Рішення

від 11.05.2018 по справі 409/632/18

БІЛОКУРАКИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №409/632/18

Пров.№2/409/529/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 травня 2018 року смт.Білокуракине

Білокуракинський районний суд Луганської області у складі:

головуючого судді: О.Г.Третяка

при секретарі: В.М.Острогляд

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Білокуракине цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Солідарненської сільської ради Білокуракинського району про визнання права власності, -

В с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання права власності на спадкове майно.

В обґрунтування своїх вимог позивач вказав на те, що ІНФОРМАЦІЯ_3 у віці 76 років померла ОСОБА_3. Після її смерті відкрилася спадщина, яка складається із земельної ділянки НОМЕР_2 кадастровий номер НОМЕР_3 загальною площею 7,7281 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Солідарненської сільської ради Білокуракинського району Луганської області, право власності на яку належало померлій на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії НОМЕР_4, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю НОМЕР_6. У своїй заяві позивач вказав на те, що починаючи з 2010 року та по день її смерті він мешкав однією сім'єю разом із померлою. Вони разом вели спільне господарство та були пов'язані спільним побутом, мали взаємні права та обов'язки, та після її смерті саме позивач здійснив її поховання та усі витрати, пов'язані з похованням померлої він узяв на себе.

На випадок своєї смерті, відносно належного їй майна, вона зробила розпорядження у вигляді заповіту, згідно з яким належну їй на праві приватної власності земельну ділянку в рівних частинах вона заповідала своїм дітям ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які обидва є громадянами Росії та з 80-х років мешкають в місті Ровеньки Бєлгородської області. За часів її життя вони не їздили до неї в село Солідарне аби провідувати, а після її смерті не брали участі в похованні, бо достеменно знали, що її піклуванням та опікою, у тому числі її похованням займався позивач. Не маючи наміру приймати спадщину донька померлої та спадкоємиця за заповітом ОСОБА_4 відмовилась від прийняття належної їй частки у спадщини на користь свого брата, подавши нотаріально посвідчену заяву, а її брат відмовився від прийняття спадщини на користь позивача, який мешкав, дбав та постійно піклувався про померлу, про що ним також було подано відповідну заяву до органів нотаріату. Вони й передали позивачу наявні у них документи, у тому числі ксерокопію державного акту на землю, бо оригінал за невідомих їм причин було загублено та повідомили йому, щоб він прийняв спадщину та здійснив переоформлення на своє ім'я. Отримавши документи від рідних дітей померлої, він звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини та видачі йому, як вже тепер єдиному спадкоємцю, свідоцтва про право на спадщину. Проте, постановою нотаріуса у вчиненні нотаріальних дій з приводу оформлення спадщини позивачу було відмовлено через пропущений ним строк для подачі заяви, відсутність доказів факту проживання однією сім'єю понад п'ять років та відсутність оригіналів правовстановлюючих документів на спадкове майно, підтверджуючих належність цього майна спадкодавцеві. Унеможливлення реалізації спадкових справ і спонукало його, як єдиного та належного спадкоємця звернутися до суду з позовом, в якому позивач просить встановити факт спільного проживання із померлою понад п'ять років та визнати за ним право власності на спадкове майно.

В судове засідання позивач та його представник не з'явилися, надали суду заяву про розгляд справи без їх участі. Заявлені позовні вимоги підтримали повністю.

В судове засідання представник відповідача Солідарненської сільської ради Білокуракинського району не з'явився, подавши до суду заяву про розгляд справи без його участі, надали заяву про визнання позовних вимог.

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Дослідивши матеріали справи, докази по справі кожен окремо та в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 у віці 76 років в селі Солідарне Білокуракинського району Луганської області померла ОСОБА_3, про що виконавчим комітетом Солідарненської сільської ради Білокуракинського району Луганської області було складено відповідний актовий запис за № 14 та видано Свідоцтво про смерть серії НОМЕР_5 (а.с.9).

Із дослідженої в судовому засіданні довідки виконкому Солідарненської сільської ради Білокуракинського району № 230 від 27.02.2018р. вбачається, що померла ОСОБА_3 була зареєстрована й мешкала в селі Солідарне та на момент смерті разом із нею постійно проживав однією сім'єю понад п'ять років та вів спільне господарство позивач ОСОБА_1, який доглядав за нею та здійснив її поховання (а.с.12). Із довідки депутата Солідарненської сільської ради Білокуракинського району № 275 від 28.03.2018р. (а.с.13) також вбачається, що позивач ОСОБА_1 дійсно, починаючи з 2010 року по 30.11.2016 року мешкав разом із померлою ОСОБА_3 однією сім'єю, з правами та обов'язками, в одному домоволодінні, вів спільне господарство, а після її смерті саме він здійснив її заховання та усі витрати, пов'язані з похованням взяв на себе. Із відомості з документації із землеустрою, що включена до державного фонду документації із землеустрою Відділу у Білокуракинському районі ГУ Держгеокадастру у Луганській області № 31-12-0.18-131/162-18 від 28.02.2018р. вбачається, що померлій ОСОБА_3 на підставі Державного акту на право власності на землю серії НОМЕР_4, виданого 24.03.2003р. за НОМЕР_6 належала земельна ділянка НОМЕР_2 кадастровий номер НОМЕР_3 загальною площею 7,7281 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Солідарненської сільської ради Білокуракинського району Луганської області (а.с.15).

Відповідно до заповіту від 02.07.2004р., нотаріально посвідченого секретарем Солідарненської сільської ради Білокуракинського району Луганської області та зареєстровано в реєстрі за № 174 померла належну їй на праві приватної власності земельну ділянку в рівних частинах заповідала ОСОБА_4 та ОСОБА_5. Відповідно до Свідоцтва про народження серії НОМЕР_8, свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_7 (а.с.28) та свідоцтва про народження серії НОМЕР_9 (а.с.29) ОСОБА_4 та ОСОБА_5, спадкоємці за заповітом, є дітьми померлої, які обидва мешкають та є громадянами Росії.

Із дослідженої в судовому засіданні заяви ОСОБА_4, посвідченої нотаріусом Валуйського нотаріального округу Бєлгородської області, реєстровий №2-704 (а.с.19) та засвідченим нотаріально перекладом (а.с.20), вбачається що ОСОБА_4 від прийняття спадщини відмовилась на користь ОСОБА_5, який відповідно до складеної ним заяви від 30.01.2018р., посвідченої нотаріусом Валуйського нотаріального округу Бєлгородської області, реєстровий №31/75-н/31-2018-1-170 (а.с.30) та засвідченим нотаріально перекладом (а.с.31-32), вбачається що ОСОБА_5 від прийняття спадщини, після померлої ОСОБА_3 відмовився на користь позивача ОСОБА_1 Відповідно до заяви від 27.02.2018р., посвідченої секретарем Солідарненської сільської ради Білокуракинського району, реєстровий №9, позивач ОСОБА_1, звернувся до органів нотаріату про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_3 (а.с.40).

Із постанови виконуючого обов'язки державного нотаріуса Білокуракинської державної нотаріальної контори вбачається, що позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину відмовлено через пропущений шестимісячний строк для подання нотаріусу заяви про прийняття спадщини, відсутність доказів факту проживання однією сім'єю понад п'ять років та відсутністю правовстановлюючих документів на спадкове майно, що підтверджували б належність цього майна спадкодавцю (а.с.8). Нотаріус, відмовляючи в оформленні спадкових прав позивачу, зазначив не тільки про пропуск строку для прийняття спадщини та відсутність доказів факту спільного проживання однією сім'єю з померлою понад п'ять років, а й про відсутність правовстановлюючих документів на спадкове майно.

В судовому засіданні було встановлено, що Державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_4, виданий 24.03.2003р. за НОМЕР_6 на ім'я померлої ІНФОРМАЦІЯ_4. ОСОБА_3 було втрачено.

Таким чином, позивач при винесенні окремого рішення про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, в будь-якому разі позбавлений можливості оформити свої спадкові права нотаріально. У зв'язку з чим, суд вважає можливим, визнавши причину пропуску строку для прийняття спадщини поважною, визнати право власності на спадкове майно за позивачем.

Відповідно до ст.3 Сімейного кодексу сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Відповідно до ст.1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини та не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення. До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ч.2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Згідно до ст. 77 ЦПК України належними доказами є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовна заява ОСОБА_1 підлягає задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.328,1218,1258,1264,1268 ЦК України, ст.ст.10,12,77-81,89,259,263-265,268,315, 354-355 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання права власності задовольнити в повному обсязі.

Встановити факт спільного проживання ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 з гр. ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 однією сім'єю понад п'ять років.

Продовжити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1 строк для прийняття спадщини на земельну ділянку НОМЕР_2 кадастровий номер НОМЕР_3 загальною площею 7,7281 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Солідарненської сільської ради Білокуракинського району Луганської області, право власності на яку на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії НОМЕР_4, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю НОМЕР_6 належало померлій ІНФОРМАЦІЯ_4. ОСОБА_3.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1 право власності на земельну ділянку НОМЕР_2 кадастровий номер НОМЕР_3 загальною площею 7,7281 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Солідарненської сільської ради Білокуракинського району Луганської області, право власності на яку на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії НОМЕР_4, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю НОМЕР_6 належало померлій ІНФОРМАЦІЯ_4. ОСОБА_3.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Луганської області через Білокуракинський районний суд Луганської області на підставі п.15.5 ч.1 Розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, зареєстрований та мешкає за адресою: село Куплювате, Білокуракинський район, Луганська область.

Відповідач - Солідарненська сільська рада Білокуракинського району Луганської області, код ЄДРПОУ 21830295, адреса: село Солідарне, Білокуракинський район, Луганська область.

Суддя Білокуракинського

районного суду Луганської області О.Г. Третяк