Постанова

від 16.05.2018 по справі 810/1904/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 810/1904/16 Суддя (судді) першої інстанції: Щавінський В.Р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача: Кобаля М.І.,

суддів: Губської Л.В., Епель О.В.,

при секретарі: Кривді В.І.

за участю:

представника позивача: Стужука О.В.

представника відповідача: Преснякової І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Форвард КТ на рішення Київського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2018 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області до Товариства з обмеженою відповідальністю Форвард КТ про стягнення податкової заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Державної фіскальної служби у Київській області (далі - Позивач, ГУ ДФС у Київській області) звернулося до суду із адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Форвард КТ (далі - Відповідачі, ТОВ Форвард КТ ) у якому просило стягнути з відповідача податкову заборгованість перед бюджетом зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), штрафних санкцій, що складає 173 353,75 грн.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2018 року зазначений адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши представників сторін, що прибули у судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а оскаржуване рішення - скасувати, виходячи з наступного.

Пунктом 4 ч. 1 ст. 317 КАС України передбачено, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Згідно із ч. 1 ст. 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Як встановлено судом першої інстанції, ТОВ Форвард КТ , як суб'єкт підприємницької діяльності, зареєстровано 24.04.2013 реєстраційною службою Києво-Святошинського районного управління юстиції Київської області та перебуває на обліку в Києво-Святошинській ОДПІ ГУ ДФС у Київській області.

З 06.05.2015 року по 13.05.2015 року ДПІ у Києво-Святошинсьому районі проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ Форвард КТ з питання дотримання вимог податкового законодавства щодо неподання звіту про контрольовані операції за 2013 рік, результати якої оформлені актом від 15.05.2015 року №149/22-04, де встановлено порушення пп.39.4.2 п.39.4 ст.39 та п. 24 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень ПК України.

На підставі виявленого порушення податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення форми Р від 05.06.2015 №0001902204, яким позивачу нараховано штрафні санкції в розмірі 114 700,00 грн.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, ТОВ Форвард КТ звернулось до суду.

Постановою Київського окружного адміністративного суду у справі № 810/4044/15 від 10.12.2015, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 02.03.2016, у задоволенні адміністративного позову ТОВ Форвард КТ відмовлено.

11.08.2015 ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області, на підставі п.п. 19-1.1.2 п. 19-1.1 ст. 19-1, п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 75.1 ст. 75 та в порядку п.п. 76.1 ст. 76 глави 8 розділу ІІ Податкового кодексу України, проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток ТОВ Форвард КТ , за наслідками якої складено акт № 15/1502/38680015.

На підставі висновків вказаного акту, 08.09.2015 податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення № 0009751502, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток за основним платежем в розмірі 46 880 грн., за штрафними санкціями а в розмірі 11 720 грн.

Вважаючи порушенням своїх прав з боку податкового органу та з метою їх відновлення суб'єкт господарської діяльності звернувся за захистом до суду.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2016 у справі № 810/548/16, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14.04.2016, у задоволенні адміністративного позову ТОВ Форвард КТ відмовлено.

На виконання вимог п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України, позивачем була сформована податкова вимога від 09.11.2015 № 3451-23 про сплату податкового боргу за узгодженими грошовими зобов'язаннями в розмірі 114 700,00 грн., яка була вручена останньому 06.04.2016, що підтверджується копією повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.17).

Не погоджуючись із виставленою податковою вимогою ТОВ Форвард КТ оскаржило її до Київського окружного адміністративного суду, однак, позовну заяву ТОВ ФОРВАРД КТ до Києво-Святошинської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області про визнання протиправною та скасування податкової вимоги №3451-23 від 09.11.2015 було залишено без розгляду у зв'язку з її відкликанням (справа № 810/1477/16).

В подальшому, керуючись ст.ст. 20, 59, 60 Податкового кодексу України, податковим органом винесено податкову вимогу № 2934-23 від 07.07.2016 за узгодженим грошовим зобов'язанням в розмірі 173 353,75 грн., яка також була оскаржена відповідачем в судовому порядку.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 30.05.2017 у справі № 810/79/17, яка була залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 03.10.2017, відмовлено в задоволенні адміністративного позову ТОВ Форвард КТ .

Позивач, звернувся до суду з даним позовом для стягнення з відповідача податкової заборгованості перед бюджетом в розмірі 173 353,75 грн., вважаючи її узгодженою.

Приймаючи рішення про задоволення адміністративного позову, суд першої інстанції прийшов до висновку, що за відповідачем обліковується податковий борг в розмірі 173 353,75 грн., який станом на день розгляду справи, останнім не погашений в добровільному порядку.

Колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки він не знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Як встановлено судом апеляційної інстанції під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції та вбачається з матеріалів справи, за ТОВ Форвард КТ дійсно обліковується податковий борг в розмірі 173 353,75 грн., який складається з узгоджених грошових зобов'язань в розмірі 114 700,00 грн. та 58 653,75 грн.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Спірні правовідносини регулюються нормами Конституції України та Податкового кодексу України (далі по тексту - ПК України) (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Підпунктом 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України передбачено обов`язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом.

Грошове зобов'язання платника податків відповідно до п.п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 України - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до п. 14.1.175 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили (п. 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України).

З урахуванням вищевикладеного та наявних судових рішень, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що грошове зобов'язання в сумі 173 353, 75 грн. є узгодженим.

Пунктом 57.3 статті 57 ПК України визначено, що у разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Крім того, пп. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПК України передбачено, що після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Наявність у відповідача даного податкового боргу, крім перелічених вище рішень контролюючого органу, підтверджується також наявною у матеріалах справи довідкою-розрахунком суми боргу та витягами з облікової картки платника податку на прибуток (а.с.10, 11-13 відповідно).

Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Станом на день розгляду справи, відповідачем не надано доказів погашення в добровільному порядку заборгованості, що є предметом даного позову.

Відповідно до положень п. п. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Так, п. 95.3 ст. 95 ПК України встановлено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Беручи до уваги те, що заявлену до стягнення суму заборгованості відповідач у встановлені законодавством строки до бюджету не сплатив, наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується матеріалами справи.

Між тим, правовими положеннями чинного податкового законодавства України регламентовано порядок набуття права контролюючим органом для стягнення боргу, який є узгодженим.

Так, п.95.2 ст. 95 ПК України встановлено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Таким чином, податковий, податковий орган набуває право на стягнення податкового боргу, в тому числі і в судовому порядку, лише у разі, якщо платник податку не сплатив узгоджену суму податкового зобов'язання протягом 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Тобто, законодавцем чітко визначено, що платник податку має право в добровільному порядку самостійно сплатити узгоджену суму податкового зобов'язання протягом 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для подання даного позову 07.06.2016 була податкова вимога від 09.11.2015 № 3451-23 про сплату податкового боргу за узгодженими грошовими зобов'язаннями в розмірі 114 700,00 грн., яка була вручена відповідачу 06.04.2016, що підтверджується копією повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.17).

Між тим, відповідно до рішення ГУ ДФС у Київській області №2152/10/10-36-17-12 від 19.09.2016 про результати розгляду скарги, податковим керуючим ДПІ у Києво-Святошинському районі було прийнято рішення про скасування податкової вимоги від 09.11.2015 № 3451-23 , оскільки вона не відповідала дійсності, а саме: виставлена на суму неузгодженого грошового зобов'язання (в період судового оскарження), а також, за даними ІКП станом на 08.11.2015 у ТОВ Форвард КТ податковий борг у сумі 114700,00 грн. по адміністративних штрафах та інших санкціях взагалі був відсутній (а.с.114-117).

Крім того, податковим органом винесена нова податкова вимога № 2934-23 від 07.07.2016 за узгодженим грошовим зобов'язанням в розмірі 173 353,75 грн., яка була вручена ТОВ Форвард КТ 14.07.2016 (а.с.81-82).

Зазначена податкова вимога № 2934-23 від 07.07.2016 також була оскаржена відповідачем в судовому порядку.

Так, постановою Київського окружного адміністративного суду від 30.05.2017 у справі № 810/79/17, залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 03.10.2017, відмовлено в задоволенні адміністративного позову ТОВ Форвард КТ про визнання протиправною та скасування податкової вимоги № 2934-23 від 07.07.2016.

Тобто, відповідно до правових положень чинного законодавства, грошове зобов'язання в розмірі 173 353,75 грн. є узгодженим і має бути сплачене ТОВ Форвард КТ .

Між тим, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що в даній справі підставою для подання позову 07.06.2016 року ГУ ДФС у Київській області була податкова вимога від 09.11.2015 № 3451-23 , яка, в свою чергу, 19.09.2016 скасована податковим керуючим ДПІ у Києво-Святошинському.

Отже, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що заявлена до стягнення сума заборгованості відповідачем у встановлені законодавством строки до бюджету не сплачена, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що податкова вимога від 09.11.2015 № 3451-23, яка була підставою для подання даного позову скасована, а станом на момент подання позову - 07.06.2016, нова податкова вимога позивачем винесена не була (07.07.2016), тобто, 60-денний строк на її виконання позивачем в добровільному порядку не сплинув , а тому позовні вимоги контролюючого органу є безпідставними та передчасними і не підлягають задоволенню.

Крім того, суд апеляційної інстанції зазначає, що правові наслідки скасування 19.09.2016 податковим керуючим ДПІ у Києво-Святошинському податкової вимоги від 09.11.2015 № 3451-23 позбавили права податковий орган на звернення до суду з даним позовом, адже останнім в своєму рішенні зазначено, що виставлена в податковій вимозі відповідачу сума грошового зобов'язання є неузгодженою та прийнята в період судового оскарження.

Колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що інші доводи апелянта не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, а тому судом до уваги не приймаються.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини (ч. 2 ст. 6 КАС України).

Колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги правову позицію Європейського суду з прав людини, яка викладена в справі Пономарьов проти України (пункт 40 мотивувальної частини рішення від 3 квітня 2008 року), в якому Суд наголосив, що право на справедливий судовий розгляд , яке гарантовано п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, має розумітися у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з фундаментальних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду.

У справі Сокуренко і Стригун проти України Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 6 Конвенції не зобов'язує держав - учасників Конвенції створювати апеляційні чи касаційні суди. Однак там, де такі суди існують, необхідно дотримуватись гарантій, визначених у статті 6 (пункт 22 мотивувальної частини рішення від 20 липня 2006 року).

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що судом першої інстанції рішення прийнято з порушення норм матеріального та процесуального права.

У зв'язку з цим, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Відповідно до пп. б п. 4 ч.1 ст. 322 КАС України постанова суду апеляційної інстанції складається з резолютивної частини із зазначенням, зокрема, нового розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, під час подання апеляційної скарги ТОВ Форвард КТ було сплачено судовий збір в розмірі - 3 900,47 грн., що підтверджується квитанцією, яка міститься в матеріалах справи (а.с.164).

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що сплачений позивачем під час подання позовної заяви та апеляційної скарги судовий збір в розмірі 3 900,47 грн. підлягає відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.

Керуючись ст.ст. 243, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Форвард КТ - задовольнити повністю .

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2018 року - скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області до Товариства з обмеженою відповідальністю Форвард КТ про стягнення податкової заборгованості - відмовити .

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області шляхом їх безспірного списання на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Форвард КТ сплачений при поданні апеляційної скарги судовий збір в розмірі - 3 900,47 грн. (три тисячі дев'ятсот гривень 47 копійок).

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

Касаційну скаргу може бути подано безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст. 329 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.

Суддя-доповідач: М.І. Кобаль

судді: Л.В. Губська

О.В. Епель