Постанова

від 21.05.2018 по справі 910/18434/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" травня 2018 р. Справа№ 910/18434/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Мальченко А.О.

суддів: Дикунської С.Я.

Жук Г.А.

при секретарі судового засідання Найченко А.М.,

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Київське та Фізичної особи-підприємця Кучер Людмили Василівни

на рішення Господарського суду міста Києва від 08.02.2018

у справі № 910/18434/16 (суддя Мандриченко О.В.)

за позовом Фізичної особи-підприємця Школьного Олексія Вікторовича

до: 1. Товариства з обмеженою відповідальністю Київське ,

2. Фізичної особи-підприємця Кучер Людмили Василівни,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Фізична особа-підприємець Пузич Ольга Іванівна

про відшкодування збитків 220 000,00 грн та усунення перешкод у користуванні майном

за участю представників учасників справи згідно протоколу судового засідання,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець Школьний Олексій Вікторович (надалі - ФОП Школьний О.В., позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Київське (надалі - ТОВ Київське , відповідач-1) та Фізичної особи-підприємця Кучер Людмили Василівни (надалі - ФОП Кучер Л.В., відповідач-2), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Фізичної особи-підприємця Пузич Ольги Іванівни (надалі - ФОП Пузич О.І., третя особа) про усунення перешкод у користуванні орендованим нежитловим приміщенням загальною площею 97,2 кв.м, яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 23, літ. А, шляхом надання позивачеві безперешкодного доступу в будь-який час до вказаного приміщення та стягнення з відповідачів 220 000,00 грн збитків, спричинених протиправними діями останніх.

22.11.2016 під час розгляду справи судом першої інстанції позивачем було подано заяву про збільшення позовних вимог, в якій ФОП Школьний О.В. просив стягнути з відповідачів збитки у сумі 410 000,00 грн, обгрунтовуючи їх розмір тим, що за час розгляду спору в місцевому господарському суді за період з жовтня по листопад 2016 року сума збитків у вигляді втраченої вигоди зросла на 190 000,00 грн (50 000,00 грн - плата за здачу майна в суборенду за 2 місяці, 140 000,00 грн - плата за здачу власного майна в оренду ФОП Пузич О.І. за договором оренди майна №1/1 від 05.01.2016).

28.11.2017 до суду першої інстанції від позивача надійшла ще одна заява про збільшення розміру позовних вимог, в якій останній просив усунути ФОП Школьному О.В. перешкоди в користуванні нежитловим приміщенням, що перебуває в оренді позивача згідно договору оренди нежитлового приміщення (цілісного майновою комплексу) від 14.11.2014, укладеного між ТОВ Київське , ФОП Кучер Л.В. та ФОП Школьним О.В., шляхом вселення позивача - ФОП Школьного О.В. у нежитлове приміщення загальною площею 97,2 кв.м, яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 23, літ. А. та зобов'язання відповідача - ТОВ Київське передати позивачеві ключі від вхідних дверей до цього приміщення та забезпечити безперешкодний доступ позивача до вказаного приміщення; зобов'язати відповідачів повернути позивачеві майно, що знаходилось в орендованому нежитловому приміщенні загальною площею 97,2 кв.м, за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик. 23. літ. А, перелік якого вказано в додатку №1 до договору оренди майна №1/1 від 05.01.2016; стягнути з відповідача - ТОВ Київське на користь позивача збитки у вигляді втраченої вигоди в сумі 1 010 000,00 грн.

Вказана заява була прийнята судом до розгляду частково, а саме, в частині вимог про усунення перешкод в користуванні орендованим нежитловим приміщенням та стягнення 1 010 000,00 грн збитків.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.02.2018 у справі №910/18434/16 (з урахуванням ухвали Господарського суду міста Києва від 05.03.2018 про виправлення описки) позов задоволено частково, стягнуто солідарно з ТОВ Київське та ФОП Кучер Л.В. на користь ФОП Школьного О.В. 1 010 000,00 грн збитків, 15 150,00 грн витрат по сплаті судового збору та 4 930,00 грн витрат по оплаті вартості судової експертизи. У задоволенні іншої частини позову відмовлено.

Задовольняючи частково позовні вимоги, місцевий господарський суд керувався, зокрема, приписами ст.ст. 188, 224, 225, 283, 284, 291 ГК України, ст.ст. 759, 610, 611 ЦК України та виходив з того, що відповідачі, в порушення умов договору оренди від 14.11.2014 та чинного законодавства в односторонньому порядку припинили з ним договірні відносини, чим позбавили його можливості користуватись орендованим нежилим приміщенням та отримувати дохід від здачі частини цього приміщення в суборенду фізичній особі-підприємцю Пузич Ользі Іванівні, а також здачі цій же особі в оренду майна, що належить позивачеві на праві власності.

При цьому суд в якості належного доказу прийняв висновок судово-економічної експертизи, проведеної Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз, яким підтверджується розрахунок збитків, понесених позивачем у вигляді втраченої вигоди за період з серпня по листопад 2016 року та плати за оренду майна на суму 310 000,00 грн. Однак, враховуючи, що зі сторони відповідачів мало місце порушення умов укладеного з позивачем договору оренди нежитлового приміщення, суд дійшов висновку, що за період з серпня 2016 року по вересень 2017 року позивач поніс збитки у вигляді втраченої вигоди у розмірі 1 010 000,00 грн.

Водночас, суд прийшов до висновку про необґрунтованість заявленої позивачем вимоги про усунення перешкод у користуванні приміщенням шляхом надання безперешкодного доступу до орендованого приміщення площею 97,2 кв.м. у зв'язку з закінченням 14.09.2017 терміну дії договору оренди.

Не погоджуючись із рішенням суду, ТОВ Київське та ФОП Кучер Л.В. звернулись до Київського апеляційного господарського суду зі спільною апеляційною скаргою, в якій просять скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 08.02.2018 у справі № 910/18434/16 та прийняти у справі нове рішення, яким у позові ФОП Школьного О.В. до ТОВ Київське , ФОП Кучер Л.В. відмовити повністю.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм процесуального та неправильним застосуванням норм матеріального права, у зв'язку з чим висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи.

В обґрунтування скарги апелянти зазначають, що суд, в порушення ч.6 ст.120 ГПК України, у зв'язку з поверненням поштової кореспонденції з відмітками про невручення відповідачам ухвал суду, не намагався повідомити їх як учасників справи про дату, місце та час проведення судового засідання телефонограмою, електронною поштою або ж повідомленням через інші засоби зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику. Як наслідок, відповідачі були позбавлені законного права на участь у судовому процесі та надання відзивів на позовну заяву, а також належних та достовірних доказів, які в повному обсязі спростовують вимоги позивача. Також апелянти наголосили на тому, що на їхні адреси позивачем навіть не направлялись копії позовної заяви з додатками.

Суд прийняв у якості абсолютного доказу висновок судово-економічної експертизи КНДІСЕ від 29.09.2017, в якому відсутні посилання на документи бухгалтерського та податкового обліку, якими б підтверджувався розрахунок втраченої позивачем вигоди, не зважаючи на те, що експерт Музиченко І.М., яким проводилась аналогічна експертиза на підставі ухвали суду від 20.12.2016, констатував неможливість визначення документальної обгрунтованості розрахунку втраченої вигоди. Таким чином, суд не навів мотивів прийняття в якості належного доказу експертного висновку від 29.09.2017, виконаного експертом Липською К.А.

Крім того, скаржники зауважили на тому, що судово-економічної експертизи, яка б підтверджувала факт заподіяння позивачеві збитків на суму 1 010 000,00 грн у період з серпня 2016 року по серпень 2017 року судом взагалі не призначалось, однак суд дійшов висновку про те, що ФОП Школьний О.В. їх зазнав саме на таку суму.

Водночас, на переконання скаржників, суд дійшов невмотивованого висновку, що останні, в порушення умов договору та чинного законодавства, в односторонньому порядку припинили договірні відносини з позивачем, у зв'язку з чим позивач був позбавлений можливості користуватись орендованим приміщенням. Такі доводи апеляції ґрунтуються на тому, що суд не надав оцінки наявному в матеріалах справи висновку старшого ДОП Печерського управління ГУ НП в м. Києві Пляса В.І., зробленого за заявою Школьного О.В. від 15.08.2016, зареєстрованої за №39880, в якому викладено пояснення директора ТОВ Київське Кучер Л.В. щодо надсилання товариством повідомлень позивачеві від 9 та 11 серпня 2016 року про дострокове розірвання договору оренди від 14.11.2014.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.03.2018 відкрито апеляційне провадження за спільною апеляційною скаргою ТОВ Київське та ФОП Кучер Л.В., встановлено ФОП Школьному О.В. строк для подання відзиву на апеляційну скаргу.

Позивач скористався правом, наданим статтею 263 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України), надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва - без змін.

Заперечуючи проти задоволення апеляційної скарги, позивач вказував на те, що доводи відповідачів про його обізнаність з рішенням орендодавців про розірвання договору оренди від 14.11.2014 не відповідають дійсності, оскільки жодних повідомлень від них він не отримував, а посилання останніх на відправлення таких листів смс-повідомленнями на його мобільний телефон та електронною поштою взагалі суперечить умовам договору оренди, з огляду на те, що укладений ними договір оренди не передбачає таких способів повідомлення сторони. Додав при цьому, що судових спорів стосовно дострокового розірвання договору оренди немає.

ФОП Школьний О.В. також вважає, що надсилання ним листа на адресу ТОВ Київське і ФОП Кучер Л.В. жодним чином не підтверджує розмір тієї заборгованості, про який заявляється відповідачами, оскільки за договором оренди ним було здійснено переплати.

Позивач також не погодився з доводами відповідачів про порушення судом їх прав на участь у розгляді справи, посилаючись на те, що останні з власної ініціативи не виявляли бажання з'являтись на поштові відділення та отримувати поштову кореспонденцію, адже ухвали суду направлялись ФОП Кучер Л.В., яка є директором ТОВ Київське , на належну їй адресу, а тому є достатні підстави вважати, що товариство в особі його директора було належним чином повідомлене про судовий спір, оскільки поштова кореспонденція від ФОП Кучер Л.В. на адресу суду поверталась з відміткою за терміном зберігання .

Разом з цим, на думку позивача, апеляційна скарга відповідачів не підлягає розгляду, оскільки вона подана двома відповідачами, а судовий збір за її подачу сплачено лише ФОП Кучер Л.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 02.04.2018 розгляд спільної апеляційної скарги ТОВ Київське та ФОП Кучер Л.В. на рішення Господарського суду міста Києва від 08.02.2018 у справі № 910/18434/16 призначено на 23.04.2018.

Судове засідання 23.04.2018 не відбулось у зв'язку з перебуванням судді Дикунської С.Я., яка входить до складу колегії суддів, на лікарняному.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 02.05.2018 розгляд спільної апеляційної скарги ТОВ Київське та ФОП Кучер Л.В. на рішення Господарського суду міста Києва від 08.02.2018 у справі №910/18434/16 призначено на 14.05.2018.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.05.2018 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - ФОП Пузич О.І. та оголошено у розгляді справи перерву на 21.05.2018.

17.05.2018 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від третьої особи надійшло клопотання про залучення документів по справі, а саме, копії договору на монтаж системи охоронного призначення від 28.01.2016, копій актів приймання-передачі торгівельного устаткування та обладнання, договору суборенди кавових автоматів, які, за твердженням ФОП Пузич О.І., підтверджують використання нею майна та необхідного обладнання для функціонування кафе з іншими господарюючими суб'єктами, а не з ФОП Школьним О.В.

18.05.2018 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від представника позивача надійшли додаткові пояснення, до яких долучено ксерокопію переліку майна, який є Додатком №1 до договору оренди майна №1/1 від 05.01.2016, а 21.05.2018 - представником позивача подано копію листа ФОП Школьного О.В. за №2 від 17.08.2016, який направлявся на адресу відповідачів у справі щодо необхідності проведення акту взаємозвірки з доказами направлення такого листа.

У судовому засіданні 21.05.2018 представники скаржників підтримали доводи апеляційної скарги, просили її задовольнити, а рішення Господарського суду міста Києва від 08.02.2018 у справі № 910/18434/16 скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Представник позивача вимоги апеляційної скарги не визнав, доводи, на яких вона ґрунтується вважає безпідставними, а судове рішення законним, у зв'язку з чим просив залишити оскаржуване рішення без змін, а скаргу відповідачів - без задоволення.

Третя особа доводи апеляційної скарги визнала у повному обсязі, вважає доводи скарги обґрунтованими, а рішення таким, що підлягає скасуванню з огляду на ухвалення такого при неповному з'ясуванні усіх обставин справи. Просить апеляційну скаргу відповідачів задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову повністю.

21.05.2018 у судовому засіданні колегією суддів було оголошено вступну та резолютивну частини постанови господарського суду апеляційної інстанції.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представників сторін та третьої особи, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, 14.11.2014 між ТОВ Київське (в тексті договору - орендодавець-1), фізичною особою-підприємцем Кучер Людмилою Василівною (в тексті договору - орендодавець-2) та фізичною особою-підприємцем Школьним Олексієм Вікторовичем (в тексті договору - орендар) було укладено договір оренди нежитлового приміщення (цілісного майнового комплексу), загальною площею 97,2 кв.м., яке розташоване за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 23, літера А.

Згідно з п.1.5, п.1.6 договору оренди, орендодавець-1 передає в оренду приміщення у відповідності з додатком №1, а орендодавець-2 передає в оренду майно, яке знаходиться на об'єкті нерухомості у відповідності з додатком №2.

Відповідно до п.2.1 договору об'єкт нерухомості передається в оренду для використання під кафе, орендар не має права використовувати його за іншим призначенням, а також передавати в суборенду. Об'єкт нерухомості та майно передаються орендареві в задовільному стані, що підтверджується Актом прийому-передачі, який є невід'ємною частиною даного Договору.

Згідно з п. 3.1.2. договору орендодавці зобов'язані не чинити дії, які можуть перешкоджати Орендарю користуватися об'єктом нерухомості та майна.

А згідно п.п. 3.2.1., 3.2.2. договору орендодавці мають право здійснювати перевірку умов використання орендарем об'єкту нерухомості, майна та їх стану. Достроково припинити дію договору у разі погіршення стану об'єкту нерухомості та майна внаслідок неналежного використання, невиконання орендарем умов договору.

У разі дострокового припинення договору, повідомити орендаря письмово про необхідність звільнення приміщення не пізніше, ніж за один місяць; відмовитись від договору при несплаті протягом 1-го місяця від визначеної в договорі дати сплати за оренду Об'єкту нерухомості, майна, електроенергії, телефон, комунальні послуги, послуги пожежної хорони, експлуатаційні витрати та інші платежі, які можуть виникнути на вимогу місцевої влади (п.3.1.3., 3.2.3. договору).

Орендар у відповідності з умовами даного договору зобов'язується використовувати Об'єкт нерухомості тільки за призначенням у відповідності з п. 2.1. даного Договору (п. 3.3.1.),

3.3.2. щомісячно своєчасно сплачувати орендні та інші платежі.

3.3.3. утримувати Об'єкт нерухомості, майно в належному технічному, санітарному стані та нести матеріальну відповідальність збитки, спричинені невиконанням даного пункту договору,

3.3.4. не передавати зобов'язання за цим договором іншим фізичним чи юридичним особам.

3.3.5. забезпечувати доступ до Об'єкта нерухомості представників орендодавця для перевірки його утримання та цільового використання .

3.3.6. в 2-денний термін від дня зміни письмово повідомляти орендодавця про перереєстрацію, реорганізацію, зміну свого найменування, адреси.

3.3.7. відшкодовувати Орендодавцю-1, Орендодавцю-2 збитки в разі погіршення стану Об'єкту нерухомості та майна по вині орендаря.

3.3.8. усувати наслідки аварій, які сталися на об'єкті нерухомості по вині Орендаря та за його рахунок.

По закінченню терміну дії договору і непродовженні його на новий строк чи достроковому припиненні договірних відносин, привести об'єкт нерухомості в первинний стан, звільнити та передати Орендодавцю-1 та Орендодавцю-2 приміщення та майно в належному технічному та санітарному стані по Акту прийому-передачі.

3.4. Орендар має право за погодженням з Орендодавцем-1 та управлінням охорони пам'яток культури виконувати поточний ремонт Об'єкта за власний рахунок.

4.1 За домовленістю сторін орендна плата за приміщення вноситься в грошовій формі на розрахунковий рахунок орендодавця 1, орендна плата за користування майном вноситься в грошовій формі на розрахунковий рахунок орендодавця 2.

4.2. Орендар за кожний місяць користування об'єктом нерухомості сплачує орендодавцю 1 орендну плату за приміщення в розмірі 8000,00 грн. (вісім тисяч грн. 00 коп.) - в осінньо-зимовий період: з 14.11.2014 по 14.04.2015 та в наступні роки дії договору оренди).

4.3. Орендар за кожний місяць користування майном сплачує орендодавцю 2 орендну плату в розмірі 17 000,00 грн. (сімнадцять тисяч грн. 00 коп.) в осінньо-зимовий період з 14.11.2014 по 14.04.2015 та в наступні роки дії договору оренди.

4.3.1. Орендна плата за приміщення та користування майном у весняно-літній період - з 15.04.2015 по 14.09.2015 та в наступні роки дії даного договору оренди визначається окремою додаткової угодою до даного договору, але не пізніше 14.04.2015 та 14.04.2016 та наступні роки.

4.4. За кожний наступний місяць орендна плата сплачується на рахунок орендодавця 1 та орендодавця 2 попередньо до 15 числа поточного місяця.

4.5. Розмір орендної плати в період дії даного договору може бути змінений тільки за погодженням сторін.

4.7. За домовленістю сторін орендар відшкодовує орендодавцю-2 платежі за комунальні послуги, експлуатаційні витрати, електроенергію, теплопостачання, водопостачання та водовідведення,каналізацію, рахунки за місцеві, міжнародні телефонні розмови в грошовій формі на рахунок орендодавця - 2 не пізніше 10-ти днів з моменту надходження відповідних рахунків та не пізніше 20 числа кожного поточного місяця.

4.8. За домовленістю сторін при укладанні договору Орендар сплачує за перший місяць оренди приміщення і майна та заставну суму, рівну вартості одного місяця оренди.

4.9. За домовленістю сторін Орендодавець звільняє Орендаря від сплати оренди приміщення і майна на період підготовки до роботи с 14 листопада 2014року по 14 грудня 2014року.

5. Відповідальність Сторін Сторони несуть відповідальність за невиконання умов договору у встановленому законодавством України порядку, Орендар несе відповідальність за правильне та безпечне користування об'єктом нерухомості.

Збитки, нанесені Орендодавцю-1 та Орендодавцю-2 внаслідок порушення Договору, відшкодовуються Орендарем в повному об'ємі. При погіршенні стану Об'єкту нерухомості по вині Орендаря, він відшкодовує збитки в розмірі вартості ремонту та відновлення майна,

Орендар несе відповідальність перед Орендодавцями за порушення даного Договору фізичними особами - працівниками чи клієнтами орендаря. Будь-який збиток, нанесений такими фізичними особами, розцінюється як збиток, нанесений безпосередньо Орендодавцем.

За несвоєчасну сплату платежів по даному Договору Орендар сплачує на користь Орендодавців неустойку(пеню) в розмірі двійної облікової ставки, встановленої НБУ, від суми прострочених платежів за кожний день прострочки

Орендодавець не несе відповідальності за роботу організацій, які забезпечують обслуговування та експлуатацію об'єкта нерухомості

Згідно п.8.1 договору термін його дії встановлено з 14.11.2014 по 14.09.2017.

Якщо жодна Сторона в строк за 1(один) місяць до закінчення цього договору не заявить про намір не продовжувати його дію, цей Договір вважається автоматично продовженим на той самий строк на тих же умовах (п.8.2 договору).

Закінчення строку дії або дострокове розірвання цього Договору не звільняє Орендаря від виконання прийнятих на себе зобов'язань щодо здійснення повної сплати за оренду приміщення та надані послуги (8.3 договору).

Відповідно до п.8.4. договору моментом фактичного початку користування Об'єктом нерухомості являється підписання Сторонами Акту прийому-передачі нежитлового приміщення ( додаток №1 до договору) та Акту прийому передачі майна (додаток №2 до договору).

Моментом фактичного закінчення користування приміщенням за цим договором являється дата підписання сторонами акту прийому-передачі приміщення та акту передачі майна (п.8.5 договору).

З матеріалів справи вбачається, що Додатковою угодою №3 від 24.11.2015 до договору оренди оренди нежитлового приміщення від 14.11.2014 сторонами було вирішено внести зміни та викласти п.2.1 договору в новій редакції: п.2.1 Об'єкт нерухомості передається в оренду для використання під кафе. Орендар не має права використовувати його за іншим призначенням, а також не передавати його в суборенду без письмової згоди орендодавця-1 та орендодавця-2. При передачі приміщення в суборенду орендар несе перед орендодавцями повну матеріальну відповідальність за всі дії чи бездіяльність суборендаря, що спричинили шкоду майну орендодавців .

п.3.3.4 викласти в новій редакції:

п.3.3.4. не передавати зобов'язання за цим договором іншим фізичним чи юридичним особам без письмової згоди орендодавця 1 та орендодавця 2.

За правовою природою укладений сторонами договір є договором найму (оренди), за яким, відповідно до частини 1 статті 759 Цивільного кодексу України, наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Дана норма кореспондується зі статтею 283 Господарського кодексу України, частина 1 якої визначає, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно частини 6 цієї статті до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 761, частини 1 статті 762 Цивільного кодексу України право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права. За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно з частиною 1 статті 795 Цивільного кодексу України передання наймачеві будівлі оформлюється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором.

Матеріалами справи підтверджується, що 14.11.2014 орендодавець 1 передав, а орендар прийняв об'єкт нерухомості площею 97,2 кв.м., який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 23, літ.А, при цьому сторони підтвердили, що об'єкт нерухомості відповідає умовам договору, а стан приміщення - відмінний (а.с.43 т.1).

Крім того, матеріали справи містять копію дозволу ТОВ Київське на надання ФОП Школьним О.В. орендованого приміщення в суборенду для розміщення кафе з 27.11.2015. Аналогічний дозвіл 01.12.2015 позивачеві було надано ФОП Кучер Л.B. стосовно передачі в суборенду майна, що знаходиться у приміщенні за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 23, літ.А (а.с.44,45 т.1).

Користуючись наданим дозволом, 05.01.2016 ФОП Школьним О.В. було укладено договір суборенди нежитлового приміщення №1 від 05.01.2012 р. з ФОП Пузич О.І., за умовами якого орендар передає суборендареві за плату на певний строк у користування нерухоме майно, а саме частину нежитлового приміщення для здійснення діяльності для використання під кафе.

Об'єктом оренди є частина нежитлового приміщення площею 55 кв. м. за адресою м. Київ, вул. Хрещатик, 23, літ.А.

За домовленістю сторін, крім суборенди нежитлового приміщення згідно умов даного договору, сторони уклали договір оренди майна №1/1 від 05 січня 2016 року. У випадку розірвання даного договору, договір оренди майна №1/1 від 05.01.2016 також підлягає розірванню.

Відповідно до ст. 3 договору №1, приміщення повинно бути передане орендарем для прийняття суборендарем протягом 3 діб з моменту укладання цього договору за актом приймання-передачі, в якому сторони вказують площу і стан.

Підписання акту приймання-передачі свідчить про фактичну передачу приміщення і суборенду.

Договір вступає в дію з дати його укладання повноважними представниками і діє до закінчення строку оренди згідно договору оренди нежитлового приміщення (ЦМК) б/н від 14.11.2014, а саме до 14.09.2017 року.

Розмір орендної плати складається з плати за приміщення вираховується з розрахунку 25000 грн. без ПДВ в місяць. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати на індекс інфляції за поточний місяць.

Вартість комунальних послуг не входить до орендної плати. Спожиті комунальні послуги, експлуатаційні витрати, електроенергію, теплопостачання, водопостачання та водовідведення суборендар сплачує окремо на підставі рахунків орендаря. Суборендар сплачує орендну плату грошовими коштами на розрахунковий рахунок орендаря.

При укладанні договору орендар сплачує за перший місяць суборенди приміщення та заставну суму, рівну вартості одного місяця суборенди.

Відповідно до ст.7 Договору №1, суборендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату та відшкодування за спожиті комунальні послуги, експлуатаційні витрати, електроенергію, теплопостачання, водопостачання та водовідведення, каналізацію.

Суборендар відшкодовує орендарю вартість орендованого майна у разі його знищення або псування з вини суборендаря або відновлює приміщення до моменту повного усунення шкоди.

Сторони мають право достроково розірвати даний договір за умови повідомлення орендаря за 2 місяці до бажаної дати.

В день закінчення строку дії договору суборенди суборендар зобов'язаний повернути орендарю орендоване приміщення, за актом приймання-передачі, в якому сторони зазначають стан приміщення та його склад.

Наявним в матеріалах справи актом приймання-передачі до договору суборенди нежитлового приміщення №1 від 05.01.2016, підписаним ФОП Школьним О.В. та ФОП Пузич О.І. підтверджується, що орендар передає, а суборендар приймає частину нежитлового приміщення за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 23, літ А площею 55 кв.м. Технічний стан приміщення ідеальний. Акт Стронами договору оренди №1 від 05.01.2016 р. укладено договір оренди майна №1/1 від 05.01.2016, предметом якого є передача орендодавцем (ФОП Школьний О.В.) орендареві (ФОП Пузич О.І.) за плату на певний строк в користування майна згідно додатку № 1.

Об'єкт оренди надається орендареві для здійснення господарської діяльності, зокрема, для використання під кафе.

Відповідно до п.5.1- 5.3 ст.5 договору оренди майна №1/1, орендна плата складається з плати за об'єкт оренди в розмірі: з 1 травня по 1 листопада - 85 000,00 грн без ПДВ в місяць. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати на індекс інфляції за поточний місяць.

З 05.01.2016 по 01.05.2016 орендна плата становить 55 000,00 грн без ПДВ на місяць. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати на індекс інфляції за поточний місяць.

- з 1 листопада по 1 травня становить 55 000,00 грн без ПДВ на місяць.

Орендна плата починає нараховуватись з дати прийняття об'єкту оренди орендарем за актом приймання-передачі об'єкту оренди і закінчує нараховуватись на дату фактичного повернення орендованого об'єкту оренди від орендаря орендодавцю.

Сторони домовились, що орендар сплачує орендну плату в готівковій формі орендодавцю.

За домовленістю сторін при укладанні договору орендодавець сплачує орендарю за перший місяць оренди та заставну суму, рівну вартості одного місяця оренди.

Орендар може достроково розірвати договір при умові повідомлення орендодавця за 2 місяці до бажаної дати розірвання договору.

В день закінчення строку дії договору оренди орендар зобов'язаний повернути орендодавцю орендований об'єкт оренди за актом приймання-передачі, в якому сторони зазначають стан об'єкта оренди та його склад.

Відповідно до частини 1 статті 288 Господарського кодексу України орендар має право передати окремі об'єкти оренди в суборенду, якщо інше не передбачено законом або договором оренди.

Згідно статей 626, 629 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. Договір вважається укладеним, якщо сторони досягли згоди щодо усіх умов договору та є обов'язковим до виконання.

За приписами статей 509, 526 ЦК України, статей 173, 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

До договору №1/1 від 05.01.2016 сторонами був підписаний акт приймання-передачі об'єкта оренди від 05.01.2016, копія якого знаходиться в матеріалах справи, згідно якого орендар передає, а суборендар приймає майно згідно додатка №1, стан майна ідеальний.

Обгрунтовуючи свої вимоги, позивач вказує, що внаслідок перешкод, що вчиняються відповідачами у користуванні орендованим приміщенням, зміни замків та блокування йому доступу до приміщення, ФОП Пузич О.І. втратила можливість користуватись об'єктом суборенди, а саме, частиною приміщення за адресою: м. Київ, Хрещатик,23, літ. А, згідно договору суборенди від 05.01.2016, а також майном, що знаходилось у цьому приміщенні та належало ФОП Школьному О.В., та припинила здійснювати на його користь плату, у зв'язку з чим він зазнав збитків у вигляді упущеної вигоди за період з серпня 2016 року по вересень 2017 року на суму 1 010 000,00 грн.

Відповідачі заявлені вимоги не визнали, вважають їх необґрунтованими та безпідставними, посилаючись на те, що у зв'язку з систематичним порушенням позивачем строків внесення плати за оренду об'єкту, комунальних платежів та порушення п.3.4.1 договору (виконання поточного ремонту без погодження з орендодавцем-1 та Управлінням охорони пам'яток архітектури) позивач повідомлявся відповідачем-1 про дострокове припинення договору оренди приміщення. Оскільки перевіркою цільового використання орендованого приміщення, проведеною 09.08.2016 було встановлено, що в дійсності площу приміщення в 97,2 кв.м. експлуатує суборендар ФОП Пузич О.І., якою також проводиться відшкодування вартості комунальних та інших платежів з 05.01.2016, товариством було прийнято рішення про дострокове розірвання договору.

На підтвердження даних обставин скаржниками надано суду апеляційної інстанції лист-повідомлення від 09.08.2016 вих. №25 про дострокове розірвання договору (а.с.27 т.3), лист-повідомлення від 11.08.2016 вих. №26 про дострокове розірвання договору (а.с.29 т.3), а також докази відправлення листів на електронну пошту позивача (а.с.26, 28 т.3).

Твердження ФОП Школьного О.В. про те, що дані докази є неналежними та недопустимими, а його не було належним чином повідомлено про одностороннє розірвання договору оренди за ініціативою орендодавця, оскільки умовами договору від 14.11.2014 не передбачено листування сторін договору засобами електронного зв'язку, відсутнє судове рішення про розірвання договору оренди від 14.11.2014, судова колегія відхиляє, враховуючи факти отримання ним даних повідомлень.

Так, скаржниками додано до апеляційної скарги лист ФОП Школьного О.В. від 10.08.2016, направленого ним на адресу відповідачів, в якому останній гарантував погашення заборгованості за оренду приміщення та майна в наступні строки: до 16.08.2016 - 50 000,00 грн за оренду майна; до 02.09.2016 - 50 000,00 грн за оренду майна; до 10.09.2016 - 9 000,00 грн за оренду приміщення (а.с.24 т.3).

Одним з видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.

Відповідно до ч.3 ст.291 ГК України договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї з сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених ЦК України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому ст.188 ЦК України.

При цьому повинні враховуватись приписи ч.2 ст.651 ЦК України, які є загальними для розірвання договору та які передбачають можливість розірвання договору за рішенням суду на вимогу однієї з сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, установлених договором або законом.

Статтею 782 ЦК України передбачено спеціальний спосіб розірвання договору шляхом вчинення наймодавцем односторонньої відмови від нього, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

При цьому визначена вказаною нормою можливість розірвати договір найму шляхом відмови від договору в позасудовому порядку є правом сторони, оскільки сторони договору оренди від 14.11.2014 передбачили таке право орендодавця-1.

Судова колегія також наголошує, що стаття 629 ЦК України встановлює обов'язковість договору для виконання сторонами.

Враховуючи, що за умовами п.п. 3.2.2, 3,2.3 договору оренди від 14.11.2014, орендодавцеві-1 надано право достроково припинити дію договору у разі невиконання орендарем його умов, відмовитись від договору при несплаті протягом 1-го місяця від визначеної в договорі дати сплати за оренду об'єкту нерухомості, майна, електроенергії, комунальних послуг, укладений сторонами договір оренди вважається припиненим з 10.08.2016, тобто з наступного дня, після якого позивачем було отримано повідомлення про дострокове припинення договору.

Виходячи з вищенаведених приписів законодавства, колегія відхиляє як необгрунтовані твердження позивача про відсутність рішення про розірвання договору оренди приміщення від 14.11.2014 в судовому порядку.

Суд першої інстанції відмовив позивачеві у задоволенні вимоги про усунення перешкод у користуванні орендованим приміщенням та майном, виходячи з того, що строк договору оренди сплив 14.09.2017, однак суд апеляційної інстанції вважає за необхідне обгрунтувати мотиви відмови у задоволенні даної вимоги з іншої підстави - у зв'язку з достроковим припиненням дії договору оренди приміщення від 04.11.2014 за ініціативою орендодавця-1 з 10.08.2016.

Як пояснила в судовому засіданні третя особа у справі ФОП Пузич О.І., нею укладався з позивачем 05.01.2016 договір суборенди приміщення, що знаходиться за адресою: м.Київ, вул. Хрещатик, 23, літ.А, площею 55 кв.м., хоча фактично нею експлуатується приміщення площею 97,2 кв.м., в якому надаються послуги ресторанного бізнесу. Зауважила, що акту прийому-передачі майна на суму 1 300 000,00 грн з позивачем не підписувала, а оглянувши в судовому засіданні копію вказаного акту, повідомила, що такого документу не підписувала. Зауважила, що примірника цього акту у неї немає, підпис, виконаний в акті, схожий на її підпис, але виконаний не нею.

На пропозицію колегії суддів представити для огляду в судовому засіданні оригінал вказаного акту представник позивача повідомив, що наразі оригінал документу долучено до матеріалів перевірки Печерським управлінням ГУНП України в м. Києві за заявою Школьного О.В. від 15.08.2016.

Проте, в матеріалах справи міститься висновок старшого ДОП Печерського управління ГУНП України в м. Києві за результатами перевірки матеріалів ЖЄО №39880, 40003, від 22.08.2016, яким вирішено таку вважати закінченою, а матеріали перевірки списати до справи. Зі змісту вказаного висновку вбачається, що акт передачі майна від 05.01.2016 предметом перевірки не був.

ФОП Пузич О.І. також повідомила суду, що безперешкодно користується суборендованим приміщенням та здійснює в ньому свою господарську діяльність з 05.01.2016 по даний час. Оскільки з листа ТОВ Київське за підписом директора Кучер Л.В. їй стало відомо про дострокове розірвання договору оренди приміщення від 14.11.2014 з ФОП Школьним О.В., у зв'язку з чим відповідач-1 просив її звільнити з цієї дати приміщення та передати від нього ключі, вона запропонувала даному товариству розглянути пропозицію щодо укладення з нею договору оренди приміщення площею 97,2 кв.м., а також майна, що в ньому знаходиться, враховуючи те, що нею було понесено витрати на поточний ремонт приміщення, придбання майна, необхідного для функціонування закладу.

Дані обставини не заперечувались відповідачами у справі, оскільки на їх підтвердження останніми додано до апеляційної скарги відповідні документи (а.с.40-42 т.3).

Разом з тим, третьою особою суду апеляційної інстанції було надано копію листа від 15.08.2016, яким позивач повідомлявся про дострокове розірвання договору суборенди від 05.01.2016 з доказами направлення адресату листа рекомендованим повідомленням.

Таким чином, судом апеляційної інстанції встановлено факт постійного та безперервного користування ФОП Пузич О.І. приміщенням, яке було передано їй по акту приймання -передачі від 05.01.2016 за договором суборенди нежитлового приміщення від 05.01.2016, що спростовує твердження позивача про понесення ним збитків через дії відповідачів, які чинять перешкоди третій особі у користуванні приміщенням, у зв'язку з чим він позбавлений можливості отримувати від ФОП Пузич О.І. плату за суборенду приміщення та за оренду майна.

Згідно з ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками є, зокрема, доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Частиною 2 ст. 224 ГК України встановлено, що під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Статтею 225 ГК України передбачено, що до складу збитків, які підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Пред'явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на кредитора обов'язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані в разі належного виконання боржником своїх обов'язків. У вигляді упущеної вигоди відшкодовуються ті доходи, які могли б бути реально отримані при належному виконанні боржником зобов'язання за договором.

Вимоги позивача про стягнення упущеної вигоди базуються на розрахунках можливого прибутку у разі використання третьою особою нежитлового приміщення. Наявність теоретичного обґрунтування можливості отримання певного доходу, не підтвердженого документально, не є підставою для його стягнення.

Таким чином, упущена вигода відшкодовується лише у разі доведення можливості її реального отримання при невиконанні зобов'язання іншою стороною, а пред'явлення вимоги про її відшкодування покладає на кредитора обов'язок доведення того, що ці доходи дійсно були б ним отримані у разі належного виконання боржником своїх обов'язків.

Отже, колегія суддів дійшла висновку про недоведеність позивачем порушення своїх прав та відсутність підстав для задоволення позовних вимог ФОП Школьного О.В. про стягнення з відповідача - ТОВ Київське збитків у вигляді втраченої вигоди в сумі 1 010 000,00 грн.

Судова колегія частково погоджується з доводами скаржників про порушення судом першої інстанції норм процесуального права під час розгляду даної справи.

Так, судом першої інстанції було розглянуто справу без участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ФОП Пузич О.І., яку позивач зазначав у своїй позовній заяві в такому процесуальному статусі та направляв до її відома копію позовної заяви з додатками та заяви про збільшення позовних вимог.

Судом питання про доцільність виключення ФОП Пузич О.І. зі складу учасників процесу не вирішувалось ані під час винесення ухвали про порушення провадження у справі від 11.10.2016 в порядку ст.ст. 18, 23 ГПК України в редакції Закону України №1798-ХІІ від 06.11.1991, ані в ході розгляду справи по суті.

При цьому, як зазначила у відзиві на апеляційну скаргу ФОП Пузич О.І., як третя особа у справі, вона була позбавлена права надавати пояснення по справі, подавати докази не тільки через процесуальні дії суду, яким розглянута справа без її участі, а й через дії позивача, яким, на її думку, не було правильно зазначено адреси зареєстрованого її місця знаходження, яким являється адреса: м. Київ, вул. Трускавецька, 6, корп. В, кв.1806, що підтверджується відповідним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Колегія суддів не вбачає в діях місцевого господарського суду при розгляді даної справи порушення норм процесуального права щодо неналежного повідомлення відповідача-2 про розгляд справи, з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції № 18 від 26.12.2011, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК (в редакції Закону України №1798-ХІІ від 06.11.1991, якими керувався господарський суд, вчиняючи дії по виклику учасників справи для участі у розгляді справи до 15.12.2017). За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Однак, колегія суддів вважає, що справа була розглянута судом без належного повідомлення відповідача-1 про розгляд даної справи.

В обґрунтування неможливості подання суду першої інстанції відповідних доказів апелянти посилались на те, що про дану судову справу ТОВ Київське та ФОП Кучер Л.В. дізнались лише після отримання повного тексту рішення - 19.02.2018.

З матеріалів справи, а саме позовної заяви ФОП Школьного О.В. від 19.09.2016 вбачається, що вимоги про усунення перешкод у користуванні майном та відшкодування збитків останнім заявляються до ТОВ Київське та ФОП Кучер Л.В., адреси яких значаться у позовній заяві: 01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 27, літ. А, та 03150, АДРЕСА_1 відповідно.

Саме на вказані позивачем адреси відповідачів судом направлялись ухвали суду про порушення провадження у справі та ухвали про відкладення розгляду справи. Вказані процесуальні документи повертались до суду від ФОП Кучер Л.В. з відмітками за терміном зберігання , а від ТОВ Київське - з відмітками про невручення у зв'язку з незнаходженням останнього за вказаною адресою, а також інші причини, що не дали змоги виконати обов'язки щодо пересилання поштового відправлення .

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу стверджував про обізнаність відповідача-1 про наявність судового спору в Господарському суді м. Києва з огляду на те, що іншому відповідачеві - ФОП Кучер Л.В., яка є керівником ТОВ Київське , ухвали суду направлялись за належною адресою та повертались з відміткою за терміном зберігання , що вважається належним доказом виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасника справи про вчинення судом певних процесуальних дій. Проте, колегія суддів з даними доводами не погоджується, оскільки доказів належного повідомлення відповідачаі-1 матеріали справи не містять.

Проте, як вбачається з договору оренди нежитлового приміщення від 14.11.2014, адреса ТОВ Київське зазначена наступна: м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 16 Б, ця ж адреса зазначалась і в додатковій угоді до цього договору. На вказану адресу ФОП Школьним О.В. направлялася відповідачеві-1 претензія про усунення перешкод в користуванні майном від 15.08.2016, а також лист із пропозицією проведення взаєморозрахунків від 11.08.2016.

Варто зауважити, що до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, у зв'язку з чим відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процессу. Однак, господарський суд, з урахуванням конкретних обставин справи, не позбавлений можливості з'ясувати дійсне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу, зробивши витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, пересвідчившись у правильності такої адреси. Однак, як вбачається з матеріалів справи, суд на відмінні адреси місцезнаходження відповідача-1 (а.с.28 т.1, а.с.80-82 т.2) уваги не звернув та не перевірив дійсної адреси місцезнаходження сторони шляхом здійснення такого витягу та його долучення до матеріалів справи, у якому, варто зауважити, крім адреси відповідача-1, відомостей про керівника та засновників, міститься інформація про здійснення зв'язку з юридичною особою.

Отже, на переконання колегії суддів, причини неподання відповідачем-1 відзиву на позовну заяву та належних доказів суду першої інстанції безпосередньо пов'язані з тим, що останній не був повідомлений про розгляд даної справи, а тому визнаються судом такими, що не залежали від нього з об'єктивних причин.

Суд апеляційної інстанції, у відповідності до статті 269 ГПК України, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.

Отже, у вирішенні питання щодо прийняття додаткових доказів суд апеляційної інстанції повинен повно і всебічно з'ясувати причини неподання таких доказів до суду першої інстанції, з урахуванням конкретних обставин справи, та об'єктивно оцінити поважність цих причин.

Виходячи з приписів вищенаведеної норми, обґрунтування неможливості подання доказів суду першої інстанції покладається саме на заявника (скаржника), відтак, суд апеляційної інстанції лише перевіряє та оцінює їх поважність та у разі прийняття додаткових доказів у постанові апеляційної інстанції мають зазначатися підстави такого прийняття.

Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції вважає за можливе прийняти надані відповідачем-1 та третьою особою у справі докази на стадії апеляційного розгляду, оскільки останніми доведено поважність причин неподання таких до суду першої інстанції.

Відповідно до частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення, у відповідності до пунктів 1-3 частини 1 статті 277 ГПК України, є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.

Колегія суддів, зважаючи на встановлене вище, вважає апеляційну скаргу ТОВ Київське та ФОП Кучер Л.В. такою, що підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду міста Києва від 08.02.2018 у справі № 910/18434/16 - частковому скасуванню.

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у відповідності до вимог статті 129 ГПК України покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 253-255, 269, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Київське та Фізичної особи-підприємця Кучер Людмили Василівни на рішення Господарського суду міста Києва від 08.02.2018 у справі № 910/18434/16 задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 08.02.2018 у справі № 910/18434/16 скасувати частково .

3. Викласти резолютивну частину рішення в наступній редакції:

У задоволенні позову відмовити повністю .

4. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Школьного Олексія Вікторовича (03164, АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Київське (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 27, літ. А, ідентифікаційний код 14366905) 22 725 (двадцять дві тисячі сімсот двадцять п'ять) грн 00 коп. судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги.

5. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Школьного Олексія Вікторовича (03164, АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Фізичної особи-підприємця Кучер Людмили Василівни (03150, АДРЕСА_3, ідентифікаційний код НОМЕР_2) 22 725 (двадцять дві тисячі сімсот двадцять п'ять) грн 00 коп. судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги.

6. Доручити Господарському суду міста Києва видати накази на виконання даної постанови.

7. Матеріали справи № 910/18434/16 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Сторони мають право оскаржити постанову в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 20 днів, відповідно до ст. ст. 286-291 ГПК України.

Повний текст постанови складено 23.05.2018 .

Головуючий суддя А.О. Мальченко

Судді С.Я. Дикунська

Г.А. Жук