі у якості попередньої оплати в рахунок сплати орендної плати та авансового внеску, проте основний договір між сторонами укладено не було. У зв'язку з цим, позивач вирішив звернутись до суду з даним позовом за захистом своїх прав та законних інтересів.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 02.11.2017 року порушено провадження у справі № 910/19092/17, її розгляд призначено на 22.11.2017 року.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.11.2017 року на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладено на 18.12.2017 року.

Проте, 18.12.2017 року судове засідання не відбулось у зв'язку з перебуванням судді Літвінової М.Є. у відпустці без збереження заробітної плати за сімейними обставинами.

15.12.2017 року набула чинності нова редакція Господарського процесуального кодексу України, у відповідності до пункту 9 частини 1 Перехідних положень якого справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У зв'язку з цим, враховуючи необхідність дотримання основних засад господарського судочинства, зазначених у статтях 2 та 4 Господарського процесуального кодексу України та з метою недопущення порушення передбачених статтею 42 Господарського процесуального кодексу України процесуальних прав учасників справи, ухвалою господарського суду міста Києва від 22.12.2017 року суд ухвалив здійснювати розгляд справи № 910/19092/17 у порядку загального позовного провадження та призначив підготовче засідання на 16.01.2018 року.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 16.01.2018 року підготовче засідання відкладено на 12.02.2018 року.

06.02.2018 року через загальний відділ господарського суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву. В обґрунтування заперечень, відповідач зазначив, що одним із основних обов'язків відповідача за попереднім договором є підписання договору оренди, в той час як будівництво торгового центру та одержання необхідних документів є лише необхідною умовою для настання відкладальної обставини, яка, на його думку, не залежить від волі відповідача, що свідчить про відсутність вини "МЕГАПОЛІСЖИТЛОБУД" в тому, що вона не настала. Також, відповідач вважає відсутніми підстави для повернення авансового внеску, оскільки попередній договір не був припинений. Крім того, стверджує, що позивач в 2015 році ухилявся від укладення нового попереднього договору, договірне врегулювання такої обов'язковості є свідченням продовження договірних відносин між сторонами і після закінчення річного строку з дня укладення попереднього договору.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.02.2018 року продовжено строк проведення підготовчого провадження у справі № 910/19092/17 на тридцять днів, підготовче засідання відкладено на 12.03.2018 року.

Під час підготовчого засідання 12.03.2018 року судом проведено відповідні дії, які передбачені частиною 2 статті 182 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.03.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу № 910/19092/17 до судового розгляду по суті на 29.03.2018 року.

29.03.2018 року судове засідання не відбулось у зв'язку з перебуванням судді Літвінової М.Є. на лікарняному.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.04.2018 року справу №910/21984/17 призначено до судового розгляду по суті на 25.04.2018 року.

В судовому засіданні 25.04.2018 року представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечив, з підстав викладених у відзиві.

В судовому засіданні 25.04.2018 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між ТОВ Мегаполісжитлобуд (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фенн рент" (орендар) 12.02.2014 було укладено попередній договір, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, реєстр №121 (далі - попередній договір), згідно умов якого орендодавець планує побудувати та набути у власність торговий центр з усією необхідною інфраструктурою та має намір передавати в оренду окремі приміщення (частини) торгового центру, а орендар зацікавлений укласти з орендарем договір оренди приміщення відповідно до викладених в цьому попередньому договорі (включаючи додатки) умов.

Відповідно до п. 1.3. попереднього договору торговим центром є - багатофункціональний торгівельно-розважальний комплекс з паркінгом, що є складовою частиною проекту "Житлова та громадська забудова з автовокзалом, по території вулиці Кільцева дорога, 1, 1а, 1в, обмеженої вулицями Кільцева дорога, західною межею забудови по вулицях Теремківській та Жулянській і міською межею, у Голосіївському районі м. Києва", будівництво якого здійснюється на земельній ділянці відповідно до розробленої проектної документації та дозволу на виконання будівельних робіт.

Відповідно до п. 2.1 попереднього договору сторони зобов'язуються протягом 90 днів після настання відкладальної обставини, на умовах, передбачених в цьому попередньому договорі, укласти договір оренди.

Пунктом 3.2 попереднього договору встановлено, що протягом 15 (п'ятнадцяти) календарних днів після настання відкладальної обставини орендодавець надсилає орендарю письмове запрошення укласти договір оренди, в якому, зокрема, має бути вказано місце, дата та час підписання сторонами договору оренди. Дата підписання договору оренди має бути визначена в такому повідомленні не пізніше останнього дня для укладення договору оренди, визначеного відповідно до цього попереднього договору.

Відповідно до п. 1.14. попереднього договору відкладальна обставина - це настання в сукупності всіх наведених нижче обставин (умов): отримання орендодавцем акту введення в експлуатацію/сертифікату відповідності торгового центру; та свідоцтва на право власності на торговий центр; та витягу на приміщення, виданого БТІ або іншим уповноваженим державним органом (якщо такий необхідний відповідно до законодавства України), отримання орендодавцем інших документів щодо торгового центру та/або приміщення, які можуть бути необхідні для укладення договору оренди із нотаріальним посвідченням відповідно до законодавства України.

Згідно п. 4.1. попереднього договору якщо протягом встановленого законодавством граничного строку для укладення основного договору на підставі попереднього договору (далі - граничний строк) відкладальна обставина не наступить та/або сторони не зможуть укласти договір оренди, на вимогу орендодавця сторони зобов'язуються укласти попередній договір на наступний граничний строк на умовах, які повинні бути аналогічними положенням цього попереднього договору та відображати досягнуті сторонами домовленості (з урахуванням нових положень, пов'язаних із тими змінами фактичних даних та обставин, які будуть існувати на момент укладення такого нового попереднього договору (вище та далі - новий попередній договір). Орендодавець має право вимагати укладення нового попереднього договору, а орендар зобов'язаний укласти новий попередній договір на вимогу орендодавця по спливу строку, при якому до встановленої законодавством граничної дати для укладення основного договору залишається менше 60 днів. Сторони не звільняються від обов'язку укласти новий попередній договір по спливу граничного строку. З укладенням нового попереднього договору втрачають силу відповідні положення цього договору, якщо інше не буде погоджено сторонами.

Згідно з п. 13.1. попереднього договору орендар зобов'язаний сплатити орендодавцеві на банківський рахунок, вказаний в цьому договорі, платіж у якості попередньої оплати (авансу) в рахунок сплати орендної плати (основної орендної плати, експлуатаційної орендної та маркетингової орендної плати) за договором оренди, сума якого вказана в п.10 додатку 2 (надалі - авансовий внесок).

Відповідно до п.10 додатку 2 до попереднього договору авансовий внесок становить 552 982,32 грн., ПДВ - 110596,46 грн., всього з урахуванням ПДВ - 663578,78 грн., але не менше гривневого еквіваленту 64 671,00 доларів США по курсу НБУ (без ПДВ).

Згідно з п. 11 додатку 2 до попереднього договору строк сплати авансового внеску:

- протягом 10 днів з моменту укладення попереднього договору орендар сплачує 316 675,17 грн., ПДВ - 63335,03 грн., всього з урахуванням ПДВ - 380 010,20 грн., але не менше гривневого еквіваленту 37035,00 доларів США по курсу НБУ (без ПДВ);

- протягом 5 (п'яти) днів після підписання протоколу допуску орендар сплачує 236 307,15 грн., ПДВ - 47261,43 грн., всього з урахуванням ПДВ - 283568,58 грн., але не менше гривневого еквіваленту 27636,00 доларів США по курсу НБУ (без ПДВ).

Пунктом 1.16. попереднього договору сторони погодили, що дата відкриття торгового центру для громадськості попередньо призначена на IV квартал 2014 року. Дата відкриття встановлюється відповідно до п. 3 Додатку 2 до цього договору. Орендодавець має право змінити дату відкриття та встановити іншу дату, як дату відкриття відповідно до положень цього договору, але така дата не може бути пізнішою ніж 01.04.2015 року. Відповідно до п.3 орієнтовна дата відкриття (ст. 12, п.12.1) додатку 2 до попереднього договору орієнтовно дата відкриття наступить в четвертому кварталі 2014 року.

Згідно з п. 12.1 попереднього договору, попередньо визначений строк, протягом якого орендодавець має намір відкрити торговий центр для відвідувачів, визначений в додатку 2 (пункт 3). Орендодавець повідомляє орендаря про попередню дату відкриття не менше як за 6 місяців. Дата відкриття повинна наступити не пізніше спливу 6 місяців після закінчення вказаного в Додатку 2 періоду, в якому попередньо заплановано дата відкриття торгового центру.

Відповідно до п. 3 Додатку 2 до попереднього договору сторони встановили, що орієнтовна дата відкриття наступить в IV квартал 2014 року.

Відповідно до п. 13.5. попереднього договору у випадку припинення дії даного Договору (розірвання або відмови) з вини орендодавця, авансовий внесок (його залишок) підлягає поверненню орендарю протягом 10 (десять) календарних днів від дати припинення попереднього договору з вини орендодавця та отримання від орендаря письмового повідомлення про повернення авансового внеску; якщо інше прямо не вказано в цьому договорі, будь-яких інших сум в такому випадку орендодавець не зобов'язаний сплачувати орендарю. У випадку розірвання даного договору з вини орендаря, авансовий внесок залишається у орендодавця.

З матеріалів справи вбачається, що 05.03.2014р. позивач на виконання умов договору сплатив відповідачу авансовий внесок у розмірі 384 001,10 грн. з ПДВ, що підтверджується платіжним дорученням № 1 від 05.03.2014 року. Таким чином позивач виконав свої зобов'язання щодо сплати авансового внеску.

Листом № 940 від 26.12.2014 року відповідач повідомив позивача про те, що дата відкриття торгового центру попередньо запланована на 14.05.2015 року.

06.09.2017 року позивач направив лист б/н від 05.09.2017 року ТОВ "МЕГАПОЛІСЖИТЛОБУД", що підтверджується описом вкладення №0101907000100 та фіскальним чеком №1877 від 06.06.2017 року, в якому просив повернути сплачений авансовий внесок у зв'язку із не укладенням основного договору з вини відповідача.

Спір у даній справі виник у зв'язку з тим, що, на думку позивача, відкладальна обставина не настала, як наслідок, сторони не могли укласти основний договір, з вини відповідача, тобто основний договір не укладено у зв'язку з невиконанням відповідачем покладених на нього попереднім договором обов'язків, необхідних для укладення основного договору, при цьому попередній договір припинив свою дію на підставі частини 4 статті 182 Господарського кодексу України та частини 3 статті 635 Цивільного кодексу України, а тому у відповідача виник обов'язок повернути позивачеві авансовий внесок в розмірі 384 001,10 грн.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з п. 5 ст. 182 Господарського кодексу України відносини щодо укладення Попередніх договорів регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 статті 635 Цивільного кодексу України попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором. Законом може бути встановлено обмеження щодо строку (терміну), в який має бути укладений основний договір на підставі попереднього договору.

Статтею 182 Господарського кодексу України визначено, що за попереднім договором суб'єкт господарювання зобов'язується у певний строк, але не пізніше одного року з моменту укладення попереднього договору, укласти основний господарський договір на умовах, передбачених попереднім договором.

Згадана норма Господарського кодексу України щодо річного строку для укладення основного договору не може бути змінена за згодою сторін, з огляду на ч. 3 ст. 6 Цивільного кодексу України, яка визначає, що сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена, - у письмовій формі (ч. 1 ст. 635 Цивільного кодексу України).

При цьому, зобов'язання, встановлене попереднім договором, припиняється, якщо основний договір не укладений протягом строку (у термін), встановленого попереднім договором, або якщо жодна із сторін не направить другій стороні пропозицію про його укладення (ч. 3 ст. 635 Цивільного кодексу України).

Частиною 4 ст. 182 Господарського кодексу України визначено, що зобов'язання укласти основний договір, передбачене попереднім договором, припиняється, якщо до закінчення строку, в який сторони мають укласти основний договір, одна із сторін не надішле проект такого договору другій стороні.

Частиною 2 ст. 635 Цивільного кодексу України встановлено, що сторона, яка необґрунтовано ухиляється від укладення договору, передбаченого попереднім договором, повинна відшкодувати другій стороні збитки, завдані простроченням, якщо інше не встановлено Попереднім договором або актами цивільного законодавства.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з пунктом 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З урахуванням наведених норм, проаналізувавши зміст попереднього договору щодо укладення договору оренди від 12.02.2014 року, господарський суд встановив, що основний договір мав бути укладений між сторонами не пізніше 12.02.2015 року, оскільки частиною 1 статті 182 Господарського кодексу України передбачено зобов'язання сторін за попереднім договором укласти основний договір у певний строк, але не пізніше одного року з моменту укладення попереднього договору.

При цьому порядок укладення основного договору погоджений сторонами у ст. 3 попереднього договору.

Пунктом 3.2 попереднього договору встановлено, що протягом 15 (п'ятнадцяти) календарних днів після настання відкладальної обставини орендодавець надсилає орендарю письмове запрошення укласти договір оренди, в якому, зокрема, має бути вказано місце, дата та час підписання сторонами договору оренди. Дата підписання договору оренди має бути визначена в такому повідомленні не пізніше останнього дня для укладення договору оренди, визначеного відповідно до цього попереднього договору.

Повноваження надіслати пропозицію щодо укладення договору оренди, було надано за згодою сторін виключно відповідачеві, що пов'язане із тим, що в силу п. 1.14. попереднього договору виключно відповідач мав бути обізнаний про настання відкладальної обставини та про можливість укласти основний договір.

Проте, на момент прийняття рішення у даній справі основний договір оренди між сторонами не укладено, відповідач пропозицію про його укладення не направив. Доказів протилежного матеріали справи не містять.

Враховуючи наведене та оскільки, відповідач протягом року з дня укладення попереднього договору, а саме по 12.02.2015 року, не надіслав позивачеві письмову пропозицію укласти договір оренди та проект такого договору, зобов'язання, встановлені попереднім договором від 12.02.2014 року, в силу норм частини 4 ст. 182 Господарського кодексу України та частини 3 статті 635 Цивільного кодексу України, є припиненими з 13.02.2015 року.

У відповідності до пункту 13.1. попереднього договору орендар зобов'язаний був сплатити орендодавцеві платіж у якості попередньої оплати (авансу) в рахунок сплати орендної плати (основної орендної плати, експлуатаційної орендної та маркетингової орендної плати) за договором оренди.

Судом встановлено, що позивачем належним чином виконано зобов'язання зі сплати авансового внеску шляхом перерахування відповідачу грошових коштів у розмірі 384 001,10 грн., що підтверджується платіжним дорученням №1 від 05.03.2014 року.

Враховуючи, що зобов'язання щодо укладення основного договору оренди між сторонами припинено з 13.02.2015 року, то платіж, передбачений пунктом 13.1. попереднього договору, виконаний позивачем у якості попередньої оплати (авансу) в рахунок сплати орендної плати за договором оренди, підлягає поверненню орендарю.

Дана обставина узгоджується з умовами пункту 13.5. попереднього договору від 12.02.2014 року, яким визначено, що у випадку припинення дії даного договору (розірвання або відмови) з вини орендодавця, авансовий внесок (його залишок) підлягає поверненню орендарю протягом 30 (тридцяти) календарних днів від дати припинення попереднього договору з вини орендодавця та отримання від орендаря письмового повідомлення про повернення авансового внеску. У випадку розірвання даного договору з вини орендаря, авансовий внесок залишається у орендодавця.

Відповідно до пункту 1.16. попереднього договору визначено, що дата відкриття - визначена орендодавцем відповідно до цього попереднього договору дата відкриття торгового центру для громадськості попередньо призначена на IV квартал 2014 року. Дата відкриття встановлюється відповідно до пункт 3 додатку 2 до цього договору. Орендодавець має право змінити дату відкриття та встановити іншу дату як дату відкриття відповідно до положень цього договору, але така дата не може бути пізнішою за 01.04.2015 року. В такому випадку до орендодавця не можуть застосовуватись будь-які штрафні санкції або інші негативні наслідки, якщо інше прямо не передбачено попереднім договором.

Згідно з п. 12.1 попереднього договору, попередньо визначений строк, протягом якого орендодавець має намір відкрити торговий центр для відвідувачів, визначений в додатку 2 (пункт 3). Орендодавець повідомляє орендаря про попередню дату відкриття не менше як за 6 місяців. Дата відкриття повинна наступити не пізніше спливу 6 місяців після закінчення вказаного в додатку 2 періоду, в якому попередньо заплановано дата відкриття торгового центру.

Відповідно до п. 3 Додатку 2 до попереднього договору сторони встановили, що орієнтовна дата відкриття наступить в IV квартал 2014 року.

Отже, за умовами попереднього договору орендодавець мав закінчити будівництво торгового центру, отримати на нього всі необхідні документи пов'язані із введенням об'єкту нерухомості в експлуатацію та оформленням права власності на нього орієнтовно у IV квартал 2014 року, однак у будь-якому випадку не пізніше 01.04.2015 року .

Судом встановлено, що відповідач неодноразово відкладав дату відкриття торгового центру, що підтверджується листами відповідача № 248 від 26.03.2014 року та № 450 від 15.05.2014 року.

Проте, станом на 13.02.2015 року, коли закінчився встановлений ст. 182 Господарського кодексу України річний строк для укладення основного договору на підставі попереднього договору, торговий центр так і не було збудовано відповідачем. Тобто відкладальна обставина не настала, як наслідок, сторони не могли укласти договір оренди з вини відповідача.

Доказів того, що будівництво торгового центру завершено, введено його в експлуатацію та оформлено право власності на нього матеріали справи не містять та не подано сторонами. Також відсутні докази повідомлення відповідачем позивача про вказані обставини та готовність укладення договору оренди.

При цьому господарським судом встановлено, що відкладальною обставиною, передбаченою умовами попереднього договору, є сукупність обставин, які повністю залежать від відповідача, зокрема: отримання пакету дозвільних та правовстановлюючих документів, необхідних для завершення ним робіт по будівництву торгового центру.

Оскільки відкладальна обставина, яка є передумовою, необхідною для укладання основного договору оренди, не наступила, а її настання залежало від поведінки відповідача, судом дійшов висновку, що основний договір оренди не був укладений з вини відповідача, тому припинення зобов'язання за попереднім договором відбулося з вини відповідача.

З огляду на встановлені обставини, заперечення відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, щодо предмету зобов'язань відповідача за попереднім договором та відсутності вини в ненастанні відкладальної обставини є необґрунтованими.

Станом на день розгляду справи в суді відповідач не виконав взяті на себе за попереднім договором зобов'язання, позивач не отримав від відповідача ані повідомлення про дату відкриття торгового центру, ані про дату укладання основного договору оренди, а відповідно зобов'язання, встановлене попереднім договором, є припиненим.

Отже, з огляду на положення п. 12.1, 13.5 Попереднього договору та враховуючи, що основний договір не укладено у зв'язку з невиконанням відповідачем покладених на нього попереднім договором обов'язків, необхідних для укладення основного договору, вимоги позивача про стягнення з відповідача авансового внеску є обґрунтованими та підлягають задоволенню у розмірі 384 001,10 грн.

Суд також не приймає твердження відповідача про порушення позивачем зобов'язань, встановлених п. 4.1. попереднього договору, оскільки таке зобов'язання сторін протирічить природі попереднього договору, що визначена ст. 635 Цивільного кодексу України та ст. 182 Господарського кодексу України, так як чинне законодавство визначає, що предметом попереднього договору є укладення у майбутньому саме основного договору, а в даному випадку попереднім договором передбачено укладення ще одного (нового) попереднього договору. Такі положення попереднього договору суперечать нормам чинного законодавства та правовій природі попереднього договору. Окрім того, укладення такого нового попереднього є фактично альтернативним оформленням попереднього договору на строк, що перевищує один рік, а відтак порушуються вимоги Господарського кодексу України щодо максимального строку попереднього договору.

Згідно статей 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Таким чином, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума заборгованості (повернення сплаченого авансового внеску) у розмірі 384 001,10 грн., внаслідок чого позов підлягає задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись статтями 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕГАПОЛІСЖИТЛОБУД" (01004, м. Київ, вул. Червоноармійська/Басейна, б. 1-3/2, літ. А, ідентифікаційний код 34615529) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФЕШН РЕНТ" (14005, м. Чернігів, проспект Миру, будинок 53, ідентифікаційний код 39062848) 384 001 (триста вісімдесят чотири тисячі одну) грн. 10 кой. заборгованості, 5 760 (п'ять тисяч сімсот шістдесят) грн. 02 коп. судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4. Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

5. Відповідно до частини 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

6. Відповідно до ч. 5 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 21.05.2018 року.

СуддяМ.Є. Літвінова