Постанова

від 14.05.2018 по справі 5009/5094/12

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

пр. Науки, 5, м. Харків, 61022, тел. (057) 702-00-72

Е-mail: inbox@dna.arbitr.gov.ua

Постанова

Іменем України

14.05.2018 року справа №5009/5094/12

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий: судді: при секретарі судового засідання: За участю представників сторін: від апелянта від інших кредиторів від ліквідатора ліквідаторОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3 ОСОБА_4 ОСОБА_5 - за довіреністю №10/12-01 від 10.01.2018 року; не з'явились; ОСОБА_6 - за довіреністю б/н від 27.05.2016 року; не з'явився; розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк Форум", м. Київ на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 16.01.2018 року (повний текст складено 19.01.2018 року) у справі№5009/5094/12 (суддя Кричмаржевський В.А.) за заявою боржника ліквідатор про Товариства з обмеженою відповідальністю "Аліот", м. Запоріжжя Арбітражний керуючий ОСОБА_7, м. Київ банкрутство В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 16.01.2018 року у справі №5009/5094/12:

- затверджено звіти ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Аліот" (далі за текстом - ТОВ "Аліот") - арбітражного керуючого ОСОБА_7 про оплату послуг за період з 29.06.2016 року по 17.07.2017 року в розмірі - 59716,01 грн. та витрати арбітражного керуючого в ліквідаційній процедурі за період з 29.06.2016 року по 22.09.2017 року в розмірі - 5093,25 грн.;

- розподілено між кредиторами пропорційно до визнаних вимог кожного витрати ліквідатора в ліквідаційній процедурі в розмірі - 5093,25 грн. та оплату послуг в розмірі 59716,01 грн.;

- стягнуто на користь арбітражного керуючого ОСОБА_7 з кредиторів у справі №5009/5094/12 пропорційно до визнаних вимог грошову винагороду за виконання повноважень ліквідатора ТОВ "Аліот" та витрати ліквідатора в ліквідаційній процедурі;

- затверджено звіт ліквідатора у справі, ліквідаційній баланс, реєстр вимог кредиторів;

- банкрута - ТОВ "Аліот" ліквідовано;

- провадження у справі припинено.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось Публічне акціонерне товариство "Банк Форум" (далі за текстом - ПАТ "Банк Форум"), яке просить скасувати ухвалу Господарського суду Запорізької області від 16.01.2018 року у справі №5009/5094/12 та передати справу до Господарського суду Запорізької області на новий розгляд.

Звертаючись до суду з апеляційною скаргою, заявник посилається на порушення судом першої інстанцій при винесенні оскаржуваної ухвали норм матеріального та процесуального права. Зазначає про такі порушення:

- По-перше, щодо затвердження звіту про оплату послуг та стягнення з ПАТ "Банк Форум" витрат арбітражного керуючого ОСОБА_7 в ліквідаційній процедурі апелянт зазначає, що Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлено джерело оплати грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого, а саме: за рахунок наявних у боржника коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника, або коштів, одержаних від продажу майна боржника, або за рахунок сформованого кредиторами фонду. Проте, рішення про формування відповідного фонду для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого кредиторами не приймалося, та з такою заявою арбітражний керуючий ОСОБА_7 не зверталася. Таким чином, на думку апелянта, арбітражний керуючий під час виконання своїх функцій не вжив заходів щодо оплати власної праці кредиторами в добровільному порядку, як це передбачено Законом. Примусове стягнення грошової винагороди на користь арбітражного керуючого у спосіб, не передбачений чинним законодавством, - пропорційно вимог кредиторів, які звернулись за захистом порушеного банкрутом права, завдасть останнім не передбачених додаткових матеріальних збитків та фактично таке стягнення призведе до порушення публічного порядку у суспільстві, порушення права власності кредиторів на належні їм матеріальні засоби, в тому числі кошти;

- По-друге, Банк стверджує, що ліквідатором не було належним чином проведено ліквідаційну процедуру, не вчинено належних дій щодо виявлення всього майна банкрута та не було витребувано майно банкрута від третіх осіб. Зокрема, забезпечені заставою майна боржника вимоги ПАТ "Банк Форум", які включені до реєстру вимог кредиторів ТОВ "Аліот", ґрунтуються на Договорі застави №82/07-08 від 29.05.2008 року за яким було передано чотири об'єкти промислового обладнання, але в процедурі ліквідації ТОВ "Аліот" ліквідатором були реалізовані лише два з них, а для розшуку іншого заставного майна Банку ліквідатором не було вжито всіх необхідних заходів. Таким чином, ОСОБА_8 вважає, що ліквідатор в ліквідаційній процедурі не повинен обмежуватись лише направленням запитів, а зобов'язаний вживати й інші заходи щодо пошуку майна, яке знаходиться у третіх осіб (виявлення та визнання недійсними угод боржника про відчуження майна, виявлення дебіторської заборгованості тощо). Враховуючи це, апелянт вказує, що завдання ліквідатора є дійсний та належний пошук майна банкрута, а не лише констатація факту відсутності майна, тому, у разі виявлення фактів незаконного відчуження майна ліквідатор повинен вжити заходів з повернення його до ліквідаційної маси.

Протоколом передачі справи раніше визначеному складу суду від 13.03.2018 року для розгляду апеляційної скарги сформовано колегію суддів, яку визначено у наступному складі: ОСОБА_1 - головуючий (суддя-доповідач), судді Будко Н.В., Склярук О.І.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 13.03.2018 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПАТ "Банк Форум"; встановлено сторонам строк для подання відзиву на апеляційну скаргу до 29.03.2018 року.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 13.03.2018 року розгляд апеляційної скарги призначено у судовому засіданні на 25.04.2018 року.

У відзиві на апеляційну скаргу, який надійшов до суду 28.03.2018 року від арбітражного керуючого ОСОБА_7, ліквідатор ТОВ "Аліот" заперечила проти задоволення апеляційної скарги, оскільки вважає оскаржувану ухвалу законною та обґрунтованою. Зазначає, що у випадку коли оплата послуг арбітражного керуючого здійснюється не за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, чи коштів, одержаних в результаті виробничої діяльності боржника, то така виплата здійснюється за рахунок коштів кредиторів. Арбітражний керуючий ОСОБА_7 вважає, що нею під час виконання повноважень ліквідатора ТОВ "Аліот" було вжито всіх визначених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" заходів по здійсненню та завершенню ліквідаційної процедури.

У відзиві на апеляційну скаргу, який надійшов 02.04.2018 року від Регіонального відділення ФДМ України по Запорізькій області, означений кредитор частково підтримав вимоги та доводи апеляційної скарги ПАТ "Банк Форум", вважає оскаржувану ухвалу в частині затвердження звіту ліквідатора про оплату послуг та відшкодування витрат в ліквідаційній процедурі незаконною. На думку ФДМ України місцевим господарським судом не було враховано, що відсутність створеного кредиторами фонду для відшкодування таких витрат, погодження такого фонду кредиторами і незатвердження судом порядку використання коштів такого фонду унеможливлює покладення на кредиторів обов'язку відшкодувати витрати арбітражному керуючому.

Інші кредитори та учасники у справі про банкрутство №5009/5094/12 до початку розгляду справи по суті не скористались своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу та не надали його до суду.

На підставі розпорядження керівника апарату Донецького апеляційного господарського суду №335/2018 від 02.04.2018 року, у зв'язку із прийняттям 29.03.2018 року Вищою радою правосуддя рішення про звільнення у зв'язку з неспроможністю виконувати повноваження за станом здоров'я судді-члена колегії ОСОБА_9, для розгляду апеляційної скарги призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №5009/5094/12 між суддями.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.04.2018 року для розгляду апеляційної скарги визначено наступний склад колегії суддів: Мартюхіна Н.О. - головуючий (суддя-доповідач), судді Геза Т.Д., Склярук О.І.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 25.04.2018 року оголошено перерву у судовому засіданні до 14.05.2018 року.

У судовому засіданні апеляційної інстанції, яке проводилось 14.05.2018 року в режимі відеоконференції з Господарським судом Київської області, представник ПАТ "Банк Форум" підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги, просив суд скасувати ухвалу Господарського суду Запорізької області від 16.01.2018 року у справі №5009/5094/12 та передати справу до Господарського суду Запорізької області на новий розгляд.

Ліквідатор ТОВ "Аліот" - арбітражний керуючий ОСОБА_7 у судовому засіданні апеляційної інстанції 14.05.2018 року заперечувала проти задоволення апеляційної скарги з підстав викладених у відзиві, просила суд ухвалу Господарського суду Запорізької області від 16.01.2018 року у справі №5009/5094/12 залишити без змін.

Уповноважені представники інших кредиторів у судове засідання апеляційної інстанції 14.05.2018 року не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про причину неявки суд не повідомили, своїм правом на участь у суді апеляційної інстанції не скористались.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України, неявка сторін, або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Зважаючи на те, що в матеріалах справи містяться докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу, а також те, що явка сторін не визнавалася судом обовязковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності вказаних сторін у справі, у звязку з чим переходить до її розгляду по суті.

Межі перегляду справи в апеляційній інстанції, згідно ч. 1, 2 ст. 269 ГПК України, полягають в тому, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, в межах вимог, передбачених ст. 269 ГПК України, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду встановила наступне.

В провадженні Господарського суду Запорізької області перебуває справа №5009/5094/12 про банкрутство ТОВ "Аліот", порушена ухвалою суду від 04.01.2013 року за заявою боржника на підставі ст.ст. 7, 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону від 14.05.1992 року №2343-XII).

Постановою Господарського суду Запорізької області від 18.01.2013 року боржника - ТОВ "Аліот" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено голову ліквідаційної комісії - ОСОБА_10

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 08.04.2014 року припинено повноваження ліквідатора - голови ліквідаційної комісії ОСОБА_10, новим ліквідатором у справі призначено арбітражного керуючого ОСОБА_11

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 29.06.2016 року припинено повноваження ліквідатора банкрута - арбітражного керуючого ОСОБА_11, ліквідатором банкрута - ТОВ "Аліот" призначено арбітражного керуючого ОСОБА_7

Після складення реєстру вимог кредиторів, здійснення всіх розрахунків та проведення ліквідаційної процедури, 24.07.2017 року арбітражним керуючим ОСОБА_7 подано до Господарського суду Запорізької області звіт, ліквідаційний баланс, реєстр вимог кредиторів, документи на підтвердження проведення ліквідаційної процедури.

Крім того, 19.09.2017 року арбітражним керуючим ОСОБА_7 подано звіти ліквідатора про оплату послуг на суму - 59716,01 грн. та відшкодування витрат в ліквідаційній процедурі на суму - 3983,84 грн., клопотання про їх затвердження та відшкодування за рахунок кредиторів пропорційно визнаним вимогам до боржника, в яких, серед іншого, ліквідатор просив видати накази про стягнення з кредиторів зазначених сум, які складаються з витрат в ліквідаційній процедурі та оплати послуг ліквідатора.

Згідно уточнення до клопотання про відшкодування витрат в ліквідаційній процедурі, яке надійшло до господарського суду першої інстанції 17.10.2017 року, арбітражний керуючий ОСОБА_7 просила затвердити звіти за період з 29.06.2016 року по 22.09.2017 року на суму - 5093,25 грн.

Як вже зазначалось, ухвалою Господарського суду Запорізької області від 16.01.2018 року у справі №5009/5094/12 затверджено вищевказані звіти ліквідатора про оплату послуг за період з 29.06.2016 року по 17.07.2017 року в розмірі - 59716,01 грн. та витрати арбітражного керуючого в ліквідаційній процедурі за період з 29.06.2016 року по 22.09.2017 року в розмірі - 5093,25 грн., відшкодування яких розподілено між кредиторами у даній справі пропорційно до визнаних вимог кожного, а також стягнуто на користь арбітражного керуючого ОСОБА_7 з кредиторів у справі пропорційно до визнаних вимог грошову винагороду за виконання повноважень ліквідатора ТОВ "Аліот" та витрати ліквідатора в ліквідаційній процедурі; затверджено звіт ліквідатора у справі, ліквідаційній баланс, реєстр вимог кредиторів; банкрута - ТОВ "Аліот" ліквідовано; провадження у справі припинено.

Дана ухвала мотивована наступним:

- в частині оплати послуг та витрат ліквідатора: суд першої інстанції встановив відсутність створеного кредиторами фонду для оплати послуг та відшкодування витрат ліквідатора, нездійснення виробничої діяльності боржником та відсутність виявлених ліквідатором активів, кошти від реалізації яких можливо було б спрямувати на оплату послуг ліквідатора та відшкодування його витрат, а тому дійшов висновку, що оплата послуг ліквідатора та відшкодування понесених ним витрат повинно здійснюватись за рахунок коштів кредиторів з урахуванням принципу пропорційності голосів кредиторів та кількості їх грошових вимог відповідно до ст. 16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом";

- затверджуючи звіт ліквідатора, ліквідаційний баланс банкрута та припиняючи провадження у справі у справі про банкрутство: суд першої інстанції, в оскаржуваній ухвалі від 16.01.2018 року встановив, що в ході ліквідаційної процедури арбітражним керуючим ОСОБА_7 було здійснено всі можливі заходи, спрямовані на розшук кредиторів та виявлення майна (активів) ТОВ "Аліот", подано запити до необхідних реєстраційних органів та установ, використано документи, сформовані та отримані попередніми арбітражними керуючими ОСОБА_10 та ОСОБА_11, які виконували обов'язки ліквідатора банкрута до неї. За даними звіту ліквідатора частково виявлено рухоме майно зареєстроване за ТОВ "Аліот", яке є предметом забезпечення ПАТ "ОСОБА_8 Аваль" та ПАТ "Банк Форум", кошти від реалізації якого були спрямовані на погашення вимог кредитора, а також виявлено 4 нежитлові приміщення (предмет забезпечення ТОВ "Фінансова компанія "Інновація"), які також були реалізовані у встановленому порядку. Суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута, у зв'язку із чим припинив провадження у справі про банкрутство ТОВ "Аліот". Вимоги, що не задоволені за недостатністю майна, визнав погашеними.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, переглянувши справу з урахуванням меж перегляду визначених у ст. 269 ГПК України, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду не може погодитись із вищенаведеними висновками суду першої інстанції, вважає їх не в повній мірі обґрунтованими, та такими, що не відповідають обставинам справи, враховуючи наступне.

Предметом даного апеляційного оскарження є ухвала Господарського суду Запорізької області від 16.01.2018 року у справі №5009/5094/12, яку ПАТ "Банк Форум" оскаржує в цілому, тобто в частині затвердження судом звіту ліквідатора про оплату послуг та витрат арбітражного керуючого в ліквідаційній процедурі; розподілу між кредиторами пропорційно до визнаних вимог кожного та стягнення з кредиторів цих витрат; та затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу банкрута та реєстру кредиторів; ліквідації банкрута та припинення провадження у справі №5009/5094/12.

Зважаючи на те, що боржника - ТОВ "Аліот" визнано банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури відбулось 18.01.2013 року, тобто до набрання чинності Законом України №4212-VI від 22.12.2011 року, колегія суддів апеляційної інстанції при розгляді даної справи застосовує положення Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у редакції Закону від 14.05.1992 року №2343-ХІІ (далі за текстом - Закон про банкрутство).

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону про банкрутство провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

При розгляді справи в частині затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу, ліквідації банкрута та припинення провадження у справі, судова колегія виходить з наступного.

Відповідно до ст. 1 Закону про банкрутство, ліквідатор - фізична особа, яка відповідно до рішення господарського суду організовує здійснення ліквідаційної процедури боржника, визнаного банкрутом, та забезпечує задоволення визнаних судом вимог кредиторів у встановленому цим Законом порядку.

Повноваження ліквідатора регулюються положеннями ст. 25 Закону про банкрутство.

Так, ст. 25 Закону про банкрутство передбачено, що ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження: приймає до свого відання майно боржника, вживає заходів по забезпеченню його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; здійснює інвентаризацію та оцінку майна банкрута згідно з законодавством; аналізує фінансове становище банкрута; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу.

Тобто, ліквідатор зобов'язаний вчинити всі можливі дії щодо з'ясування обсягів активу та пасиву боржника шляхом запитів до відповідних органів, у тому числі державної виконавчої служби, банківських установ, бюро технічної інвентаризації, реєстраційних відділень МВС України тощо.

Згідно ст. 32 Закону про банкрутство, після завершення усіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються: показники виявленої ліквідаційної маси (дані її інвентаризації); відомості про реалізацію об'єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу; копії договорів купівлі-продажу та акти приймання-передачі майна; реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів; документи, які підтверджують погашення вимог кредиторів. Господарський суд після заслуховування звіту ліквідатора та думки членів комітету кредиторів або окремих кредиторів виносить ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу. Якщо за результатами ліквідаційного балансу після задоволення вимог кредиторів не залишилося майна, господарський суд виносить ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута. Якщо майна банкрута вистачило, щоб задовольнити всі вимоги кредиторів, він вважається таким, що не має боргів, і може продовжувати свою підприємницьку діяльність.

Виходячи із вимог Закону про банкрутство, ухвала суду про затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу є за своєю правовою природою судовим рішенням, яке підсумовує хід ліквідаційної процедури, в якому необхідно повно відобразити обставини, що мають значення для даної справи (вчинення належних дій по виявленню активів та пасивів боржника, зокрема, виявлення ліквідатором кредиторів та дотримання їх процесуальних прав під час розгляду їх грошових вимог, доведення неможливості відновлення платоспроможності боржника внаслідок вжитих ліквідатором заходів, доведення неможливості задоволення визначених ліквідатором вимог кредиторів з наслідками його ліквідації), висновки суду про встановлені обставини і їх правові наслідки повинні бути вичерпними, відповідати дійсності та підтверджуватися достовірними доказам, дослідженими в судовому засіданні.

Як вбачається з матеріалів, арбітражний керуючий ОСОБА_7 призначена розпорядником майна ТОВ "Аліот" ухвалою Господарського суду Запорізької області від 29.06.2016 року та виконувала свої повноваження до винесення оскаржуваної ухвали. В період з 18.01.2013 року до 29.06.2016 року ліквідаційну процедуру ТОВ "Аліот" також здійснювали призначений ліквідатором банкрута - голова ліквідаційної ОСОБА_10, а з 08.04.2014 року до 29.06.2016 року арбітражний керуючий ОСОБА_11, які направляли запити до державних органів з метою розшуку майна банкрута, проводили інвентаризацію, оцінку, продаж майна та інше.

Дослідивши повноту дій ліквідаторів при здійсненні ліквідаційної процедури, в тому числі щодо виявлення та реалізації ліквідаторами активів боржника, виконання ліквідаторами вимог Закону про банкрутство, відповідність поданого ліквідатором звіту та ліквідаційного балансу вищенаведеним вимогам закону, судом апеляційної інстанції встановлено наступне.

Процедура досудової ліквідації ТОВ "Аліот" була розпочата за рішенням Загальних зборів учасників Товариства від 09.04.2012 року, у зв'язку з чим було внесено відповідний запис до ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Після публікації в газеті "Голос України" оголошення №68 від 13.04.2012 року про ліквідацію ТОВ "Аліот", ПАТ "Банк Форум" подано голові ліквідаційної комісії ОСОБА_10 заяву з вимогами до боржника. Зазначені вимоги ґрунтуються на укладеному між АКБ "Форум" (правонаступник ПАТ "Банк Форум") та ТОВ "Аліот" Кредитному договорі №0155/08/07-Kv від 29.05.2008 року, за умовами якого банкруту надано кредит на загальну суму 88000,00 дол. США.

В забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором №0155/08/07-Kv від 29.05.2008 року, між АКБ "Форум" та ТОВ "Аліот" укладено Договір застави №82/07-08 від 29.05.2008 року, за умовами якого в заставу Банку передано наступне майно:

1) Форматний кругло пильний станок ALTENDORF F 45 з цифровим ідентифікаторами DIGIT, заводський №06-02-075, інв. №107;

2) Кромкооблицювальний станок ВRANDT KTD 720 OPTIMAT, заводський №0-260-06-3926, інв. №109;

3) станок з ЧПУ для заточування дискових пилок KUCHARCZYK TYP 3000, заводський №02/2006, інв. №106;

4) навантажувач Doosan-Daewoo G30E-3, інв. №110.

Відповідно до наявного в матеріалах справи відгуку (вих.№08/13-5-А від 13.08.2012р.) щодо визнання кредиторських вимог ПАТ "Банк Форум" на суму 627941,74 грн. головою ліквідаційної комісії ОСОБА_10 визнано у повному обсязі грошові вимоги Банку та вирішено включити їх до реєстру вимог кредиторів ТОВ "Аліот" у наступній черговості: 1 черга - 581038,54 грн., 4 черга - 46903,20 грн.

Таким чином ліквідатор ТОВ "Аліот" своїми діями визнала обґрунтованими та підтвердила законність вимог ПАТ "Банк Форум", які виникли внаслідок неналежного виконання боржником зобов'язань за Кредитним договором №0155/08/07-Kv від 29.05.2008 року, в забезпечення за яким між сторонами укладено Договір застави №82/07-08 від 29.05.2008 року (за яким в заставу передано 4 одиниці промислового обладнання).

Головою ліквідаційної комісії при зверненні до господарського суду першої інстанції із заявою про порушення справи про банкрутство ТОВ "Аліот" долучено перелік та склад активів, що знаходяться на балансі боржника (а.с.17, т.1), виходячи із змісту якого відображено лише заставне майно ПАТ "Банк Форум":

- кромкооблицювальний станок ВRANDT KTD 720 OPTIMAT, заводський №0-260-06-3926, інв. №109;

-станок з ЧПУ для заточування дискових пилок KUCHARCZYK TYP 3000, заводський №02/2006, інв. №106, тобто лише 2 одиниці заставного майна.

Крім того, ліквідатором разом із заявою долучено витяг з Державного реєстру обтяжень рухомого майна станом на 06.07.2012 року (а.с.40, т.1), з якого вбачається:

1) Запис про обтяження від 29.05.2008 року №7286154: підстава обтяження - Договір застави №82/07-08 (заставодержатель АКБ "Форум"), об'єкт обтяження - форматний кругло пильний станок ALTENDORF F 45 з цифровим ідентифікаторами DIGIT, заводський №06-02-075, інв. №107, кромкооблицювальний станок ВRANDT KTD 720 OPTIMAT, заводський №0-260-06-3926, інв. №109, станок з ЧПУ для заточування дискових пилок KUCHARCZYK TYP 3000, заводський №02/2006, інв. №106, навантажувач Doosan-Daewoo G30E-3;

2) Запис про обтяження від 29.05.2008 року №7286175: підстава обтяження - Договір застави №81/07-08 (заставодержатель АКБ "Форум"), об'єкт обтяження - товари в обороті - меблі та матеріали для їх виготовлення балансовою вартістю 401000,00 грн.

Проте, частина вищезазначеного майна, яке являється предметом забезпечення вимог ПАТ "Банк Форум", а саме: форматний кругло пильний станок ALTENDORF F 45 з цифровим ідентифікаторами DIGIT, заводський №06-02-075, навантажувач Doosan-Daewoo G30E-3 та товари в обороті - меблі та матеріали для їх виготовлення, не увійшла до складу ліквідаційної маси, не була виявлена та проінвентаризована ні в процедурі досудової ліквідації, ні в порядку здійснення ліквідаційної процедури у даній справі, а також ліквідаторами не встановлювалась оціночна та балансова вартість цієї частини активів боржника.

При цьому, ліквідатор ОСОБА_7 подала ліквідаційну звітність та баланс від 24.07.2017 року з якого вбачається відсутність вказаного заставного майна у боржника.

Призначеним у даній справі головою ліквідаційної комісії ОСОБА_10 зазначене майно, відомості про яке міститься в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, не було проінвентаризовано та включено до складу ліквідаційної маси. В порядку досудової процедури ліквідації за ст. 51 Закону про банкрутство головою ліквідаційної комісії ТОВ "Аліот" разом із попереднім керівництвом підприємства, за рішенням якого розпочата процедура припинення боржника та які володіли фінансово-бухгалтерською документацією ТОВ "Аліот", не встановлювались обставини наявності цього рухомого майна або причини відсутності, не досліджувалась первинна бухгалтерська документація за результатами господарських операцій, правочинів за якими таке майно могло вибути із власності, володіння банкрута, хоча зазначені дії входять до обов'язку ліквідатора та повинні бути ним підтверджені належними та допустимим доказами.

Відповідно до наявних в матеріалах справи проміжних ліквідаційних звітів, які подавались до суду призначеними ліквідаторами, арбітражні керуючі ОСОБА_11 та ОСОБА_7 вказували, що за юридичною адресою ТОВ "Аліот" відсутнє будь-яке інше майно зареєстроване за банкрутом.

Проте, в матеріалах справи відсутні докази здійснення пошуку, перевірки, обстеження призначеними ліквідаторами та заставодержателем - ПАТ "Форум" вищевказаного заставного мана, яке не увійшло до складу ліквідаційної маси. Також в матеріалах справи відсутні докази вжиття ліквідаторами, які призначались у справі, заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб на виконання ст. 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Судом апеляційної інстанції встановлено, що фактично господарська діяльність ТОВ "Аліот" здійснювалось за адресою: м. Запоріжжя, вул. Доківська, та за цією ж адресою знаходились нежитлові приміщення банкрута, які в подальшому були реалізовані на публічних торгах в ліквідаційній процедурі, але, як вбачається із наявних матеріалів справи, як голова ліквідаційної комісії так і в подальшому призначені ліквідатори проводили інвентаризацію з метою пошуку та обліку майна боржника (промислових станків) лише за юридичною адресою ТОВ "Аліот", а саме: м. Запоріжжя, вул. Леніна, 117-а, тобто в багатоквартирному будинку за місцем реєстрації керівника підприємства, а не за місцем проведення господарської діяльності юридичної особи, що також ставить під сумнів здійснення реальних заходів з метою виявлення майна банкрута.

Судова колегія апеляційної інстанції не приймає до уваги посилання ліквідатора на відсутність первинної бухгалтерської документації ТОВ "Аліот" у зв'язку із неотриманням цих документів від попереднього керівництва банкрута, оскільки матеріалами справи підтверджено, що в ході ліквідаційної процедури ОСОБА_11 та ОСОБА_7 під час реалізації рухомого та нерухомого майна банкрута розміщувались оголошення про технічні характеристики цього майна, надавались копії технічних паспортів на це майно, тощо, а в подальшому, після його реалізації, така технічна документація передавалась новим покупцям за актами прийму-передачі на протязі 2016 - 2017 років. Тобто, така правовстановлююча документація на майно банкрута була отримана ліквідатором від посадових осіб ТОВ "Аліот", що свідчить про відсутність перешкод в отриманні ліквідаторами й іншої бухгалтерської документації.

Ліквідаторами не проводився аналіз самих Договорів застави №81/07-08 та 82/07-08 від 29.05.2008 року де може бути зазначено фактичне місцезнаходження промислового обладнання, не досліджувались умови таких договорів на предмет прав та обов'язків ПАТ "Банк Форум" перевіряти предмет застави та обовязок заставодавця надавати заставодержателю щомісячні звіти про експлуатацію заставного майна, але будь-яких доказів щодо проведення такої перевірки матеріали справи не містять, тому наразі, за наявними у матеріалах справи доказами, у колегії суддів апеляційної інстанції відсутня можливість встановити наявність чи відстіність такого майна взагалі.

Призначені у даній справі ліквідатори не проводили збори кредиторів для встановлення господарських операцій здійснених банкрутом, які призвели до втрати або відчуження заставного майна, а також не вирішувалось питання подальшого існування обтяжень відсутнього рухомого майна, яке є предметом забезпечення вимог ПАТ "Банк Форум".

Відомості про заставне обтяження вказаного рухомого майна (промислового обладнання та товарів в обороті) зареєстровані в Державному ресті обтяжень рухомого майна 29.05.2008 року, що підтверджується відповідним витягом про реєстрацію, які не виключені з нього до теперішнього часу.

Разом з цим, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що у відповідності до ст. 12 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" зареєстроване обтяження застави вищенаведеного промислового обладнання та товарів в обороті, надає відповідному обтяженню чинності у відносинах з третіми особами, якщо інше не встановлено законом.

Судом встановлено, що в даному випадку, застава та обтяження промислового обладнання та товарів в обігу зберігають свою чинність у відносинах між Банком та боржником.

При цьому, згідно ст. 9 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", предмет обтяження, право власності на який належить боржнику, може бути відчужений останнім, якщо інше не встановлено законом або договором.

Якщо інше не встановлено законом, зареєстроване обтяження зберігає силу для нового власника (покупця) рухомого майна, що є предметом обтяження, за винятком випадків, встановлених законом.

Матеріали справи не містять доказів ініціювання ліквідатором перед кредитором ПАТ "Банк Форум" питання щодо зняття відповідного обтяження та взагалі можливість його подальшого існування після припинення провадження у справі про банкрутство.

На даний час обставини справи свідчать про те, що суд першої інстанції затверджуючи звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута визнав погашеними вимоги ПАТ "Банк Форум" за умови наявності чинного та не скасованого запису про обтяження, що на думку колегії суддів апеляційної інстанції не відповідає положенням Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" та на даному етапі справи є передчасним.

При цьому, колегія суддів погоджується із доводами апелянта, що ліквідатор в ліквідаційній процедурі не повинен обмежуватись лише направленням запитів до державних органів, а зобовязаний вживати й інших заходів щодо пошуку майна банкрута, в тому числі дослідження фінансово-господарської документації боржника.

Завданням ліквідатора є дійсний та належний пошук майна, а не лише констатація факту про його відсутність.

Зосередившись на доведені неможливості виявлення іншого майна ТОВ "Аліот", ліквідатором ОСОБА_7 залишено поза увагою наявність двох об'єктів вищевказаного заставного обладнання та товарів в обороті, та, останьою, обмежившись лише констатацією факту відсутності такого майна, не доведено належними та допустимими доказами проведення реальних заходів щодо його виявлення, фактичного огляду, встановлення місцезнаходження, в тому числі й витребування від третіх осіб, які повинні здійснюватися за участю представника ПАТ "Банк Форум", як заставодержателя, з наданням останньою доказів перевірки наявності вказаного заставного майна та його стану, аналізування фінансово-господарської діяльності боржника, як до порушення провадження у справі про банкрутство, так і під час розгляду даної справи починаючи з 2012 року, звернення до правоохоронних органів із заявами про розшук майна (якщо воно втрачено або викрадено).

Вищенаведені обставини свідчать про те, що банкруту - ТОВ "Аліот" належать вказані дві одиниці обладнання та товари в обороті - меблі та матеріали для їх виготовлення, які є предметом застави ПАТ "Банк Форум" (із чинним обтяженням), тим самим є фактичним активом банкрута, проте доказів його пошуку, виявлення чи заходів повязанних з повернення ліквідатором під час здійснення процедури ліквідації та включення, облікувння в ліквідаційному балансі, матеріали справи не містять.

В матеріалах справи також відсутні договори застави як докази фактичного місцезнаходження та стану такого майна, а ПАТ "Банк Форум", як заставодержателем, та особою яка має право перевіряти це майно, таких доказів до суду не надано.

Крім того, під час проведення ліквідаційної процедури ліквідатором ОСОБА_7 було виявлено, що банкруту належать транспортний засіб - автомобіль легковий Mitsubishi Outlander, ДНЗ АР0312АО, 2006 р.в. (відповідно до довідки Регіонального сервісного центу МВС в Запорізькій області №31/8-2047 від 26.07.2016 р.) (а.с. 82, т.5).

Ліквідатором зазначено про відсутність зазначеної техніки - автомобіля легковий Mitsubishi Outlander, ДНЗ АР0312АО, 2006 р.в. внаслідок її викрадення невідомими особами, а пошук виявився безрезультатним, що підтверджено листом Ленінського РВ ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області (вих.№28/7-3121 від 12.08.2014р.) разом із постановою про призупинення досудового слідства від 14.09.2011 року по кримінальній справі №5470801.

Проте, при затвердженні звіту ліквідатора судом першої інстанції не враховано, що у звіті ліквідатора боржника відсутні відомості про виявлення чи про розшук та реалізацію транспорту - автомобіль легковий Mitsubishi Outlander, ДНЗ АР0312АО, 2006 р.в., інформація про який міститься в довідці Регіонального сервісного центу МВС в Запорізькій області №31/8-2047 від 26.07.2016 року.

Саме лише посилання на неодноразове направлення запитів до Дніпровського відділу поліції ГУ НП в Запорізькій області із вимогою повідомити про стан досудового розслідування по кримінальній справі №5470801, а також на те, що станом на подання звіту та ліквідаційного балансу відповіді від органів поліції на адресу ліквідатора так і не надійшло, не свідчить про дійсний та належний пошук ліквідатором майна банкрута.

Так, відповідно до ч. 6 ст. 3-1, ст. 25 Закону про банкрутство при реалізації своїх прав та обов'язків арбітражний керуючий зобов'язаний діяти сумлінно та розумно з урахуванням інтересів боржника та його кредиторів.

Загальними засадами кримінального провадження визначено, серед іншого, забезпечення права на оскарження бездіяльності органів досудового розслідування (п. 17 ч. 1 ст. 7 КПК України).

В даному випадку ліквідатор не вжив належних та вичерпних заходів щодо розшуку та повернення майна банкрута - автомобіль легковий Mitsubishi Outlander, інформація про яке міститься в довідці Регіонального сервісного центу МВС в Запорізькій області №31/8-2047 від 26.07.2016 року, саме для того щоб зробити висновок про відсутність чи неможливість повернення боржнику цього автомобіля, та наведене не знайшло свого відображення у звіті ліквідатора та ліквідаційному балансі банкрута.

При цьому, як вбачається із самої довідки Регіонального сервісного центу МВС в Запорізькій області №31/8-2047 від 26.07.2016 року, автомобіль Mitsubishi Outlander знаходиться у заставі ПАТ "ОСОБА_8 Аваль" (відмітка про заборону відчуження), проте ліквідатором не досліджувались ані договори застаи, на підставі яких за зазначеним транспортним засобом значиться запис про забезпечення, ані умови цих договорів, та не вирішувалось питання про розшук та можливе місцезнаходження втраченого майна із самим заставодержателем.

Отже, в ліквідаційному балансі, поданому ліквідатором господарському суду першої інстанції, не було відображено наявне у боржника майно та дійсний фінансовий стан ТОВ "Аліот" на час його складання, а при затвердженні звіту ліквідатора судом першої інстанції не враховано, що у звіті ліквідатора боржника відсутні відомості про виявлення чи про розшук та реалізацію заставного майна (обладнання, товарів в обороті), а також відсутні належні докази вчинення належних та вичерпних заходів щодо пошуку транспортного засобу.

При цьому, Законом про банкрутство не передбачено виключень щодо необхідності належного виконання обовязків ліквідатора як головою ліквідаційної комісії, призначеного вперше постановою так і в подальшому зміненого на підставі ухвал суду. Саме тому арбітражний керуючий ОСОБА_7 як особа, яка в останнє виноконувала повноваження ліквідатора ТОВ "Аліот", не звільнена від покладеного на неї обов'язку по здійсненню повного комплексу дії щодо всебічного з'ясування обсягів активу банкрута, а не лише зобовязана підтвердити факт безнадійного проведення ліквідаційної процедури, обмежившись здійсненням запитів до державних органів з подальшим отриманням (неотриманням) від них відповідей.

Проте, ліквідатор не вжив належних заходів щодо виявлення, розшуку та повернення частини заставного майна банкрута та реальної можливості продажу такого майна, інформація про яке міститься в заяві з вимогами кредитора ПАТ "Банк Форум", відгуку голови ліквідаційної комісії та витязі з Державного реєстру обтяжень рухомого майна та наведене не знайшло свого відображення у звіті ліквідатора та ліквідаційному балансі.

Відповідно до ст. 32 Закону про банкрутство після завершення усіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс.

Господарський суд після заслуховування звіту ліквідатора та думки членів комітету кредиторів або окремих кредиторів виносить ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу.

Таким чином, судом першої інстанції, всупереч приписам ч. 4 ст. 32 Закону про банкрутство, залишено поза увагою повноту належних та вичерпних заходів ліквідатора щодо пошуку майна банкрута, що входить до ліквідаційної маси, необхідного для задоволення вимог кредиторів.

На підставі вищезазначеного Донецький апеляційний господарський суд вважає ухвалу Господарського суду Запорізької області від 16.01.2018 року в частині затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута необґрунтованою та винесеною з порушенням вимог ст. 32, п. 6 ч. 1 ст. 40 Закону про банкрутство.

Переглянувши оскаржувану ухвалу за доводами апеляційної скарги щодо затвердження звіту ліквідатора про оплату послуг та витрат арбітражного керуючого в ліквідаційній процедурі, розподілу між кредиторами пропорційно до визнаних вимог кожного та стягнення з кредиторів цих витрат, судова колегія виходить з наступного.

Провадження у даній справі про банкрутство здійснюється за спрощеною процедурою банкрутства боржника, що ліквідується за рішенням власника, відповідно до ст. 51 Закону про банкрутство.

Відповідно до вимог ч. 1, 2, 3 ст. 51 Закону якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язані звернутися в господарський суду із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи. За результатами розгляду заяви про порушення справи про банкрутство юридичної особи, майна якої недостатньо для задоволення вимог кредиторів, господарський суд визнає боржника, який ліквідується, банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру, призначає ліквідатора. Обов'язки ліквідатора можуть бути покладені на голову ліквідаційної комісії (ліквідатора) незалежно від наявності в нього ліцензії. Кредитори мають право заявити свої претензії до боржника, який ліквідується, в місячний строк з дня публікації оголошення про визнання боржника, який ліквідується, банкрутом.

В такому випадку провадження у справі про банкрутство здійснюється без формування реєстру вимог кредиторів за наслідками проведеного публічного конкурсу, без утворення комітету кредиторів та з переходом в підготовчому засіданні суду до ліквідаційної процедури, визначеної з особливостями, передбаченими ст. 51 Закону. Законодавець не передбачає особливої процедури затвердження оплати послуг ліквідатора у провадженні, яке здійснюється з особливостями відповідно до ст. 51 Закону. Відтак, призначення арбітражного керуючого, визначення йому розміру оплати праці повинно здійснюватися з дотриманням загальних положень ст. 3-1 Закону та не суперечити особливостям провадження, регламентованим ст. 51 Закону.

Як вбачається з матеріалів справи, арбітражного керуючого ОСОБА_7 призначено ліквідатором ухвалою від 29.06.2016 року. При цьому, пропозиції кандидатур ліквідаторів не вирішувались зборами кредиторів, а кандидатури ліквідаторів запропоновані окремими кредиторами ПАТ "ОСОБА_8 Аваль" та ПАТ "Банк Форум" були відхилені.

Згідно наявного у звіті про оплату послуг арбітражного керуючого ОСОБА_7 розрахунку оплати послуг, остання вирахувана у розмірі 2-х мінімальних заробітних плат за період з 29.06.2016 року по 17.07.2017 року, всього на суму 59716,01 грн., з яких: 263,64 грн. - червень 2016 року; 2900,00 грн. - липень 2016 року; 2900,00 грн. - серпень 2016 року; 2900,00 грн. - вересень 2016 року; 2900,00 грн. - жовтень 2016 року; 2900,00 грн. - листопад 2016 року; 3200,00 грн. - грудень 2016 року; 6400,00 грн. - січень 2017 року; 6400,00 грн. - лютий 2017 року; 6400,00 грн. - березень 2017 року; 6400,00 грн. - квітень 2017 року; 6400,00 грн. - травень 2017 року; 6400,00 грн. - червень 2017 року; 3352,37 грн. - липень 2017 року. Всього на суму 59716,01 грн.

Зазначений розрахунок здійснений арбітражним керуючим ОСОБА_7 відповідно до приписів ч. 14 ст. 3-1 Закону про банкрутство та ухвали Господарського суду Запорізької області від 06.01.2017 року.

Відповідно до звіту (вих.№02-02/алт/21 від 04.09.2017р.) про відшкодування витрат арбітражного керуючого ОСОБА_7 (а.с. 147-197, т. 5), ліквідатором підтверджується відповідними платіжними документами (квитками, фіскальними чеками, квитанціями, тощо), понесені нею витрати в ліквідаційній процедурі на загальну суму 5093,25 грн.

На виконання вимог ст. 3-1 Закону про банкрутство арбітражний керуючий ОСОБА_7 подала звіт про оплату послуг та відшкодування витрат ліквідатора на загальну суму 59716,01 грн. на затвердження кредиторам.

Матеріалами справи, а саме протоколом зборів кредиторів №2 від 21.12.2017 року підтверджено, що присутні кредитори ТОВ "Фінансова компанія "Інновація" (1037 голосів) та ПП "Дельта Консалтінг" (189 голосів) заперечили проти відшкодування оплати послуг за їх рахунок, та затвердили лише звіт про відшкодування витрат арбітражного керуючого ОСОБА_7 на суму - 5093,25 грн. за рахунок коштів кредиторів.

З огляду на те, що приписами ст. 51 Закону про банкрутство не передбачено утворення комітету кредиторів боржника,- проведення зборів кредиторів та формування комітету кредиторів не є обов'язком ліквідатора у зазначеному провадженні. Разом з тим кредитори боржника не позбавлені можливості провести такі збори та за власною ініціативою сформувати комітет кредиторів, як орган колективного представництва інтересів кредиторів у справі про банкрутство. За відсутності комітету кредиторів звіт ліквідатора про виконану роботу, витрати у справі, визначення ліквідатору оплати послуг повинні затверджуватися судом, оскільки положеннями ст. 51 Закону не передбачено особливостей в цій частині щодо загальних положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Місцевий господарський суд при розгляді звіту арбітражного керуючого ОСОБА_7 про оплату послуг та витрат арбітражного керуючого в ліквідаційній процедурі виходив з того, що в період проведення ліквідаційної процедури виробнича діяльність банкрута не проводилась, а під час виконання повноважень ліквідатора ТОВ "Аліот" арбітражний керуючий ОСОБА_7 виявлено лише 4 об'єкта нерухомості, які забезпечують вимоги ТОВ "Фінансова компанія "Інновація", проте не виявлено будь-якого іншого майна, від продажу якого можливо відшкодувати оплату послуг ліквідатора та витрати арбітражного керуючого в ліквідаційній процедурі, тому дійшов висновку про наявність підстав застосувати принцип пропорційності розподілу між кредиторами витрат, пов'язаних з оплатою послуг арбітражного керуючого, керуючись принципом пропорційності голосів кредиторів кількості їх грошових вимог відповідно до ст. 16 Закону.

Колегія суддів апеляційної інстанції не може погодить із вищенаведеним висновком з наступних підстав.

Відповідно до ст. 3-1 Закону про банкрутство (в редакції Закону, чинній до 19.01.2013р.), надання послуг професійного (ліцензованого) арбітражного керуючого відбувається на платній основі; при реалізації своїх прав та обов'язків арбітражний керуючий зобов'язаний діяти сумлінно та розумно з урахуванням інтересів боржника та його кредиторів.

Відшкодуванню понесених ліквідатором витрат, як і оплаті його послуг, в тому числі і у справі про банкрутство за ст. 51 Закону повинно передувати відповідне рішення суду у справі про банкрутство, яким встановлена їх правомірність.

Так, нормами ч. 1 п. 11 ст. 3-1 Закону про банкрутство визначені три джерела оплати послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого у зв'язку із виконанням ним своїх обов'язків: за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, або за рахунок коштів кредиторів чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 06.01.2017 року затверджено оплату послуг ліквідатору ТОВ "Аліот" - арбітражному керуючому ОСОБА_7 у розмірі двох мінімальних заробітних плат на місяць за весь час виконання нею повноважень; оплату вирішено здійснювати за рахунок коштів, отриманих від продажу майна банкрута . Зазначена ухвала не оскаржувалась забезпеченими кредиторами, майно яких було виявлено під час проведення ліквідаційної процедури, а саме: ТОВ "Фінанс ОСОБА_12", ПАТ "ОСОБА_8 Аваль" та ПАТ "Банк Форум", набрала законної сили та є обов'язковою до виконання.

Відтак у даній справі, яка розглядається, джерело та порядок оплати послуг ліквідатора ОСОБА_7 - за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута, встановлено судовим рішенням, яке набрало законної сили та не оскаржувалось визнаними кредиторами у справі.

Рухоме майно банкрута - промислове обладнання, яке являється предметом забезпечення ПАТ "ОСОБА_8 Аваль" та ПАТ "Банк Форум", було реалізовано попереднім ліквідатором ОСОБА_11, що підтверджується відповідними Договорами купівлі-продажу.

В ході ліквідаційної процедури ТОВ "Аліот", призначеним на підставі ухвали суду від 29.06.2016 року ліквідатором ОСОБА_7 було виявлено нереалізоване нерухоме майно банкрута:

- склад літ. "Г", площею 347,9 м 2 ;

- склад літ. "Д", площею 34 м 2 ;

- склад літ. "Ж", площею 99,1 м 2 ;

- склад літ. "Е", площею 313,3 м 2 ;

Зазначене нерухоме майно є предметом забезпечення ТОВ "Фінанс ОСОБА_12" (правонаступник ТОВ "Фінансова компанія "Інновація").

Інше майно у ТОВ "Аліот" - відсутнє.

Таким чином, після винесення ухвали Господарського суду Запорізької області від 06.01.2017 року про затвердження оплати послуг ліквідатора ОСОБА_7 у розмірі двох мінімальних заробітних плат на місяць за весь час виконання нею повноважень за рахунок коштів, отриманих від продажу майна банкрута, всі майнові активи ТОВ "Аліот" були предметом застави ТОВ "Фінансова компанія "Інновація", вартість яких складала 100% від загальної вартості складів літ. "Г", площею 347,9 м 2 , літ. "Д", площею 34 м 2 , літ. "Ж", площею 99,1 м 2 , літ. "Е", площею 313,3 м 2 .

Всі виявлені майнові активи банкрута (предмет застави ТОВ "Фінансова компанія "Інновація") реалізовано в порядку, визначеному законодавством.

Як вбачається з матеріалів справи, продаж майна здійснювався за згодою ТОВ "Фінансова компанія "Інновація" за умови, що ціна продажу буде складати не менше 150000,00 грн., що підтверджується листом №59 від 18.01.2017 року.

Так, за наслідком продажу майна на другому повторному аукціоні, 19.05.2017 року між ТОВ "Аліот" в особі ліквідатора ОСОБА_7 та переможцем аукціону ТОВ "Юридична компанія "Дельта" та організатором аукціону ТОВ "ОСОБА_2 консалтинг" підписано Договір купівлі-продажу №1 майнових активів в провадженні у справі про банкрутство та акт приймання-передачі майнових активів придбаних на аукціоні від 19.05.2017 року. Продаж майна вчинено за 150417,01 грн. без урахування ПДВ.

Протягом ліквідаційної процедури ліквідатором ТОВ "Аліот" було перераховано ТОВ "Фінансова компанія "Інновація" кошти, одержані від продажу майна банкрута у розмір 136828,23 грн. за мінусом утриманої організатором аукціону винагороди, тошо.

При цьому, іншим кредитором у даній справі, з яких місцевим господарським судом стягнуто суму оплати послуг та витрат в ліквідаційній процедурі пропорційно розміру визнаних кредиторських вимог, погашення вимог ліквідатором ОСОБА_7 взагалі не проводилось.

Під час проведення ліквідаційної процедури ТОВ "Аліот" арбітражними керуючим ОСОБА_7 вчинено цілу низку дій з метою задоволення вимог лише одного кредитора - ТОВ "Фінансова компанія "Інновація" (беручи до уваги те, що іншого майна у банкрута не виявлено нею задоволено 136828,23 грн.), на час подання звіту питання про оплату послуг та відшкодування витрат ліквідатора за рахунок коштів, отриманих від продажу майна банкрута, кредиторами так і не вирішено, фонд для авансування оплати послуг створено не було.

Частиною 4 ст. 7 Закону про банкрутство передбачено, що боржник подає заяву в господарський суд за наявності майна, достатнього для покриття судових витрат, якщо інше не передбачено цим Законом.

Як вбачається із наявного в матеріалах справи протоколу Загальних зборів учасників ТОВ "Аліот" №02/04 від 16.04.2012 року, на Загальних зборах учасників Товариства, що володіють 100% голосів прийнято рішення про відшкодування оплати послуг кожному члену ліквідаційної комісії за рахунок коштів, одержаних в результаті продажу майна боржника або коштів, одержаних в результаті виробничої діяльності боржника.

Колегія суддів вважає, що Законом про банкрутство передбачено право, а не обов'язок, кредиторів на створення фонду для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого. Реалізація такого права на створення фонду авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого залежить безпосередньо від волевиявлення кредиторів.

Водночас, здійснення ліквідатором заходів у ліквідаційній процедурі чітко спрямовано законодавцем на задоволення вимог кредиторів за рахунок продажу майна банкрута, а приписами ст. 3-1 Закону про банкрутство передбачено правило здійснення ліквідатором покладених на нього господарським судом обов'язків виключно за грошову винагороду, незалежно від створення кредиторами фонду для оплати його послуг.

Зокрема, у даному випадку: завершується ліквідаційна процедура та, відповідно, господарська діяльність підприємством - банкрутом не здійснюється; кредитори не приймали рішення про створення фонду авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого; у банкрута відсутнє будь-яке інше майно, крім того, яке було реалізовано.

Враховуючи наведені обставини, оплата послуг ліквідатора ОСОБА_7 у даній справі повинна здійснюватися за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута.

Місцевий господарський суд, встановивши в ухвалі від 06.01.2017 року джерело, розмір і порядок оплати послуг ліквідатора та відшкодування його витрат в ліквідаційній процедурі, саме за рахунок коштів, отриманих від продажу майна банкрута, застосовуючи принцип пропорційності до розподілу між кредиторами витрат, пов'язаних з оплатою послуг ліквідатора, не звернув уваги на те, що визначаючи пріоритет у задоволенні вимог забезпеченого кредитора за рахунок коштів, отриманих від реалізації предмета застави, законодавець визначив гарантію відшкодування витрат, понесених у зв'язку з реалізацією такого майна.

Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 26 Закону про банкрутство майно банкрута, що є предметом застави, включається до складу ліквідаційної маси, але використовується виключно для першочергового задоволення вимог заставодержателя.

Аналіз наведени норм дозволяє зробити висновок про те, що задоволення витрат, пов'язаних з грошовою винагородою та відшкодуванням витрат арбітражного керуючого у зв'язку з виконанням ним повноважень у справі про банкрутство, за рахунок продажу заставного майна, можливе лише щодо залишку грошових коштів після задоволення забезпечених вимог та покриття витрат, пов'язаних з утриманням, збереженням та продажем предмета забезпечення.

Судова колегія вважає, що право забезпеченого кредитора на першочергове задоволення вимог не має повністю абсолютного характеру, а має реалізовуватись з дотриманням прав інших учасників процесу.

Враховуючи те, що іншого майна, крім заставного майна ТОВ "Фінансова компанія "Інновація", у підприємства-банкрута не було, а за рахунок реалізованого майна ОСОБА_7 не погашено у повному обсязі вимоги вказаного кредитора, то в ході здійснення ліквідаційної процедури понесені витрати є безпосередньо пов'язаними із утриманням, збереженням та продажем заставного майна, а витрати, понесені у зв' язку із здійсненням провадження у даній конкретній справі, підлягають відшкодуванню за рахунок коштів, отриманих від реалізації заставного майна.

При цьому, витрати пов'язані з утриманням, збереженням та продажем предмета забезпечення здійснюються виключно ліквідатором шляхом виконання покладених на нього обов'язків, залучення спеціалістів, тощо.

Статтею 31 Закону про банкрутство визначено перелік витрат, пов'язаних з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді та роботою ліквідаційної комісії, у тому числі: витрати на оплату праці арбітражних керуючих (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) в порядку, передбаченому ст. 27 цього Закону.

Враховуючи викладене, до складу витрат, які мають бути відшкодовані за рахунок грошових коштів, отриманих від реалізації заставного майна також відноситься оплата послуг ліквідатора та відшкодування витрат арбітражного керуючого в ліквідаційній процедурі.

При цьому, відмова від авансування, відсутність майна у боржника (окрім заставного ТОВ "Фінансова компанія "Інновація", яке реалізовувалось ліквідатором ОСОБА_7М.) або ж відсутність інших джерел для покриття витрат на виплату винагороди арбітражному керуючому можна розцінювати як примушування до безоплатної праці, що забороняється та прирівнюється до рабства в контексті ст. 4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та інших міжнародних актів (зокрема, Конвенції 1926 року про заборону рабства, Конвенції Міжнародної організації праці про примусову чи обов'язкову працю 1930 року ратифіковану Україною 10.08.1956 року, Конвенції Міжнародної організації праці №105 про скасування примусової праці 1957 року ратифіковану Україною 05.10.2000 року), резолюції Економічної і ОСОБА_13 ООН (ЕКОСОС) 1996 року тощо) та суперечить ст. 43 Конституції України.

Водночас, як вказувалось вище, провадження у даній справі про банкрутство №5009/5094/12 порушено за ст. 51 Закону про банкрутство, за заявою боржника, що ліквідується власником, який у випадку звернення до суду зобов'язаний забезпечити наявність у боржника майна, достатнього для покриття судових витрат в т.ч. на оплату послуг ліквідатора в межах строків проведення ліквідаційної процедури в силу вимог ч. 4 ст. 7 Закону про банкрутство. У даній справі таким майном було промислове обладнання, яке знаходилось у забезпеченні ПАТ "ОСОБА_8 Аваль" та ПАТ "Банк Форум", а також 4 об'єкти нежитлових приміщень - предмет забезпечення ТОВ "Фінансова компанія "Інновація", а тому кредитори також не позбавлені обов'язку оплати праці ліквідатора, оскільки у даному випадку діяльність ліквідатора була направлена виключно на задоволення їх вимог та понесені витрати є пов'язані тільки з реалізацією предмета застави.

Проте, в даному випадку за умови наявності чинної ухвали Господарського суду від 06.01.2017 року про затвердження оплати послуг ліквідатору ТОВ "Аліот" - арбітражному керуючому ОСОБА_7 за рахунок коштів, отриманих від продажу майна банкрута, та реалізації останньою за весь час виконання свої обов'язків лише заставного майна ТОВ "Фінансова компанія "Інновація", віднесення судом першої інстанції витрат на всіх інших кредиторів банкрута (вимоги яких навіть на одну копійку погашені не були) з урахуванням принципу пропорційності голосів кредиторів та кількості їх грошових вимог є несправедливим та неправомірним.

У випадку порушення справи про банкрутство за ст. 51 Закону, боржник відповідно до п. 4 ст. 7 Закону про банкрутство, подає таку заяву в господарський суд лише за наявності майна, достатнього для покриття судових витрат. Тобто, боржник зобов'язаний нести витрати на оплату праці ліквідатора в межах строків проведення ліквідаційної процедури, якщо справа про банкрутство порушується за рішенням боржника.

З урахуванням вимог ст.ст. 7, 51 Закону про банкрутство, а також взявши до уваги наявність ухвали від 06.01.2017 року про затвердження оплати послуг ліквідатора за рахунок реалізованого майна, питання про погашення витрат з оплати праці ліквідатора та витрат понесених арбітражним керуючим в ліквідаційній процедурі повинні вирішити безпосередньо власник боржника, як особа на яку Законом покладено обов'язок нести витрати на оплату праці ліквідатора, та кредитори, яким належить заставне майно, що реалізовано арбітражним керуючим ОСОБА_7 у даній справі.

Водночас у зв'язку з тим, що розгляд та затвердження звіту про оплату послуг арбітражного керуючого здійснюється з дотриманням певних процедур та порядку, визначених спеціальним законом, в даному випадку Законом про банкрутство, та передбачає певні дії саме суду першої інстанції, а суд апеляційної інстанції не наділений повноваженнями щодо розгляду та затвердження звіту про оплату послуг арбітражного керуючого, якщо це питання не було розглянуто місцевим судом, колегія суддів вважає за необхідне передати справу для розгляду до суду першої інстанції.

Згідно із ч. 1 ст. 280 ГПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Враховуючи допущену судом першої інстанції неповноту у встановленні обставин, що мають значення для даної справи при затвердженні звітів ліквідатора та припинення провадження у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ПАТ "Банк Форум" підлягає задоволенню, а оскаржена ухвала Господарського суду Запорізької області від 16.01.2017 року підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду на стадії ліквідаційної процедури.

У зв'язку із задоволенням апеляційної скарги ПАТ "Банк Форум", відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір за її подання покладається на ТОВ "Аліот".

Керуючись ст.ст. 269, 270, 271, 275, 277, 280 - 284 ГПК України, Донецький апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 16.01.2018 року у справі №5009/5094/12 - задовольнити.

Ухвалу Господарського суду Запорізької області від 24.07.2017 року у справі №29/5009/6080/11 - скасувати.

Справу №5009/5094/12 направити до Господарського суду Запорізької області для продовження розгляду на стадії ліквідаційної процедури.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аліот" (69095, Запорізька обл., м. Запоріжжя, пр-т. Леніна, буд. 117-А, ідентифікаційний код 30457205) на користь Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" (02100, м. Київ, бул. Верховної ОСОБА_13, буд. 7, ідентифікаційний код 21574573) судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп.

Доручити Господарському суду Запорізької області видати відповідний наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту.

Дану постанову направити державному реєстратору Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради (69002, м. Запоріжжя, вул. Олександрівська, 84) для внесення відповідних відомостей до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Головуючий суддя Н.О. Мартюхіна

Судді: Т.Д. Геза

ОСОБА_3

(У судовому засіданні 14.05.2018 року було проголошено вступну та резолютивну частину постанови. Повний текст постанови складено 21.05.2018 року).