Постанова

від 21.05.2018 по справі 450/2786/17

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2018 рокуЛьвів№ 876/2429/18

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючої судді Хобор Р.Б.,

суддів Носа С.П., Попка Я.С.

з участю секретаря судового засідання Сідельник Г.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 06 лютого 2018 року, ухвалене суддею Кіпчарським М.О. в місті Пустомити о 12 год. 14 хв. у справі № 450/2786/17 за позовом ОСОБА_1 до Галицького об`єднаного управління Пенсійного фонду України міста Львова про визнання дій протиправними та зобов`язання до вчинення дій,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся з позовом до суду, у якому просить суд визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах; вважати період роботи з 01.07.1983 року по 01.12.2005 року таким, що надає право на пенсію на пільгових умовах за Списком № 2; зобов`язати відповідача призначити пенсію на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», починаючи з вересня 2016 року.

На підтвердження позовних вимог покликається на те, що основним документом, який підтверджує стаж роботи на пільгових умовах є трудова книжка. Уточнюючі довідки подаються лише за відсутності записів у трудовій книжці.

Рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 06 лютого 2018 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, його оскаржив позивач ОСОБА_1 , подавши апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 06 лютого 2018 року та прийняти постанову, якою адміністративний позов задовольнити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, апелянт ОСОБА_1 посилається на незаконність судового рішення та виходить з мотивів аналогічних тим, які наведені в адміністративному позові.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції 22 травня 2018 року представником відповідача заявлено клопотання про заміну сторони відповідача на Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області.

Ухвалою суду із занесенням в журнал судового засідання вказану заяву задоволено та проведено заміну сторони відповідача на Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області.

Заслухавши суддю доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд при розгляді цієї справи виходить з наступних міркувань.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , досягши 10.09.2016 року віку 55 років, 20.07.2017 року звернувся до відповідача з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2, як зварювальнику.

01.08.2017 року Галицьким об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України м. Львова прийнято рішення № 1914 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. «б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», оскільки заявником не подано уточнюючих довідок на підтвердження періодів роботи, що зараховується до пільгового стажу.

Згідно з записами у трудовій книжці серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 працював:

- з 17.07.1978 року по 16.05.1986 року на Львівському автобусному заводі, з яких за період з 01.07.1983 року по 05.05.1986 року - електрозварювальником на напівавтоматичних машинах 1-го та 2-го розрядів та електрозварювальником 3-го розряду;

- з 16.05.1986 року по 15.05.1990 року - газозварювальником 4-го та 5-го розрядів у військовій частині НОМЕР_2 ;

- з 24.05.1990 р. по 01.12.2005р. - газоелектрозварювальником в АТП-1361 Львівського облагробуду, яке 15.01.1991 року перейменоване в орендну організацію автотранспорту, та 02.01.1998р. - в ЗАТ «Вантажавто».

Відповідно до п. «б» ч.1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Пунктом 3 Порядку застосування Списків №1 та № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2005 року за № 1451/11731, встановлено, що при визначені права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. При цьому, до пільгового стажу роботи зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати внесення цієї посади чи професії до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

Списки № 1, 2 затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року №1173 застосовуються до пільгової роботи до 31 грудня 1991 року; якщо пільгова робота продовжується після 01 січня 1992 року (або тільки почалася після цієї дати), але не більше як до 11 березня 1994 року, - застосовуються Списки № 1, 2, затверджені постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26 січня 1991 року № 10; якщо пільгова робота продовжується після 11 березня 1994 року (або тільки почалась після цієї дати), але не більше як до 16 січня 2003 року, - застосовуються Списки № 1, 2, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року № 162.

Розділом XXXII «Загальні професії» Списку № 2 виробництв, цехів, професій і посад з важкими умовами праці, роботи в яких надає право на пенсію на пільгових умовах і у пільгових розмірах, затвердженою постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року №1173, передбачалися професії «газозварювальник», «електрозварювальник».

Розділом XXXIII «Загальні професії» Списку № 2 виробництв, цехів, професій і посад з важкими умовами праці, роботи в яких надає право на пенсію на пільгових умовах і у пільгових розмірах, затвердженою постановою Ради Міністрів СРСР від 26 січня 1991 року №2 10, передбачалися професії «газозварювальник», «електрозварювальник».

Постановою Кабінету Міністрів від 11 березня 1994 року № 162 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» затверджено Список № 2 виробництв, цехів, професій, посад і показників з шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, в якому у розділі XXXIII «Загальні професії» передбачені професії «електрозварники» та «газозварники».

Згідно з ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а в разі відсутності її чи відповідних записів у ній наявність трудового стажу підтверджується в Порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Тобто, надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Відповідач, посилаючись на необхідність подання уточнюючих довідок про пільговий характер роботи, водночас не вказав, які обставини такі довідки повинні підтвердити.

Суд апеляційної інстанції оглянувши трудову книжку ОСОБА_1 , копії, якої містяться в матеріалах справи, звертає увагу на те, що в трудовій книжці містяться записи про посаду позивача, виконувану роботу, місце роботи, період роботи та записи, на підставі яких документів внесені такі відомості.

На думку суду, записи в трудовій книжці підтверджують право позивача на пенсію на пільгових умовах за Списком №2 і не вимагають надання уточнюючих довідок про характер роботи, на які посилається відповідач.

Виходячи з цього висновку позовна вимога про визнання неправомірними дій відповідача щодо відмови в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах підлягає задоволенню.

В той же час відповідно до частини 1 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно з частиною 2 статті 9 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Враховуючи ці законодавчі положення, суд з метою ефективного захисту порушених прав позивача вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та скасувати рішення Галицького об`єднаного управління Пенсійного фонду України міста Львова №1914 від 01.08.2017 року «Про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» гр. ОСОБА_1 , як таке, що є перешкодою на шляху до захисту порушеного права позивача на призначення пенсії та скасування цього рішення є похідним від позовної вимоги про визнання неправомірними дій щодо відмови в призначенні пенсії за віком.

Позовна вимога про необхідність вважати період роботи з 01.07.1983 року по 01.12.2005 року таким, що надає право на пенсію на пільгових умовах за Списком №2 не може бути задоволена через відсутність у суду відповідних повноважень передбачених статтею 245 КАС України.

Позивачем заявлено позовну вимогу, яка передбачає втручання в дискреційні повноваження відповідача.

Суд апеляційної інстанції дійшов таких висновків виходячи з того, що вирішення питання призначення пенсії є виключною компетенцією Пенсійного фонду, у зв`язку з чим належним способом захисту прав позивача є зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву про призначення пенсії на пільгових умовах, а не зобов`язання відповідача призначити пенсію позивачу.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:

1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги відповідача частково спростовують висновки суду першої інстанції та складають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, у зв`язку з чим рішення суду першої інстанції необхідно скасувати та прийняти постанову про часткове задоволення адміністративного позову.

Щодо розподілу судових витрат, апеляційний суд звертає увагу на наступні обставини.

Відповідно до ч. 6 ст. 139 КАС України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

А згідно з частиною 3 цієї статті при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

За подання адміністративного позову позивачем сплачено судовий збір в сумі 640,00 грн. на підставі квитанції № 0.0.863494571.1 від 05 жовтня 2017 року.

Оскільки адміністративний позов підлягає частковому задоволенню в межах однієї з трьох фактично заявлених позовних вимог, то стягненню на користь позивача підлягає сума в розмірі 213 грн. 33 коп., тобто 1/3 частина.

Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 317, 321, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 06 лютого 2018 року в справі №450/2786/17 скасувати та прийняти постанову, якою адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії Галицького об`єднаного управління Пенсійного фонду України міста Львова щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Скасувати рішення Галицького об`єднаного управління Пенсійного фонду України міста Львова №1914 від 01.08.2017 року «Про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» гр. ОСОБА_1 .

Зобов`язати Галицьке об`єднане управління Пенсійного фонду України міста Львова повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Галицького об`єднаного управління Пенсійного фонду України міста Львова 213,33 грн. (двісті тринадцять гривень тридцять три копійки) судового збору.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуюча суддя Р.Б. Хобор

Судді С.П. Нос

Я.С. Попко

Повний текст виготовлено 23.05.2018 року