Рішення

від 15.05.2018 по справі 918/116/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013, м. Рівне, вул. Набережна, 26А

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" травня 2018 р. м. Рівне

Справа № 918/116/18

Господарський суд Рівненської області в складі головуючого судді Політики Н.А. ,

при секретарі судового засідання Фаєвській Л.Ю. ,

розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали справи за позовом заступника керівника Дубенської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Дубенської міської ради Рівненської області

до Дочірнього підприємства "Орнамент" колективного підприємства фірми "Слов'янка"

про повернення земельної ділянки площею 0,2153 га вартістю 1 280 109 грн.

в судовому засіданні приймали участь:

від позивача - ОСОБА_1, довіреність № 95 від 18.12.2017 р.;

від відповідача (директор) - ОСОБА_2, НОМЕР_1 виданий 14.05.1996 р.;

ОСОБА_3, ордер серія РН-054 №136 від 14.05.2018 р.;

від органу прокуратури - ОСОБА_4, посвідчення № 048709 від 22.11.2017 р.

Відповідно до частини 14 статті 8, статті 222 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) при розгляді судової справи здійснювалося фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу програмно-апаратного комплексу "Діловодство суду".

Для архівного зберігання оригіналу звукозапису надано диск CD-R, серійний номер 8093117LE51296.

У судовому засіданні 15 травня 2018 року, відповідно до частини 1 статті 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

28 лютого 2018 року заступник керівника Дубенської місцевої прокуратури (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Дубенської міської ради Рівненської області (далі - Рада, позивач) звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовом до Дочірнього підприємства "Орнамент" колективного підприємства "Слов'янка" (далі - Підприємство, відповідач) про повернення земельної ділянки площею 0,2153 га вартістю 1 280 109 грн.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на те, що Договір оренди землі від 9 жовтня 2008 року припинив свою дію у зв'язку із закінченням строку, на який його було укладено, тому відповідач безпідставно користується земельної ділянки площею 0,2153 га вартістю 1 280 109 грн.

22 березня 2018 року від представника позивача на адресу суду надійшло клопотання від 20.03.2018 р. № 195/05-02-29/18 з додатками (а.с. 34-39), в якому останній просив суд залишити заяву заступника керівника Дубенської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Дубенської міської ради Рівненської області до Дочірнього підприємства "Орнамент" колективного підприємства "Слов'янка" про повернення земельної ділянки площею 0,2153 га вартістю 1 280 109 грн. у справі № 918/116/18 без розгляду. У клопотанні представник позивача зазначив, що Дубенська міська рада не підтримує поданий в її інтересах заступником керівника Дубенської місцевої прокуратури позов з наступних підстав. Відповідно до п. 3 договору оренди землі від 09.10.2008 р. на земельній ділянці по вул. Замковій, 51 у м. Дубно знаходяться об'єкти нерухомого майна - виробничі будівлі, а відтак відповідач не зможе повернути міській раді земельну ділянку. Крім того зазначив, що підписання акту приймання-передачі землі призведе до того, що відповідач й надалі використовуватиме земельну ділянку без сплати орендної плати внаслідок чого порушуватимуться права міської ради. Відтак, представник позивача, посилаючись на ч. 4 ст. 55 ГПК України просить залишити дану позовну заяву без розгляду.

Розглянувши у підготовчому засідання 26.03.2018 р., подане 22 березня 2018 року представником позивача, клопотання про від 20.03.2018 р. № 195/05-02-29/18, судом було відмовлено в задоволенні зазначеного клопотання, про що зазначено в ухвалі суду від 26 березня 2018 року.

Ухвалою суду від 26 березня 2018 року підготовче засідання відкладено на 26 квітня 2018 року.

10 квітня 2018 року від представника відповідача на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву від 4 квітня 2018 року з додатками (а.с. 52-58), в якому останній у задоволенні позову просить відмовити та зазначає, що Підприємство не чинило і не чинить Раді перешкод у використанні вказаної земельної ділянки. Також зазначає, що посилання прокурора про користування Підприємством земельною ділянкою площею 0,2153 га є надуманими, не відповідають фактичним обставинам і нічим не підтверджуються. Підприємство не відмовляється повертати земельну ділянку, а навпаки Рада відмовляється отримувати від нас назад вказану земельну ділянку і оформляти це актом приймання-передачі. Тому відповідачем у справі мали б бути не ми, а міська рада, оскільки блокує процедуру повернення земельної ділянки саме Рада.

26 квітня 2018 року від прокурора через відділ канцелярії та документального забезпечення суду надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна за адресою: Рівненська обл., м. Дубно, вул. Замкова, 51 (а.с. 60-79).

Ухвалою суду від 26 квітня 2018 року підготовче провадження у даній справі закрито та справу призначено до судового розгляду по суті на 15 травня 2018 року.

27 квітня 2018 року від прокурора через відділ канцелярії та документального забезпечення суду надійшло клопотання, в якому останній просить вважати вірною назву відповідача: Дочірнє підприємство "Орнамент" колективного підприємства фірми "Слов'янка" (а.с. 90-91).

11 травня 2018 року від позивача на адресу суду надійшла відповідь на відзив від 10.05.2018 р. № 1897/05-02-29/18 з додатками (а.с. 92-101), в якій останній просить суд задовольнити позов заступника керівника Дубенської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Дубенської міської ради до Дочірнього підприємства "Орнамент" колективного підприємства фірми "Слов'янка" про повернення земельної ділянки площею 0,2153 га та вартістю 1 280 109 гривень у справі № 918/116/18.

Прокурор у судовому засіданні 15 травня 2018 року позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, та наполягав на їх задоволенні.

Представник позивача у судовому засіданні 15 травня 2018 року позовні вимоги також підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, та наполягав на їх задоволенні.

Представник відповідача у судовому засіданні 15 травня 2018 року позов заперечив з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву від 4 квітня 2018 року.

У судовому засіданні 15 травня 2018 року під час судових дебатів прокурором було подано клопотання про виправлення описки в прохальній частині позовної заяви.

Відповідно до ст. 218 ГПК України у судових дебатах виступають з промовами (заключним словом) учасники справи. У цих промовах можна посилатися лише на обставини і докази, досліджені в судовому засіданні. В дебатах учасник виступає самостійно або призначає для виступу одного представника. Порядок проведення, тривалість судових дебатів та черговість виступів учасників справи визначаються головуючим виходячи з розумно необхідного часу для викладення учасниками справи їх позиції по справі. З дозволу суду промовці можуть обмінюватися репліками. Право останньої репліки завжди належить відповідачеві та його представникові.

Суд відхилив клопотання, оскільки ст. 218 ГПК України не передбачено подання будь-яких клопотань учасниками справи під час судових дебатів.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора, представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Статтею 131 1 Конституції України на органи прокуратури покладено функцію представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Згідно із ч. 4 ст. 53 ГПК України, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Відповідно до Рішення Конституційного суду України №3-рп/99 від 08.04.1999, поняття "інтереси держави" є оціночним і в кожному конкретному випадку прокурор чи його заступник самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, в чому полягає порушення інтересів держави чи в чому існує загроза інтересам держави.

Згідно зі ст. 13 Конституції України, земля є об'єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування. Держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом.

Відповідно до ст. 14 Конституції України, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Згідно ч. 1 ст. 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Згідно п. "а" ч. 1 ст. 12 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), до повноважень сільських, селищних, міських рад та їх виконавчих органів у галузі земельних відносин належить розпорядження землями територіальних громад.

Частиною 1 ст. 122 ЗК України передбачено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Відповідно до ст. 33 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", до повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у сфері регулювання земельних відносин та охорони навколишнього природного середовища належить здійснення контролю за додержанням земельного та природоохоронного законодавства, використанням і охороною земель, природних ресурсів загальнодержавного та місцевого значення, відтворенням лісів.

Згідно зі ст. 18-1 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", орган місцевого самоврядування може бути позивачем та відповідачем у судах загальної юрисдикції, зокрема, звертатися до суду, якщо це необхідно для реалізації його повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування.

Розпорядником спірної земельної ділянки по вул. Замковій, 51 в м. Дубно та стороною договору оренди землі від 08.09.2005 р., згідно якого пред'являється вимога про повернення земельної ділянки орендодавцю є Дубенська міська рада, у зв'язку з чим, вона є органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

В свою чергу, Дубенська міська рада Рівненської області не вживала заходів щодо захисту порушених прав у судовому порядку.

Неповернення земельної ділянки порушує економічні інтереси держави, перешкоджає здійсненню передбаченого Конституцією України права власності на землю, унеможливлює використання Дубенською міською радою зазначеної земельної ділянки для державних і суспільних потреб, тягне нераціональне використання земель і спричиняє збитки у виді ненадходження орендної плати до місцевого бюджету.

Оскільки Дубенською міською радою Рівненській області не вжито заходів щодо захисту інтересів держави в судовому порядку, то Дубенська місцева прокуратура вважає за необхідне захистити інтереси держави в особі Дубенської міської ради Рівненській області шляхом пред'явлення даного позову до суду.

З огляду на викладене суд дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість звернення Прокурора в інтересах держави в особі Ради до Господарського суду Рівненської області з даним позовом.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Ради від 26.09.2008 р. № 1540 "Про надання земельної ділянки в оренду" Підприємству було надано земельну ділянку площею 0,2153 га для обслуговування виробничих будівель по вул. Замкова, 51 (згідно викопіювання) в оренду терміном на 5 років за рахунок земель запасу житлової та громадської забудови (а.с. 12а).

9 жовтня 2008 року між Радою (далі - Орендодавець) та Підприємством (далі - Орендар) було підписано відповідний договір оренди землі (а.с. 13-16).

Відповідно до пункту 1 вищенаведеного договору Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення - (землі промисловості, транспорту, зв'язку) для обслуговування торгівельного виробничих будівель по вул. Замкова, 51.

За пунктом 8 цього правочину договір укладено на 5 років. Після закінчення строку оренди орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 60 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

З матеріалів справи вбачається, що 5 листопада 2009 року між сторонами був підписаний відповідний акт приймання-передачі наведеної земельної ділянки в користування Підприємству (а.с. 17).

Згідно з п. 43 Договору оренди землі, цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Договір оренди землі між сторонами укладено 09.10.2008 р. та зареєстровано у Дубенському районному відділі Рівненської регіональної філії підприємства "Центр державного земельного кадастру", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 05.11.2008 р. за № 040858500034.

Відповідно до п. 37 договору оренди землі, дія договору припиняється, зокрема, у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Пунктом 21 Договору оренди землі встановлено, що після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.

Обґрунтовуючи свої вимоги, Прокурор у позовній заяві, посилався, зокрема, на те, що договір оренди землі припинив свою дію з 05.11.2013 р., у зв'язку із чим у відповідача виникло зобов'язання щодо повернення спірної земельної ділянки.

Статтею 13 Закону України "Про оренду землі" визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно зі ст. 31 Закону України "Про оренду землі", договір оренди землі припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Відповідно до ст. 34 Закону України "Про оренду землі", у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором.

З матеріалів справи вбачається, що договір припинив свою дію 05.11.2013 р., а відтак з 05.11.2013 р. у відповідача виникло зобов'язання по поверненню орендодавцеві - Дубенській міській раді земельної ділянки загальною площею 0,2153 га, вартістю 1 280 109 грн., що була передана в оренду згідно договору оренди землі від 09.10.2008 р.

Факт неповернення земельної ділянки та продовження її використання підтверджується постановою Рівненського апеляційного господарського суду у справі № 918/1291/16 за позовом Дубенської міської ради до ДП "Орнамент КП фірми "Слов'янка".

Згідно ст. 35 Закону України "Про оренду землі" спори пов'язані з орендою землі, вирішуються у судовому порядку.

В статті 2 ЗУ "Про оренду землі" (далі - Закону) зазначено, що відносини, пов'язані з орендою землі регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про оренду землі", законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до ст. 12 Закону розпорядження землями територіальної громади на території сіл, селищ, міст належить до повноважень сільських, селищних, міських рад та здійснюється відповідно до вимог цього Кодексу.

Згідно ст. 792 ЦК України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.

Статтею 1 Закону встановлено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Частиною 1 ст. 116 Земельного кодексу України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

В силу ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації; право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації; приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

Згідно ст. 31 ЗУ "Про оренду землі" договір оренди землі припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.

У відповідності до ст. 34 ЗУ "Про оренду землі", у разі припинення або розірвання договору оренди землі, орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором.

Як встановлено судом та зазначено вище, термін дії договору оренди землі від 9 жовтня 2008 року закінчився 05.11.2013 р.

Умовами договору сторони не визначили строк повернення земельної ділянки.

Відповідно до ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Судом встановлено, що додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення сторонами не укладалась.

Таким чином, договір оренди землі припинив свою дію 05.11.2013 р.

В порушення зазначених вимог закону, після закінчення терміну дії договору користування землею на умовах оренди, Підприємство не повернуло земельну ділянку Орендодавцю - Дубенській міській раді. Термін дії договору не продовжено.

Пунктом 21 Договору оренди землі визначено умови повернення земельної ділянки: після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.

Згідно статті 34 Закону України "Про оренду землі", у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця. У разі невиконання орендарем обов'язку щодо умов повернення орендодавцеві земельної ділянки орендар зобов'язаний відшкодувати орендодавцю завдані збитки.

Слід підкреслити, що і в пункті 21 Договору оренди землі і в статті 34 Закону України "Про оренду землі" йдеться про умови повернення, а не про порядок (спосіб) оформлення повернення земельної ділянки, але як сам факт повернення земельної ділянки, так і факт дотримання умов повернення земельної ділянки має якимось чином фіксуватися документально, що й зумовлює необхідність оформлення повернення земельної ділянки актом прийняття-передачі земельної ділянки.

Пунктом 21 Договору оренди землі визначено умовою повернення земельної ділянки - повернення її орендарем у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.

Оскільки в акті приймання-передачі земельної ділянки від 05.11.2008 року не зазначено стан земельної ділянки, в якому орендар її одержав, то визначити, чи він не є гіршим порівняно з тим, у якому орендар одержав ту земельну ділянку в оренду неможливо, але для юридичної визначеності, для фіксації самого факту повернення орендарем орендодавцеві земельної ділянки (предмета договору) необхідним є складення акту приймання-передачі земельної ділянки у тому ж порядку (у той же спосіб), як і при передачі земельної ділянки в оренду.

При цьому слід зазначити, що ні договором, ні законом не визначено терміну, у який має бути повернено земельну ділянку після припинення дії договору, а відтак у даному випадку не може йти мови про порушення відповідачем терміну повернення земельної ділянки, чи терміну оформлення повернення земельної ділянки шляхом підписання акту приймання-передачі. Тим більше, що позивач до пред'явлення прокурором позовної заяви, що розглядається у даній справі, не вимагали від відповідача ні повернення земельної ділянки, ні оформлення повернення земельної ділянки актом приймання-передачі.

Однак, поряд з цим, повернення земельної ділянки за актом приймання-передачі у будь-якому випадку має відбутися, оскільки і за умовами договору і згідно вимог Закону після припинення дії договору орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку, а оформлення повернення має здійснюватися за актом приймання-передачі, що засвідчить факт виконання орендарем обов'язку повернути орендодавцеві земельну ділянку, отриману орендарем від орендодавця за актом приймання-передачі.

Згідно з частиною другою статті 795 Цивільного кодексу України, повернення наймачем предмета договору найму оформлюється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору.

Вищезгадана норма свідчить, що на підтвердження виконання зобов'язання за договором найму (оренди) має складатися відповідний документ (акт), а тому позовні вимоги прокурора щодо зобов'язання відповідача за актом приймання-передачі повернути земельну ділянку, загальною площею 0,2153 га, вартістю 1 280 109 грн., яка розташована в м. Дубно по вул. Замковій, 51, що була передана в оренду згідно договору оренди землі від 09.10.2008 р., укладеного між Дубенською міською радою та Дочірнім підприємством "Орнамент" колективного підприємства фірми "Слов'янка", у стані не гіршому, порівняно з тим, в якому вона була передана в оренду, є правомірними, оскільки оформлення такого акту матиме наслідком остаточну юридичну визначеність у правовідносинах сторін договору від 9 жовтня 2008 року, дія якого припинилася 05.11.2013 р. у зв'язку із закінченням строку, на який його було укладено.

Поряд з цим, акт приймання-передачі земельної ділянки, складений на виконання рішення суду у даній справі, буде свідчити лише про фіксацію саме факту повернення земельної ділянки орендарем орендодавцю, а не про дату припинення користування земельною ділянкою орендарем. Оформлення повернення земельної ділянки актом приймання-передачі засвідчує факт виконання орендарем свого зобов'язання (за договором і за законом) повернути земельну ділянку орендодавцеві та знімає питання щодо можливості користування орендарем неповернутою земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди.

Відповідно до ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За таких обставин, в повній мірі дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги заступника керівника Дубенської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Дубенської міської ради Рівненської області до Дочірнього підприємства "Орнамент" колективного підприємства фірми "Слов'янка" про повернення земельної ділянки площею 0,2153 га вартістю 1 280 109 грн. є обґрунтованими, підтвердженими належними доказами та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 129 ГПК України оплата судових витрат покладається на відповідача в розмірі 1 762 грн. 00 коп.

Керуючись ст. ст. 73-79, 91, 123, 129, 222, 233, 236-238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Дочірньому підприємству "Орнамент" колективного підприємства фірми "Слов'янка" (35603, Рівненська обл., м. Дубно, вул. Замкова, 51, код ЄДРПОУ 23306500) за актом приймання-передачі повернути земельну ділянку, загальною площею 0,2153 га, вартістю 1 280 109 грн., яка розташована в м. Дубно по вул. Замковій, 51, що була передана в оренду згідно договору оренди землі від 09.10.2008 р., укладеного між Дубенською міською радою (орендодавець) та Дочірнім підприємством "Орнамент" колективного підприємства фірми "Слов'янка" (орендар), у стані не гіршому, порівняно з тим, в якому вона була передана в оренду.

Стягнути з Дочірнього підприємства "Орнамент" колективного підприємства фірми "Слов'янка" (35603, Рівненська обл., м. Дубно, вул. Замкова, 51, код ЄДРПОУ 23306500) на користь прокуратури Рівненської області (р/р 35214079015371, МФО 820172, ЗКПО 02910077, банк одержувача - Державна казначейська служба України, м. Київ, код класифікації видатків бюджету - 2800) 1 762 (одну тисячу сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп. - витрат по оплаті судового збору.

Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У той же час згідно підпункту 17.5 пункту 17 Перехідних Положень ГПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст рішення складено та підписано 22 травня 2018 року.

Суддя Політика Н.А.

Віддруковано 5 примірників:

1 - до справи;

2-3 - позивачу рекомендованим (35603, м. Дубно, вул. І. Франка, 10; 35600, м. Дубно, вул. Замкова, 4);

4- відповідачу рекомендованим (35603, Рівненська обл., м. Дубно, вул. Замкова, 51);

5- прокуратурі Рівненської області рекомендованим (33028, м. Рівне, вул. 16-го Липня, 52).