РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 травня 2018 року Справа № 902/1036/17
Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуюча суддя Коломис В.В., суддя Огороднік К.М. , суддя Мамченко Ю.А.
при секретарі судового засідання Величко К.Я.
за участю представників сторін:
прокурора - Лис Н.В. (посвідчення № 031428 від 19.01.2015);
позивача - не з'явився;
відповідача - не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Погребищенське" на рішення господарського суду Вінницької області від 28 лютого 2018 року (повний текст рішення складено 12.03.2018) у справі №902/1036/17 (суддя Нешик О.С.)
за позовом заступника прокурора Вінницької області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області
до товариства з обмеженою відповідальністю "Погребищенське"
про звільнення самовільно зайнятих земельних ділянок
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Вінницької області від 14 березня 2018 року у справі №924/1233/17 за позовом заступника прокурора Вінницької області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області до товариства з обмеженою відповідальністю "Погребищенське" про звільнення самовільно зайнятих земельних ділянок задоволено.
Зобов'язано товариство з обмеженою відповідальністю "Погребищенське" (22200, Вінницька область, м.Погребище, вул.Б.Хмельницького,3; код ЄДРПОУ 32701610) звільнити самовільно зайняті земельні ділянки державної власності загальною площею 132,3080 га.
Присуджено до стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Погребищенське" (22200, Вінницька область, м.Погребище, вул.Б.Хмельницького, 3; код ЄДРПОУ 32701610) на користь прокуратури Вінницької області (21001, м.Вінниця, вул.Монастирська,33; код ЄДРПОУ 02909909) - 1600,00 грн судового збору.
Не погоджуючись з прийнятим судом першої інстанції рішенням, ТОВ "Погребищенське" звернулося до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.
Прокурор та позивач у відзивах на апеляційну скаргу вважають оскаржуване рішення місцевого господарського суду законним та обгрунтованим, а тому просять залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
В судове засідання представники позивача та відповідача не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили.
Відповідно до ч.12 ст.270 ГПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників позивача та відповідача, оскільки останні були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи. Крім того, ухвалою апеляційного суду від 04 травня 2018 року явка представників сторін обов'язковою не визнавалась.
Безпосередньо в судовому засіданні прокурор повністю підтримав вимоги та доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу.
Колегія суддів, заслухавши пояснення прокурора, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що у задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити, рішення місцевого господарського суду - залишити без змін.
При цьому колегія суддів виходила з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції,
24 травня 2017 року начальником відділу здійснення державного контролю за додержанням земельного законодавства та оперативного регулювання ОСОБА_1 в доповідній записці адресованій начальнику Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області ОСОБА_2 було зазначено, що під час проведення перевірки 18.05.2017 на території Розкопанівської сільської ради Погребищенського району Вінницької області були виявлені факти самовільного зайняття земельних ділянок сільськогосподарського призначення загальною площею 132,308 га з кадастровими номерами 0523484700:05:003:0003, площею 55,8830 га; 0523484700:05:004:0036 площею 8,6004 га; 0523484700:05:004:0035 площею 4,0262 га; 0523484700:05:004:0037 площею 30,5531 га; 0523484700:05:004:0034 площею 33,2453 га.
15 червня 2017 року начальником Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області ОСОБА_2 у відповідності до ст.ст.187-188 Земельного кодексу України, Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", Закону України "Про охорону земель", Положення про Головне Управління Держгеокадастру у Вінницькій області, затвердженого наказом Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру від 17.11.2016 №308, враховуючи доповідну записку ОСОБА_1 було видано наказ №139/ДК "Про здійснення державного контролю за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності".
З огляду на вказане, Управлінням з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області відповідно до наказу №139-ДК від 15.06.2017 здійснено державний контроль за дотриманням вимог земельного законодавства шляхом проведення перевірки при використанні земельних ділянок орієнтовними площами 8,6004 га, 4,0262 га, 55,883 га, 30,5531 га, 33,2453 га на території Розкопанської сільської ради Погребищенського району.
У результаті перевірки управлінням з контролю за використанням земель Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області встановлено, що земельні ділянки державної форми власності сільськогосподарського призначення загальною площею 132,3080 га з кадастровими номерами 0523484700:05:003:0003, площею 55,8830 га; 0523484700:05:004:0036 площею 8,6004 га; 0523484700:05:004:0035 площею 4,0262 га; 0523484700:05:004:0037 площею 30,5531 га; 0523484700:05:004:0034 площею 33,2453 га (за інформацією з публічної кадастрової карти ділянка поділена на ділянки з кадастровими номерами: 0523484700:05:004:0038 площею 6,00 га, 0523484700:05:004:0039 площею 24,5531 га), що розташовані на території Розкопанської сільської ради Погребищенського району, використовуються товариством з обмеженою відповідальністю "Погребищенське" в особі директора ОСОБА_3 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, а саме для вирощування сільськогосподарських культур: кукурудзи, пшениці, соняшника за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про передачу земельних ділянок у власність або надання у користування (оренду) та за відсутності вчиненого правочину щодо таких земельних ділянок.
11 липня 2017 року за результатами перевірки Управлінням з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області складено акт перевірки та акт обстеження земельних ділянок №86.
21 липня 2017 року позивачем директору товариства з обмеженою відповідальністю "Погребищенське" ОСОБА_3 надіслано повідомлення №139/0/92-17-ДК/0004/04/01/17 про виклик на 07.08.2017 для надання пояснень у зв'язку з виявленим порушенням вимог земельного законодавства рекомендованим листом з повідомленням, однак на вказану в повідомленні дату керівник товариства не з'явився, про об'єктивні причини неявки не повідомив.
17 серпня 2017 року заступником начальника Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області ОСОБА_4 було надіслано лист-зверненя №10-2-0.441-9893/2-17 на адресу прокуратури Вінницької області про вжиття заходів регулювання згідно вимог чинного законодавства на дії голови товариства з обмеженою відповідальністю "Погребищенське" ОСОБА_3, з метою попередження неправомірних дій чи бездіяльності керівником підприємства.
29 серпня 2017 року прокуратурою Вінницької області внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за фактом самовільного захоплення товариством з обмеженою відповідальністю "Погребищенське" на території Розкопанської сільської ради Погребищенського району Вінницької області 5 земельних ділянок державної власності сільськогосподарського призначення загальною площею 132,3080 га для ведення товарно - сільськогосподарського виробництва. Даний факт кваліфікується за ч.1 ст.197-1 КК України.
Як вбачається з матеріалів справи та стверджується прокуратурою Вінницької області ТОВ "Погребищенське" не вжито заходів для оформлення права користування земельними ділянками. При цьому, як встановелно судами обох інстанцій, відповідач згідно податкової декларації сплачує орендну плату за землю за "використання" спірних земельних ділянок, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями №2807 від 08.09.2017, №1869 від 14.04.2017, №1634 від 21.02.2017, №2516 від 02.08.2017, що в свою чергу підтверджує факт використання оспорюваних земельних ділянок.
Прокуратура Вінницької області посилаючись на те, що даний факт та дії директора ТОВ "Погребищенське" ОСОБА_3 відповідно до ст.1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" кваліфікуються як самовільне зайняття земельними ділянками, звернулася до суду з позовом про звільнення самовільно зайнятих земельних ділянок.
Місцевий господарський суд, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, прийшов до висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на таке.
Земельні правовідносини, зокрема пов'язані із користуванням землею, регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, Законом України "Про оренду землі", Цивільним кодексом України, іншими Законами України, постановами Кабінету Міністрів України у випадках, передбачених законом, а також договором оренди землі.
Так, статтею 13 Конституції України визначено, що земля, яка знаходяться в межах території України, є об'єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Відповідно до ст.116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Частинами 1, 2 ст.124 Земельного кодексу України визначено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.
Відповідно до ст.125 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Статтею 126 цього Кодексу визначено, що право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"
За відсутності рішення органу виконавчої влади або місцевого самоврядування про надання земельної ділянки у власність або в користування, юридична особа або фізична особа не має права використовувати земельну ділянку державної або комунальної форми власності (абзац третій п.2.1 Постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" №6 від 17.05.2011).
Отже, обов'язковою умовою фактичного використання земельної ділянки є наявність у особи, що її використовує, правовстановлюючих документів на земельну ділянку, а відсутність таких документів може свідчити про самовільне зайняття земельної ділянки.
Визначення факту самовільного зайняття земельної ділянки містить стаття 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", згідно якої будь-які дії особи, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними, вважаються самовільним зайняттям земельних ділянок.
Матеріалами справи, зокрема, актом перевірки дотримання суб'єктами господарювання вимог законодавства від 11.07.2017, актом обстеження земельної ділянки №86 від 11.07.2017, повідомленням про виклик для надання пояснень у зв'язку з виявленими порушеннями вимог земельного законодавства, підтверджено використання відповідачем на момент проведення перевірки земельних ділянок державної форми власності сільськогосподарського призначення загальною площею 132,3080 га, за відсутності правовстановлюючих документів на право володіння чи користування земельною ділянкою сільськогосподарського призначення державної форми власності, що знаходиться на території Розкопанської сільської ради Погребищенського району Вінницької області.
Таким чином, як вбачається з матеріалів справи та зазначено прокурором безпосередньо в судовому засіданні, оспорювані земельні ділянки загальною площею 132,3080 га, які знаходиться на території Розкопанської сільської ради Погребищенського району Вінницької області, перебувають в користуванні ТОВ "Погребищенське" без правовстановлюючих документів і на даний час, що підтверджується матеріалами справи.
Згідно ст. 84 Земельного кодексу України право державної власності на землю набувається і реалізується державою через органи виконавчої влади відповідно до повноважень, визначених цим кодексом.
Статтею 90 Земельного кодексу України визначено, що власники земельних ділянок мають право, зокрема, самостійно господарювати на землі. Порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.
Відповідно до ч.4 ст.122 Земельного кодексу України, центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів в галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або користування для всіх потреб.
Частиною 2 ст.152 Земельного кодексу України визначено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Такий захист здійснюється, зокрема, шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; відшкодування заподіяних збитків.
Відповідно до ст.387 Цивільного кодексу України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
За приписами ст.211 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи з самовільне зайняття земельних ділянок несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства.
Відповідно до ст.212 Земельного кодексу України, самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.
Згідно наказу Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 17.11.2016 за №308, затверджено Положення про Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області, яким передбачено, що завданням Головного управління є реалізація повноважень Держгеокадастру України на території Вінницької області, і яке, згідно з п.4.13 Положення, розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в межах, визначених Земельним кодексом України, на території Вінницької області.
Таким чином, право розпоряджатися землями, які знаходяться за межами населеного пункту сільськогосподарського призначення, належить центральному органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальним органам, тобто в даному випадку - Головному управлінню Держгеокадастру у Вінницькій області як територіальному органу Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру.
Враховуючи викладене та зважаючи на те, що спеціальним законом передбачено обов'язковість отримання правовстановлюючих документів на право користування землею, однак відповідачем у встановленому законодавством порядку не оформлено (не зареєстровано) право користування спірними земельними ділянками, як і не спростовано факту такого користування (належних доказів відповідачем суду не подано), місцевий господарський суд прийшов до правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог щодо зобов'язання ТОВ "Погребищенське" повернути самовільно зайняті земельні ділянки загальною площею 132,3080 га, які знаходиться на території Розкопанської сільської ради Погребищенського району Вінницької області за межами населеного пункту, на підставі ст.212 Земельного кодексу України, у володіння і користування держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області.
При цьому, посилання скаржника на порушення судом першої інстанції норм процесуального права є безпідставними, оскільки відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи судом першої інстанції.
При цьому, як вбачається з матеріалів справи копії ухвал про порушення провадження у справі та відкладення розгляду справи направлялися відповідачу за юридичною адресою, вказаною в позовній заяві, яка значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб фізичних осіб-підприємців. Однак, копії вказаних ухвал повернуті до суду відділенням поштового зв'язку з написом "за закінченням терміну зберігання".
Як передбачено п.п. 4,5 ч.6 ст.242 ГПК України днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Враховуючи викладене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.
Крім того, колегія суддів враховує і той факт, що відповідач без поважних причин не взяв участь в суді апеляційної інстанції при розгляді його апеляційної скарги, а також не надав будь-яких документальних доказів в підтвердження викладеної позиції стосовно суті позовних вимог.
Відповідно до ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Натомість, скаржником не подано судовій колегії належних та достатніх доказів, які стали б підставою для скасування рішення місцевого господарського суду. Посилання скаржника, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає безпідставними, документально необґрунтованими, такими, що належним чином досліджені судом першої інстанції при розгляді спору.
Враховуючи все вищевикладене в сукупності, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Вінницької області ґрунтується на матеріалах і обставинах справи, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для його скасування.
Керуючись ст.ст. 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Погребищенське" залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Вінницької області від 28 лютого 2018 року у справі №902/1036/17 - залишити без змін.
2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду в строк та в порядку, встановленому ст.ст. 287-291 ГПК України.
3. Матеріали справи №902/1036/17 повернути господарському суду Вінницької області.
Головуюча суддя Коломис В.В.
Суддя Огороднік К.М.
Суддя Мамченко Ю.А.
Суд | Рівненський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 21.05.2018 |
Оприлюднено | 23.05.2018 |
Номер документу | 74160354 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Рівненський апеляційний господарський суд
Коломис В.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні