Рішення

від 06.12.2010 по справі 2-1806/2010

ОВІДІОПОЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Овідіопольський районний суд Одеської області

м. Овідіополь, вул. Берегова, 9, 67801, (048251) 3-13-30

Справа № 2-1806/2010

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2010 року Овідіопольський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Козирського Є.С. в– 

при секретарі Фекліст Ю.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Овідіополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Одеської залізниці про поновлення на роботі, стягнення компенсації за вимушений прогул, та компенсації за нанесену моральну шкоду в зв'язку з порушенням трудових прав, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Овідіопольського районного суду Одеської області з позовом до Пасажирського вагонного депо Одеса головна Одеської залізниці про поновлення на роботі, стягнення компенсації за вимушений прогул, та компенсації за нанесену моральну шкоду в зв'язку з порушенням трудових прав по якому просить суд визнати, що його звільнення відбулося без законних підстав, поновити його в пасажирському вагонному депо Одеса головна на посаді провідника пасажирського вагону, стягнути з відповідача компенсацію за нанесену позивачу моральну шкоду у розмірі 10 000 гри., стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 16 квітня 2010 року по день винесення рішення по справі.

На підставі клопотання про заміну первісного відповідача на належного суд замінив неналежного відповідача - Пасажирське вагонне депо Одеса головна Одеської залізниці, на належного - Одеську залізницю.

08.09.2010року позивач надав до Овідіопольського районного суду Одеської області уточнення вищезазначеної позовної заяви шляхом викладення в новій редакції.

В судовому засіданні позивач свій позов підтримав повністю та пояснив, що наказом начальника пасажирського вагонного депо Одеса головна № 1513 ос від 02 листопада 2006 року він був прийнятий на роботу на посаду провідника пасажирського вагону за контрактом по 02 листопада 2009 року. З листопада

2009року було укладено новий контракт № 469/2009 по 02 листопада 2011 року (наказ № 1783 ос від 29 жовтня 2009 року), що підтверджується копією трудової книжки. 16 квітня 2010 року позивач був звільнений за прогули без поважних причин за п.4 ст. 40 КЗпП України, контракт розірваний на підставі пп.В. п. 17 контракту, згідно наказу начальника депо № 917 ос від 10 червня 2010 року, що підтверджується копією трудової книжки та копією наказу. Копія наказу була направлена на адресу позивача поштою 10 червня 2010 року і отримана ним 19 червня 2010 року. Позивач вважає, що його звільнення відбулося без законних підстав. Так, в наказі зазначені причини звільнення - прогул без поважних причин з 24 березня 2010 року по 12 квітня 2010 року, та з 16 квітня 2010 року по цей час. Ці обставини не відповідають дійсності. Позивач навчається в ПВНЗ Буковинський університет м. Чернивці. З 26 березня 2010 року по ЗО квітня 2010 року проходила сесія для здачі заліків та іспитів за результатами навчання. Позивачем було надано керівництву виклик на сесію, який є підставою для надання додаткової відпустки у зв'язку з навчанням у вищому навчальному закладі, але в порушення ст. 215, 216 КЗпП України, йому було відмовлено в наданні такої відпустки. 26 березня 2010 року позивач написав заяву про надання йому відпустки без збереження заробітної плати з 26 березня 2010 року по 09 квітня 2010 року за сімейними обставинами. Безпосереднє керівництво не заперечувало проти надання такої відпустки, про що свідчить заява, з резолюцією про надання такої відпустки. Після чого позивача не допускали до виконання трудових обов'язків, про що 07 травня 2010 року ним надано скаргу до начальника депо відповіді на яку він не - отримав. Таким чином позивач намагався виконувати трудові обов'язки, але керівництво перешкоджало цьому, і обставина -- прогул без поважних причин відсутня. Тобто звільнення відбулося без законних підстав.

Відповідачем до Овідіопольського районного суду Одеської області було надане заперечення до позову згідно з яким відповідач вважає позовні вимоги позивача безпідставними і такими, що не підлягають задоволенню. Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, повністю підтримав позицію відповідача, що викладена в наданих суду письмових запереченнях.

Заслухавши позивача та відповідачів, дослідивши письмові докази по справі, суд вважає що позов не підлягає задоволенню.

06.05.2010року до в.о. начальника пасажирського вагонного депо було надано доповідну від старшого інструктора відносно провідника пасажирського вагона ОСОБА_1, який з 24.03.2010 року по 12.04.2010 року та з 16.04.2010 року по 06.05.2010 року не з'являвся на робочому місці.

13.05.2010року відбулась оперативна нарада при в.о. Начальника пасажирського вагонного депо Одеса-Головна, рішенням якої стало подання до профспілкового комітету депо згідно із ст. 43 КЗпП України, щодо надання дозволу на звільнення за прогули без поважних причин ОСОБА_1 провідника, що передбачене п. 4 ст 40 КЗпП України.

Позивачем було надане письмове пояснення, що його відсутність на роботі мотивована незгодою з розрахунком робочих годин та лікарняних листів. Суд вважає, що, таке пояснення причини невиходу на роботу не може прийматися як поважна причина для відсутності на робочому місці. Відповідач з 03.03.2010 року по 23.03.2010 року знаходився на лікарняному, про що свідчить листок непрацездатності. Таким чином він повинен був приступити до виконання своїх посадових обов'язків 24.03.2010 року.

В відповідності до особових маршрутів та розрахункових листів 13.04.2010 року відповідач здійснив рейс згідно із своїм маршрутом, з якого повернувся 15.04.2010 року і більше не з'являвся на робочому МІСЦІ.

Постановою Профсоюзного комітету пасажирського вагонного депо Одеса-Головна №150 від

03.06.2010р. згода на звільнення ОСОБА_1 за прогул в відповідності до п. 4 ст 40 КЗпП України надана.

Згідно з трудовим законодавством України прогулом визнається відсутність працівника на роботі як протягом усього робочого дня так і більше трьох годин безперервно або сумарно протягом дня без поважних причин.

Посилання відповідача на незаконну відмові в наданні додаткової відпустки у зв'язку з навчанням у вищому навчальному закладі з 26.04.2010 року по 30.04.2010 року, що передбачено ст. 216 КЗпП України, яка передбачає пред'явлення виклику на сесію, також не відповідає дійсності. Всі звернення і заяви працівників реєструються у журналі вхідної документації. Але ні особистої заяви ні виклику на сесію відповідач не пред'являв до керівництва депо.

Також, відповідачем було надано ще одну заяву на надання відпустки без збереження заробітної плати за сімейними обставинами з 26.04.2010 року по 09.04.2010 року, яка передбачена ст. 84 КЗпП України, а також ст. 26 Закону України Про відпустку . Але відпустка без збереження заробітної плати надається лише за згодою сторін. Керівник підприємства залишає за собою право не давати згоду на відпустку у зв'язку з виробничою необхідністю. Документів про наявність важливих сімейних обставин відповідач не надав. Керівником підприємства згода ОСОБА_1 на відпустку без збереження заробітної плати не надавалась.

07.05.2010року позивач звернувся до адміністрації депо зі скаргою щодо упередженого ставлення з боку працівників резерву провідників пасажирського вагонного депо, яка була розглянута у встановлені Законом України Про звернення громадян строк та надана відповідь. Відповідач підтвердив факт отримання відповіді особистим підписом.

Таким чином, судом встановлено, що відповідач в період з24.03.2010 року по 12.04.2010 року та з

16.04.2010року по 06.05.2010 року здійснив прогули без поважних причин, в відповідності до чого, звільнення відповідачем позивача за підставами, передбаченими п. 4 ст 40 КЗпП України було обгрунтованим, та таким, що відповідає нормам та порядку, передбаченому діючим законодавством України.

Керуючись ст. ст. 7, 8, 10, 11, 15, 209, 212, 213, 214, 215, 223, 294 ЦПК України, ст. п. 4 ст. 40 КЗпП України суд, -

ВИРІШИВ:

В позові ОСОБА_1 до Одеської залізниці про поновлення на роботі, стягнення компенсації за вимушений прогул, та компенсації за нанесену моральну шкоду в зв'язку з порушенням трудових прав відмовити.

Рішення може бути оскаржена до апеляційного суду Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги до Овідіопольського районного суду Одеської області на протязі 10 днів з дня оголошення рішення.

Суддя ОСОБА_2