Рішення

від 23.05.2018 по справі 826/7513/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

23 травня 2018 року № 826/7513/17

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Огурцов О.П., при секретарі судового засідання Кириллові Н.С. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "АРМ КОНСТРАКШН" до Державної податкової інспекції у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 23.12.2016 №0039791201, представник позивача: Чумаков Артем Васильович (довіреність від 02.01.2017 б/н),

представник відповідача: Кошарська Анна Юріїна (довіреність від 14.12.2017 № 101/26-54-10-18),

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АРМ КОНСТРАКШН" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 23.12.2016 №0039791201.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідачем камеральну перевірку, акт складений за результатами якої став підставою для видання оскаржуваного податкового повідомлення - рішення, було проведено всупереч законодавчій забороні на її проведення з порушенням встановлених чинним законодавством строків. Представник позивача у судовому засіданні підтримав позові вимоги.

Відповідач проти позовних вимог заперечив, надав суду письмові заперечення в яких зазначив про те, що за результатами проведеної камеральної перевірки позивача було встановлено, що згідно з даними єдиного реєстру податкових накладних і даних податкової звітності виявлена розбіжність та несвоєчасна реєстрація позивачем податкових накладних зареєстрованих в ЄРПН всього на суму ПДВ 385821,54 грн., у зв'язку з чим застосовано штраф на підставі пункту 120.1 статті 120 Податкового кодексу застосовується.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечив проти позовних вимог а просив суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Відповідно до частини третьої статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ухвалив продовжити розгляд справи у письмовому провадженні.

Під час судового розгляду справи, судом встановлено наступне.

02.12.2016 Державною податковою інспекцією у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві проведено камеральну перевірку дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності реєстрації податкових накладних в ЄРПН Товариства з обмеженою відповідальністю "АРМ КОНСТРАКШН" за результатами якої складено акт №1731/26-57-12-01-18/39456131.

Відповідно до зазначеного акту Товариством з обмеженою відповідальністю "АРМ КОНСТРАКШН" порушено граничні терміни реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме, податкову накладну від 13.04.2016 №7 на суму ПДВ 16666.67 грн. зареєстровано з порушенням терміну реєстрації до 15 календарних днів та податкову накладну від 07.09.2016 №16 на суму ПДВ 369154.87 грн. зареєстровано з порушенням терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів.

На підставі акту від 02.12.2016 №1731/26-57-12-01-18/39456131 прийнято податкове повідомлення - рішення від 23.12.2016 № 0039791201, яким застосовано штраф в розмірі 10% у сумі 1666,67 грн. та в розмірі 20 % у сумі 73 813,97 грн.

За результатами адміністративного оскарження рішенням Державної фіскальної служби України від 18.05.2017 №10546/6/99-99-11-03-01-25 податкове повідомлення - рішення залишено без змін, а скарга без задоволення.

Товариство з обмеженою відповідальністю "АРМ КОНСТРАКШН" не погоджуючись з податковим повідомленням - рішення від 23.12.2016 №0039791201, вважаючи його протиправним та таким, що підлягає скасуванню звернулось з відповідним позовом до суду.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов висновку про те, що права та інтереси за захистом яких позивач звернувся до суду не були порушені з огляду на наступне.

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно з пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

У свою чергу, підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Статтею 76 Податкового кодексу України встановлено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Отже, особливості камеральної перевірки полягають у тому, що для її проведення не потрібен наказ керівника податкового органу або інший спеціальний дозвіл чи направлення, не потрібно згоди платника податків, а також його присутності. Мета камеральної перевірки - виявити в поданій звітності, інших даних систем електронного адміністрування, єдиних реєстрів, арифметичні та/або методологічні помилки, або інші відомості, які призвели до заниження або завищення податкового зобов'язання або посвідчують інші реєстраційні порушення, які доводять склад податкового правопорушення. Камеральна перевірка проводиться на систематичній основі, тобто перевіряються всі без винятку податкові декларації та уточнюючі розрахунки, подані платником, якого перевіряють.

Камеральна перевірка є одним із способів реалізації контрольної функції податкового органу, шляхом якої здійснюється систематичний контроль за своєчасністю нарахування та відображення всіх відомостей, які впливають на правильність декларування платником податків.

28.12.2014 Верховною Радою України прийнято Закон №71-VIII Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи , відповідно до пункту 3 Прикінцевих положень якого встановлено, що у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України. Зазначене обмеження не поширюється:

- з 1 січня 2015 року на перевірки суб'єктів господарювання, що ввозять на митну територію України та/або виробляють та/або реалізують підакцизні товари, на перевірки дотримання норм законодавства з питань наявності ліцензій, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, єдиного соціального внеску, відшкодування податку на додану вартість;

- з 1 липня 2015 року на перевірки платників єдиного податку другої і третьої (фізичні особи - підприємці) груп, крім тих, які здійснюють діяльність на ринках, продаж товарів у дрібнороздрібній торговельній мережі через засоби пересувної мережі, за винятком платників єдиного податку, визначених пунктом 27 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, з питань дотримання порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій.

З аналізу викладених положень вказаного Закону, якими встановлений спеціальний порядок проведення перевірок суб'єктів господарювання за певними умовами, суд дійшов висновку про те, що запроваджені обмеження не стосуються камеральних перевірок, які є функцією здійснення повноважень контролюючим органом. Разом з тим, об'єктом камеральної перевірки є виключно дані, які знаходяться в розпорядженні податкового органу, будь-які інші дані не можуть бути предметом дослідження податковим органом.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного суду від 13.02.2018 у справі № 805/4016/16-а (провадження № К/9901/2424/17).

Посилання позивача на порушення відповідачем 30-денного строку проведення камеральної перевірки підлягають відхиленню судом, оскільки зазначене обмеження, передбачене пунктом 200.10 статті 201 Податкового кодексу України, стосується проведення перевірки даних податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання), тоді як предметом камеральної перевірки, за наслідками якої було прийнято податкове повідомлення - рішення, було дотримання позивачем строків реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкових накладних згідно з пунктом 201.10 Податкового кодексу України, що не є підставою для невідображення суми ПДВ за таким документом у декларації відповідного звітного періоду.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного суду від 30.01.2018 у справі № 820/3055/17 (адміністративне провадження №К/9901/1855/17 ).

Відповідно до пункту 201.10 статті 210 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов'язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Пунктом 120 1 .1 статті 120 1 Податкового кодексу України встановлено, що порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі 10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів.

Відповідно до акту від 02.12.2016 №1731/26-57-12-01-18/39456131 дані камеральної перевірки свідчать про порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних і розрахунків коригувань до податкових накладних в ЄРПНЮ, а саме податкову накладну від 13.04.2016 №7 на суму ПДВ 16666.67 грн. зареєстровано з порушенням терміну реєстрації до 15 календарних днів та податкову накладну від 07.09.2016 №16 на суму ПДВ 369154.87 грн. зареєстровано з порушенням терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів.

Позивачем, як було встановлено судом не наведено жодного обґрунтування щодо відсутності факту порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних і розрахунків коригувань до податкових накладних в ЄРПНЮ, як і не зазначено про їх відсутність.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З огляду на зазначене, враховуючи встановлення судом необґрунтованості посилань позивача на порушення відповідачем вимог чинного законодавства при проведення перевірки за результатами якої складено акт від 02.12.2016 №1731/26-57-12-01-18/39456131, суд дійшов висновку про відсутність підстав для скасування податкового повідомлення - рішення від 23.12.2016 №0039791201.

Керуючись статтями 241, 243, 244, 245, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "АРМ КОНСТРАКШН" (03164, м. Київ, вул. Генерала Наумова, 3, код ЄДРПОУ 39456131) до Державної податкової інспекції у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві (03115, м. Київ, вул. Верховинна, 9, код ЄДРПОУ 39513550) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 23.12.2016 №0039791201 - відмовити повністю .

Відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.П. Огурцов