Рішення

від 15.05.2018 по справі 910/4424/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.05.2018Справа № 910/4424/18

За позовом Приватного підприємства "Дом Транс" м. Львова

до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" м. Києва

про стягнення боргу, неустойки, сум за прострочення виконання боржником грошового зобов'язання, ціна позову 346477,23 грн.

Суддя Паламар П.І.

Секретар судового засідання Хахуда О.В.

Представники:

від позивача: Василенко Л.М.,

від відповідача: Порохня Д.А.

СУТЬ СПОРУ :

у квітні 2018 року Приватне підприємство "Дом Транс" звернулося в суд з указаним позовом.

Позивач зазначав, що на виконання умов укладеного з відповідачем договору № ПР/НХ-171582/НЮ від 26 грудня 2017 р. він передав останньому товар вартістю 325758,12 грн.

Всупереч умов договору відповідач не оплатив одержаний товар, заборгувавши йому 325758,12 грн.

З цих підстав просив задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь суму боргу, борг з урахуванням індексу інфляції за час прострочення 2931,82 грн., три проценти річних з простроченої суми 1472,61 грн., пеню 16314,68 грн., а також понесені ним по справі судові витрати.

15 травня 2018 р. подав клопотання про відшкодування йому понесених ним інших судових витрат у розмірі 885,38 грн., що становлять вартість проїзду (залізничних квитків) його представника з міста Дніпра до місця проведення судових засідань у господарський суд міста Києва.

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги.

Відповідач у відзиві на позовну заяву, його представник у судовому засіданні позов визнав в частині вимог про стягнення 325758,12 грн. боргу, проти позову в іншій частині заперечив. Вказував, що позивач провів розрахунок пені та трьох процентів річних з простроченої суми без урахування вимог ст. 253 ЦК України, оскільки прострочення відповідача по оплаті товару виникло з наступного дня після спливу 30 банківських днів з моменту поставки товару, а саме 13 лютого 2018 р., а не з 10 лютого 2018 р., з чого виходив позивач у своєму розрахунку.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що між сторонами по справі було укладено договір № ПР/НХ-171582/НЮ від 26 грудня 2017 р., за умовами якого позивач зобов'язався передати відповідачу кріпильні деталі (шпилька високоміцна для інженерних споруд М22 в комплекті з гайкою та шайбою) в кількості та по цінами вказаними в специфікації № 1, яка є невід'ємною частиною договору, а останній - прийняти та протягом 30 банківських днів з дати одержання товару оплатити його вартість.

Загальна сума договору відповідно до умов п. 5.2 договору складає 325758,12 грн. з урахуванням ПДВ.

Строк дії договору відповідно до умов п. 14.1 договору встановлений з моменту його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2017 р.

Вказані обставини підтверджуються поясненнями представників сторін, наявною у матеріалах справи копією зазначеного договору.

Поясненнями позивача, наявними у матеріалах справи видатковою накладною № РН-1712/3 від 28 грудня 2017 р., товарно-транспортною накладною № 12/2 від 28 грудня 2017 р., рахунком-фактурою № СФ-1712/3 від 28 грудня 2017 р. стверджується факт передачі позивачем відповідачу товару за договором вартістю 325758,12 грн.

Доказів належної оплати за договором суду не надано.

За таких обставин, враховуючи, що відповідач прострочив виконання зобов'язання по оплаті за спірним договором, з нього на користь позивача відповідно до вимог ст.ст. 622, 625 ЦК України підлягає стягненню 325758,12 грн. боргу, 2931,82 грн. збитків внаслідок інфляції за час прострочення.

Вимоги про стягнення трьох процентів річних з простроченої суми та пені підлягають частковому задоволенню з урахуванням фактичного періоду прострочення, яке мало місце 13 лютого 2018 року (через 30 банківських днів з моменту поставки товару), а не з 10 лютого 2018 р., з чого виходив позивач у своєму розрахунку.

Виходячи з наведеного з відповідача на користь позивача відповідно до вимог ст.ст. 624, 625 ЦК України підлягає стягненню 1392,04 грн. три проценти річних з простроченої суми, 15424,76 грн. передбаченої п. 10.2 договору пені.

Оскільки позов задоволено частково, понесені по справі судові витрати стосовно до вимог ст. 129 ГПК України слід покласти на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Заявлені позивачем вимоги про відшкодування йому витрат на проїзд його представника з міста Дніпра до м. Києва у розмірі 885,38 грн. задоволенню не підлягають, оскільки суперечать вимогам глави 8 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 74, 129, 232, 233, 236-241 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

позов Приватного підприємства "Дом Транс" м. Львова задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (03068, м. Київ, вул. Тверська, 5, код 40075815) на користь Приватного підприємства "Дом Транс" (79052, м. Львів, вул. Широка, 96-А, код 39318356) 325758,12 грн. боргу, 2931,82 грн. збитків внаслідок інфляції за час прострочення, 1392,04 грн. три проценти річних з простроченої суми, 15424,76 грн. пені, 5182,59 грн. витрат по оплаті судового збору.

У позові в іншій частині відмовити.

Рішення набирає законної сили та підлягає оскарженню у строк і порядку, визначені ст. 241 та розділом ІV ГПК України.

Повне судове рішення складене 21 травня 2018 року.

Суддя господарського суду міста Києва П.І.Паламар