Рішення

від 19.04.2018 по справі 910/3282/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

19.04.2018Справа № 910/3282/18

Господарський суд міста Києва у складі:

головуючий суддя Привалов А.І.,

при секретарі судового засідання Мазур В.М.

розглянувши справу № 910/3282/18

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Сантос Капітал ;

до товариства з обмеженою відповідальністю МФ-Плюс

про стягнення 1 240 000,00 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: Просенюк С.М., довіреність б/н від 07.06.2017р.

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сантос Капітал" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю "МФ-ПЛЮС" про стягнення 1 240 000,00 грн.

Позовні вимоги обгрунтовані не виконанням відповідачем умов Договору про припинення зобов'язання шляхом його заміни новим зобов'язанням (новація) від 28.02.2018р., внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 1 240 000,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.04.2018р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/3282/18 та вирішено розглядати справу за правилами загального провадження з огляду на її складність та обставини, що унеможливлюють розгляд у спрощеному позовному провадженні, підготовче засідання призначено на 19.04.2018р.

11.04.2018р. через загальний відділ господарського суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач позов визнає та просить розглядати справу за відсутності представника відповідача.

12.04.2018р. через загальний відділ господарського суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій позивач просить ухвалити рішення по справі №910/3282/18, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Присутній у судовому засіданні 19.04.2018р. представник позивача позовні вимоги підтримав та не заперечував щодо винесення рішення у підготовчому засіданні, у зв'язку з визнанням відповідачем позову.

Представник відповідача в засідання суду не з'явився.

Приписами частини третьої статті 185 ГПК України передбачено, що за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення суду у випадку визнання позову відповідачем.

Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 19.04.2018р., відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

28.02.2018р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Сантос Капітал" (за договором - Сторона-1) та товариством з обмеженою відповідальністю "МФ-ПЛЮС" (за договором - Сторона-2) було укладено Договір про припинення зобов'язання шляхом його заміни новим зобов'язанням (новація) (далі по тексту - Договір новації).

У п. 1.1. Договору новації, сторонни дійшли домовленості у відповідності ст. 604 Цивільного кодексу України про припинення зобов'язань Сторони-2 по оплаті Сторони-1 на загальну суму 1 240 000,00 грн., зазначених в п.1.2. цього Договоору (далі - Первісне зобов'язання) шляхом заміни його новим зобов'язанням по оплаті Стороною-2 Стороні-1 заборгованості в сумі 1 240 000,00 грн. (далі - Нове зобов'язання) на умовах і в порядку, визначеному в данному Договорі.

Відповідно до п.1.2. Договору новації, під Первісним зобов'язанням в данному Договорі Сторони розуміють зоббов'язання Сторони-2 перед Стороною-1, які виникли з наступних правочинів:

- п.1.2.1. Договору поворотної фінансової допомоги № 18/02/22-1-ФД від 22.02.2018р., укладеного між ТОВ Стороною-1 (Позикодавець) та Стороною-2 (Позичальник). Сума заборгованості Сторони-2 перед Стороною-1 за даним договором становить 80 000,00 грн.;

- п.1.2.2. Договору поворотної фінансової допомоги № 17/11/17-ФД від 17.11.2017р., укладеного між ТОВ АКУС (Позикодавець) та Стороною-2 (Позичальник), право вимоги за яким перейшло від ТОВ АКУС до Сторони-1 на підставі Договору про відступлення права вимоги (цесія) від 26.02.2018р. Сума заборгованості Сторони-2 перед Стороною-1 за даним договором становить 1 160 000,00 грн.

Згідно з п.1.3. Договору новації, первісне зобов'язання, передбачене п.п.1.1.-1.2. цього Договору (правочини, перелічені в п.п. 1.2.1.-1.2.2. цього Договору), між Стороною-1 та Стороною-2 вважається припиненим з моменту набрання чинності цим Договором.

Договір нвважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання Сторонами (п. 4.1. Договору новації).

За умовами п. 2.1. Договору новації, Сторона-2 зобов'язується в повному обсязі виконати Нове зобов'язання, визначене в п.1.1. цього Договору, а саме перерахувати на банківський рахунок Сторони-1, зазначений в даному Договорі, заборгованість в сумі 1 240 000,00 грн. протягом 3-х календарних днів з дати укладання даного Договору.

Згідно ч. 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 80 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

На підтвердження виникнення у відповідача зобов'язань на загальну суму 1 240 000,00 грн., що є предметом Договору про припинення зобов'язання шляхом його заміни новим зобов'язанням (новація) від 28.02.2018р., позивачем до матеріалів справи надано Договір поворотної фінансової допомоги № 18/02/22-1-ФД від 22.02.2018р. та платіжне доручення № 23 від 23.02.2018р. на суму 80 000,00 грн.; Договір поворотної фінансової допомоги № 17/11/17-ФД від 17.11.2017р. та платіжне доручення №16524 від 20.11.2017р. на суму 1 160 000,00 грн., а також Договір про відступлення права вимоги (цесія) від 26.02.2018р.

Оскільки відповідач не виконав взяті на себе за Договором про припинення зобов'язання шляхом його заміни новим зобов'язанням (новація) від 28.02.2018р. зобов'язання щодо сплати заборгованості в сумі 1 240 000,00 грн. протягом 3-х календарних днів з дати укладання даного Договору, тобто до 3 березня 2018 року (включно), позивач звернувся до відповідача з претензією за вих. 06/03/18-1 від 06.03.2018р. про сплату заборгованості.

У відповіді на претензію за вих. № 12/1 від 12.03.2018р. відповідач зазначив про неможливість сплатити заборгованість по договору, у зв'язку з виниклими фінансовими труднощами.

Отже, позивач звернувся з позовом до суду щодо стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 1 240 000,00 грн.

Дослідивши додані до справи докази, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У відповідності зі ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною першою статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов'язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Відповідно до вимог ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

На час розгляду спору у господарському суді відповідачем не заперечено факт отримання коштів у розмірі 1 240 000,00 грн. на підставі договорів поворотної фінансової допомоги № 18/02/22-1-ФД від 22.02.2018р. та № 17/11/17-ФД від 17.11.2017р., проте не надано доказів сплати вказаних коштів позивачу згідно з умовами Договору про припинення зобов'язання шляхом його заміни новим зобов'язанням (новація) від 28.02.2018р.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Таким чином, з огляду на наведені вище обставини та норми чинного законодавства, суд дійшов висновку, що позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю Сантос Капітал підтверджується належними та допустимими доказами, наявними в матеріалах справи, а відтак підлягають задоволенню.

Згідно положень статті 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 185, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "МФ-ПЛЮС" (04071, м. Київ, вул. Межигірська, 22; код ЄДРПОУ 38538548) на користь товариства з обмеженою відповідальністю Сантос Капітал (04070, м. Київ, вул. Ігорівська, 5/10; код ЄДРПОУ 37700941) заборгованість у сумі 1 240 000,00 грн. та судовий збір у сумі 18 600,00 грн.

5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано: 03.05.2018р.

Суддя А.І. Привалов