Рішення

від 22.05.2018 по справі 733/453/18

ІЧНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Ічнянський районний суд Чернігівської області

Справа №733/453/18

№ 2/733/276/18

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

"22" травня 2018 р. Ічнянський районний суд Чернігівської області

в складі :

головуючого судді Т.В. Карапиш

при секретарі В.Ю. Донченко

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ічня цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю АгроКІМ , третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог Ічнянська районна державна адміністрація Чернігівської області про визнання недійсним договору оренди землі та скасування державної реєстрації речового права,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ТОВ АгроКІМ про визнання недійсним договору оренди землі та скасування державної реєстрації речового права, вказуючи на те, що вона являється власницею земельної ділянки, розташованої на території Парафіївської селищної ради Ічнянського району Чернігівської області (за межами населеного пункту), надану для ведення особистого селянського господарства, площею 5,3490 га згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯК № 498654, виданого на підставі рішення Ічнянського районного суду Чернігівської області від 05 липня 2010 року № 2-714-2010, та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю, кадастровий номер 7421755700:05:000:1013. 20 лютого 2012 року вона уклала договір оренди даної земельної ділянки із ТОВ Парафіївка-Прогрес , правонаступником якого являється ТОВ АгроКІМ , строком на 5 років, який зареєстрований у відділі Держкомзему в Ічнянському районі 25 квітня 2012 року за № 742170004003909. На виконання договору орендодавець передав, а орендар прийняв у користування орендовану земельну ділянку площею 5,3490 га, що підтверджується актом приймання-передачі орендованої земельної ділянки. Термін дії даного договору відповідно до п. 4.1 та п. 15.1 закінчувався 12 квітня 2017 року. Восени 2016 року вона повідомила товариство про бажання розірвати договір оренди землі в зв'язку з закінченням строку його дії. У березні місяці 2018 року позивачці стало відомо від представника ТОВ АгроКІМ про існування додаткової угоди від 01 липня 2016 року до договору оренди землі від 20 лютого 2012 року. За умовами даної додаткової угоди, без її відома та згоди, змінено строк дії договору оренди землі, а саме: строк дії договору продовжено до 31 грудня 2030 року. Додаткова угода до договору оренди землі підписана від імені власника земельної ділянки ОСОБА_1, але він вчинений не нею, адже жодної додаткової угоди вона не підписувала, так як мала намір розірвати укладений договір. Жодних довіреностей третім особам на підписання додаткової угоди до договору оренди землі вона також не давала. В зв'язку з тим, що відповідачем порушені норми чинного законодавства України, які регулюють правовідносини у сфері оренди землі, просить суд визнати недійсною додаткову угоду від 01 липня 2016 року до договору оренди землі від 20 лютого 2012 року, укладеного між нею та ТОВ АгроКІМ , який 25 квітня 2012 року зареєстровано у відділі Держкомзему в Ічнянському районі за № 742170004003909, скасувати державну реєстрацію речового права за № 22589938 та стягнути з відповідача на її користь судові витрати.

Позивачка в судове засідання не з'явилася, але надала суду заяву про заочний розгляд справи в її відсутності, позовні вимоги підтримує повністю та просить їх задовольнити, посилаючись на викладені в позовній заяві обставини.

Представник ТОВ АгроКІМ в судове засідання не з'явився, хоча про час і місце розгляду був повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням.

Представник Ічнянської районної державної адміністрації Чернігівської області в судове засідання не з'явився, але надав суду заяву в якій просить справу розглядати без його участі, проти позову не заперечує.

Вивчивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку про можливість ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Розглянувши справу в межах заявлених вимог та на підставі наявних у справі доказів, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України , у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.

В судовому засіданні встановлено, що позивачка являється власницею земельної ділянки, розташованої на території Парафіївської селищної ради Ічнянського району Чернігівської області (за межами населеного пункту), надану для ведення особистого селянського господарства, площею 5,3490 га згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯК № 498654, виданого на підставі рішення Ічнянського районного суду Чернігівської області від 05 липня 2010 року № 2-714-2010, та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю, кадастровий номер 7421755700:05:000:1013 (а.с.5).

20 лютого 2012 року між ТОВ Парафіївка-Прогрес , правонаступником якого являється ТОВ АгроКІМ , та ОСОБА_1 було укладено договір оренди земельної ділянки площею 5,35 га, яка розташована на території Парафіївської селищної ради Ічнянського району Чернігівської області (за межами населеного пункту) строком на п'ять років (а.с.6-7). Даний договір був зареєстрований 25 квітня 2012 року в Ічнянському відділі Держгеокадастру в Ічнянському районі, про що в Державному реєстрі земель вчинений запис № 742170004003909 (а.с.7).

На виконання договору орендодавець передав, а орендар прийняв у користування орендовану земельну ділянку площею 5,3490 га, що підтверджується актом приймання-передачі орендованої земельної ділянки (а.с.8).

Термін дії даного договору оренди землі відповідно до п. 4.1 та п. 15.1 закінчувався 12 квітня 2017 року.

У період дії даного договору оренди землі від 20 лютого 2012 року пропозиції щодо зміни умов діючого договору до позивачки як власниці земельної ділянки від орендаря не надходили.

Восени 2016 року позивачка повідомила відповідача в усній формі про бажання розірвати договір оренди землі в зв'язку з закінченням строку його дії.

Але у березні місяці 2018 року ОСОБА_1 стало відомо від представника ТОВ АгроКІМ ОСОБА_2 про існування додаткової угоди від 01 липня 2016 року до договору оренди землі від 20 лютого 2012 року, яка була зареєстрована державним реєстратором Ічнянської районної державної адміністрації ОСОБА_3 27 вересня 2017 року (а.с.11-14). За умовами даної додаткової угоди, без відома та згоди позивачки, змінено строк дії договору оренди землі, а саме: строк дії договору продовжено до 31 грудня 2030 року.

Згідно ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч. 4 ст. 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Стаття 1 Закону України Про оренду землі вказує, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

За змістом ст. 3 Закону України Про оренду землі об'єктом оренди може бути земельна ділянка, що перебуває у власності громадянина, юридичної особи, комунальній або державній власності.

Згідно ст.14 Закону України Про оренду землі договір оренди землі укладається у письмовій формі.

У відповідності до ст.125 ЗК України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності; право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права.

Відповідно до ст.792 ЦК України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.

Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частина 1 ст.638 ЦК України передбачає, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Згідно ч.3 ст.203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Відповідно до ч.2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Разом з тим встановлено, що додаткова угода від 01 липня 2016 року до договору оренди землі від 20 грудня 2012 року, зареєстрованого 25 квітня 2012 року, підписана не власницею земельної ділянки, а іншою особою без відповідних повноважень, адже жодних довіреностей третім особам на підписання додаткової угоди до договору оренди землі позивачка не давала, так як мала намір у зв'язку із закінченням строку дії договору його розірвати, про що повідомляла відповідача. До того ж представником ТОВ АгроКІМ не доведено та не надано документального підтвердження того, що вищевказана додаткова угода підписана позивачкою.

Відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу .

Частиною третьою цієї статті передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна зі сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Пунктом 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними від 06 листопада 2009 року № 9 передбачено, що відповідно до частини першої статі 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені ст. 203 ЦК України саме на момент вчинення правочину. Зокрема, не є укладеним правочин (договори), у яких відсутні встановлені законодавством умови, необхідні для їх укладення.

В судовому засіданні встановлено, що додаткова угода від 01 липня 2016 року складена в односторонньому порядку без відома позивачки, її волевиявлення щодо продовження строку дії договору оренди земельної ділянки до 31 грудня 2030 року, без підпису останньої, що є грубим порушенням Закону України "Про оренду землі" та норм чинного законодавства України та підставою для визнання недійсною додаткової угоди від 01 липня 2016 року.

Відповідно до ст.26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень; у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав. За таких обставин, наявні підстави для скасування рішення про державну реєстрацію права оренди вказаної земельної ділянки.

Відповідно до ст.141 ЦПК України на користь позивачки підлягають стягненню з відповідача судовий збір в розмірі 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійок.

Докази, що спростовують висновки суду, станом на час розгляду справи відсутні.

Керуючись ст. 81,141, 247, 258, 259, 263, 265, 273, 284, 289 ЦПК України, ст. 125 ЗК України , Законом України "Про оренду землі" , ст.ст. 15, 203, 207, 626, 638, 792 ЦК України , Постановою Пленуму Верховного Суду України Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними від 06 листопада 2009 року № 9 суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати недійсною додаткову угоду від 01 липня 2016 року до договору оренди землі (земельної ділянки) від 20 лютого 2012 року, укладеного між ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженкою та жителькою с. Терешиха, вул. Червоних партизан, 56 Бахмацького району Чернігівської області, та Товариством з обмеженою відповідальністю АгроКІМ (ідентифікаційний код юридичної особи 32370430), яка була зареєстрована державним реєстратором Ічнянської районної державної адміністрації 27 вересня 2017 року .

Скасувати державну реєстрацію речового права за № 22589938 - права оренди земельної ділянки площею 5,3490 га, кадастровий номер 7421755700:05:000:1013, розташованої на території Парафіївської селищної ради Ічнянського району Чернігівської області (за межами населеного пункту), наданої для ведення особистого селянського господарства, додаткової угоди від 01 липня 2016 року до договору оренди землі (земельної ділянки) від 20 лютого 2012 року.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю АгроКІМ на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійок

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Т. В. Карапиш